Ухвала КАС ВС № 1.380.2019.004393

УХВАЛА 16 грудня 2020 року м. Київ справа № 1.380.2019.004393 адміністративне провадження № К/9901/33466/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гімона М.М., суддів: Дашутіна І.В., Усенко Є.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.11.2019, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 та додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2020 у справі №1.380.2019.004393 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, визнання протиправними і скасування вимог про сплату боргу, ВСТАНОВИВ: 07.12.2020 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду поштою 03.12.2020. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду ухвалена 20.02.2020, повний її текст складено 21.02.2020, відповідно останнім днем її оскарження з урахуванням вихідних днів було 23.03.2020, додаткова постанову апеляційного суду ухвалена 26.03.2020, повний її текст складено того ж дня, відповідно останнім днем її оскарження з урахуванням вихідних днів було 27.04.2020, проте касаційну скаргу направлено до суду поштою лише 03.12.2020, тобто з пропуском строку встановленого для цього. ГУ ДПС подало заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, яка вмотивована тим, що вперше касаційна скарга у цій справі була подана у строк, встановлений чинним законодавством, проте, Верховний Суд її повернув з підстав, встановлених статтею 332 КАС України. Зазначає, що відповідно до вимог Закону України від 30.03.2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-ІХ), який набрав чинності 02.04.2020, розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України доповнено пунктом 3, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 169 цього Кодексу продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Звертає увагу на конституційне закріплення права на апеляційне і касаційне оскарження судового рішення. Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке. Судом встановлено, що вперше касаційну скаргу у цій справі ГУ ДПС подало в межах строків, проте ухвалою Верховного Суду від 01.04.2020 її було повернуто на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 332 КАС України у зв`язку з не наданням документів, які б засвідчували право представника на здійснення представництва юридичної особи як у порядку самопредставництва, так і представництва. З аналогічних підстав ухвалою від 13.05.2020 Верховний Суд повернув вдруге подану касаційну скаргу. Втретє касаційну скаргу у цій справі ГУ ДПС було подано 17.08.2020, проте, Верховний Суд ухвалою від 09.09.2020 залишив її без руху та надав десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги, а саме зазначити підстави для касаційного оскарження судових рішень з посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та надати обґрунтування, в чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Проаналізувавши зміст уточненої касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що вона не усуває виявлені недоліки, у зв`язку з чим ухвалою від 12.11.2020 Верховний Суд касаційну скаргу повернув. Копію ухвали від 12.11.2020 скаржник отримав 23.11.2020, а 03.12.2020 вчетверте направив касаційну скаргу до суду, натомість яка так і не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України. Наявність права на повторне звернення до суду з касаційною скаргою не є безумовною підставою для поновлення строку. Окрім реалізації такого права без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Крім того, 17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким запроваджений механізм поновлення строку може бути реалізований виключно за умови, якщо особа, яка оскаржує судове рішення, доведе, що неможливість вчинення процесуальної дії була пов`язана з обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Заявляючи про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, скаржник не зазначає доводів з належним їх підтвердженням, що причини пропуску строку зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. При цьому, неможливість вчинення процесуальної дії не є тотожним вчиненню такої дії, але з порушенням вимог КАС України. Колегія суддів враховує, що скаржником вчинялися дії щодо касаційного оскарження судових рішень, натомість саме скаржником не було дотримано вимог КАС України щодо форми і змісту касаційної скарги, зокрема щодо викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, що стало підставою для повернення втретє поданої касаційної скарги у цій справі. Враховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, яка не залежить від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку. З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У касаційній скарзі містяться посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, однак, такі наведені без обов`язкового взаємозв`язку із посиланням на: норму матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд. У зв`язку з викладеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, в якій зазначити підставу (підстави) для касаційного оскарження судових рішень з належним їх обґрунтуванням. Крім цього, згідно з наданим платіжним дорученням №1703 від 05.08.2020 скаржником сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі у розмірі 18400 грн. Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, позов у цій справі заявлено у 2019 році фізичною особою щодо однієї вимоги немайнового характеру (визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати вчинити дії) та однієї вимоги майнового характеру - визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки). Утім, зі змісту судових рішень у цій справі та касаційної скарги неможливо встановити ціну позову у справі та, відповідно, перевірити правильність розміру сплаченого судового збору за подання касаційної скарги. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Згідно підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9605 грн). Станом на 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1921 гривень, тому, за подання касаційної скарги у цій справі в частині немайнових вимог сплаті підлягає судовий збір в сумі 3842 гривень (1 921 гривень * 200%). При розрахунку судового збору за подання касаційної скарги в частині майнових вимог суд виходить з такої формули: (ціна позову * 1 % * 200%). Отже, за подання касаційної скарги сплаті підлягає судовий збір у розмірі, обчисленому виходячи зі ставок, встановлених наведеними положеннями Закону. У зв`язку з наведеним скаржнику необхідно надати докази правильності обчислення розміру судового збору, який було сплачено, або за наявності підстав подати до Верховного Суду документ про доплату такого збору з урахуванням вже сплаченої суми (виходячи з розрахунку (3842 грн + розрахований судовий збір в частині майнових вимог). Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами: Отримувач коштів - УК у Печерському районі /Печерський район/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897 Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету - 22030102 Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055) Символ звітності банку - 207 Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір. Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.11.2019, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 та додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2020 у справі №1.380.2019.004393 - залишити без руху. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: - вказати інші (поважні) причин пропуску строку на касаційне оскарження; - за наявності підстав надати платіжний документ про доплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI; - надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням мотивів, викладених у цій ухвалі. Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі. У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику. Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіМ.М. Гімон І.В. Дашутін Є.А. Усенко