Постанова 4856 № 240/20065/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/20065/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Попова Оксана Гнатівна Суддя-доповідач - Мацький Є.М. 18 лютого 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. , розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ 1. 19 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив: 1.1. визнати протиправною відмову Міністерства оборони України призначити одноразову грошову допомогу у зв`язку зі зміною групи інвалідності, на підставі довідок МСЕК серії 12 ААБ № 100840 від 29.05.2018 та серії 12 ААБ № 431781 від 18.05.2020 - у розмірі різниці між 300 та 250 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому встановлено другу групу інвалідності (2020); 1.2. зобов`язати Міністерство оборони України призначити, нарахувати та виплатити 102000 грн. 00 коп. недоплаченої одноразової грошової допомоги, належної у зв`язку зі зміною групи інвалідності, на підставі довідок МСЕК серії 12 ААБ № 100840 від 29.05.2018 та серії 12 ААБ № 431781 від 18.05.2020 - у розмірі різниці між 300 та 250 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому встановлено другу групу інвалідності (2020).

2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у зв`язку із встановленням йому другої групи інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, так, пов`язаного із захистом Батьківщини, протокольним рішенням комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 26.06.2020 року № 93 на підставі довідок МСЕК серії 12 ААБ № 100840 від 29.05.2018 та серії 12 ААБ № 431781 від 18.05.2020 йому призначено одноразову грошову допомогу у розмірі різниці між 300 та 250 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2018) в сумі 88100 грн. У вересні 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою доплатити йому 102000 грн. недоплаченої одноразової грошової допомоги, належної йому у зв`язку зі зміною групи інвалідності, на підставі довідок МСЕК серії 12 ААБ № 100840 від 29.05.2018 та серії 12 ААБ № 431781 від 18.05.2020 - у розмірі різниці між 300 та 250 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому встановлено другу групу інвалідності (2020). Однак листом лист від 09.10.2020 року № 0290/Б-1369/1022 яким відповідач відмовив мені у здійсненні доплати. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ 3. 28 грудня 2020 року рішенням Житомирського окружного адміністративного суду в задоволенні позовних вимог відмовлено. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Апелянт ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

5. Апелянт зазначив, що саме Закон №2011-XII, який, безспірно, має вище юридичне значення ніж будь-які підзаконні нормативно-правові акти, в тому числі постанови уряду, визначає розміри одноразової грошової допомоги. Пунктом б) частини 1 статті 16-2 Закону №2011-XII визначено, що у разі встановлення II групи інвалідності одноразова грошова допомога виплачується у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року. При цьому Законом №2011 -XII жодним чином не визначено, що для визначення розміру має враховуватися 1 січня календарного року іншого, ніж рік, саме в якому встановлено інвалідність. Водночас порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначений статтею 16-3 Закону №2011-ХИ. Згідно пункту 4 статті 16-3 Закону №2011-XII Якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється. Аналіз приписів положень статті 16-3 Закону №2011-XII дає чітке розуміння, що дана стаття, як і інші положення Закону №2011-XII, жодним чином не встановлюють необхідність врахування для визначення розміру одноразової грошової допомоги 1 січня календарного року іншого, ніж рік, саме в якому встановлено цю інвалідність. Більше того, згідно частини 1 статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

6. ОСОБА_1 наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 07.05.2018 року № 86 звільнено з військової служби та виключений зі списків особового складу з 07.05.2018 року.

7. Згідно довідки Житомирського обласного МСЕК № 2 серія 12 ААБ №100840 Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією № 2 позивачу первинно встановлено третю групу інвалідності, з 29.05.2018 року, яка настала внаслідок захворювання, так, пов`язаного із захистом Батьківщини.

8. У зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, так, пов`язаного із захистом Батьківщини, на підставі довідки МСЕК серія 12 ААБ № 100840 від 29.05.2018 апелянту призначено одноразову грошову допомогу у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня поточного року в сумі 440500 грн. 00 коп. 9. 18.05.2020 року Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією № 2 ОСОБА_1 при повторному огляді встановлено другу групу інвалідності, з 18.05.2020 року, яка настала внаслідок захворювання, так, пов`язаного із захистом Батьківщини (довідка Житомирського обласного МСЕК № 2 серія 12 ААБ №431781).

10. Згідно витягу протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №93 від 26.06.2020, апелянту у зв`язку із встановленням йому другої групи інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, так, пов`язаного із захистом Батьківщини, протокольним рішенням комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 26.06.2020 року № 93 на підставі довідок МСЕК серії 12 ААБ № 100840 від 29.05.2018 та серії 12 ААБ № 431781 від 18.05.2020 йому призначено одноразову грошову допомогу у розмірі різниці між 300 та 250 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2018) в сумі 88100 грн.

11. У вересні 2020 року апелянт звернувся до відповідача із заявою доплатити йому 102000 грн. недоплаченої одноразової грошової допомоги, належної йому у зв`язку зі зміною групи інвалідності, на підставі довідок МСЕК серії 12 ААБ № 100840 від 29.05.2018 та серії 12 ААБ № 431781 від 18.05.2020 - у розмірі різниці між 300 та 250 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому встановлено другу групу інвалідності (2020).

12. Листом від 09.10.2020 року № 0290/Б-1369/1022 повідомив апелянта, що на день повторного огляду МСЕК 18.05.2020, коли йому встановлено другу групу інвалідності, і по теперішній час діє норма законодавства, що передбачає призначення та виплату допомоги, в розмірах прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність. Таким чином, оскільки третю групу інвалідності первинно встановлено в 2018 році, та призначено допомогу в розмірі 250 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня 2018 року, а зміна групи на другу відбулася в 2020 році, тому Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийнято рішення про призначення доплати допомоги у розмірі різниці між 300 та 250 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2018), в сумі 88 100 гривень.

13. Не погоджуючись з рішенням у частині визначення розміру одноразової грошової допомоги позивач звернувся до суду з вказаним позовом. ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН

14. Апелянт, крім доводів, викладених в п.5 постанови, додатково зазначив, що відповідач безпідставно відмовив у виплаті одноразової грошової допомоги із застосування прожиткового мінімуму, встановленого на 01 січня 2020 року і застосував прожитковий мінімум, встановлений на 01 січня 2018 року, чим порушує його право на соціальний захист та отримання належної суми грошової допомоги, яке підлягає захисту в судовому порядку.

15. Відповідач вказав, що апелянту вперше встановлено III групу інвалідності, з 29.05.2018 року. Отже, розрахунок одноразової грошової допомоги здійснюється відповідно до прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2018 року. Згідно із статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2018 року становив 1762 грн. Окрім цього, пунктом 4 статті 36-3 Закону №2011-XII та пунктом 8 Порядку №975 передбачено, що якщо протягом двох років після первинного встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності, що дає право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. Апелянтом не заперечується, що у зв`язку з встановленням III групи інвалідності, було призначено і виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у сумі 440 500 грн. (250 х 1762 = 440 500). Таким чином, зв`язку з встановленням II групи інвалідності, одноразова грошова допомога призначена у розмірі різниці між 300 та 250 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2018 рік), в сумі 88 100 грн. (300 - 250) х 1762 = 88

100. На думку відповідача, підстави для задоволення позову були відсутні. ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

16. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII).

17. Відповідно до у ст. 1 Закону №2011-XII, встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

18. Згідно ч. 1 ст. 16 Закону № 2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

19. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті (п.4 ч.2 ст.16 Закону №2011-XII).

20. Згідно положень п. "б" ч. 1 ст. 16-2 даного Закону (в редакції, чинній на момент звернення позивача за призначенням допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності) встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

21. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (далі - Порядок №975).

22. Відповідно до ч. 2 п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії. V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

23. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.

24. Предметом даного спору є безпосередньо протиправність рішення Міністерства оборони України в частині неправомірного визначення прожиткового мінімуму станом на 1 січня 2019 року, прийнятого за основу розрахунку одноразової грошової допомоги.

25. Апелянт вважає, що відповідач під час нарахування та виплати одноразової грошової допомоги повинен був враховувати прожитковий мінімум станом на 1 січня календарного року в якому здійснюється виплата такої допомоги.

26. Колегія суддів вважає помилковими доводи апелянта про виплату йому одноразової грошової допомоги в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня року, в якому здійснюється виплата, враховуючи наступне.

27. За змістом пункту "б" частини 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

28. Частиною 2 пункту 3 вказаного Порядку №975 визначено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

29. У підпункті 1 пункту 6 вказаного Порядку визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи.

30. Отже, зазначені правові норми пов`язують право на отримання одноразової грошової допомоги з днем встановлення інвалідності. Положеннями вказаного Порядку чітко визначено, що у разі зміни групи інвалідності при повторному огляді, днем встановлення інвалідності є дата, коли інвалідність було встановлено вперше. Розмір одноразової грошової допомоги, у разі встановлення інвалідності II групи, визначається з прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому інвалідність встановлено вперше.

31. Як встановлено згідно довідки Житомирського обласного МСЕК № 2 серія 12 ААБ №100840 Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією № 2 апелянту первинно встановлено третю групу інвалідності, з 29.05.2018 року, яка настала внаслідок захворювання, так, пов`язаного із захистом Батьківщини.

32. Отже, з наведених вище обставин слідує, що апелянтуу вперше встановлена ІІІ група інвалідності, з 29.05.2018 року.

33. Таким чином, одноразова грошова допомога апелянту як інваліду ІІ групи, повинна бути визначена (обрахована) виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який був встановлений на 1 січня календарного року, в якому інвалідність встановлено вперше, а саме 2018 року.

34. Положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 №2246-VІІІ встановлено, що прожитковий мінімум, зокрема, для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні, з 1 липня - 1841 гривня, з 1 грудня - 1921 гривня.

35. Таким чином, одноразова грошова допомога апелянту як інваліду ІІ групи призначена і виплачена у сумі 88100,00 грн. (300 х 1762,00)- 440500), що відповідає наведеним вище нормам законодавства.

36. Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що Міністерство оборони України правомірно нарахувало та здійснило виплату одноразової грошової допомоги позивачу в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, а саме у 2018 році, а тому рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, в частині визначення розміру призначеної апелянту одноразової грошової допомоги є таким, що прийнято на підставі норм чинного законодавства, внаслідок чого є правильним висновок суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 . VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

37. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

38. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

39. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

40. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. 41 . Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

42. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.