Постанова 4851 № 440/268/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 лютого 2021 р.Справа № 440/268/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Присяжнюк О.В., Суддів: П`янової Я.В. , Спаскіна О.А. , за участю секретаря судового засідання Мироненко А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 року (ухвалене суддею Сич С.С., повний текст якого складено 01.06.2020 р.) по справі № 440/268/20 за позовом Дочірнього підприємства "Сміт Юкрейн" до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Дочірнє підприємство (далі за текстом - ДП) "Сміт Юкрейн" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 24.12.2019 № 0005750501 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 469665,00 грн. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 позов задоволено та визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 24.12.2019 № 0005750501. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норма матеріального та процесуального права, а саме: вимог Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 по справі № 440/268/20 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Позивачем до суду апеляційної інстанції подано письмовий відзив, в якому просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки вважає дане рішення об`єктивним та обґрунтованим. Протокольною ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2021 р., постановленою без виходу до нарадчої кімнати, замінено позивача у справі ГУ ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831) на ГУ ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 44057192). Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги відповідача задоволенню не підлягають з наступних підстав. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судовим розглядом встановлено, що за результатами, проведеної з 28.10.2019 по 22.11.2019 посадовими особами ГУ ДПС у Полтавській області, документальної планової виїзної перевірки ДП "Сміт Юкрейн" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2019, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 30.06.2019, іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2019, складено акт № 1519/16-31-05-01-10/33470805 від 29.11.2019. Висновком вказаного акту встановлено, крім іншого, порушення ДП "Сміт Юкрейн" п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2020 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 375732,00 грн., у т.ч. за липень 2018 року - 375732,00 грн. 24.12.2019 на підставі акту від 29.11.2019 №1519/16-31-05-01-10/33470805 ГУ ДПС у Полтавській області винесено податкове повідомлення-рішення №0005750501, яким ДП "Сміт Юкрейн" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 469665,00 грн., в тому числі: 375732,00грн. - за податковими зобов`язаннями та 93933,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Не погоджуючись з вищевказаним повідомленням-рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення рішення було прийнято відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Згідно з п.п. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Пунктом 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу. Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Аналіз вищевикладених норм законодавства вказує, що для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкову накладну, складену та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, видану на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений (призначені) для використання у власній господарській діяльності. Судовим розглядом встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ "Строй-Інвестхолд" (підрядник) укладено договір про надання послуг № 0207-03/139 від 02.07.2018, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується надати послуги по улаштуванню дорожніх траншей в Миргородському районі Полтавської області. Склад та обсяги послуг, що доручаються підряднику визначені договірною ціною (додаток №1 до договору). Згідно з пунктом 4.1 договору загальна вартість послуг за договором визначається договірною ціною та складає 2254392,00 грн., в т.ч. ПДВ - 375732,00 грн. Пунктами 5.1, 8.1, 8.2 договору, забезпечення матеріалами, устаткуванням та послугами здійснює підрядник. Підрядник може залучати до надання послуг за цим договором субпідрядників. Залучення субпідрядників здійснюється підрядником без погодження з замовником. В разі залучення субпідрядників до виконання умов договору, підрядник залишається відповідальним перед Замовником за не виконання та/або неналежне виконання такими субпідрядниками умов договору. Відповідно до п. 6.2 договору підрядник готує акт здачі-приймання наданих послуг та рахунок-фактуру і передає для підписання замовнику. Згідно з пунктами 7.1, 7.2 договору після надання послуг між сторонами оформлюється відповідний акт здачі-приймання наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін. Датою передачі наданих послуг від підрядника замовнику вважається дата підписання акта приймання-передачі наданих послуг. Пунктом 12.1 цього договору встановлено, що договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами, скріплення печатками сторін та діє протягом року з моменту його укладення. До вказаного договору про надання послуг №0207-03/139 від 02.07.2018 сторонами договору складено договірну ціну на улаштування дорожніх траншей (додаток № 1 до договору), у якому визначено найменування робіт, одиницю виміру, кількість, ціну та загальну вартість робіт. Судовим розглядом встановлено, що ТОВ "Строй-Інвестхолд" зареєстроване як юридична особа 13.02.2018 та на час здійснення господарської операції мало право на здійснення таких видів діяльності як, зокрема, 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у; 41.10 Організація будівництва будівель; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний вид діяльності), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Строй-Інвестхолд" станом на 18.07.2018. ТОВ "Строй-Інвестхолд" зареєстроване платником податку на додану вартість з 01.04.2018. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Згідно з приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Так, матеріалами справи факт здійснення господарської операції з придбання робіт по улаштуванню дорожніх траншей у ТОВ "Строй-Інвестхолд" підтверджується: актом №ОУ-00001 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 18.07.2018, актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 року форми КБ-2в від 18.07.2018 на улаштування дорожніх траншей кількістю 945 кв.м на суму 2254392,00 грн., у тому числі ПДВ - 375732,00 грн., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2018 року форми КБ-3. ТОВ "Строй-Інвестхолд" складено та надіслано на реєстрацію в ЄРПН 10.08.2018 податкову накладну №4 від 18.07.2018 на улаштування дорожніх траншей кількістю 945 кв.м на суму 2254392,00 грн., у тому числі ПДВ - 375732,00 грн., на підставі якої суму ПДВ 375732,00 грн. включено позивачем до складу податкового кредиту липня 2018 року, що підтверджується додатком №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року. Крім того, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Строй-Інвестхолд" виписано позивачу рахунок-фактуру №1807/2 від 02.07.2018 на улаштування дорожніх траншей на загальну суму 2254392,00 грн., у т. ч. ПДВ - 375732,00 грн. Оплата вартості придбаних позивачем у ТОВ "Строй-Інвестхолд" робіт/послуг у повному обсязі підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями №1999 від 01.08.2018 та №2289 від 01.10.2018 та виписками по банківському рахунку позивача. У бухгалтерському обліку позивача вказану господарську операцію відображено кореспонденцією рахунків дебет 23 "Виробництво" - кредит 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"; дебет 644 "Податковий кредит" - кредит 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"; дебет 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - кредит 311 "Поточні розрахунки в національній валюті", про що зафіксовано у акті перевірки та на підтвердження чого до суду надано копії картки рахунку 631, 6442 та оборотно-сальдової відомості по рахунку

631. В акті перевірки відсутні будь-які зауваження щодо оформлення первинних документів бухгалтерського обліку за результатами вказаної вище господарської операції між ДП "Сміт Юкрейн" та ТОВ "Строй-Інвестхолд", а також зауваження щодо оформлення чи реєстрації в ЄРПН податкової накладної №4 від 18.07.2018. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи контролюючого органу про те, що у ТОВ "Строй-Інвестхолд" на час здійснення господарської операції були відсутні трудові ресурси або засоби, необхідні для виконання робіт, замовлених у нього позивачем, та що ТОВ "Строй-Інвестхолд" придбало спірні послуги по улаштуванню дорожніх траншей в Миргородському районі Полтавської області, які були передані позивачу, саме у ТОВ "Астро-Реал", а також що ТОВ "Астро-Реал" придбало ці роботи у ТОВ "Вітра-Стар" та ТОВ "А.М.Ворк Консалт", не підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами, та дослідження первинних та інших бухгалтерських документів, якими оформлено господарські операції ТОВ "Строй-Інвестхолд" з його контрагентами контролюючим органом не здійснювалось. Крім того, умовами договору №0207-03/139 від 02.07.2018 ТОВ "Строй-Інвестхолд" не було позбавлено права залучати до виконання робіт субпідрядників без погодження із замовником. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів. Відсутність у контрагента добросовісного платника податку матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлено Верховним Судом у постанові від 11.06.2019 у справі № 825/2387/18. Будь-які можливі порушення ТОВ "Строй-Інвестхолд", ТОВ "Асто-Реал", ТОВ "Вітра-Стар" та ТОВ "А.М.Ворк Консалт" не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення позивача до відповідальності з огляду на те, що у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Також, судовим розглядом встановлено, що придбання робіт з улаштування дорожніх траншей в Миргородському районі Полтавської області здійснено позивачем з метою виконання своїх зобов`язань за договором №97 про надання послуг від 25.06.2018, укладеним із ТОВ "Сервіс Ойл", тобто з метою здійснення господарської діяльності, від якої отримано економічний ефект у вигляді доходу в сумі 27295,38 грн. Так, за умовами вказаного договору, замовник (ТОВ "Сервіс Ойл") доручає, а підрядник (ДП "Сміт Юкрейн") зобов`язується надати послуги по улаштуванню дорожніх траншей в Миргородському районі Полтавської області. Склад та обсяги послуг, що доручаються підряднику визначені договірною ціною (додаток №1 до договору). До вказаного договору складено додаток №1 договірна ціна "Улаштування дорожніх траншей", згідно якого вартість робіт по улаштуванню дорожніх траншей у кількості 945 кв. м. становить 2281687,38 грн., у т.ч. ПДВ - 380281,23 грн. На підтвердження реальності здійснених операцій по договору, позивачем надано до суду копії акту № ОУ-0000080 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 18.07.2018, податкові накладні № 1 від 02.07.2018 та №5 від 18.07.2018, рахунку-фактури №СФ-00059 від 27.06.2018, банківських виписок по рахунку позивача. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а відтак і податкове повідомлення-рішення № 0005750501 від 24.12.2019, прийняте Головним управлінням ДПС у Полтавській області, є протиправним та підлягає скасуванню. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено реальність укладених між позивачем та його контрагентом договорів, доказів того, що первинні документи складені необґрунтовано чи з порушенням чинного законодавства контролюючим органом не надано. Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням. Відповідно до п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Керуючись ст. ст. 77, 243, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 року по справі № 440/268/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. . Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді Я.В. П`янова О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 19.02.2021 року