Постанова 4803 № 208/1979/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2404/21 Справа № 208/1979/19 Суддя у 1-й інстанції - Нельга Д. В. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 лютого 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Пищиди М.М. суддів Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М. розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Тепломережі» на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 жовтня 2020 року у справі за позовом Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Тепломережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И Л А: У березні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 жовтня 2020 року провадження у цивільній справі за позовом Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Тепломережі» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості» - закрито. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Тепломережі»1921 грн. 00 коп. - судовий збір. Стягнуто з Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Тепломережі» на користь ОСОБА_1 , 6000 грн. 00 коп. - понесених витрат на правничу допомогу адвоката. Не погодившись з ухвалою суду, Комунальне підприємство Кам`янської міської ради «Тепломережі» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу в частині стягнення витрат на правничу допомогу та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про стягнення з Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Тепломережі» 6 000 грн понесених витрат на правничу допомогу відмовити в повному обсязі. Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення в частині витрат за надання професійної правничої допомоги. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Перевіривши законність ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Встановлено, що 25.03.2019 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом. 19.03.2020 року представник позивача надав суду заяву про зменшення позовних вимог, у якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1921,00 грн. 23.07.2020 року представник позивача надав суду заяву, у якій просив суд закрити провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, посилаючись на те, що, після подання позову між позивачем та відповідачем було укладено договір про реструктуризацію заборгованості на суму 29 924,65 грн. 29.07.2020 року представник відповідача надав суду письмову заяву про стягнення з позивача понесених відповідачем та документально підтверджених судових витрат у розмірі 6000 грн. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов до висновку про стягнення з Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Тепломережі» на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн, оскільки понесені витрати підтверджені належними і допустимими доказами та відповідають критеріям розумності, співмірності та ґрунтуються на вимогах закону. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції. Згідно ч.3,5 ст.142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача. У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону). Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України). Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України). Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи. Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 29 січня 2020 року у справі № 367/4910/17-ц та від 02 березня 2020 року у справі № 370/27/16-ц. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу, що підтверджується: договором про надання правової допомоги від № 10-20/ц від 27 квітня 2020 року, актом виконаних робіт до договору на надання правової допомоги (адвокатських послуг) № 10-20/ц від 27 квітня 2020 року, квитанцією до прибуткового касового ордеру № 5 від 24 липня 2020 року на суму 6000 грн. Надані позивачем докази дають підстави зробити висновок про те, що розмір судових витрат, понесених ним на оплату професійної правничої допомоги складає 6 000 гривень. Такий розмір судових витрат є обґрунтованим та співмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою, часом витраченим адвокатом на виконання такої роботи, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та значенням справи для сторони. Враховуючи наведене вище, ухвалу суду першої інстанції в оскаржуваній частині постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції в оскаржуваній частині без змін. На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Тепломережі» залишити без задоволення. Ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 жовтня 2020 року в оскаржуваній частині залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства. Судді: