Постанова 4855 № 640/25185/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/25185/19 Суддя (судді) першої інстанції: Катющенко В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 лютого 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2020 року адміністративну справу позовом публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ Публічне акціонерне товариство «Аграрний фонд» (надалі за текстом - ПАТ «Аграрний фонд») звернулось до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати: податкове повідомлення-рішення № 0003714201 від 17.09.2019 року про зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість на 5 772 950 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0003704201 від 17.09.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання із сплати податку на прибуток на 4 470 090 грн. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій з ТОВ «Філіпс де Трейд», ТОВ «Крона-8», ТОВ «Сім Інвестторг», ПП «Агротекс-2004» суперечать дійсним обставинам та спростовуються первинними документами. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю. В апеляційній скарзі Офісу великих платників податків ДПС, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і ухвалити постанову про відмову у задоволенні позову. Зокрема, скаржник зазначає про відсутність у контрагентів позивача податкових накладних на придбання послуг із зберігання та перевезення товару. Апелянт звертає увагу на те, що під час перевірки ПАТ «Аграрний фонд» не надало картки аналізу придбаного майна або посвідчення. Насамкінець, відповідач акцентує увагу на тому, що походження придбаної позивачем пшениці не встановлено. У відзиві на апеляційну скаргу позивач стверджує про наявність у нього усіх первинних документів, необхідних для формування витрат та податкового кредиту. Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного. Судом першої інстанції встановлено, що у період з 12.07.2019 р. по 15.08.2019 р. посадовцями Офісу великих платників податків ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Аграрний фонд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Агротекс-2004» за липень 2016 р., ТОВ «Філіпс де Трейд» за серпень 2016 р., ТОВ «Сім Інвестторг» (перереєстровано на ТОВ «Крамат ЛТД»), за квітень 2016 р., ТОВ «Крона-8» за листопад 2018 р. Результати перевірки оформлено актом № 2485/28-10-41-01/38926880 від 21.08.2019 р. Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 134, 198, 200, 201 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України»), в результаті чого занижено податок на прибуток на 4 470 090 грн., а також чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 5 772 950 грн. Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним. Відповідно до договору поставки № 451-09/16 від 02.08.2016 р. та додаткових угод до нього ТОВ «Філіпс де Трейд» зобов`язалось передати у власність ПАТ «Аграрний фонд» пшеницю 2-го класу 2016 р. врожаю, а останнє прийняти та оплатити товар. На підставі цього договору були складені акти передавання-приймання зерна та податкові накладні на суму 3 900 752, 70 грн., у тому числі 650 125, 45 грн. ПДВ. Згідно договорів купівлі-продажу № 380-09/16 від 08.07.2016 р., № 381-09/16 від 08.07.2016 р., актів приймання-передавання зерна та податкових накладних позивач придбав у ПП «Агротекс-2004» пшеницю 2-го класу врожаю 2016 р. на загальну суму 4 860 000 грн., у тому числі 810 000 ПДВ. За даними договорів № 223-09/16 від 05.04.2016 р., № 18.04/16 від 18.04.2016 р., актів приймання-передавання та податкових накладних ТОВ «Сім Інвестторг» здійснило поставку на адресу позивача пшениці 2-го класу на загальну суму 10 337 147, 5 грн., у тому числі 1 722 857, 91 грн. ПДВ. Відповідно до договору купівлі-продажу, № 441-10/18 від 2018 р., акту приймання-передавання та податкової накладної ТОВ «Крона-8» реалізувало ПАТ «Аграрний фонд» кукурудзу 3-го класу на суму 10 702 700 грн., у тому числі 1 783 783, 33 грн. ПДВ. Розрахунки позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачені суми включив до складу витрат та податкового кредиту. Разом з тим, в ході аналізу податкових розрахунків за формою № 1ДФ особи, які підписали 2 із 7 актів передавання-приймання зерна від імені ТОВ «Філіпс де Трейд» не були працівниками цього підприємства. Крім того, відсутні товарно-транспортні накладні про перевезення ТОВ «Філіпс де Трейд» та ТОВ «Крона-8» товару, а також не встановлено походження придбаного позивачем товару. Так само, не можливо встановити походження пшениці, що реалізовувалась ПП «Агротекс-2004», ТОВ «Сім Інвестторг». Також, згідно службової записки ДПІ у Києво-Святошинському районі від 30.09.2016 р. ПП «Агротекс-2004» за податковою адресою не знаходиться, фінансово-господарську діяльність не здійснює. ТОВ «Сім Інвестторг» не мало технічної можливості з перевезення та зберігання товару і не залучало для цього інші підприємства. Також, ТОВ «Крона-8» придбавало товар у суб`єктів господарської діяльності, які мають ознаки нереальності. При цьому, позивачем не надано до перевірки карток аналізу зерна або посвідчення. Із наведеного відповідач дійшов висновку, що ПАТ «Аграрний фонд» не придбавало товар у названих контрагентів. На підставі таких висновків Офісом великих платників ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003714201 від 17.09.2019 року про зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість на 5 772 950 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0003704201 від 17.09.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання із сплати податку на прибуток на 4 470 090 грн., у тому числі 4 470 090 грн. за основним платежем та 2 235 045 грн. за штрафними санкціями. Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Пунктом 135.1 статті 135 визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу. Пункт 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31 грудня 1999 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за № 27/4248, визначає об`єкт витрат, як продукцію, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов`язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат. Згідно пункту 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Відповідно до пункту 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати. Пунктом 12 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» до складу до складу прямих матеріальних витрат віднесено вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат. Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до підпунктів 2.1, 2.2 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника. На підтвердження товарності укладених угод позивачем було надано копії: договорів, актів приймання-передавання зерна, довіреностей, дозволів-довіреностей, складських квитанцій, договорів зберігання та актів надання послуг складського зберігання зерна контрагентами, податкових накладних, платіжних доручень, а також контрактів, договорів, накладних на подальшу поставку та переробку придбаного товару, які свідчать, що зобов`язання між позивачем та його контрагентами виконувалось у повному обсязі. Таким чином, у ПАТ «Аграрний фонд» наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування витрат та податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ПП «Агротекс-2004», ТОВ «Філіпс де Трейд», ТОВ «Сім Інвестторг», ТОВ «Крона-8». Відповідачем не спростовано твердження позивача про те, що було здійснено лише переоформлення придбаного товару у місці зберігання і послугами з перевезення його контрагенти не користувались. Помилковим є посилання Головного управління ДПС у м. Києві на те, що неможливо встановити походження придбаного позивачем товару. По-перше, такий висновок відповідачем зроблено без проведення перевірки контрагентів позивача. По друге, при дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини ж між іншими учасниками поставок товарів, робіт та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його контрагентами. Так само і відсутність контрагента за юридичною адресою не є підставою для висновку про неправомірність формування покупцем валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість. Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв`язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту. Водночас, у цій справі відповідачем не доведено, а судом першої інстанції не встановлено обставин, які б беззаперечно свідчили про неправомірність формування покупцем витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість. З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Постанова складена в повному обсязі 19 лютого 2021 р. Головуючий суддя І.О.Лічевецький суддя В.П.Мельничук суддя О.М.Оксененко