Ухвала КЦС ВС № 372/268/15-ц

УХВАЛА 16 лютого 2021 року м. Київ справа №372/268/15 провадження № 61-2005ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 грудня 2020 року в цивільній справі за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Київське лісове господарство» до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,про визнання недійсним розпорядження, рішення, визнання недійсним державного акту, витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння, ВСТАНОВИВ: У березні 2015 року заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Київське лісове господарство» звернувся до суду з позовом до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним розпорядження, рішення, визнання недійсним державного акту, витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння. Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 07 квітня 2015 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 29 грудня 2003 року № 746 в частині передачі у власність земельних ділянок загальною площею 9,0035 га ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . Визнано недійсним підпункт 1 додатку до пунктів 1-3 рішення Старобезрадичівської сільської ради від 18 серпня 2006 року №93 «Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок громадянам (згідно додатку) на території села Старі Безрадичі Старобезрадичівської сільської ради». Визнано недійсним державний акт серії ЯД №658671 від 25 жовтня 2006 року, виданий на ім`я ОСОБА_2 з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:12:027:0036 та витребувано цю земельну ділянку з чужого незаконного володіння, визнано за ДП «Київське лісове господарство» право постійного користування на цю земельну ділянку. У лютому 2021 року особа, яка не приймала участі у справі, ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» надіслала засобами поштового зв`язку на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 грудня 2020 року, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Вивчивши касаційну скаргу, суд дійшов висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху, виходячи з таких підстав. Цивільним процесуальним законодавством передбачено ряд вимог, яким має відповідати касаційна скарга, зокрема, відповідно до пункту третього частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб). З касаційної скарги вбачається, що скаржником не зазначено адреси місця проживання чи перебування третіх осіб. Верховний Суд наголошує, що зазначення цих даних у разі відкриття касаційного провадження у справі необхідне для направлення цим особам кореспонденції, пов`язаної з процесуальним рухом справи. Крім того, касаційна скарга подана поза межами строку касаційного оскарження. В касаційній скарзі скаржник ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» порушує питання про поновлення строку касаційного оскарження, в обґрунтування якого посилається на те, що копію оскаржуваної ухвали не отримував, з повним текстом оскаржуваної ухвали ознайомився 16 січня 2021 року. на підтвердження чого надає роздруківку оскаржуваної ухвали з Єдиного державного реєстру судових рішень, на підставі чого вважає, що строк касаційного оскарження був пропущений з поважних причин та просить його поновити. Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Так оскаржувана ухвала постановлена 16 грудня 2020 року. Строк касаційного оскарження сплинув 15 січня 2021 року. Касаційну скаргу подано 04 лютого 2021 року, тобто, поза межами строку касаційного оскарження. Верховний Суд не визнає поважними причини пропуску строку касаційного оскарження, на які посилається скаржник, виходячи з таких підстав. Положеннями статті 272 ЦПК України передбачено загальний порядок вручення копій судових рішень учасникам справи, зокрема, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня (частина п`ята цієї статті). Скаржником не надано доказів того, що судом апеляційної інстанції в порядку виконання вимог статті 272 ЦПК України не було надіслано скаржнику копії оскаржуваної ухвали засобами поштового зв`язку (відповідної довідки тощо). З інформації, отриманої з Єдиного державного реєстру судових рішень, вбачається, що повний текст оскаржуваної ухвали оприлюднено 21 грудня 2020 року. Таким чином, починаючи з цієї дати скаржник мав можливість ознайомитися з повним текстом оскаржуваної ухвали. Аналізуючи обґрунтованість поновлення пропущеного строку судом, Європейський суд з прав людини у справі «Пономарьов проти України» наголосив на тому, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. За таких обставин підстави пропуску скаржником строку касаційного оскарження суд не визнає поважними. Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. За таких підстав касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду, оскільки скаржником не виконані в повній мірі вимоги статті 392 ЦПК України щодо оформлення касаційної скарги та скарга подана поза межами строку касаційного оскарження. З урахуванням вищенаведеного касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку на усунення вищевказаних недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, суд УХВАЛИВ : Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 грудня 2020 рокузалишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають процесуальні наслідки, передбачені цивільним процесуальним законодавством. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя А. А. Калараш