Постанова 4803 № 212/6551/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1996/21 Справа № 212/6551/20 Суддя у 1-й інстанції - Колочко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 лютого 2021 року м.Кривий Ріг Справа № 212/6551/20 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Зубакової В.П. суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М. секретар судового засідання - Євтодій К.С. сторони: позивачка - ОСОБА_1 , відповідач - Комунальне підприємство «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги «Дніпропетровської обласної ради», розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги «Дніпропетровської обласної ради» на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 жовтня 2020 року, яке постановлено суддею Колочко О.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 27 жовтня 2020 року, - В С Т А Н О В И В: У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги «Дніпропетровської обласної ради» про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани та про скасування наказу про преміювання працівників в частині депреміювання. В обґрунтування позову позивачка ОСОБА_1 посилалася на те, що працює на посаді головного бухгалтера в КП «КБЛПД» ДОР». 30.07.2020 року в.о. Гендиректора підприємства ОСОБА_2 був виданий Наказ № 191к «Про винесення дисциплінарного стягнення», яким позивачку «за неналежне виконання п.п. 2.3, 2.6, 4.3, 5.1 посадової інструкції та абзацу 6 п. 9.2 та п. 10.2 Положення про бухгалтерію» була винесена догана. Даний Наказ позивачка вважає незаконним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки вона належним чином виконувала свої посадові обов`язки і висновок, викладений у Наказі щодо неналежного виконання зазначених у наказі пунктів посадової інструкції та Положення про бухгалтерію, не відповідає дійсності. Зокрема, коли позивачці стало відомо про те, що бухгалтером ОСОБА_3 умисно, перед її звільненням з роботи, не було здійснено нарахування собі зарплати за останній робочий день, позивачка одразу надала своїй підлеглій вказівку негайно усунути порушення, здійснивши необхідні нарахування. Як наслідком незаконності вказаного Наказу № 191к, на думку позивачки, є незаконним пункт 2 Наказу № 142з, яким її депреміювали «за неналежне виконання обов`язків та винесену у зв`язку з цим догану», і він в цій частині підлягає скасуванню. Посилаючись на викладене, просила суд: скасувати, як незаконний наказ № 191к, виданий 30.07.2020 року в.о. Генерального директора підприємства відповідача ОСОБА_2 , «Про винесення дисциплінарного стягнення»; скасувати як незаконний наказ № 142з від 30.07.2020 року, виданий в.о. Генерального директора підприємства відповідача ОСОБА_2 , «Про преміювання працівників за підсумками роботи протягом липня 2020 року» в частині депреміювання позивача «за неналежне виконання обов`язків та винесену у зв`язку з цим догану»; стягнути з Відповідача на користь позивачки витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги у сумі 15000 грн. та витрати на оплату судового збору у сумі 840,80 грн. Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 жовтня 2020 року позовні вимоги задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ № 191к від 30.07.2020 року Комунального підприємства «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» «Про винесення дисциплінарного стягнення», яким було оголошено догану головному бухгалтеру ОСОБА_1 . Визнано незаконним та скасовано наказ № 142з від 30.07.2020 року Комунального підприємства «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» «Про преміювання працівників за підсумками роботи протягом липня 2020р.», в частині депреміювання головного бухгалтера ОСОБА_1 за неналежне виконання обов`язків та винесену в зв`язку з цим догану. Стягнуто з Комунального підприємства «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 гривень 80 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000 гривень. В апеляційній скарзі відповідач КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги «Дніпропетровської обласної ради» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки п. 6.2. Посадової інструкції позивачки та п. 10.2. Положення про бухгалтерію, якими передбачено обов`язки Головного бухгалтера здійснювати контроль за проведенням розрахунків заробітної плати (п. 2.6.) та здійснювати керівництво діяльністю бухгалтерії, забезпечувати раціональний та ефективний розподіл посадових обов`язків між її працівниками, що не було здійснено ОСОБА_1 в порушення її посадової інструкції. Зазначає, що на виконання вимог ст.ст. 148-149 КЗпП Укрїни від порушника трудової дисципліни, а саме від ОСОБА_1 , та інших учасників події, були отримані письмові пояснення щодо подій від 17.07.2020 року, дисциплінарне стягнення накладено у місячний строк, передбачений ст. 148 КЗпП України, при обранні виду стягнення враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку, заподіяну ним шкоду, а саме безпідставне нарахування винній особі грошових коштів в сумі 4 617,10 грн., а тому до ОСОБА_1 застосовано такий вид стягнення, як догана. Також, відповідач вказує й на те, що нормами КЗПП України не передбачено конкретні вимоги до викладення наказів про притягнення до дисциплінарного стягнення. При цьому, підставою для винесення наказу про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності послугувало неналежне виконання Головним бухгалтером своїх функціональних обов`язків, недотримання вимог Положення про бухгалтерію, не раціональний розподіл посадових обов`язків між підлеглими працівниками, що призвело до нескладання та неподання табелю обліку робочого часу на працівника, який звільняється для здійснення нарахування заробітної плати, а також безпідставної виплати грошових коштів винній особі. Оскільки, абзацом 6 п. 9.2. Положення визначено, що головний бухгалтер повинен вживати рішучих заходів щодо попередження недоліків, розтрат і інших порушень, й саме це порушення було допущено позивачкою, тоді як суд першої інстанції помилково вважав, що це викладено у сьомому абзаці п. 9.2. Положення. Не погоджується відповідач й з висновком суду про те, що наказ №142з від 30.07.2020 року, яким депремійовано позивачку, винесений без додержання вимог трудового законодавства та без зазначення в наказі конкретних обставин, які спричинили депреміюваня, оскільки в наказі чітко вказано про депреміювання саме у зв`язку з оголошенням догани. Щодо висновків суду першої інстанції про ненадання відповідачем протоколу засідання профкому, відповідач зазначає, що в позовних вимогах ОСОБА_1 правовою підставою для визнання незаконним наказу №142з від 30.07.2020 року, яким депремійовано позивачку, остання зазначала саме незаконність притягнення її до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани, у зв`язку з чим відповідач не мав необхідності надавати суду першої інстанції такі докази, з урахуванням положень ст. 178 ЦПК України, якою визначено, що у відзиві відповідач зазначає заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права. За таких обставин, відповідач надав суду новий доказ, який не подавався до суду першої інстанції - Протокол засідання профспілкового комітету №24 від 30.07.2020 року, на підтвердження доводів апеляційної скарги. У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, позивачка ОСОБА_1 зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, представників відповідача Комунального підприємства «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги «Дніпропетровської обласної ради» - Солонського В.М. та Коваленко С.І., які, кожен окремо, пітрмали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Голівера П.В., який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у трудових правовідносинах із Комунальним підприємством «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» і працює на підприємстві на посаді головного бухгалтера з 02.09.2016 року (Наказ № 165ос від 01.09.2016) по теперішній час, що підтверджується копією довідки № 397 від 31.08.2020 року (а.с. 7). Наказом № 191к «Про винесення дисциплінарного стягнення», виданим 30.07.2020 року КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР», головному бухгалтеру ОСОБА_1 за неналежне виконання пп. 2.3, 2.6, 4.3, 5.1 посадової інструкції та абзацу 6 п. 9.2 та п. 10.2 Положення про бухгалтерію винесено догану. З Наказом ОСОБА_1 була ознайомлена 30.07.2020 року (а.с. 8). Підставою для оголошення догани позивачу стали: письмові пояснення секретаря ОСОБА_4 від 24.07.2020 року про те, що вранці 17.07.2020 року юрисконсульт ОСОБА_5 перебувала у приймальні Генерального директора, коли до неї підійшла головний бухгалтер ОСОБА_1 та в її присутності викликала в коридор для бесіди. До початку оперативної наради гол. бухгалтер ОСОБА_1 в приймальні та в її присутності повідомила Генерального директора ОСОБА_2 , що бухгалтер ОСОБА_3 01.07.2020 року не нарахувала собі зарплату у повному обсязі, а тому 16.07.2020 року прийшлось здійснити проплату разом з штрафними санкціями (а.с. 67); письмові пояснення юрисконсульта ОСОБА_5 від 27.07.2020 року про те, що вранці 17 липня 2020 року в приймальні лікарні до неї звернулася головний бухгалтер ОСОБА_1 та довела до відома, що 01.07.2020 року бухгалтер ОСОБА_3 при нарахуванні розрахункових сум працівникам, які звільняються, не здійснила нарахування собі всіх сум, які підлягають виплаті при звільненні працівника, так як в неї 01.07.2020 року був останній робочий день, проте, повідомила бухгалтера ОСОБА_6 , яка знаходилася у щорічній відпустці про те, що закладом, у порушення КЗпП України, їй не було здійснено розрахунок за останній робочий день, тобто за 01.07.2020 року. На її питання, чи здійснено виплату ОСОБА_3 та чи повідомлено про виниклу ситуацію керівника, головний бухгалтер повідомила, що ОСОБА_3 було нараховано за останній робочий день 200 грн. та 16.07.2020 року перераховано на картку більше 3500 грн. середнього заробітку за час затримки. Керівнику вона не повідомляла, бо не змогла повідомити, і в цей же день 17.07.2020 року головний бухгалтер повідомила, що довела до відома керівника про виплату сум (а.с. 69); письмові пояснення бухгалтера ОСОБА_6 без зазначення дати надання пояснень про те, що вона з 30.06.2020 року по 16.07.2020 року знаходилася у тарифній відпустці, та отримала СМС-повідомлення від ОСОБА_3 , що остання забула нарахувати собі зарплату за 1 робочий день, коли робила свій розрахунок в останній робочий день. По проханню головного бухгалтера, знаходячись у тарифній відпустці, вона виходила на роботу на протязі кількох днів для нарахування авансу за липень місяць. 15.07.2020 року, перераховуючи аванс, вона перевірила інформацію від ОСОБА_3 та донарахувала їй зарплату за 01.07.2020 року, після чого ввечері отримала повідомлення від ОСОБА_3 , що був порушений закон про виплату зарплати і тепер їй належить виплатити середній заробіток за весь час затримки, з чим вона і звернеться у відповідний орган, про що вона ( ОСОБА_6 ) в усній формі повідомила головного бухгалтера 16.07.2020 року і нею було прийнято рішення нарахувати та виплатити ОСОБА_3 середній заробіток згідно ст.117 КЗпП України, щоб не порушувати закон та за відповідної вказівки вона зробила нарахування та перерахування до банку необхідної суми 16.07.2020 року (а.с. 70); письмові пояснення головного бухгалтера Копенкової Н.І. від 24.07.2020 року про те, що бухгалтером ОСОБА_6 при нарахуванні авансу за 1 половину липня було донараховано заробітну плату бухгалтеру ОСОБА_3 за 1 робочий день (01.07.2020 року), так як ОСОБА_3 , роблячи свій розрахунок в останній робочий день перед звільненням (01.07.2020 року), не здійснила правильно нарахування розрахункової суми. Виплата авансу була 15.07.2020 року, після чого бухгалтер ОСОБА_6 отримала СМС-повідомлення від ОСОБА_3 з тим, що був порушений закон про своєчасну виплату заробітної плати при звільненні працівника і тепер їй належить виплатити компенсацію за кожен день затримки, з чим вона тепер і звернеться у відділ праці і соціального захисту населення, про що мені в усній формі повідомила бухгалтер ОСОБА_6 16.07.2020 року. Згідно ст. 117 КЗпП Укрїни було нараховано та виплачено середній заробіток за весь час затримки, щоб не допустити порушення закону, про що вона ( ОСОБА_1 ) в усній формі повідомила в.о. Генерального директора 16.07.2020 року (а.с.71). Наказом № 142з «Про преміювання працівників за підсумками роботи протягом липня 2020 року, виданим 30.07.2020 року КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР», депремійовано головного бухгалтера ОСОБА_1 за неналежне виконання обов`язків та винесену у зв`язку з цим догану (а.с. 9). Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з недоведеності факту винного вчинення працівником дисциплінарних проступків та відсутності у зв`язку з цимпідстав для винесення оспорюваних наказів та застосування дисциплінарного стягнення до позивачки у вигляді догани, а також позбавлення премії. Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступні обставини. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Відповідно до частини першої, другої, третьої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає, з огляду на наступне. Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір. Згідно зі статтею 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із заходів стягнення: догана або звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Відповідно до частини першої статті 147 КЗпП України догана це дисциплінарне стягнення, яке може бути застосоване до працівника саме за порушення трудової дисципліни. Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. При розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок, попередня робота працівника, тощо. У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Отже, підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення останнім трудової дисципліни. При цьому, закон вимагає, аби факт такого порушення належним чином був зафіксований та дотриманий порядок застосування дисциплінарних стягнень. Крім цього, при притягненні працівника до даного виду відповідальності, адміністрація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків. Таким чином, керівник установи або уповноважений ним орган має право вимагати від працівника виконання лише тих трудових обов`язків, які обумовлені між ними і застосовувати дисциплінарну відповідальність за вчинення працівником проступку, тобто не просто за виявлення факту порушення трудової дисципліни, а за наявності встановленої особи працівника, яка порушила трудові обов`язки, її вини, характеру порушення трудової дисципліни, шкідливих наслідків виявленого правопорушення, встановлення причинного зв`язку між правопорушенням та шкідливими наслідками. Згідно з положеннями статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Відповідачем при обрані виду стягнення не було враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставин, за яких були виявлено порушення, та попередню роботу позивача, який сумлінно та якісно виконував покладені на нього обов`язки. Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків, коло яких визначається трудовим договором, посадовою інструкцією тощо. Не вважається порушенням трудової дисципліни невиконання працівником вимог роботодавця про виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (стаття 31 КЗпП України). Складовими дисциплінарного проступку є дії або бездіяльність працівника, факт порушення або неналежного виконання працівником своїх трудових обов`язків, вина працівника та наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю працівника та порушенням або неналежним виконанням працівником трудових обов`язків). Чинними нормами КЗпП України не визначено вичерпний перелік, за яких має застосовуватися до працівника дисциплінарне стягнення у виді саме догани, а в яких звільнення. Натомість законодавцем передбачено ряд умов, які роботодавець повинен враховувати при застосуванні до працівника дисциплінарного стягнення. Так, роботодавець повинен враховувати попередню роботу працівника, його ставлення до виконання покладених на нього трудових обов`язків. Обов`язковою умовою до застосування дисциплінарного стягнення до працівника є відібрання у останнього письмових пояснень роботодавцем. У разі відмови працівником від надання пояснень з приводу порушення трудової дисципліни роботодавець зобов`язаний зафіксувати таку відмову шляхом складання відповідного акта і провести службове розслідування порушення трудової дисципліни. Статтею 150 КЗпП України передбачено право працівника оскаржити дисциплінарне стягнення у передбаченому законом порядку. Як вбачається з матеріалів справи та визнається сторонами, 17 липня 2020 року, в приймальній Генерального директора Комунального підприємства «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги «Дніпропетровської обласної ради», головний бухгалтер ОСОБА_1 повідомила про здійснення донарахування середньої заробітної плати ОСОБА_3 за 01 липня 2020 року та нарахування 16 липня 2020 року середнього заробітку за час затримки розрахунку (а.с. 8). За даним фактом роботодавцем було проведено службове розслідування у строк, встановлений статтею 148 КЗпП України, та 24 липня 2020 року було відібрано письмові пояснення від секретаря ОСОБА_7 (а.с. 76) та юрисконсульта ОСОБА_5 (а.с. 69), а також бухгалтера ОСОБА_6 . Так, секретар ОСОБА_4 пояснила, що вранці 17.07.2020 року юрисконсульт ОСОБА_5 перебувала у приймальній Генерального директора, коли до неї підійшла головний бухгалтер ОСОБА_1 та в її присутності викликала в коридор для бесіди. До початку оперативної наради гол. бухгалтер ОСОБА_1 в приймальній та в її присутності повідомила Генерального директора ОСОБА_2 , що бухгалтер ОСОБА_3 01.07.2020 року не нарахувала собі зарплату у повному обсязі, а тому 16.07.2020 року прийшлось здійснити проплату разом з штрафними санкціями (а.с. 67). Юрисконсульт ОСОБА_5 пояснила, що вранці 17 липня 2020 року в приймальній лікарні до неї звернулася головний бухгалтер ОСОБА_1 та довела до відома, що 01.07.2020 року бухгалтер ОСОБА_3 , при нарахуванні розрахункових сум працівникам, які звільняються, не здійснила нарахування собі всіх сум, які підлягають виплаті при звільненні працівника, так як в неї 01.07.2020 року був останній робочий день, проте, повідомила бухгалтера ОСОБА_6 , яка знаходилася у щорічній відпустці про те, що закладом, у порушення КЗпП України, їй не було здійснено розрахунок за останній робочий день, тобто за 01.07.2020 року. На її питання, чи здійснено виплату ОСОБА_3 та чи повідомлено про виниклу ситуацію керівника, головний бухгалтер повідомила, що ОСОБА_3 було нараховано за останній робочий день 200 грн. та 16.07.2020 року перераховано на картку більше 3500 грн. середнього заробітку за час затримки. Керівнику вона не повідомляла, бо не змогла повідомити, і в цей же день 17.07.2020 року головний бухгалтер повідомила, що довела до відома керівника про виплату сум (а.с. 69). Бухгалтер ОСОБА_6 пояснила, що вона з 30.06.2020 року по 16.07.2020 року знаходилася у тарифній відпустці, та отримала СМС-повідомлення від ОСОБА_3 , що остання забула нарахувати собі зарплату за 1 робочий день, коли робила свій розрахунок в останній робочий день. По проханню головного бухгалтера, знаходячись у тарифній відпустці, вона виходила на роботу на протязі кількох днів для нарахування авансу за липень місяць. 15.07.2020 року, перераховуючи аванс, вона перевірила інформацію від ОСОБА_3 та донарахувала їй зарплату за 01.07.2020 року, після чого ввечері отримала повідомлення від ОСОБА_3 , що був порушений закон про виплату зарплати і тепер їй належить виплатити середній заробіток за весь час затримки, з чим вона і звернеться у відповідний орган, про що вона ( ОСОБА_6 ) в усній формі повідомила головного бухгалтера 16.07.2020 року і нею було прийнято рішення нарахувати та виплатити ОСОБА_3 середній заробіток згідно ст.117 КЗпП України, щоб не порушувати закон та, за відповідної вказівки, вона зробила нарахування та перерахування до банку необхідної суми 16.07.2020 року (а.с. 70). Під час проведення службового розслідування відповідач, відповідно до статті 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення зажадав від ОСОБА_1 письмові пояснення щодо порушення трудової дисципліни, в яких остання пояснила, що бухгалтером ОСОБА_6 , при нарахуванні авансу за 1 половину липня 2020 року, було донараховано заробітну плату бухгалтеру ОСОБА_3 за 1 робочий день (01.07.2020 року), так як ОСОБА_3 , роблячи свій розрахунок в останній робочий день перед звільненням (01.07.2020 року), не здійснила правильно нарахування розрахункової суми. Виплата авансу була 15.07.2020 року, після чого бухгалтер ОСОБА_6 отримала СМС-повідомлення від ОСОБА_3 з тим, що був порушений закон про своєчасну виплату заробітної плати при звільненні працівника і тепер їй належить виплатити компенсацію за кожен день затримки, з чим вона тепер і звернеться у відділ праці і соціального захисту населення, про що мені в усній формі повідомила бухгалтер ОСОБА_6 16.07.2020 року. Згідно ст. 117 КЗпП України було нараховано та виплачено середній заробіток за весь час затримки, щоб не допустити порушення закону, про що вона ( ОСОБА_1 ) в усній формі повідомила в.о. Генерального директора 16.07.2020 року (а.с.71). Всі ці обставини детально викладено у наказі Наказом № 191к «Про винесення дисциплінарного стягнення», виданим 30.07.2020 року КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР», яким головному бухгалтеру ОСОБА_1 за неналежне виконання пп. 2.3, 2.6, 4.3, 5.1 посадової інструкції та абзацу 6 п. 9.2 та п. 10.2 Положення про бухгалтерію, винесено догану (а.с. 8). Отже, оскаржуваний наказ винесено із дотриманням вимог чинного законодавства в частині строків та обґрунтованості, в чому, на думку роботодавця, полягає порушення трудової дисципліни позивачкою, є вказівка на фактичні обставини, які стали підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення, й доводи апеляційної скарги в цій частині є прийнятними. Разом з тим, єдиною підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення останнім трудової дисципліни, у зв`язку з чим на суд покладено обов`язок не тільки встановити дотриманням роботодавцем вимог чинного законодавства в частині строків та обґрунтованості наказу щодо його форми та змісту, але й встановити або спростувати факт порушення працівником трудової дисципліни, що потягло за собою оголошення догани. За таких обставин, колегія суддів перевіряє чи було порушено Головним бухгалтером КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР» Копенковою Н.І. вимоги пп. 2.3, 2.6, 4.3, 5.1 посадової інструкції та абзацу 6 п. 9.2 та п. 10.2 Положення про бухгалтерію. Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України). Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Положення вищезазначених процесуальнихнорм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. Відповідно до Посадової інструкції головному бухгалтеру КЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер» ДОР» (далі Інструкція), з якою ознайомлена ОСОБА_1 і до якої внесене відомості про те, що з 19.06.2019 року заклад реорганізовано шляхом перетворення в Комунальне підприємство згідно розпорядження Дніпропетровської обласної ради від 19.10.2018 року 388-14/VII, зі змінами від 10.04.2020 року, головний бухгалтер диспансеру є посадовою особою, наділеною повноваженнями щодо керівництва бухгалтерією (п.1.1 Розділу І Інструкції) (а.с. 6-63). Згідно із п. 2.3 Інструкції головний бухгалтер розробляє та виконує Положення про бухгалтерію відповідно до Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затвердженого постановою КМУ від 26.01.2011 року №

59. Пунктом 2.6 Інструкції передбачено, що головний бухгалтер забезпечує законність, своєчасність і правильність оформлення документів за виконані роботи (послуги), здійснення контролю за проведенням розрахунків заробітної плати та правильним нарахуванням податків і зборів у місцевий та інші бюджети, страхових внесків у державні позабюджетні соціальні фонди, платежів у банківські установи, погашення заборгованостей банкам за позиками у встановлений на те термін, а також здійснення контролю по відрахуванням коштів на матеріальне стимулювання працівників закладу. Пункт 4.3 Інструкції визначає право головного бухгалтера давати підлеглим йому співробітниками, службам та матеріально-відповідальним особам доручення та завдання з низки питань, що входять у їх функціональні обов`язки. Згідно ж п. 5.1. Інструкції, головний бухгалтер несе відповідальність за невиконання своїх функціональних обов`язків, а також роботи підлеглих йому працівників з питань виробничої діяльності. Положення про бухгалтерію, затверджене в.о. Головного лікаря КЗ «КПНД» ДОР» В.М. Солонським та змінами до нього від 10.04.2020 року (далі Положення), із яким ознайомлена ОСОБА_1 , визначає, зокрема мету та предмет діяльності головного бухгалтера, а також його завдання та функції (а.с. 52-59). Абзац 6 пункту 9.2 Розділу 9 Положення передбачає, що головний бухгалтер для реалізації поставленої мети повинен вживати рішучих заходів щодо попередження недоліків, розтрат і інших порушень (а.с. 55 зворот). Натомість, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що відповідно до абзацу 6 пункту 9.2 Розділу 9 Положення, на який йдеться посилання у оспорюваному наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності, для реалізації поставленої мети головний бухгалтер повинен забезпечити контроль за своєчасним проведенням інвентаризації грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей і звітів, у зв`язку з чим колегією суддів приймаються доводи апеляційної скарги відповідача щодо невірної оцінки судом першої інстанції цього Положення. Згідно ж пункту 10.2. Положення головний бухгалтер здійснює керівництво діяльністю бухгалтерії, забезпечує раціональний та ефективний розподіл посадових обов`язків між її працівниками з урахуванням вимог щодо забезпечення захисту інформації та запобігання зловживанням під час ведення бухгалтерського обліку. Таким чином, вимоги пп. 2.3, 2.6, 4.3, 5.1 Посадової інструкції головного бухгалтера та абзацу 6 п. 9.2 та п. 10.2 Положення про бухгалтерію, у їх взаємозв`язку наділяють головного бухгалтера (позивачку ОСОБА_1 ) правом давати підлеглим йому співробітниками, службам та матеріально-відповідальним особам доручення та завдання з низки питань, що входять у їх функціональні обов`язки, одночасно зобов`язуючи її нести відповідальність за невиконання своїх функціональних обов`язків, а також роботи підлеглих їй працівників з питань виробничої діяльності, вживаючи рішучих заходів щодо попередження недоліків, розтрат і інших порушень. В порушення викладено, головний бухгалтер ОСОБА_1 , не перевірила вчасно роботу її підлеглого бухгалтера ОСОБА_3 , яка, роблячи собі розрахунок заробітної плати в останній робочий день перед звільненням (01.07.2020 року), не здійснила правильно нарахування розрахункової суми, та, виявивши таке порушення, на власний розсуд, без попереднього узгодження з керівництвом, провела нарахування та виплату ОСОБА_3 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні на підставі ст. 117 КЗпП України, про що в усній формі повідомила в.о. Генерального директора вже після здійснення виплати. За таких обставин, матеріалами справи підтверджено факт вчинення позивачкою ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, а тому її позовні вимоги щодо скасування наказу № 191к «Про винесення дисциплінарного стягнення», виданим 30.07.2020 року КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР», задоволенню не підлягають. Зважаючи на викладене, відсутні правові підстави й для скасування пункту 2 Наказу № 142з «Про преміювання працівників за підсумками роботи протягом липня 2020 року», виданим 30.07.2020 року КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР», яким депремійовано головного бухгалтера ОСОБА_1 за неналежне виконання обов`язків та винесену у зв`язку з цим догану (а.с. 9). Так, згідно із частинами другою, третьою статті 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а в разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті. Аналогічні положення викладено у статті 15 Закону України «Про оплату праці». Відповідно до змісту статті 2 Закону України «Про оплату праці» у структуру заробітної плати входить основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. Так, основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До інші заохочувальні та компенсаційні виплати належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. Отже, законодавством надано право підприємствам самостійно визначати умови та розміри преміювання у колективному договорі чи в Положенні про преміювання. Судом встановлено, що у КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР» діє система преміювання, що передбачена колективним договором. Документом, який визначає порядок преміювання працівників відповідача є Положення про преміювання та матеріальне заохочення працівників КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР», яке є Додатком №1 до Колективного договору. Відповідно до цього Положення про преміювання та матеріальне заохочення працівників КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР», яке є Додатком №1 до Колективного договору, визначено, що працівника може бути повністю або частково позбавлено премії, зокрема за невиконання або неналежне виконання без поважних причин обов`язків, передбачених посадовою або робочою інструкціями та Правил внутрішнього трудового розпорядку, і т.д. Повне або часткове позбавлення працівника премії здійснюється спільним рішенням Генерального директора та профспілкового комітету, шляхом одночасного видання наказу та протоколу (Розділ ІІІ Положення про преміювання). Відповідно до Протоколу засідання профспілкового комітету №24 від 30 липня 2020 року, за наслідками розгляду питання про преміювання працівників лікарні за підсумками роботи в липні 20202 року та депреміювання головного бухгалтера ОСОБА_1 за неналежне виконання обов`язків та винесену у зв`язку з цим догану, прийнято рішення преміювати працівників лікарні та надати згоду на депреміюваня головного бухгалтера ОСОБА_1 (а.с. 96). Колегія суддів приймає даний доказ, як належний та допустимий, оскільки позовна заява ОСОБА_1 не була обґрунтована тим, що пункт 2 Наказу № 142з «Про преміювання працівників за підсумками роботи протягом липня 2020 року» винесений без попереднього погодження профспілкового комітету, у зв`язку з чим відповідач КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР» не мав підстав для надання суду цього доказу разом з відзивом на позовну заяву, адже,згідно п. 5 ч. 3 ст. 178 ЦПК України, у відзиві відповідач зазначає заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права, тоді як в даному випадку позивачка такими обставинами свої позовні вимоги не обґрунтовувала (а.с. 2-6), вважаючи, що зазначений пункт 2 Наказу № 142з «Про преміювання працівників за підсумками роботи протягом липня 2020 року» підлягає скасуванню внаслідок незаконності притягнення її до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани. За таких обставин, зважаючи на підтвердження факту порушення позивачкою ОСОБА_1 трудової дисципліни та дотримання роботодавцем вимог Положення про преміювання та матеріальне заохочення працівників КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР», яке є Додатком №1 до Колективного договору, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування, як незаконного, наказу № 142з «Про преміювання працівників за підсумками роботи протягом липня 2020 року», в частині депреміювання головного бухгалтера ОСОБА_1 . За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду, на підставі п.1, п.4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з позивачки ОСОБА_1 на користь відповідача підлягають стягненню судові витрати, понесені на оплату судового збору за подання апеляційної скарги, у розмірі 2 522, 40 грн. (а.с. 95, 99, 103). Керуючись ст. ст.. 367, 369, 374, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги «Дніпропетровської обласної ради» задовольнити. Рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 жовтня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги «Дніпропетровської обласної ради» про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани та про скасування наказу про преміювання працівників в частині депреміювання - відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 н користь Комунального підприємства «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги «Дніпропетровської обласної ради» судові витрати, понесені на сплату судового збору за подання апеляційної скарги, у розмірі 2 522 (дві тисячі п`ятсот двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 18 лютого 2021 року. Головуючий: Судді: