Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 489/3594/20
від 17.02.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДП`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 489/3594/20 Головуючий в 1 інстанції: Губницький Д.Г. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Кравченка К.В., судді Джабурії О.В., судді Вербицької Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду Миколаївської області від 21 грудня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області, інспектора 3 батальйону 1 роти УПП у Миколаївській області молодшого лейтенанта поліції Левковича Ігоря Ігоровича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,- В С Т А Н О В И В: В серні 2020 року ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Миколаївській області, інспектора 3 батальйону 1 роти УПП у Миколаївській області молодшого лейтенанта поліції Левковича Ігоря Ігоровича, в якому просив постанову серії ЕАМ №2853198 від 21.07.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити. В обґрунтування позову було зазначено, що оспорювана постанова винесена безпідставно з істотними порушеннями законодавства та прав позивача, і не відповідає обставинам справи. Рішенням Ленінського районного суду Миколаївської області від 21 грудня 2020 року відмовлено в задоволенні позовних вимог. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Зі змісту постанови серії ЕАМ № 2853198 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, вбачається, що 21.07.2020 р. о 04:10:01 год. в м. Миколаєві, вул. Космонавтів, 76/1, водій ОСОБА_2 , керуючи т/з Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 , виїжджаючи з прилягаючої території не виконав вимоги дорожнього знаку 4.2 та подвійної дорожньої розмітки та здійснив поворот ліворуч, перетнувши подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки, яка розділяє транспортні потоки протилежного напрямку, чим порушив п. 8.4.г ПДР. Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Відповідно до ч.1ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідач надав суду відеозапис, з якого вбачається, що позивач перетнув подвійну суцільну лінію розмітки, всупереч вимогам дорожнього знаку 4.2., наявність якого підтверджена письмовими доказами. Даний відеозапис правопорушення був продемонстрований позивачу при розгляді справи поліцейським і заперечень проти його змісту не висловлював. Суд першої інстанції вірно врахував даний відеозапис як належний доказ вчиненого позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які, зокрема, стосуються правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, в тому числі ті, які передбачені частинами першою, другою та третьою статті 122 цього Кодексу. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв. Відповідно до ч.2 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Частиною 4 ст.258 КУпАП передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Таким чином, аналіз законодавчих норм, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення з порушення ПДР (ст.122 КУпАП) на місці вчинення такого правопорушення та без складення протоколу. У Рішенні Конституційного Суду України, у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, від 26.05.2015 року №5-рп/2015, містять правові позиції щодо наявності у справах про адміністративні правопорушення скороченого провадження. Отже, у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в Кодексі України про адміністративні правопорушення. З цих підстав колегія суддів відхиляє посилання позивача про не складання протоколу про адміністративне правопорушення, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності. Наданим відповідачем відеозаписом 20200721080310000284 зафіксовано вимогу інспектора до водія про пред`явлення водійського посвідчення та реєстраційного документу на транспортний засіб; розгляд справи щодо водія ОСОБА_1 , ознайомлення водія з доказами по справі, а саме відеозаписом з нагрудного відео-реєстратора, а також ознайомлення його з правами як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відповідно до статті 268 КУпАП та статті 63 Конституції України. Колегія суддів зазначає, що під час розгляду відносно позивача справи про адміністративне правопорушення, останньому з боку відповідача не здійснювалось будь-яких перешкод щодо участі у розгляді справи для захисту прав позивача адвоката. Позивач не був позбавлений права скористатися правовою допомогою засобами телефонного зв`язку. При цьому, колегія суддів, звертає увагу на тому, що законом не визнана обов`язкова участь адвоката у випадку розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, оскільки право користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права гарантується при розгляді справи за правилами розділу ІV КУпАП, який у даному випадку не здійснювався. Таким чином, на думку суду, відповідачем було забезпечено позивачу можливість реалізації прав, визначених ст.268 КУпАП, при розгляді справи. Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Статтею 286 КАС України встановлені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Відповідно до ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. Керуючись ст.272, ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ленінського районного суду Миколаївської області від 21 грудня 2020 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Кравченко К.В. Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.