Постанова 4818 № 635/2536/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 635/2536/17 Головуючий суддя І інстанції Назаренко О. В. Провадження № 22-ц/818/1039/21 Суддя доповідач Яцина В.Б. Категорія: Спори, що виникають із договорів надання послуг ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 лютого 2021 року м. Харків. Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Яцини В.Б. суддів: -Бурлака І.В., Хорошевського О.М., за участю секретаря : Семикрас О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2017 року, ухвалене у складі головуючого судді Назаренко О.В., по цивільній справі за позовом АК "Харківобленерго" в особі Харківського РВЕ до ОСОБА_1 про стягнення донарахування внаслідок порушення "Правил користування електричною енергією для населення" в с т а н о в и в: 10 травня 2017 року АК "Харківобленерго" в особі Харківського РВЕ звернулося до Харківського районного суду м. Харківської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення донарахування внаслідок порушення «Правил користування електричною енергією для населення». Позовна заява мотивована тим, що під час перевірки 26 вересня 2016 року електроустановки за адресою АДРЕСА_1 , де проживає відповідач, який є споживачем послуг АК «Харківобленерго», виявлено факт безоблікового користування електричною енергією, електрична енергія споживається, але приладом обліку не враховувалась внаслідок монтажу схованої проводки до приладу обліку. Виявлені порушення були зафіксовані в акті. На підставі вищевикладеного, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь АК «Харківобленерго» донарахування у розмірі 70000 гривні у зв`язку з порушенням «Правил користування електроенергією для населення», а також стягнути з відповідача судовий збір. Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2017 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго» донарахування в розмірі 70 000,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго» судовий збір в сумі 1600 грн. Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 17 вересня 2020 року заяву про перегляд заочного рішення залишено без задоволення. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення незаконне, необгрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Вказав, що у зв`язку з тим, що я не зміг взяти участь особисто або через представника в судовому розгляді, він не зміг скористатися правами, наданими мені ст.ст. 27, 31 ЦПК України, а саме бути ознайомленим з позовними вимогами, надати пояснення які підтверджують відсутність факту безоблікового користування ним електричною енергією, заперечення, брати участь у вивченні доказів, які є важливими і мають значення для справедливого розгляду справи. Таким чином, в суді не були досліджені істотні факти, які прямо впливають на рішення. Зазначив, що в матеріалах справи відсутні відеозаписи виявлення факту без облікового користування електричною енергією, на якій зафіксовано, що електрична енергія споживається але приладом обліку не враховується і, що це конкретно в результаті монтажу прихованої проводки до приладу обліку. Та й взагалі будь-які інші докази які стверджують цей факт в матеріалах справи відсутні. В матеріалах справи (а.с. 3-4) знаходиться Акт порушення, в якому я написав: «... С актом нарушения ППЭЭн согласен ...» і ще щось. Так дійсно написав цю фразу під диктовку зі слів співробітника Харківського РОЕ ОСОБА_2 (ім`я по батькові не пам`ятаю). Вказав, що прибувши в кабінет, ОСОБА_2 повідомив йому, що відключення його частини домоволодіння від електрики сталося через відсутність пломб на розподільній коробці тому це порушення ППЕЕн. Повідомив, що є кілька виходів з цього становища запропонував йому найоптимальніший варіант з його слів. Необхідно було написати певну фразу в акті і заплатити 3449 грн. 65 коп. в якості штрафу за порушення ППЕЕн і робіт пов`язаних з підключенням, після чого, за його словами, його частину домоволодіння відразу підключать до електрики. Він по наївності й дурості погодився написати в акті все, він йому продиктував і в тому місці де він вказав і в двох місцях розписався і на наступний день оплатив 3449 грн. 65 коп. будучи впевнений в тому, що він оплачує штраф і за роботи пов`язані з підключенням. Ні якого безоблікового користування електричною енергією не було. Зазначив, що в акті про порушення від 26.09.2016 його ніхто не знайомив, копію йому не надали. Акт та розрахунок він побачив при ознайомленні з матеріалами справи, вважає підпис службовим підробленням. Навіть якщо припустити, що він займався розкраданням електричної енергії, то відповідно до п.2.7. «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією» для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії береться сумарна кількість днів не більше сумарної кількості днів у дванадцяти календарних місяців (1 рік), що передували дню виявлення порушення до дня усунення самовільного підключення. А розрахунок позовної суми (а.с. 5) зроблений за 3 роки, що є порушенням законодавства. У наданому письмовому відзиві представник АК «Харківобленерго» Корякін М.І. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення залишити без змін. В обґрунтування відзиву вказав, що під час складання акту №208060 від 26.09.2016 року жодні права ОСОБА_1 не були порушені. На засіданні був присутній ОСОБА_1 , ніяких заперечень не висловив. Матеріали справи та оскаржуване рішення повністю спростовує доводи скарги ОСОБА_1 . Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи. Колегія суддів, відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України вислухала доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Вказаним вимогам оскаржене рішення суду відповідає у повній мірі. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що актом № 208060 від 26.09.2016 року було встановлено правопорушення з боку ОСОБА_1 , який є власником домоволодіння, фактично використовував надану позивачем електроенергію з порушенням діючих "Правил користування електроенергії для населення", внасдідок чого завдала позивачу збитків на заявлену у позові суму. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До зазначеного договору застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Частиною четвертою статті 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил користування електроенергією, затверджених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до частин другої, третьої статті 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку. Згідно з пунктом 48 ПКЕЕН споживач несе відповідальність згідно з законодавством за порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електроенергії без приладів обліку. За змістом пункту 53 ПКЕЕН У разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об`єкта або має право користуватися цим об`єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови побутового споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями адресно-довідкового бюро підрозділу ГУДМС України в Харківській області, сформованими станом на 24.07.2017 року. 26 вересня 2016 року працівниками АК «Харківобленерго» за адресою: Харківська область Харківський район м. Південне, вул. Чапаєва, б. 18 було проведено перевірку електроустановки та виявлено факт порушення споживачем Правил споживання електричної енергії виявлено факт безоблікового користування електричною енергією, електрична енергія споживається, але приладом обліку не враховується внаслідок монтажу схованої проводки до приладу обліку, про що складено Акт про порушення №208060. З Акту, складеного співробітниками АК «Харківобленерго» за участю споживача ОСОБА_1 , встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 , порушив вимоги п. 48 ПКЕЕН та умови договору, а саме, не дотримання вимог нормативно-технічних документів та договору, обов`язку невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі приладу обліку, узгодження з енергопостачальником нових підключень та переобладнання електропроводки, внаслідок чого електрична енергія споживається, але не обліковується. Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтями 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення (ПКЕЕН), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України за № 1357 від 26 липня 1999 року (з наступними змінами та доповненнями) і Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики (НКРЕ) України від 04 травня 2006 року № 562 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за № 782/12656 з наступними змінами та доповненнями (далі - Методика). Статтею 27 Закону України «Про електроенергетику» встановлено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; порушення правил користування енергією тощо. Відповідно до статті 26 цього ж Закону споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 37 ПКЕЕН енергопостачальник має право перевіряти справність приладів обліку, знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку; вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією. Пунктом 48 ПКЕЕН передбачено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за: прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію; порушення правил користування електричною енергією; ухилення або несвоєчасне виконання рішень та приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладу обліку; розукомплектування та пошкодження об`єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об`єктів; насильницькі дії, що перешкоджають посадовим особам енергопостачальника виконувати свої службові обов`язки. Пунктом 53 ПКЕЕН визначено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акту вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акту свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Так, згідно з п.п. «а» п. 3.3 Методики від 04 травня 2006 року № 562 розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється за кількістю днів у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 3.1 цієї глави (у частині щодо пошкодження приладів обліку), - з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня усунення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення. Якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об`єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу. Порушення правил користування електричною енергією підтверджується наявним у справі Актом № 208060 від 26 вересня 2016 року, який містить підписи трьох представників енергопостачальника із зазначенням характеру порушення та електричної схеми підключення, а також - підпис ОСОБА_1 (а.с. 81-84). При цьому у вказаному Акті про порушення є рукописний запис про те, що з актом порушення ПКЕЕн він згодний, приховану проводку виконав власноручно під чим підписався (а.с. 84). Згідно рукописної заяви ОСОБА_1 від 26.09.2016 просив провести комісію по акту порушення правил користування електричною енергією № 208060 від 26.09.2016 сьогодні та власноручний підпис ОСОБА_1 (а.с. 87). Згідно протоколу № 2 засідання комісії Харківського РОЕ по розгляду актів порушення ПКЕЕн був розглянутий акт порушення ПКЕЕН № 208060, складений 26 вересня 2016 на споживача ОСОБА_1 особистий рахунок 13927, зареєстрований на ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Споживач порушив п. 42 ПКЕЕ: прихована проводка з перемикачем. На засіданні комісії присутній споживач ОСОБА_1 . На розгляд комісії Акт порушення ПКЕЕн № 208060 від 26 вересня 2016 року, роздруківка розрахунку згідно методиці, роздруківка контрольних обходів. Рішення комісії: на підставі Акту порушення ПКЕЕн № 208060 від 26 вересня 2016 року згідно Методиці розрахунку обсягів електроенергії, недорахованої внаслідок порушення споживачем 0 фізичною особою ПКЕЕн, затв. Постановою НКРЕ від 14.10.10. № 1338, обсяг неврахованої електроенергії згідно розрахунку склав 69443 кВтч, на суму 73449,65 грн. Під Протоколом № 2 від 26 вересня 2016 року є підписи голови та членів комісії, а також споживача ОСОБА_1 про те, що він з розрахунком згодний, один примірник протоколу, рахунок на оплату неврахованої електроенергії згідно Акту № 208060 порушення ПКЕЕ отримав та рукописний запис про те, що у подальшому він зобов`язується користуватися елек. згідно правил користування та підпис (а.с. 85). Під розрахунком позовної суми до оплати ОСОБА_1 на суму 73449,65 грн. є рукописний запис про те, що споживач з розрахунком згодний та підпис (а.с. 86). У згаданому Акті зазначено, що порушення ОСОБА_1 ПКЕЕН відбулося у зв`язку з безобліковим споживанням електричної енергії, електрична енергія споживалась, але приладом обліку не враховувалась внаслідок монтажу схованої проводки до приладу обліку, внаслідок чого електроенергія, що споживається не до враховується приладом обліку Тобто, період за який розрахована заборгованість також відповідає вимогам ПКЕЕН. Відповідно до вимог п. 53 Правил 26.09.2016 року було проведено засідання комісії з розгляду актів порушення ПКЕЕН. Як вбачається з розрахунку позовної суми, збитки нанесені АК «Харківобленерго» внаслідок порушення ОСОБА_1 ПКЕЕН, складають 73449,65 гривні, ОСОБА_1 із розрахунком згоден, про що свідчить його підпис (а.с.3-4,5). Нараховану суму у розмірі 3449,65 грн. відповідачем було частково сплачено. Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1статті 76 ЦПК України). Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Таким чином позовні вимоги та доводи позивача підтверджені належними доказами, складений акт та висновки комісії, що відповідають вимогам згаданих нормативних актів, не був оскаржений позивачем у встановленому законом порядку, будь-яких експертних висновків, які б спростовували як факт порушення у споживанні електроенергії, зафіксований Актом, так і правильність висновків комісії щодо розрахунку донарахування за актом всупереч процесуальних обов`язків відповідачем до суду не було надано належних і допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову та доводів скарги, внаслідок цього не були спростовані надані позивачем докази та встановлені судом на їх підставі обставини справи. Суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, на підставі доказів, поданих сторонами, які отримали у оскарженому рішенні суду належну оцінку, та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини відповідача у порушенні ПКЕЕН, у зв`язку із стягнув з нього на користь АК «Харківобленерго» збитки, спричинені безобліковим споживанням електричної енергії. Суд першої інстанції відповідно до наявних у справі доказів правильно встановив, що відповідач порушив п. 48 «Правил користування електричною енергією для населення», обставини розкрадання електричної енергії ОСОБА_1 , внаслідок чого АК «Харківобленерго» було завдано матеріальну шкоду у розмірі 70000,00 грн., яка підлягає відшкодуванню. Доводи скарги про відсутність відеозапису виявлення порушення за наявності його фотофіксації (а.с. 8-10) змісту згаданого Акту також не спростовують. У відповідача була процесуальна можливість оскаржити рішення комісії Харківської РОЕ по розгляду Акту порушення ПКЕЕн від 26.09.2016, якою він не скористався. Таким чином, апелянтом всупереч положенням ст.ст. 12, 81 ЦПК України про процесуальний обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, - не надано до суду належних і допустимих доказів на спростовування висновків суду першої інстанції . Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції з передбачених ст. 375 ЦПК України підстав залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до частини другої ст. 136 ЦПК України судові витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року за клопотанням ОСОБА_1 було відстрочено сплату судового збору у розмірі 2400,00 до ухвалення судового рішення у справі (а.с. 121-124). Враховуючи, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, то з ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави вказану суму судового збору- 2400 грн. 00 коп., що підлягали сплаті при подачі апеляційної скарги. Реквізити для сплати судового збору: на рахунок UA398999980313161206080020661, отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом АК «Харківобленерго» (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від 17.10.2017 (Дата оскаржуваного рішення) по справі №635/2536/17 (Номер справи), Харківський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа). Керуючись ст.259, п. 1 ч.1 ст. 374, ст.ст.375, 381-384, 388,389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2017 року -залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на рахунок Харківського апеляційного суду: UA398999980313161206080020661,отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101,код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947,банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.),код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, - відстрочений судовий збір у розмірі 2400 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст судового рішення складено 19 лютого 2021 року. Головуючий В.Б. Яцина. Судді І.В.Бурлака. О.М.Хорошевський.