Постанова 4824 № 760/8316/22

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 листопада 2023 року м. Київ Справа №760/8316/22 Провадження № 22-ц/824/13583/2023 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Стрижеуса А.М., суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І. сторони: позивач Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі», відповідач ОСОБА_1 , розглянувши в порядку письмового провадженнями за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 29 червня 2023 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, В С Т А Н О В И В: У липні 2022 року ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію. Позов мотивований тим, що ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником ПАТ «Київнерго» в частині прав та обов`язків, необхідних для здійснення діяльності з постачання електроенергії. Відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем електричної енергії. 29 травня 2018 року за вказаною адресою представниками ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» виявлено порушення пункту 4 частини другої статті 77 Закону України «Про ринокелектричної енергії», пунктів 9, 18, 32 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі - ПКЕЕН), а саме самовільне підключення електропроводки до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку. На підставі виявленого працівниками позивача складено акт про порушення від 29 травня 2018 року № 050410, який підписано трьома працівниками ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі». З вказаним актом також була ознайомлена ОСОБА_1 , що підтверджується її підписом. 04 липня 2018 року, у відповідності до вимог ПКЕЕН, відбулось засідання комісії з розгляду актів порушень правил користування електричною енергією для населення, на якому було вирішено провести розрахунок обсягу та вартості електроенергії, спожитої з порушенням ПКЕЕН за період з 30 листопада 2017 року до 29 травня 2018 року (дата усунення порушення) (протокол від 04 липня 2018 року № 871). Нарахована сума згідно Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією затвердженої постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року № 562 становить 12 844,21 грн, яка станом на 01 червня 2022 року не погашена. Оскільки, незважаючи на попередження про необхідність сплати заборгованості, свої зобов?язання боржник не виконує, ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 12 844,21 грн заборгованості за не обліковану електричну енергію за актом про порушення та судовий збір у розмірі 2 481,00 грн. Ухвалою Солом?янського районного судум. Києва від 06 вересня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження у справі. Ухвалою Солом?янського районного суду м. Києва від 10 квітня 2023 року витребувано від Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації»інформацію щодо власника квартири АДРЕСА_2 . Рішенням Солом?янського районного суду м. Києва від 29 червня 2023 року у задоволенні позову ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що будь-яких доказів, що відповідач є власником чи користувачем квартири, чи споживачем житлово-комунальних послуг, позивач не надав. 31 липня 2023 року ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» подало до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення Солом?янського районного суду м. Києва від 29 червня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Апеляційна скарга мотивована тим, що особовий рахунок № НОМЕР_1 на АДРЕСА_1 (прилад обліку електричної енергії № 4613010 типу НІК 2102-02 (6), відкритий на ім?я ОСОБА_1 . У позивача під час звернення до суду з позовною заявою були всі підстави вважати, що ОСОБА_1 є споживачем послуг та належним відповідачем. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02серпня 2023 року апеляційну скаргу передано судді-доповідачу. Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 серпня 2023 року клопотання ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Солом?янського районного суду м. Києва від 29червня 2023 року задоволено та поновлено його. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 29 червня 2023 року у справі за позовом ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію. Витребувано із Солом?янського районного суду м. Києва матеріали справи № 760/8316/22 за позовом ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію. 24серпня 2023 року матеріали справи № 760/8316/22надійшли до Київського апеляційного суду. Ухвалою Київського апеляційного суду від 04жовтня 2023 року справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки ціна позову у даній справі становить 12 844,21грн, яка станом на 01 січня 2023 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн х 100 = 268400,00 грн). А за правилами частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено статтею 368 ЦПК України, частина перша якої встановлює, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Ураховуючи те, що справа в силу своїх властивостей є малозначною, розгляд справи Київським апеляційним судом здійснюється в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків. Встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 57). За вказаною адресою також зареєстровані: з 11 січня 2005 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і з 16 жовтня 2008 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 57). Особовий рахунок № НОМЕР_1 на АДРЕСА_1 (прилад обліку електричної енергії № 4613010 типу НІК 2102-02 (6), відкритий на ім?я ОСОБА_1 (а. с. 17-21). За наведених обставин, Київським апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг, які надається позивачем. Згідно листа Комунального підприємства Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 22 травня 2023 року № 062/14-6837 (И-2023) квартири у будинку АДРЕСА_3 на праві власності не реєструвалися (а. с. 60-61). ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником ПАТ «Київенерго» в частині прав і обов`язків, необхідних для здійснення діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, в тому числі і в частині використання ліцензій та тарифів виданих та встановлених для ПАТ «Київенерго». 29 травня 2018 року за адресою: АДРЕСА_1 , представниками ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» виявлено порушення пункту 4 частини другої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», пунктів 9, 18, 32 ПКЕЕН, а саме самовільне підключення електропроводки до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку. На підставі виявленого порушення, працівниками позивача складено акт про порушення від 29 травня 2018 року № 050410, який підписано трьома працівниками ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі». З вказаним актом також була ознайомлена ОСОБА_1 , що підтверджується її підписом (а. с. 23-24). 04 липня 2018 року відбулось засідання комісії з розгляду актів порушень правил користування електричною енергією для населення, на якому було вирішено провести розрахунок обсягу та вартості електроенергії, спожитої з порушенням ПКЕЕН за період з 30 листопада 2017 року до 29 травня 2018 року (дата усунення порушення) (протокол від 04 липня 2018 року № 871). Нарахована сума згідно Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією затвердженої постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року № 562 становить 12 844,21 грн (а. с. 30-31). Листом від 05 липня 2018 року № 2/02/4-975 позивач повідомив ОСОБА_1 про наявність заборгованості у сумі 12 844,21 грн та необхідність її сплатити. Лист направлено на адресу: АДРЕСА_1 (а. с. 33). Вказаний лист ОСОБА_1 отримала 13 липня 2018 року (а. с. 34). Проте, станом на 01 червня 2022 року вказана заборгованість ОСОБА_1 не погашена, що і слугувало підставою для звернення ПрАТ «ДТЕК «Київські електромережі» з цим позовом до суду. У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з?ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК Українита Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричної енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року. Відповідно до пункту 1 ПКЕЕН дані правила регулюють відносини між громадянами (споживачі електричної енергії) та енергопостачальниками. Правила обов'язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності. Відповідно до частини другої статті 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Частиною другою статті 642 ЦК Українивстановлено, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (сплатила суму грошей або ін.), що засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції. Наявність відносин між сторонами, отже, і виникнення цивільних прав та обов`язків, підтверджується діями сторін: стягувач надає електричну енергію надсилає боржнику платіжні документи (рахунки) на оплату спожитої енергії, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків. Згідно частини першої статті 509 ЦК Українизобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Пунктом 53 ПКЕНН передбачено, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Акт про порушення ПКЕЕН розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. На підставі акта енергопостачальник має право відповідно до Методики визначенняобсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562, визначити величину не облікованої електричної енергії. Розмір не облікованої електричної енергії розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії та за кількістю днів: з дня останнього контрольного огляду приладу обліку чи технічної перевірки приладу обліку, чи набуття прав власності на об`єкт до моменту усунення порушення, за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується сума за актом порушень, але не більше терміну позовної давності. Відповідно до пункту 53 ПКЕЕН, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем ПКЕЕН, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Встановлено, що акт про порушення від 29 травня 2018 року № 050410 підписали три представники енергопостачальника: ОСОБА_6, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . Крім того, з актом про порушення була ознайомлена ОСОБА_1 , яка засвідчила своїм підписом факт ознайомлення із актом про порушення, факт повідомлення про дату та час проведення засідання комісії по розгляду акта про порушення (зафіксовано в акті про порушення). 04 липня 2018 року відбулось засідання комісії з розгляду актів порушень правил користування електричною енергією для населення, на якому було вирішено провести розрахунок обсягу та вартості електроенергії, спожитої з порушенням ПКЕЕН за період з 30 листопада 2017 року до 29 травня 2018 року (дата усунення порушення) (протокол від 04 липня 2018 року № 871). Нарахована сума згідно Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією затвердженої постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року № 562 становить 12 844,21 грн. Листом від 05 липня 2018 року № 2/02/4-975 позивач повідомив ОСОБА_1 про наявність заборгованості у сумі 12 844,21 грн та необхідність її сплатити. Статтею 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства і відповідно до пункту 1 статті 625 зазначеного Кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Оскільки, незважаючи на попередження про необхідність сплати заборгованості, свої зобов'язання відповідач не виконала, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими. Висновок суду першої інстанції про недоведеність позивачем те, що відповідач є власником чи користувачем квартири, чи споживачем житлово-комунальних послуг є неправильним, оскільки зроблений на підставі неналежної оцінки доказів, наявних в матеріалах справи. Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України). Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. Даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам, суд приходить до висновку, що відповідачем було завдано позивачу збитків внаслідок порушення ПКЕЕН, які виразилися у самовільному підключенні електропроводки до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку, загальна сума яких складає 12 844,21 грн. А відтак колегія суддів дійшла висновку про доведеність та обґрунтованість заявлених вимог. Згідно з пунктом 2 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зважаючи на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Солом?янського районного суду м. Києва від 29 червня 2023 року підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про задоволення позову. Згідно з підпунктом б), в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки Київський апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення у справі нового судового рішення про задоволення позову, судові витрати понесені ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» в сумі 2 481,00 грн за подання позову і 3 721,50 грн за подання апеляційної скарги, а всього 6 202,50 грн підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі». Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» задовольнити. Рішення Солом?янського районного судум. Києва від 29 червня 2023 року скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» 12 844,21 грн заборгованості за необліковану електричну енергію. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» 6 202,50 грн судового збору. Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення лише з підстав, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус Судді: Л.Д. Поливач О.І. Шкоріна