Ухвала КЦС ВС № 755/17733/17

Ухвала 15 лютого 2021 року м. Київ справа № 755/17733/17 провадження № 61-1296ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, третя особа - ОСОБА_2 , ВСТАНОВИВ: 03 грудня 2019 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на вищезазначені судові рішення. Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2019 року вказану касаційну скаргу залишено без руху, оскільки судовий збір сплачений не в повному обсязі, а саме сплачено 1 280 грн замість 14 538,58 грн. На виконання вимог указаної ухвали ОСОБА_1 подала до Верховного Суду заяву про усунення недоліків із доданою квитанцією про сплату 1 943,04 грн судового збору та клопотання про зменшення розміру судового збору. Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2020 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору відмовлено та продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме доплати 12 595,54 грн. Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто. 02 червня 2020 року ОСОБА_1 повторно подала до Верховного Суду касаційну скаргу, що надійшла 03 червня 2020 року, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року. Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків та запропоновано, оскільки заявником було сплачено судовий збір за неправильними реквізитами, надати до суду касаційної інстанції оригінал платіжного документа про сплату судового збору на суму у розмірі 15 818,60 грн або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону. На виконання вимог указаної ухвали Верховного Суду від 15 червня 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду клопотання про зменшення розміру судового збору, в якому, посилаючись на постанову Верховного Суду від 23 січня 2018 року в справі № 340/461/16-ц, просить суд зменшити розмір судового збору за подання касаційної скарги з 15 818,60 грн до 3 200 грн, оскільки предмет позову в цій справі має немайновий характер, не надавши, при цьому, до суду будь-яких документів, що підтверджують підстави для зменшення розміру судового збору. Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2020 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору відмовлено, продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання. Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року визнано неподаною та повернуто. 21 січня 2021 року ОСОБА_1 втретє засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року у вказаній вище справі. Дана касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження. У клопотанні, яке містить касаційна скарга, ОСОБА_1 порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження вказаного судового рішення з посиланням на те, що про ухвалу Верховного Суду від 27 серпня 2020 року вона дізналася лише 18 січня 2021 року при направленні заяви про усунення недоліків. У відповідь на заяву про усунення недоліків вона отримала лист Верховного Суду від 15 січня 2021 року, зі змісту якого вбачається, що рекомендованим листом від 07 вересня 2020 року № 41513/0/222-20 було надіслано копію ухвали від 27 серпня 2020 року разом з доданими до касаційної скарги, однак вказана кореспонденція повернулася до суду касаційної інстанції. 18 січня 2021 року ОСОБА_1 отримала лист Верховного Суду від 15 січня 2021 року разом з ухвалою від 27 серпня 2020 року та доданими до касаційної скарги матеріали. На підтвердження заявником надано копії: листа від 15 січня 2021 року; витяг із офіційного сайту ПАТ «Укрпошта»; конверта із штрих-кодовим ідентифікатором за номером 0306305833250. За приписами статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Виняток із наведеного загального правила викладеного в частині третій статті 394 ЦПК України, відповідно до якої незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі у ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили. Проте наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження не можна визнати поважними, оскільки доводів про наявність підстав, передбачених частиною третьою статті 394 ЦПК України касаційна скарга не містить. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність. Виходячи з викладеного, заявнику необхідно навести причини пропуску строку на касаційне оскарження, передбачені частиною третьою статті 394 ЦПК України, та надати докази поважності пропуску строку на касаційне оскарження. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити заявникові строк для усунення вказаних недоліків. До касаційної скарги ОСОБА_1 долучено квитанцію від 03 грудня 2019 року № ПН 215600426655 на суму 1 287,68 грн; від 17 січня 2020 року № ПН 215600426655 на суму 1 943,04 грн та від 09 січня 2021 року № ПН 215600426655 на суму 12 594,54 грн, які свідчать про сплату судового збору у розмірі 15 825,26 грн. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Згідно відомостей спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір сплачений ОСОБА_1 зараховано та повернуто не було. На підставі наведеного, керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, третя особа - ОСОБА_2 залишити без руху. Надати для усунення зазначеного вище недоліку строк до 16 березня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: І. В. Литвиненко