Ухвала КЦС ВС № 755/17733/17

Ухвала 08 липня 2020 року м. Київ справа № 755/17733/17 провадження № 61-8581ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору за подачу її касаційної скаргої на постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, ВСТАНОВИВ: 02 червня 2020 року ОСОБА_1 повторно подала до Верховного Суду касаційну скаргу, що надійшла 03 червня 2020 року, в якій заявник просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року. Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків та запропоновано, оскільки заявником було сплачено судовий збір за неправильними реквізитами, надати до суду касаційної інстанції оригінал платіжного документа про сплату судового збору на суму у розмірі 15 818 грн 60 коп. або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону. На виконання вимог указаної ухвали Верховного Суду від 15 червня 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду клопотання про зменшення розміру судового збору, в якому, посилаючись на постанову Верховного Суду від 23 січня 2018 року в справі № 340/461/16-ц, просить суд зменшити розмір судового збору за подання касаційної скарги з 15 818 грн 60 коп. до 3 200 грн, оскільки предмет позову в цій справі має немайновий характер, не надавши, при цьому, до суду будь-яких документів, що підтверджують підстави для зменшення розміру судового збору. Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Статтею 5 Закону України «Про судовий збір», визначено пільги щодо сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Крім того, згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи й подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі. Ураховуючи, що вказане клопотання ОСОБА_1 не містить передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір» умов для зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги, підстави для його задоволення відсутні. Крім того, Велика Палата Верховного Суду постановою від 26 лютого 2019 року в справі № 907/9/17 відступила від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року в справі № 340/461/16-ц, на яку посилається ОСОБА_1 , та зазначила, що зміст вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер й розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов. Відтак, оскільки ОСОБА_1 було сплачено судовий збір за неправильними реквізитами та ураховуючи характер спору заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 15 818 грн 60 коп. Отже, станом на 08 липня 2020 року вимоги указаної ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 червня 2020 року заявником не виконані. Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. За таких обставин строк для усунення недоліків необхідно продовжити та повідомити про це заявника. 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі - Закон № 540-IX). Відповідно до підпункту 3 пункту 12 розділу XII «Прикінцевих положень» вказаного Закону № 540-IX під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Керуючись статтями 127, 185, 392, 393 ЦПК України та Законом № 540-IX

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору відмовити. Касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року залишити без руху. Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 червня 2020 року. Надати для усунення вказаних недоліків касаційної скарги строк на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, але який не може перевищувати десяти днів з дня закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. М. Осіян