Ухвала КАС ВС № 813/3597/15

УХВАЛА 19 лютого 2021 року Київ справа №813/3597/15 адміністративне провадження №К/9901/3755/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гімона М.М., суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А., перевіривши касаційну скаргу перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2020 у справі № 813/3597/15 за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Великомостівська» до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення в частині, ВСТАНОВИВ: 02.02.2021 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду поштою 29.01.2021. При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого. Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 13.10.2020, повний його текст складено 22.10.2020, отже, останнім днем на касаційне оскарження було 19.11.2020. Касаційну скаргу направлено до суду поштою лише 29.01.2021, тобто з пропуском строку встановленого для цього і скаржник не порушує питання про його поновлення. Посилання в касаційній скарзі про неотримання копії рішення суду апеляційної інстанції колегія суддів вважає недоречними і такими, що не спростовують факт пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень. Частина друга статті 329 КАС України встановлює право учасника справи на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у випадку, якщо повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, але не змінює загальні строки реалізації права на касаційне оскарження і не встановлює для суду обов`язку поновити цей строк без урахування сукупності обставин його пропуску. Метою цієї норми є забезпечення можливості учаснику справи подати касаційну скаргу з наведенням підстав касаційного оскарження, якими відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що можливе виключно після ознайомлення з повним текстом судового рішення. Надання частиною другою статті 329 КАС України саме права на поновлення строку на касаційне оскарження кореспондується зі статтею 44 КАС України щодо обов`язку учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. У цій справі встановлено, що представник відповідача був присутнім у судовому засіданні, повний текст постанови складено 22.10.2020, до Єдиного державного реєстру судових рішень повний текст судового рішення надіслано судом 22.10.2020, зареєстровано 23.10.2020 і оприлюднено 26.10.2020, вперше касаційну скаргу на це судове рішення було подано 16.11.2020, проте така була повернута ухвалою Верховного Суду від 11.01.2021, копію якої отримано скаржником 18.01.2021, а повторну касаційну скаргу подано 29.01.2020. Заходів, які вживалися ГУ ДПС задля отримання копії судового рішення у касаційній скарзі не наводиться. Однак, зазначені обставини свідчать про обізнаність відповідача з повним текстом судового рішення апеляційного суду. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу подати відповідну заяву про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску, а також надання доказів вжиття заходів задля отримання копії постанови суду апеляційної інстанції. Крім того, касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в частині необхідності наведення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав), з належним їх обґрунтуванням. Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає, що суди не врахували правову позицію Верховного Суду, відображену у постановах: від 02.10.2018 у справі №820/1824/17, від 13.02.2018 у справі № 808/2290/17, від 12.09.2019 у справі №813/4204/15, від 21.01.2020 у справі №820/11382/15, від 22.03.2016 у справі №813/6774/13-а. На переконання відповідача, суди попередніх інстанцій безпідставно звільнили податкового агента від будь-якої відповідальності, не зробивши при цьому висновок щодо відсутності у діях позивача порушення вимог підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України, а відтак неправомірно скасували застосовані штрафні санкції в повному обсязі та як наслідок порушили принцип невідворотності відповідальності, закріплений у підпункті 4.1.3 пункту 4.1 статті 4 ПК України. Проаналізувавши зміст судових рішень у цій справі, а також висновки Верховного Суду у справах, які навів скаржник, встановлено, що вони таким відповідають. Крім того, розгляд цієї справи судом першої інстанції, а так само і судом апеляційної інстанції здійснювався втретє після скасування судових рішень в касаційному порядку і направлення справи на новий розгляд. При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Однак, обов`язкових умов у їх взаємозв`язку скаржник не наводить, що позбавляє суд можливості встановити взаємозв`язок наведених скаржником постанов Верховного Суду із висновками судів попередніх інстанцій, які на переконання скаржника не відповідають правильному застосуванню норм матеріального права. Висновок судів попередніх інстанцій, який як зазначає скаржник зроблено формально, не є висновком щодо застосування норм права. З огляду на наведене скаржником обґрунтування, є підстави вважати, що відповідач намагається довести наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України, незалежно від того, як відповідачем кваліфіковано такі дії, і залишити в силі податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій у розмірі, який би відповідав нормам ПК України. Натомість, такі доводи не співвідносяться із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах, які зазначає скаржник у касаційній скарзі. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд. Отже, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, у якій він повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 329, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2020 у справі № 813/3597/15 - залишити без руху. Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: - подати відповідну заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважних причин його пропуску, до якої додати докази вжиття заходів задля отримання копії постанови суду апеляційної інстанції; - надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням мотивів, викладених у цій ухвалі. Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі. У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику. Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак Є.А. Усенко