Постанова 4856 № 120/3158/20-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/3158/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Віятик Н.В. Суддя-доповідач - Боровицький О. А. 19 лютого 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Боровицького О. А. суддів: Шидловського В.Б. Матохнюка Д.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВН ЛІМІТЕД" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними дій та скасування приписів, наказу, В С Т А Н О В И В : в липні 2020 до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "ЛВН Лімітед" до Державної служби геології та надр України, в якому просило: - визнати протиправними дії Державної служби геології та надр України щодо проведення планової перевірки вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр ТОВ "ЛВН Лімітед", якому надано спеціальні дозоли на користування надрами № 6091 від 17.12.2015 та № 6092 від 17.12.2015, результати якої оформленні актами № 06-06/26/2020-13/п (34) та № 06-06/26/2020-14/п (35) від 26.02.2020 - визнати протиправними та скасувати приписи Державної служби геології та надр України № 324-14/06 від 27.02.2020 та № 325-14/06 від 27.02.2020 - визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України № 196 від 03.06.2020 про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів, в частині зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами № 6091 та № 6092 від 17.12.2015 виданих ТОВ "ЛВН Лімітед". Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02.11.2020 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано приписи Державної служби геології та надр України № 324-14/06 від 27.02.2020 та № 325-14/06 від 27.02.2020 Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України №196 від 03.06.2020 про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів, в частині зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами № 6091 та № 6092 від 17.12.2015 виданих ТОВ "ЛВН Лімітед". В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянтом фактично продубльовано доводи, наведені ним у відзиві на позовну заяву. У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив про безпідставність доводів апеляційної скарги, оскільки відповідачем, окрім доводів, які вже були предметом розгляду в суді першої інстанції, процитовано лише ряд нормативних актів, яким регламентується процедура передачі родовищ корисних копалин для промислового освоєння, але не наведено доказів, які б заперечували висновки суду першої інстанції про відсутність самих порушень як на момент перевірки, так і на час прийняття оскаржуваних припису та наказу. Відповідно до приписів ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги, у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з таких підстав. Як встановлено з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "ЛВН Лімітед" зареєстроване як юридична особа 25.04.2014. Згідно з інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності позивача є: Код КВЕД 11.01 дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв (основний); Код КВЕД 10.41 виробництво олії та тваринних жирів; Код КВЕД 10.61 виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; Код КВЕД 10.89 виробництво інших харчових продуктів, не віднесених до інших угруповань; Код КВЕД 10.91 виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; Код КВЕД 20.59 виробництво іншої хімічної продукції, н. в. і. у.; Код КВЕД 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; Код КВЕД 46.34 оптова торгівля напоями; Код КВЕД 46.39 неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; Код КВЕД 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 52.10 складське господарство; Код КВЕД 41.10 організація будівництва будівель. 17.12.2015 року, на підставі наказу №257 від 01.09.2015 року, ТОВ "ЛВН Лімітед" надано спеціальні дозволи на користування надрами № 6091 з метою видобування питних підземних вод для господарсько-питних та технологічних потреб, ділянка Скіфська Немирівського родовища (свердловини №№ 1/12, 2, 3, 5/2069, 6/2040, 8/2039), строком 20 років. Невід`ємною частиною вказаного дозволу є Угода № 6091 від 17.12.2015 про умови користування надрами з метою видобування питних підземних вод Немирівського родовища ділянка Скіфська (свердловини №№ 1/12, 2, 3, 5/209, 6/2040, 8/2039) та дозвіл № 6092 з метою видобування питних підземних вод для господарсько-питних та технологічних потреб, ділянка Немирівського родовища (свердловини №№ 1034, 2027, 2047, 1047), строком 20 років. Невід`ємною частиною вказаного дозволу є Угода № 6092 від 17.12.2015 про умови користування надрами з метою видобування питних підземних вод Немирівського родовища питних підземних вод (свердловини №№ 1034, 2027, 2047, 1047). Відповідно до ст. 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", та на виконання наказів Державної служби геології та надр України від 26.11.20119 № 437 "Про затвердження Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України на 2020 рік", та від 08.01.2020 № 6 "Про проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України у лютому 2020 року" затверджено план комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) на 2020 рік. У відповідності до даного плану, заплановано здійснення Державною службою геології та надр України заходу державного нагляду (контролю) дотримання вимог законодавства ТОВ "ЛВН Лімітед" у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, відтворення і охорони з 28.02.2019 тривалістю 10 днів, ступінь ризику "високий". Позивач не погоджується із віднесенням його, як суб`єкта господарювання до високого ступеня ризику. В період з 25.02.2020 по 26.02.2020 провідним спеціалістом Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України Кушеєвим О.В. та провідним геологом ДО Центральна ТІДГК Лугиною Г.М. проведено планову перевірку дотримання ТОВ "ЛВН Лімітед" на предмет дотримання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення надр та раціонального використання надр України за спеціальними дозволами на користування надрами від 17.12.2015 № 6091 та № 6092. За результатом перевірки позивача по спеціальному дозволу № 6091 складено Акт перевірки щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр № 06 -06/26/2020-13/п (34) від 26.02.2020, яким зафіксовано порушення вимог законодавства, виявлені під час державного геологічного контролю, а саме: - ст. 40 Кодексу України про надра № 132/94 п. 6 п. ПКМУ № 114, відсутній акт про передачу ділянки Скіфська Немирівського родовища (свердловини №1/12, 2, 3, 5/2069, 6/2040, 8/2039) для промислового освоєння; - ст. 15 -1 Кодексу України про надра № 132/94 п. 9 ч. 2 ст. 3, п. 1 ч. 3 ст. 3, п. 13 ч. 3 ст. 3, п. 6 ч. 1 ст. 15, ч. 3 ст. 17 ЗУ "Про оцінку впливу на довкілля" № 2059, абзац 1 п. 10 постанови КМУ № 615, відсутній висновок з оцінки впливу на довкілля (державна екологічна експертиза), чим не виконано п. 9 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами № 6091 від 17.12.2015 в частині дотримання вимог Закону України "Про оцінку впливу на довкілля"; - пп. 1 ч. 1 ст. 24 Кодексу України про надра № 132/94, пп. 4 п. 17 постанови КМУ № 615, кількість запасів затверджених протоколом ДКЗ України від 17.01.2019 № 4668 не відповідає кількості запасів, наданих у користування за спеціальним дозволом на користування надрами № 6091 від 17.12.2015, чим порушено вимоги п. 5.3.19 Угоди від 14.02.2019 № 6091 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин "внести зміни до Дозволу та цієї угоди протягом 3 місяців з моменту проведення повторної експертизи та оцінки запасів родовища корисних копалин ділянки надр"; - п.1 ч. 1 ст. 53 Кодексу України про надра № 13294, п. 2.2.1 наказу №30, п. 11.3 наказу №23, п. 11.3 наказу № 32, п. 15.3 наказу № 298, п. 14.3 наказу № 182, п. 14.3 наказу № 393, розділ 5 НПАОП 14.0-1.01-87, п. 6.2 розділу ІІ НПАОН 14.0-1.02-85, п. 1, 6 типового положення про відомчу геологічну службу, затвердженого ПРМ СРСР № 1040, не проводилось геологічне (гідрогеологічне) обслуговування; - п. 6 постанови КМУ № 963, контрольно-вимірювальні прилади (засоби вимірювання) не опломбовано ; - абзац 2 п. 3 постанови КМУ № 963, щорічно не подаються до Держгеонадр копії паспортів артезіанських свердловин; - абзац 4 ст. 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877, п. 1 ч. 1 ст. 24 Кодексу України про надра № 132/94, п. 10 постанови КМУ № 615, суб`єкт господарювання не надав документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникли під час державного нагляду (контролю). Не виконується пп. 5.3 Угоди про умови користування надрами "дотримуватися вимог законодавства України, чинних стандартів, правил, норм виконання робіт, пов`язаних з користуванням надрами", а саме на підставі ч. 1 ст. 8 та ст. 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не надано інформацію на запит від 25.02.2020 № 318-14/06 Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України. Також, за результатом перевірки позивача по спеціальному дозволу № 6092 складено Акт перевірки щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр № 06 -06/26/2020-14/п (35) від 26.02.2020, яким зафіксовано порушення вимог законодавства, виявлені під час державного геологічного контролю, а саме: - ст. 15-1 Кодексу України про надра № 132/94, п. 9 ч. 2 ст. 3, п. 1 ч. 3 ст. 3 , п. 13 ч. 3 ст. 3, п. 6 ч. 1 ст. 15, ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" № 2059, абзац 1 п. 10 постанови КМУ № 615, відсутній висновок з оцінки впливу на довкілля (державна екологічна експертиза), чим не виконано п. 8 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами № 6092 від 17.12.2015 в частині дотримання вимог Закону України "Про оцінку впливу на довкілля"; - п. 1 ч. 1 ст. 53 Кодексу України про надра № 132/94, п. 2.2.1. наказу № 30, п. 11.3 наказу № 23, п. 11.3 наказу № 32, п. 15.3 наказу № 298, п. 14.3 наказу № 182, п. 14.3 наказу 3 393, розділ 5 НПАОП 14.0-1.01-87, п. 6.2 розділ ІІ НПАОН 14.0-1.02-85, п. 1,6 Типового положення про відомчу геологічну службу, затвердженого ПРМ СРСР № 1040, не проводиться геологічне (гідрогеологічне) обслуговування; - п. 6 постанови КМУ № 963, контрольно-вимірювальні прилади (засоби вимірювання) не опломбовано; - абзац 2 п. 3 постанови КМУ № 963, щорічно не подаються до Держгеонадр копії паспортів артезіанських свердловин; - ч. 2 ст. 93 Кодексу України про надра № 213/95, ст. 30,31, Закону України «Про курорти» № 2026, ст. 34,35,36 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» № 2918, п. 4.1 наказу № 30 абзац 1 п. 10 постанови КМУ № 615, не розроблено та не затверджено в установленому законом порядку зони санітарної охорони, чим не виконано п. 4 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами № 6092 від 17.12.2015 в частині дотримання вимог; - абзац 4 ст. 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877, п. 1 ч. 1 ст. 24 Кодексу України про надра № 132/94, п. 10 постанови КМУ № 615, суб`єкт господарювання не надав документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникли під час державного нагляду (контролю). Не виконується пп. 5.3 Угоди про умови користування надрами "дотримуватися вимог законодавства України, чинних стандартів, правил, норм виконання робіт, пов`язаних з користуванням надрами", а саме на підставі ч. 1 ст. 8 та ст. 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не надано інформацію на запит від 25.02.2020 № 319-14/06 Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України. 27.02.2020 на підставі Актів перевірки складено приписи № 324-14/06 та № 325-14/06, якими встановлено строк до 27.03.2020 для усунення визначених в актах перевірки № 34 та № 35 порушень. В подальшому, Державною службою геології та надр України видано наказ № 196 від 03.06.2020 яким з 01.08.2020 зупинено дії спеціальних дозволів ТОВ "ЛВН Лімітед" на користування надрами № 6091 та № 6092. Зупинення дії Дозволів обґрунтовано не усуненням порушень, виявлених під час проведення перевірки. Про прийняття зазначеного наказу позивача проінформовано листом від 11.06.2020 №8593/01/07-20, який отримано останнім 22.06.2020. Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями ч. 1 ст. 4 Кодексу України про надра визначено, що надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Згідно з ч. 1 ст. 11 Кодексу України про надра державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України. Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, який наділений функціями для забезпечення реалізації державної політики у сфері надрокористування та діє відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 року № 1174 (далі - Положення № 1174). За приписами пп. 9, 10 п. 4 Положення № 1174 Держгеонадра України, відповідно до покладених на неї завдань, видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення. Відповідно до пп. 12 п. 4 Положення № 1174 Держгеонадра України, відповідно до покладених завдань, здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням. Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу (ч. 1 ст. 18 Кодексу України про надра). Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначення процедури продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін визначає Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615 (далі - Порядок № 615). Положеннями ч. 7 ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарювання" передбачено, що дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру, зокрема, в разі здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення. Відповідно до п. 22 Порядку № 615 дія дозволу зупиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Мінприроди, центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі: 1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; 2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров`ю працівників або населення; 3) підпункт 3 пункту 22 виключено; 4) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища; 5) наявності підстав, передбачених Законом України "Про санкції"; 6) наявності підстав, передбачених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля"; 7) неотримання висновку з оцінки впливу на довкілля у випадках отримання дозволу на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ). Згідно з ч. 8 ст. 16 Кодексу України про надра переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку. За приписами ст. 25 даного Кодексу права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України. Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України. Відповідно до ч. 1 ст. 57 Кодексу України про надра у разі порушення вимог статті 56 та інших статей цього Кодексу користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або іншим державним органом, уповноваженим на застосування таких заходів реагування, в порядку, встановленому законодавством. Положеннями п. 22 Порядку № 615 визначено, що дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби. Після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов`язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр роботи, передбачені дозволом. Зупинення дії дозволу не звільняє надрокористувача від обов`язку проводити на ділянці надр роботи, пов`язані із запобіганням виникненню аварійної ситуації або усуненням її наслідків. Дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії. У разі визнання судом незаконним зупинення дозволу, строк дії дозволу вважається таким, що автоматично продовжений на строк незаконного зупинення. Відповідно до п. 25 Порядку № 615 накази органу з питань надання дозволу про зупинення, анулювання, відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку. Згідно з п. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Системний аналіз норм свідчить, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Це право вони реалізують шляхом надання відповідних дозволів на користування землею, її надрами, атмосферним повітрям, водними та природними ресурсами. В свою чергу, користувачі, що отримали відповідний дозвіл повинні використовувати їх у порядку, спосіб та межах, визначених чинним законодавством. У випадку ж недотримання користувачами встановлених правил, орган державної влади, що видав дозвіл на використання природного ресурсу має право зупинити його дію або ж й зовсім анулювати дозвіл на використання. Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. Зазначена норма спрямована на захист інтересів надрокористувачів шляхом надання їм права вимагати (шляхом надання/висловлення письмової незгоди) від уповноваженого органу судової, а не адміністративної процедури припинення права користування надрами. При цьому, законом презюмується, що саме судовий порядок є додатковою гарантією ефективного захисту прав надрокористувача, що і було забезпечено позивачем у цій справі шляхом звернення до суду. Слід зазначити, що п. 4 Положення № 1174 передбачено виключний перелік завдань покладених на Державну службу геології та надр України. Згідно вказаного переліку останній зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами. Вирішуючи питання про зупинення права користування надрами орган державної влади, що видав дозвіл, повинен переконатися у дійсності наявних порушень у користуванні надрами та підстав для такого зупинення. В іншому випадку, за відсутності підстав для зупинення права користування надрами буде незаконним та порушуватиме права користувачів. Даючи правову оцінку доводам позивача про порушення відповідачем вимог, визначених абзацом 11 ч. 2 ст. 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 887, а саме якщо суб`єкт господарювання віднесений до високого ступеня ризику, то плановий захід здійснюється не частіше одного разу на два роки, суд апеляційної інстанції враховує наступне. З матеріалів справи встановлено, що попередня планова перевірка ТОВ "ЛВН Лімітед" була проведена відповідачем в листопаді 2018. Предметом розгляду в даній справі є результати планової перевірки позивача, яка відбулась в лютому 2020. Відповідно до положень ст. 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 887, планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок. Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року. Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення. Протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб`єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається. Позивач помилково обчислює період здійснення заходу державного нагляду (контролю). Так на думку позивача, якщо остання планова перевірка була в листопаді 2018 то наступна перевірка не муже бути проведена раніше листопада 2020. Як зазначено вище, плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року. Тобто, плановим вважається рік з 1 січня 2018 по 31 грудня 2018 один рік., з 1 січня 2019 по 31 грудня 2019 два роки. Так, відповідачем проведено планову перевірку ТОВ "ЛВН Лімітед" в лютому 2020, який у розумінні ст. 5 Закону України № 877 є наступним плановим періодом. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій Державної служби геології та надр України щодо проведення планової перевірки вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр ТОВ "ЛВН Лімітед". Судом встановлено, що за результатом перевірки позивача по спеціальному дозволу №6091 та № 6092 складено акти перевірки дотримання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр № 06-06/26/2020-13/п від 26.02.2020 та №06-06/26/2020-14п від 26.02.2020, в яких виявлено ряд порушень. 27.02.2020 на підставі вищевказаних Актів перевірки 34 та 35 від 26.02.2020, відповідачем видано припис № 324-14/06 та припис № 325-14/06. Даючи правову оцінку правомірності винесення оскаржуваних приписів, суд апеляційної інстанції враховує наступне. Щодо порушень описаних в п. 1 припису 325 та п. 2 припису 324 про відсутність висновку з оцінки впливу на довкілля (державна екологічна експертиза), суд апеляційної інстанції відзначає наступне. Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" від 23.05.2017 № 2059-VIII (далі - Закон N 2059-VII1) здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності. Пунктом 3 ч.3 ст. 3 Закону №2059-VIII передбачено, що видобування корисних копалин належить до другої категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть маги значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля. Згідно з частиною першою статті 11 Закону №2059-VIII звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб`єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень. Згідно з ч. 2 ст.17 Закону №2059-VIII дія цього Закону не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених п. 22 ч. 2 та п. 14 ч. 3 ст. 3 цього Закону. Таким чином, здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності з видобування корисних копалин, а у разі, якщо таке рішення було отримано до набрання чинності статті 3 Закону №2059-VIII - лише при розширенні діяльності з видобування корисних копалин Встановлено, що спеціальні дозволи на користування надрами, 6091 та 6092, TOB "ЛВН ЛІМІТЕД" отримало 17.12.2015, тобто за два роки до набрання чинності Законом №2059-VIII. Будь яких даних про те, що позивач з моменту отримання спеціальних дозволів здійснював розширення господарської діяльності ні в актах перевірки ні в приписах ні в наказі про зупинення дії дозволів не зазначено. Враховуючи відсутність доказів розширення та зміни умов провадження позивачем планованої діяльності з видобування питних підземних вод, в позивача відсутній обов`язок здійснювати оцінку впливу на довкілля та як наслідок отримувати такий Висновок, що свідчить про протиправність відображення вказаного порушення в оскаржуваних приписах. Щодо порушення описаного в п. 1 припису 324 про відсутність акту про передачу ділянки Скіфська Немирівського родовища (свердловини № 1/12, № 2, № 3, № 5/2069, № 6/2040, №8/2039) для промислового освоєння, колегія суддів зазначає наступне. Згідно ст. 40 Кодексу України про надра розвідані родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, або їх ділянки, запаси корисних копалин яких оцінено, включаються до Державного фонду родовищ корисних копалин і передаються для промислового освоєння в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Умови передачі для промислового освоєння розвіданих родовищ корисних копалин, у тому числі техногенних, або їх ділянок, запаси корисних копалин яких оцінені та визнані підготовленими до промислового освоєння Державною комісією по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ) і які включені до державного фонду родовищ корисних копалин, визначені Постановою КМУ № 114 від 14.02.1995 Про Порядком передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння (далі - Порядок № 114). Пунктами 4. 6, 7 Порядку № 114 передбачено, що для передачі родовища корисних копалин у промислове освоєння спільним наказом підприємства, яке проводило геологорозвідувальні роботи, та підприємства, яке приймає родовище в промислове освоєння, утворюється міжвідомча комісія. До складу міжвідомчої комісії включаються представники підприємства, яке проводило геологорозвідувальні роботи, підприємства, яке приймає родовище, та представники органів державного геологічного контролю і державного гірничого нагляду (за згодою). Передача родовищ корисних копалин, у тому числі техногенних, або їх ділянок оформлюється актом, який підписується головою та всіма членами міжвідомчої комісії. До акта додаються довідки, протоколи, описи та інші документи, зазначені в пункті 3 цього Порядку. Наявність суперечностей між членами міжвідомчої комісії фіксується актом. Акт міжвідомчої комісії є підставою для віднесення запасів корисних копалин розвіданого родовища у державному фонді родовищ корисних копалин на баланс підприємства, яке прийняло родовище для промислового освоєння. Як встановлено з матеріалів справи, позивач листами № 20-30/0384 та № 20-30/0385 від 16.03.2020 повідомляв органи державного геологічного контролю і державного гірничого нагляду, про те що 20.03.2020 представниками підприємства, яке проводило геологорозвідувальні роботи (ВК "Геолог") буде проводитись передача родовища корисних копалин у промислове освоєння ТОВ "ЛВН Лімітед", у разі наявності в органів державного геологічного контролю і державного гірничого нагляду бажання прийняти участь в передачі родовища корисних копалин у промислове освоєння ТОВ "ЛВН Лімітед" просило їх направити своїх представників для участі в комісії з приймання. 20.03.2020 членами комісії у складі представників ТОВ "ЛВН Лімітед", ВК "Геолог" та Управління Державної служби України з питань праці у Вінницькій області (орган державного гірничого нагляду) складено акт передачі у промислове освоєння (родовища) ділянки Скіфська (свердловини №№1/12, 2, 3, 5/2069, 6/2040, 8/2039) Немирівського родовища питних підземних вод у Немирівському районі Вінницької області. Представник Держгеонадр для участі у складенні акту з передачі родовища не з`явився. Також, позивач листом № 20-30/0503 від 03.04.2020 повідомляв відповідача про підписання акту передачі у промислове освоєння (родовища) ділянки Скіфська (свердловини №№1/12.

2. З, 5/2069. 6/2040, 8/2039) Немирівського родовища питних підземних вод. Однак, відповідач листом № 507-14/06 від 29.04.2020 повідомив ТОВ "ЛВН Лімітед" що порушення описане в приписі № 324 не усунуті, оскільки акт передачі у промислове освоєння (родовища) ділянки Скіфська (свердловини №№1/12.

2. З, 5/2069. 6/2040, 8/2039) Немирівського родовища питних підземних вод складений без представників Держгеонадр. Покликання відповідача на те, що вказаний акт не є доказом дотримання ТОВ "ЛВН Лімітед" вимог Порядку № 114, оскільки був підписаний без представників Держгеонадр, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки вказаним Порядком не передбачено обов`язковість включення до складу міжвідомчої комісії представників органів державного геологічного контролю і державного гірничого нагляду. Таким чином, на момент винесення оскаржуваного наказу № 196 від 03.06.2020 в позивача був наявний належним чином складений акт про передачу ділянки Скіфська (свердловини №№1/12.

2. З, 5/2069. 6/2040, 8/2039) Немирівського родовища для промислового освоєння, а тому вказане порушення протиправно відображене в оскаржуваному приписі, як таке, що підлягає усуненню. Що стосується встановлено порушення описаного в п. 3 припису 324 про те, що кількість запасів затверджених протоколом ДКЗ України від 17.01.2019 № 4668 не відповідає кількості запасів, у користуванні за спеціальним дозволом на користування надрами № 6091 від 17.12.2015, суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону № 877-V, припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. З аналізу цієї норми, слідує, що у графі припису «Вимоги законодавства, які було порушено, із зазначенням відповідних статей (частин, пунктів, абзаців тощо)» мають бути відображені норми які на думку контролюючого органу порушив суб`єкт господарювання. Відповідач вказав на порушення позивачем пп. 1 ч. 1 ст. 24 Кодексу України про надра № 132/94 та пп. 4 п. 17 постанови КМУ №615. Відповідно до пп. 1 ч. 1 ст. 24 Кодексу України про надра, користувачі надр мають право: 1) здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції З аналізу цієї норми вбачається, що ч. 1 вказаної статті передбачено права користувача надр, натомість обов`язки користувача передбачені ч. 2 вказаної статті. Суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідач посилаючись у приписі на дану процесуальну норму, яка передбачає права користувача надр, не вказав в чому саме позивачем допущено порушення. Щодо порушення п. 4 пункту 17 постанови КМУ № 615, то вказаний підпункт передбачає внесення змін до дозволу на підставі заяви та поданих надрокористувачем документів, у разі виявлення надрокористувачем після отримання дозволу описок, очевидних помилок. Норми права які прописані в графі вимоги законодавства, які було порушено в п. 3 припису 324 не мають зобов`язального характеру, а навпаки такими що надають права надрокористувачу у разі виявлення таких неточностей. В даному випадку, суд апеляційної інстанції погоджується щодо відсутності порушення позивачем п. 3 припису 324, як про вказує відповідач. Щодо порушень описаних в п. 2 припису 325 та п. 4 припису 324, що позивачем не проводиться геологічне (гідрогеологічне) обслуговування, суд апеляційної інстанції зазначає таке. Відповідач вказує на порушення позивачем вимог п. 1 ч. 1 ст. 53 Кодексу України про надра № 132/94, п. 2.2.1 наказу Держжитлокомунгоспу України № 30 від 05.07.1995, п. 11.3 наказу Державної комісії України по запасах корисних копалин №23 від 04.02.2000, п. 11.3 наказу Державної комісії України по запасах корисних копалин № 32 від 14.03.2012, п. 15.3 наказу Державної комісії України по запасах корисних копалин № 298 від 29.12.2004, п. 14.3 наказу Державної комісії України по запасах корисних копалин № 182 від 07.06.2007, п. 14.3 наказу Державної комісії України по запасах корисних копалин № 393 від 06.10.2009. При цьому стаття 53 Кодексу України про надра встановлює основні вимоги при розробці родовищ корисних копалин та переробці мінеральної сировини При розробці родовищ корисних копалин повинні забезпечуватися: 1) застосування раціональних, екологічно безпечних технологій видобування корисних копалин і вилучення наявних у них компонентів, що мають промислове значення, недопущення наднормативних втрат і погіршення якості корисних копалин, а також вибіркового відпрацювання багатих ділянок родовищ, що призводить до втрат запасів корисних копалин; 2) здійснення дорозвідки родовищ корисних копалин та інших геологічних робіт, проведення маркшейдерських робіт, ведення технічної документації; 3) облік стану і руху запасів, втрат і погіршення якості корисних копалин, а також подання до статистичних та інших державних органів встановленої законодавством звітності; 4) недопущення псування розроблюваних і сусідніх з ними родовищ корисних копалин в результаті проведення гірничих робіт, а також збереження запасів корисних копалин родовищ, що консервуються; 5) складування, збереження та облік корисних копалин, а також відходів виробництва, що містять корисні компоненти і тимчасово не використовуються; 6) раціональне використання розкривних порід і відходів виробництва; 7) безпечне для людей, майна і навколишнього природного середовища ведення робіт. При переробці мінеральної сировини повинні забезпечуватися: 1) додержання технологічних схем переробки мінеральної сировини, що забезпечують раціональне і комплексне вилучення корисних компонентів; 2) облік і контроль за розподілом корисних компонентів на різних стадіях переробки та ступенем їх вилучення з мінеральної сировини; 3) вивчення технологічних властивостей і складу мінеральної сировини, проведення дослідно-технологічних випробувань з метою удосконалення технології переробки мінеральної сировини; 4) раціональне використання відходів переробки (шламу, пилу, стічних вод тощо); 5) складування, облік і зберігання відходів виробництва, що містять корисні компоненти і тимчасово не використовуються. При розробці родовищ корисних копалин та переробці мінеральної сировини має забезпечуватися також додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища. Відповідач зазначає щодо порушення позивачем п. 2.2.1 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №30 від 05.07.1995. При цьому даний наказ прийнятий з метою підвищення рівня технічної експлуатації мереж і споруд комунальних і відомчих систем водопостачання і каналізації та якості комунального обслуговування населення та підлягає застосуванню до позивача. Доводи відповідача, зводяться виключно до того, що у відповідача наявні повноваження на прийняття рішення про зупинення дії дозволу. Однак, останнім не зазначено жодного доводу, які б заперечували обґрунтування позивача про відсутність допущення позивачем порушень, викладених у п. 2 припису 325 та п. 4 припису 324 з огляду на непоширення дій вказаних Наказів №30, 32,298, 393 на позивача. А тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що п. 2 Припису 325 та п. 4 Припису 324 є такими, що прийняті з порушенням вимог ч.2 ст.19 Конституції України, а тому підлягають скасуванню. Щодо пунктів 5,6 припису 324 та 3,4 припису 325 про те що позивачем щорічно не подаються до Держгеонадр копії паспортів артезіанських свердловин та контрольно-вимірювальні прилади не опломбовано, суд вказує на наступне. В матеріалах справи містяться листи Держгеонадр № 507-14/06 та № 511-14/06 від 29.04.2020 згідно яких відповідач вказує, що на момент винесення оскаржуваного наказу № 196 від 03.06.2020 про зупинення дії спеціальних дозволів, у позивача відсутні порушення по даним пунктам Приписів, а тому, вказані порушення не можуть бути підставою для прийняття оскаржуваного наказу, та не можуть вважатись такими що підлягають усуненню. Щодо порушення описаного в п. 5 припису 325 щодо розроблення та затвердження проекту зон санітарної охорони по спеціальному дозволу № 6092, колегія суддів зазначає. Відповідно до ст. 93 Водного кодексу України та п. 1 правового режиму зон санітарної охорони водних об`єктів затвердженого постановою КМУ від 18.12.1998 № 2024, зони санітарної охорони встановлюються для водних об`єктів, а не щоразу під певний дозвіл чи певний вид господарської діяльності. Відповідно до п. 1.10. Положення про порядок проектування і експлуатації зон санітарної охорони (далі - ЗСО) джерел водопостачання і водопроводів господарсько-питного призначення № 2640-82 від 18.12.1982 р. (далі - Порядок 2640-82) передбачено, що можливість організації ЗСО повинна вирішуватися на стадії вибору джерела централізованого господарсько-питного водопостачання. Проект ЗСО повинен бути складовою частиною проекту господарсько-питного водопостачання і розробляється одночасно з останнім, а в разі реконструкції водопровідних споруд - одночасно з її проектом. Для діючих водогонів, які не мають встановлених ЗСО, проект ЗСО розробляється спеціально. Рішенням 13 сесії 6 скликання Вінницької обласної ради № 475 від 18.12.2012, на підставі клопотання Дочірнього підприємства "Алко Інвест Україна" встановлено зони санітарної охорони ділянки № 1 (свердловини № 1034. № 2027. № 2047) та ділянки № 2 (свердловина № 1047) Немирівського родовища підземних вод. 04.10.2015 ДП Алко Інвест Україна припинило свою діяльність шляхом приєднання до ТОВ "ЛВН Лімітед". Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Відповідно до ч. 13 ст. 41 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності у визначених законом випадках правонаступник суб`єкта господарювання має право провадити діяльність на підставі документів дозвільного характеру, виданих такому суб`єкту господарювання, у межах строку їх дії до оформлення документів дозвільного характеру на правонаступника такого суб`єкта господарювання. Відтак, приймаючи до уваги, що проект ЗСО є дозвільним документом, в розумінні Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", а також беручи до уваги той факт, що відповідний дозвіл був виданий ТОВ "ЛВН Лімітед" 17.12.2015, тобто до дати приєднання ДП "Алко Інвест Україна", а 04.10.2016 ТОВ "ЛВН Лімітед" стало правонаступником ДП "Алко Інвест Україна", яке мало затверджений проект ЗСО, то ТОВ "ЛВН Лімітед" виконало вимоги п. 4 дозволу. Вказане свідчить про наявність у позивача проекту зон санітарної охорони ділянки №1, № 2 Немирівського родовища ( свердловини № 1034, № 2027, № 2047, № 1047). Щодо порушень п. 6 припису 325 та п. 7 припису 324 про те, що суб`єкт господарювання не надав документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникли під час державного нагляду, суд зазначає наступне. З матеріалів справи встановлено, що позивачем надано відповідь на запити представника Держгеонадр № 318-14/06 та № 319-14/06 від 25.02.2020 по дозволам № 6091 та № 6092, що підтверджується власноручним підписом Провідного спеціаліста Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України Кушеєва О.В. від 26.02.2020. Таким чином, є незрозумілим в чому полягає порушення по п. 6 припису 325 та п. 7 припису

324. Вищевказані обставини підтверджують правомірність проведеної відповідачем планової перевірки вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр ТОВ "ЛВН Лімітед", однак вказують на відсутність допущення порушень, які зазначені в актах № 06-06/26/2020-13/п (34) та № 06-06/26/2020-14/п (35) від 26.02.2020. Враховуючи вищевказане колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, щодо наявності підстав для визнання протиправними приписів Державної служби геології та надр України № 324-14/06 від 27.02.2020 та № 325-14/06 та наказу відповідача № 196 від 03.06.2020 року в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 6091 та № 6092 від 17.12.2015 року, наданих позивачу. Таким чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують обставини дослідженні судом першої інстанції та висновки про часткове задоволення позову на основі цих обставин. Крім того, у рішення ЄСПЛ по справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії" (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо часткового задоволення позовних вимог. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Боровицький О. А. Судді Шидловський В.Б. Матохнюк Д.Б.