Ухвала КАС ВС № 520/2105/2020

УХВАЛА про відкриття касаційного провадження 18 лютого 2021 року м. Київ справа №520/2105/2020 провадження №К/9901/33655/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2020 у справі № 520/2105/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання певні вчинити дії, у с т а н о в и в: ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просила: визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (відділу з питань перерахунку пенсій № 17) від 24 січня 2020 року № 465 про відмову у переведенні позивача з пенсії за віком, призначеної згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» і призначені пенсії за віком згідно із Законом України «Про державну службу»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області врахувати надані позивачем довідки ліквідаційної комісії Головного Управління МВС України в Харківській області та Управління кадрового забезпечення Головного Управління Національної поліції та провести розрахунок і призначити пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» з 16 січня 2020 року. Харківський окружний адміністративний суд ухвалою від 01.04.2020, яку Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 02.10.2020 залишив без змін, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернув позивачу. Не погодившись з такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й скерувати справу до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Верховний Суд ухвалою від 16.12.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без руху з огляду на те, що заявник не долучила до своєї касаційної скарги документ про сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі. Одночасно суд запропонував скаржнику протягом десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення вказаного вище недоліку, а саме: надати суду оригінал документа про сплату судового збору в розмірі 2102 грн або зазначити підстави (обставини) для звільнення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору. На виконання вимог означеної ухвали скаржник надіслала до суду заяву про усунення недоліку касаційної скарги, до якої долучила документи, які підтверджують наявність підстав для звільнення її від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Отже, недолік касаційної скарги заявник усунула в строк, встановлений Верховним Судом. Дослідивши зміст касаційної скарги ОСОБА_1 , Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке. Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України, у редакції, чинній з 08.02.2020), згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Тобто особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках. Логіко-граматичне тлумачення положень частини другої статті 328 КАС України у їхньому взаємозв`язку з приписами частини першої статті 294 КАС України дає підстави для висновку, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені тільки ухвали суду першої інстанції (після їхнього перегляду в апеляційному порядку) щодо: забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову; повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо вони не погоджуються, зокрема, з ухвалою суду першої інстанції про повернення позовної заяви позивачеві після перегляду такої ухвали судом апеляційної інстанції, можуть реалізувати право на її оскарження у касаційному порядку. За змістом пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України). Заявник мотивує вимоги своєї касаційної скарги тим, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився в своїй постанові й суд апеляційної інстанції, під час постановлення оскарженої ухвали порушив норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення. Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, з-поміж іншого, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Аналіз аргументів касаційної скарги в їхньому логічному взаємозв`язку з висвітленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи вказує на наявність у цій ситуації підстави для відкриття касаційного провадження, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Також колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Водночас частина друга статті 329 КАС України передбачає, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Позивач пропустив строк на касаційне оскарження, оскільки оскаржене судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалене 02.10.2020, а касаційна скарга подана 04.12.2020 (згідно з інформацією служби доставки поштових відправлень на пакункові, в якому до суду надійшла касаційна скарга). У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що отримала постанову суду апеляційної інстанції 14.11.2020, а тому вважає вказану обставину поважною причиною для пропуску процесуального строку. За наведених обставин та беручи до уваги надані на їхнє підтвердження докази, Верховний Суд визнає поважними причини пропуску заявником строку на касаційне оскарження та вважає за можливе поновити скаржнику відповідний процесуальний строк. Також Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Водночас ОСОБА_1 у своїй касаційній скарзі та заяві про усунення недоліку касаційної скарги просить суд звільнити її від сплати судового збору за подання касаційної скарги з огляду на свій скрутний майновий стан. Розглядаючи відповідне клопотання, колегія суддів бере до уваги, що за правилами частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частина друга цієї самої статті закріплює, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Своє клопотання про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 мотивує тим, що предметом позову є захист такого її соціального права як право на виплату пенсії, яка, як стверджує заявник, є єдиним джерелом її доходу. На підтвердження неспроможності сплатити судовий збір за подання касаційної скарги ОСОБА_1 долучила довідку за формою ОР 963440144304 ВЗ за 2019 рік, сформовану за допомогою засобів автоматизованих систем Пенсійного фонду України, та яка містить відомості про те, що заявник перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області й отримує пенсію за віком. Також скаржник надала інформаційний витяг з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2019 календарний рік (за період з першого кварталу 2019 року по четвертий квартал 2019 року), зміст якого свідчить про те, що протягом 2019 року позивач не мала доходів. Зважаючи на те, що предметом позову є захист такого соціального права позивача як право на отримання пенсійних виплат, яке гарантується їй державою, а неможливість переведення позивача з пенсії за віком, призначеної згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» безпосередньо впливає на забезпечення заявнику умов життя, сумісних із людською гідністю, що, зокрема, об`єктивно перешкоджає їй в реалізації права на доступ до правосуддя, колегія суддів доходить висновку, що клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору належить задовольнити та звільнити заявника від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2020 на підставі пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір». Отже, підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження у цій справі немає. Керуючись положеннями пункту 4 частини четвертої п`ятої статті 328 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в:

1. Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2020 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2020 у справі № 520/2105/20.

2. Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2020 у справі № 520/2105/20.

3. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2020 у справі № 520/2105/20.

4. Витребувати з Харківського окружного адміністративного суду матеріали справи № 520/2105/20.

5. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.

6. Установити десятиденний строк з моменту отримання учасниками справи цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу. Роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та долучених до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя В.М. Кравчук Суддя О.П. Стародуб