Постанова 4855 № 640/9998/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/9998/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Вєкуа Н.Г. Суддя-доповідач Шурко О.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 лютого 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Шурка О.І., суддів Василенка Я.М., Оксененка О.М., при секретарі Закрівській І.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Міністерства юстиції України в особі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" до Міністерства юстиції України в особі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг третя особа: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування постанови про закриття виконавчого провадження, - В С Т А Н О В И В: Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства юстиції України в особі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просило суд: - визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель Інни Вікторівни в частині прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження від 23.03.2020 №59625562; - визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 23.03.2020 №59625562 головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель Інни Вікторівни. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2020 року позов задоволено повністю. Не погоджуючись із вказаним рішенням, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Міністерство юстиції України в особі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, кожен окремо, подали апеляційні скарги, з підстав порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування судом обставини, що мають значення для справи, в яких просять скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі. В апеляційній скарзі третя особа вказує, що 24.12.2019 на засіданні НКРЕКП, яке відбулось у формі відкритого слухання, була прийнята постанова №3044 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Харківгаз», яка опублікована в газеті «Урядовий кур`єр» від 28.12.2019 № 250, якою передбачено: «

1. Установити АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ХАРКІВГАЗ»: 1) на період з 01 січня 2020 року до 30 червня 2020 року включно: тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,03 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ); структуру тарифу на послуги розподілу природного газу згідно з додатком 1; 2) з 01 липня 2020 року: тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,27 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ); структуру тарифу на послуги розподілу природного газу згідно з додатком

2. Таким чином, НКРЕКП було встановлено для позивача економічно обґрунтований тариф. Також, апелянт наголошує, що з метою недопущення різкого зростання тарифів на послуги розподілу природного газу та забезпечення покриття усіх обґрунтованих витрат позивача, відповідні компенсації враховано рівними частинами протягом декількох періодів. При цьому, враховуючи той факт, що: 1) НКРЕКП встановила для позивача економічно-обґрунтований тариф; 2) НКРЕКП було включено до тарифу компенсацію вартості ВТВ за 2014-2015 роки в розмірі 230 385,7 тис. грн. без ПДВ, компенсацію вартості ВТВ за 2016-2017 роки в розмірі 124 048,5 тис. грн. без ПДВ, вартість газу для потреб виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат на період 2018 року в розмірі 235 335 тис. грн. без ПДВ; 3) в межах дискреційних повноважень, НКРЕКП враховано зазначені суми на декілька періодів. В апеляційній скарзі Міністерство юстиції України вказує, що 17.01.2020 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшло повідомлення від 17.01.2020 № 654/15.2/7-20 за підписом голови Національної комісії ,що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг В. Тарасюка, в якому зазначено про виконання рішення суду. На підтвердження виконання рішення суду було надано постанову Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.12.2019 №3044. 23.03.2020 державним виконавцем було винесено постанову про закриття виконавчого провадження № 59625562. До суду апеляційної інстанції від позивача надійшли відзиви на апеляційні скарги, у якому акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківлгаз" просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2020 - без змін. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю - доповідача, думки учасників справи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та відзиву, колегія суддів зазначає наступне. Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2019 по справі № 826/6713/18 адміністративний позов ПАТ "Харківгаз" задоволено частково. 15.05.2019 Шостим апеляційним адміністративним судом по справі № 826/9826/18 прийнято постанову, якою зобов`язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановити для Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" економічно обґрунтований тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами, включивши до складу такого тарифу обсяги природного газу для потреб ВТВ. 05.07.2019 року Окружним адміністративним судом м. Києва видано відповідний виконавчий лист на виконання рішення суду. В липні 2019 року державним виконавцем відділу примусового виконання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 59625562 з примусового виконання виконавчого листа № 826/9826/18, виданого 05.07.2019 щодо зобов`язання НКРЕКП встановити для ПАТ "Харківгаз" економічно обґрунтований тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами, включивши до складу такого тарифу обсяги природного газу для потреб ВТВ 23.03.2020 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель І.В. було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 59625562. Незгода позивача із прийнятою постановою зумовило його звернення до Окружного адміністративного суду м. Києва із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Окружного адміністративного суду м. Києві від 04.02.2019 року третьою особою виконано не в повному обсязі, а тому відповідач, в порушення ст. 63 Закону №1404-VIII не перевірив належним чином виконання рішення боржником, у зв`язку з чим прийнята оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження № 59625562 є протиправною та підлягає скасуванню. Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно із ч.1, 2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановленому законом. Відповідно до частини 1 статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. За приписами п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначається резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Відповідно до п. 5 та 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню). Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Матеріалами справи встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження № 59625562. 24.07.2019 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначено про необхідність боржнику виконати рішення суду у строк 10 робочих днів, копію постанови направлено сторонам. 17.01.2020 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшло повідомлення від 17.01.2020 № 654/15.2/7-20 за підписом голови Національної комісії ,що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг В. Тарасюка, в якому зазначено про виконання рішення суду. На підтвердження виконання рішення суду було надано постанову Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.12.2019 №3044. 23.03.2020 державним виконавцем було винесено постанову про закриття виконавчого провадження № 59625562. Колегія суддів зауважує, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.02.2019 року було зобов`язано НКРЕП встановити для ППАТ "Харківгаз" економічно обґрунтований тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами, включивши до складу такого тарифу обсяги природного газу для потреб ВТВ, розраховані відповідно до Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 року №264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09 липня 2003 року за №570/7891, Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами , затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України 09 липня 2003 року за №570/7892, а саме: - компенсацію вартості ВТВ за 2014-2015 роки в розмірі 230 385,7 грн без ПДВ; - компенсацію вартості ВТВ за 2016-2017 роки в розмірі 124 048,5 тис грн без ПДВ; - вартість газу для потреб виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат на період 2018 року в розмірі 235 335 тис. грн без ПДВ. Разом з тим, як вірно вказав суд першої інстанції, відповідно до прийнятної постанови №3044 від 24.12.2019, встановивши новий тариф на розподіл природного газу з 01.01.2020 по 30.06.2020, в якому передбачено збільшення тарифу від діючого в 2019 (2019 рік - 0,72 грн м.куб, а з 01.01.2020 по 30.06.2020 - 1,03 грн м.куб), але елемент витрат планової річної тарифної виручки "Компенсації витрат за попередні періоди" не передбачений. З 01.07.2020 по 31.12.2020 в тариф був доданий елемент витрат планової річної тарифної виручки "Компенсації витрат за попередні періоди" в сумі 46 135,2 тис. грн, що складає 7,82% від суми, яку зобов`язано в судовому порядку компенсувати. НКРЕКП при цьому стверджує, що з метою недопущення різкого зростання тарифів на послуги розподілу природного газу та забезпечення покриття усіх обґрунтованих витрат позивача, відповідні компенсації враховано рівними частинами протягом декількох періодів. Тобто, фактично боржник за виконавчим провадженням вказує на виконання рішення суду не у повному обсязі. Разом з тим, підставою для закінчення виконавчого провадження з підстав визначених пунктом саме 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, тобто постанова про закінчення виконавчого провадження приймається за умови повного та безумовного виконання виконавчого документа. Покладені судом зобов`язання виконані боржником не у порядку, встановленому судовим рішенням та не в межах покладених зобов`язань. Колегія суддів вважає, що оскільки не було доведено повного фактичного виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києві від 04.02.2019 в спосіб ним визначений згідно з виконавчим листом, то у державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель І.В. були відсутні визначені Законом України "Про виконавче провадження" підстави для закінчення виконавчого провадження. Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2, ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Колегія суддів зауважує, що перед прийняттям постанови про закінчення виконавчого провадження державний виконавець зобов`язаний встановити факт виконання відповідного рішення боржником, зокрема, шляхом отримання від боржника доказів його виконання. Натомість, у даному випадку державним виконавцем не було проведено перевірки фактичного виконання судового рішення та не було вжито всіх можливих заходів для повного виконання рішення згідно з вимогами Закону "Про виконавче провадження". Таким чином, у державного виконавця були відсутні правові підстави для закінчення виконавчого провадження згідно з ч.1 п.9 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження". Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для задоволення позову. За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні та не можуть бути підставою для його скасування. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно ч. 1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом з`ясовано всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційних скарг не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Міністерства юстиції України в особі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Головуючий суддя: Шурко О.І. Судді: Василенко Я.М. Оксененко О.М. Повний текст постанови виготовлено 18.02.2021.