Постанова 4856 № 560/3073/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/3073/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д. Суддя-доповідач - Капустинський М.М. 16 лютого 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Сапальової Т.В. Смілянця Е. С. , за участю: секретаря судового засідання: Довганюк В.В., представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Управління державної казначейської служби України у Дунаєвецькому районі Хмельницької області до Державного підприємства Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів" про стягнення заборгованості за бюджетними позичками та фінансовою допомогою, В С Т А Н О В И В : в червні 2020 року Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства "Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів", в якому просило стягнути з Державного підприємства "Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів" прострочену заборгованість за бюджетними позичками та фінансовою допомогою в розмірі 28972529,20 грн. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.10.2020 в адміністративній справі №560/3073/20 у задоволенні позову відмовлено. Додатковим рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.11.2020 заяву товариства з Державного підприємства "Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів" про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до Державного підприємства "Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів" про стягнення заборгованості за бюджетними позичками та фінансовою допомогою - задоволено частково. Стягнуто на користь Державного підприємства "Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9500,00 (дев`ять тисяч п`ятсот) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області. В решті вимог - відмовлено. Не погодившись з прийнятим додатковим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, ухвалити нове - про відмову в задоволенні позовних вимог. Вислухавши представників сторін, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Як встановлено з матеріалів справи, 01.07.2019 між адвокатом ОСОБА_1 та Державним підприємством "Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів" укладено договір про надання правничої допомоги №01-07/2019. 01.07.2020 року укладено додаткову угоду №3 до вищезазначеного договору щодо порядку оплати юридичних послуг адвоката за надання правової допомоги у справі 560/3073/20. На підставі зазначеного договору та додаткової угоди сторони склали акт приймання наданих послуг від 30.09.2020 №10, згідно яких адвокатом надана замовнику правнича допомога за договором, розмір гонорару складає 28775,00 грн. Перелік правничої допомоги, що була надана адвокатом, а також витрачений час для її надання вказані у детальному описі робіт, виконаних адвокатом. Оплата суми за надання правничої допомоги, підтверджується платіжним дорученням №668 від 07.10.2020 на суму 28775,00 грн. Відповідно до відомостей додаткової угоди №3 вартість адвокатських послуг ОСОБА_1 складає 950,00 грн. за годину. Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким заяву задоволено частково, суд апеляційної інстанції враховує наступне. Частиною 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. За приписами частини третьої статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на професійну правничу допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) витрати, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5). пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Згідно з ч. 2-5 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. За змістом частини 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є, зокрема: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру. Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що за результатами розгляду справи, документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Вказана правова позиція також відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 15.03.2019 по справі № 826/7778/17. У постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Згідно із частиною 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Відповідач скористався своїм правом, визначеним частиною 7 статті 139 КАС України та подав заяву про відшкодування судових витрат на правничу допомогу у розмірі 28775,00 грн. З матеріалів справи слідує, що адвокатом - Анталом В.І. здійснено надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, що підтверджується розрахунком вартості послуг - 16 годин, загальною вартістю 15200 грн. При розрахунку зазначеної вартості представник позивача керувався ставкою за годину у розмірі 950 грн. Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що час зазначений для виконання даної роботи та надання відповідних послуг (16 год.) значно перевищений, а тому підтримує позицію суду першої інстанції з цього питання (10 год.). Крім того, колегія суддів враховує, що доводи і заперечення відповідача базуються на наявності рішень Хмельницького окружного адміністративного суду у справах №2-а-3399/10/2270/13 та №2а-9105/10/2270/9, які і були покладені в основу аргументів відповідача і стали підставою для відмови у задоволенні позову. Зазначена правова робота не потребувала значних часових і розумових здібностей, а тому колегія суддів приходить до висновку, що визначення часу та суми, зазначених в акті приймання-передачі, перевищує реальність наданих послуг. Провівши аналіз середньогодинної вартості роботи адвоката по Україні та дослідивши обставини, на які посилається адвокат, враховуючи складність справи та обсяг наданих адвокатом послуг, суд першої інстанції визначив розумною та співмірною загальною вартістю наданих послуг - 9500 грн. навівши відповідне обгрунтування. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визначеного розподілу судових витрат та вважає, що позивачем, як суб"єктом владних повноважень не надано доказів, як і не зазначено обставин, які б спростовували співмірність визначеного судом розміру судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт. За таких обставин, з огляду на недоведеність відповідачем фактичного розміру понесених витрат на правничу допомогу та недоведеність позивачем обставин понесення відповідачем розміру витрат у меншому розмірі та/або неспівмірності таких витрат, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обгрунтованими висновки суду першої інстанції про часткове задоволення заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у визначеній судом сумі. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 17 лютого 2021 року. Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Смілянець Е. С.