Ухвала КАС ВС № 520/496/20

УХВАЛА 27 травня 2020 року Київ справа №520/496/20 адміністративне провадження №К/9901/12997/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд): судді-доповідача - Радишевської О.Р., суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року в справі №520/496/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Харківське СІЗО №27" про визнання неправомірною і скасування постанови, визнання неправомірними дій, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Державної установи "Харківське СІЗО №27", у якому просила: - визнати неправомірною і скасувати постанову про поміщення до карцеру №27 від 27 серпня 2019 року; - визнати неправомірними дії щодо надання доступу до офіційної кореспонденції ОСОБА_1 невповноваженим на те співробітникам (психологам установи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ). Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року, відмовлено у відкритті провадження в справі. 14 травня 2020 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року в справі №520/496/20. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке. Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється із дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. З оскаржуваної постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року встановлено, що її повний текст складено 02 березня 2020 року, тобто останнім днем строку на її касаційне оскарження є 01 квітня 2020 року. Касаційну скаргу надіслано до Суду 14 травня 2020 року, отже, з пропуском строку на касаційне оскарження. У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтовуючи його тим, що копія постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року на її адресу не надсилалась. Про рух справи та наявність оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції їй не було відомо, оскільки утримується під вартою. Таким чином, скаржниця посилається на відсутність можливості доступу до мережі Інтернет та прибуття до суду. Водночас до суду апеляційної інстанції було направлено запит щодо руху справи, у відповідь на який 05 травня 2020 року на побаченні з адвокатом нею отримано супровідний лист Другого апеляційного адміністративного суду №Н-87/20/08-11/11985/20 від 28 квітня 2020 року та копію постанови від 26 лютого 2020 року, яку було направлено на адресу адвоката, а не за місцем її тримання. Оскільки строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, Суд уважає, що заява про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Скаржницею до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору. Водночас подано заяву про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на те, що є особою, яка перебуває під вартою та не має доходу. На підтвердження цих обставин додала довідку про доходи, видану Державною установою "Харківське СІЗО №27", про те, що загальна сума доходу ОСОБА_1 за період з 06.11.2018 по 17.08.2019, з 20.08.2019 по 09.12.2019, з 20.12.2019 по 09.02.2020, з 28.02.2020 по 25.04.2020 складає 00 грн (нуль грн). За приписами частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Ураховуючи викладене, клопотання заявниці про звільнення від сплати судового збору підлягає задоволенню. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини другої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі після їх перегляду в апеляційному порядку. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржницею доводи потребують перевірки. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням строку на касаційне оскарження, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 248, 328, 330, 334, 337, 338 КАС України, Суд УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження та поновити цей строк.

2. Задовольнити заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та звільнити від його сплати.

3. Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року в справі №520/496/20.

4. Витребувати із Харківського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №520/496/20.

5. Особі, що подала касаційну скаргу, надіслати копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі, а іншим учасникам справи - копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

6. Установити десятиденний строк із дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

7. Роз`яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська Судді: О.В. Кашпур С.А. Уханенко