Постанова Черкаський апеляційний суд № 711/8988/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/94/21 Справа № 711/8988/20 Головуючий по 1 інстанції Угорчук В. В. Категорія: ч.1 ст. 130, ст. 124 КУпАПДоповідач в апеляційній інстанції Соломка І. А. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 лютого 2021 р. м. Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Соломка І.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення № 711/8988/20 відносно ОСОБА_1 , що надійшли з Придніпровського районного суду м. Черкаси за апеляційною скаргою захисника Карпенка Д.В. ,- в с т а н о в и л а: Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 січня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, мешканця АДРЕСА_1 , працюючого ФОП, (тел. НОМЕР_1 ), визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП, і на нього на підставі ч.2 ст. 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, та постановлено стягнути судовий збір на користь держави в сумі 454 грн. Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 21.12.2020 о 23 год. 20 хв. керував автомобілем «Рено», д.н.з. НОМЕР_2 , в м. Черкаси по вул. Г.Дніпра, 49, порушуючи вимоги п. 2.3. 12.1, 13.1 ПДР України, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Нісан» д.н.з., НОМЕР_3 , який у свою чергу здійснив зіткнення з автомобілем «Хундай», д.н.з. НОМЕР_4 , а той здійснив зіткнення з автомобілем «Мерседес», реєстраційний номер НОМЕР_5 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Він же, 21.12.2020 о 23 год. 50 хв. керував автомобілем «Рено», д.н.з. НОМЕР_2 , в м. Черкаси по вул. Г.Дніпра, 49 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився за допомогою приладу «Drager» Алкотест 6820 № 0275, тест № 516, результат позитивний 1,85 ‰, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Два протоколи про адміністративні правопорушення надійшли до суду одночасно, тому розглядалися з дотриманням ст. 36 КУпАП. Не погоджуючись з постановою місцевого суду, захисник ОСОБА_1 - Карпенко Д.В. подав апеляційну скаргу зі змісту якої вбачається, що останній не згідний з висновком місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, однак просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати постанову місцевого суду в повному обсязі, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Під час апеляційного розгляду захисник Карпенко Д.В. уточнив апеляційні вимоги, не заперечував про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та просив переглянути постанову місцевого суду в частині визнання винним ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові місцевого суду не зазначено жодної ознаки, яка б вказувала на те, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Зазначає, що прилад «Drager» був несертифікований. Вказує, що місцевим судом не було допитано свідків у справі та не досліджено відеозапис з нагрудних камер поліцейського. Заслухавши думку ОСОБА_1 та його захисника Карпенка Д.В., які підтримали апеляційну скаргу, просили її задовільнити, думку потерпілої ОСОБА_2 , яка в вирішенні апеляційної скаргим поклалася на розсуд суду, перевіривши матеріали справи, які надійшли з місцевого суду і, обміркувавши над доводами апеляційної скарги, вважаю, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до ч.7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Оскільки апелянт оскаржує постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 січня 2021 року лише в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, тому апеляційний суд не перевіряє вказану постанову в частині доведеності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані вимоги при розгляді даної справи судом першої інстанції виконані. Висновок місцевого суду про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 ґрунтується на зібраних та досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну правову оцінку. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується: - даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 137291 від 22.12.2020, який складено уповноваженими особами, він відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, та згідно якого ОСОБА_1 21.12.2020 о 23 год. 50 хв. керував автомобілем «Рено», д.н.з. НОМЕР_2 , в м. Черкаси по вул. Г.Дніпра, 49 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився за допомогою приладу «Drager» Алкотест6820 № 0275, тест № 516, результат позитивний 1,85 ‰, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с. 1); - даними тесту № 516 відповідно до якого - результат позитивний 1,85 ‰ ( а.с. 2); - даними акту огляду на стан сп`яніння відповідно до якого ОСОБА_1 в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пройшов огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Drager», результат тесту - 1,85‰. З результатами огляду був згідний (а.с. 3); - письмовими показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які вони давали працівникам поліції про те, що вони були свідками того, як ОСОБА_1 в їх присутності пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Drager», результат якого був позитивний 1,85 ‰ (а.с. 4,5); - даними відеозапису з нагрудної відеокамери працівника поліції з якого вбачається, що ОСОБА_1 в присутності двох свідків пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Drager» результат якого був позитивний 1,85 ‰. Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Доводи апелянта про те, що прилад «Drager» є несертифікованим нічим не підтверджені, а тому є неприйнятними. Крім того, ОСОБА_1 у разі незгоди з показами приладу «Drager», не був позбавлений можливості пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в КНП «ЧОНД». Також, в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння зазначено про те, що ОСОБА_1 згоден з результатами огляду, про що останній поставив свій особистий підпис, та ОСОБА_1 підписав дані тесту № 516 і протокол про адміністративне правопорушення без будь-яких зауважень. Під час розгляду справи місцевим судом ОСОБА_1 вину визнав повністю. Згідно ч.1 ст. 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі, тобто виклик в судове засідання свідків є правом суду, а не обов`язком, у зв`язку з чим доводи апелянта про те, що місцевим судом не допитано свідків, є необґрунтованими. Апеляційним судом встановлено відсутність порушень вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 р. за № 1413/27858, «Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованої в МЮ України 10.11.2015 № 1408/27853, та вимог КУпАП при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими. Доводи апелянта про закриття провадження на підставі п.6 ч.1 ст. 247 КУпАП не підлягають до задоволення, виходячи з наступного. Так, до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VІІІ від 22 листопада 2018 року, тобто до 01 липня 2020 року, КУпАП передбачав адміністративну відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, та відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан сп`яніння. Після набрання чинності зазначеного вище закону, тобто з 01 липня 2020 року, відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан сп`яніння, виключено з ч.1 ст. 130 КУпАП та закріплено у ст. 286-1 Кримінального кодексу України «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Разом з тим, Законом України від 17 червня 2020 року № 720-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав законної сили 03 липня 2020 року, внесені нові зміни до Закону № 2617-VIIІ, а саме, згідно з вимогами пункту 117 Розділу І Закону № 720-IX: у пункті 1 Розділу І Закону № 2617-VIIІ виключено підпункт 4, який, запровадивши нову редакцію ст. 130 КУпАП, виключав адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп`яніння, а також відмову від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, - відтак відновлена адміністративна відповідальність за ці дії; у пункті 2 Розділу І Закону № 2617-VIIІ виключено підпункт 171, який доповнивши КК України ст. 286-1, криміналізував відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані сп`яніння, а також відмову від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, - відтак відбулася декриміналізація цих дій. Однак, відповідно до ч.1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Зазначені положення кореспондуються з положеннями частини другої ст. 58 Конституції України, згідно з якою ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Підстава для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачена п.6 ч.1 ст. 247 КУпАП, відсутня. Згідно з цим пунктом провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність. В цьому пункті йдеться про випадки скасування акта, яким встановлена адміністративна відповідальність, натомість у результаті внесення змін до ст. 130 КУпАП юридична відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або інші дії, відмову від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, виключені зі ст. 130 КУпАП, була не скасована, а навпаки посилена. З огляду на викладене, вважаю, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно. Вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за ч.1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані вірно. Тому твердження апелянта про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є безпідставним. Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, відповідає положенням ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення. З врахуванням вищевикладеного, вважаю, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження по справі, як того просить апелянт, - відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП,- п о с т а н о в и л а: Поновити захиснику Карпенку Д.В. строк на апеляційне оскарження постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 січня 2021 року. Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 січня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Карпенка Д.В., - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя І.А. Соломка