Постанова 4804 № 234/9843/20

Єдиний унікальний номер 234/9843/20 Номер провадження 22-ц/804/209/21 ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 лютого 2021 року м. Бахмут Донецький апеляційний суд у складі: судді - доповідача Кішкіної І.В., суддів Никифоряка Л.П., Новікової Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу № 234/9843/20 за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на заочне рішення Краматорського міського суду Донецької області від 06 жовтня 2020 року (суддя Михальченко А.О.), в с т а н о в и в : 07 липня 2020 року акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що ОСОБА_1 06 листопада 2008 року з ПАТ КБ «Приватбанк» уклала кредитний договір, підписавши анкету-заяву б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, згідно якого отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків. В зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором відповідачка станом на 31 березня 2020 року має заборгованість в сумі 132498,78 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту - в сумі 3992,95 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 06 листопада 2008 року по 30 грудня 2018 року - в сумі 128505,83 грн. Просив суд стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 132498,78 грн., а також понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 грн. Заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 06 жовтня 2020 року позов акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 06 листопада 2008 року в сумі 8446,95 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 3992,95 грн., заборгованості за відсотками за період з 06 листопада 2008 року по 30 грудня 2018 року в сумі 4454 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 134 грн. В іншій частині позову відмовлено. З вказаним рішенням не погодився позивач АТ КБ «Приватбанк» та оскаржив його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду в частині незадоволених позовних вимог щодо стягнення заборгованості за відсотками за період з 06 листопада 2008 року по 30 грудня 2018 року у сумі 128505.83 грн. та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги банку задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, суд першої інстанції зробив помилковий висновок про відсутність підстав для стягнення з відповідачки відсотків за кредитом. Судом першої інстанції не досліджено довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» особисто підписану відповідачкою, яка була подана до суду першої інстанції разом із позовом, в якій зазначено: тип картки, тип кредитної лінії: базова відсоткова ставка за користування кредитом (2,5%), розмір щомісячних платежів у розмірі 7% від заборгованості, строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним, порядок нарахування пені за невчасне погашення заборгованості, а саме (пеня = пеня(1) + пеня (2), де пеня (1) = (базова % ставка за договором)/30 - нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня(2) = 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць, нараховується раз в місяць, за наявності прострочення за кредитом або процентам 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму від 50 грн. та більше); розмір штрафів при порушенні термінів платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених договором, більше ніж 30 днів, а саме (500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним договором, із врахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій); розмір комісії за зняття готівки та особистих коштів, безготівкових платежів тощо. Таким чином, базова відсоткова ставка за користування кредитом передбачена «Довідкою про умови кредитування з використанням кредитки Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка особисто підписана відповідачкою, містить базову відсоткову ставку на місяць у розмірі 2.5%. Відповідно до статті 49 Закону «Про банки і банківську діяльність» надання безпроцентних кредитів забороняється. Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець мас право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів. їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Відповідачко відзив на апеляційну скарго не надано. Відповідно до частин 1, 3 статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції справа розглядається за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою, в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно із частиною 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Зважаючи на те, предметом апеляційного оскарження є рішення у справі, ціна позову у якій не перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України та пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» від 24 жовтня 2008 року суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, лише в оскаржуваній частині судового рішення і відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновки щодо неоскарженої частини. В апеляційній скарзі позивач оскаржує рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків. Рішення суду в частині задоволених позовних вимог позивачем не оскаржується, а тому апеляційний суд не має права робити висновків щодо неоскарженої частини рішення. Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. 14 червня 2018 року змінено тип публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» з публічного на приватне та перейменованого його в акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570. Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що 06 листопада 2008 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н, згідно з умовами якого остання отримала кредит шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації (а.с.22). У заяві зазначено, що відповідачка згодна з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді. До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/. З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачка станом на 31 березня 2020 року має заборгованість в сумі 132498,78 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту - в сумі 3992,95 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 06 листопада 2008 року по 30 грудня 2018 року - в сумі 128505,83 грн., відповідачка вчиняла дії, які свідчать про згоду з розміром процентної ставки - 30 % на рік (2,5 % х 12); останній платіж здійснений 30 листопада 2018 року (а.с.5-10). Задовольняючи частково позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк», суд першої інстанції виходив з того, що сторонами кредитного договору узгоджена базова процентна ставки 30 % на рік. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо стягнення процентів за користування грошовими коштами, суд виходив з того, що матеріали справи не містять відомостей, що банк відправив на адресу боржника листа про зміну умов кредитного договору (підвищення процентної ставки). Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції. Згідно із статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а відповідно до вимог частини другої статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а тому він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно зазначив, що з відповідачки на користь АТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в сумі 3992,95 грн. Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). В довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка підписана позичальником 06 листопада 2008 року встановлена базова процента ставка 2,5% на місяць, що загалом на рік становить 30%. Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором б/н від 06 листопада 2008 року проценти за користування грошовими коштами банк нараховував за ставкою 30% в період з 06 листопада 2008 року по 01 вересня 2014 року, за ставкою 34,80% - з 01 вересня 2014 року по 31 березня 2015 року, з 01 квітня 2015 року по 31 березня 2020 року - за ставкою 43,20% (а.с.5-10). Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції вірно визначив неправомірними дії позивача щодо підвищення з 01 вересня 2014 року процентної ставки до 34,80% річних і з 01 квітня 2015 року до 43,20% річних, оскільки це виходить за межі узгодженого сторонами договору щодо розміру процентів за користування грошовими коштами. Умови та Правила надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений. Роздруківка із сайту позивача не може виступати належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19). Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування. Тому суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 позивачем було дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк, зокрема, щодо порядку нарахування процентів за кредитним договором. Крім того, колегія суддів виходить з того, що припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Тому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. Відповідно до довідки, наданої позивачем, за вказаним кредитним договором б/н від 06 листопада 2008 року, ОСОБА_1 були надані наступні кредитні картки: НОМЕР_1 (дата відкриття - 06 листопада 2008 року, термін дії - 12/11); НОМЕР_2 (дата відкриття - 16 лютого 2012 року, термін дії - 04/15); НОМЕР_3 (дата відкриття - 28 вересня 2013 року, термін дії - 09/16); НОМЕР_4 (дата відкриття - 28 вересня 2013 року, термін дії - 09/17) (а.с.20). За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про стягнення з відповідачки процентів із визначенням розміру заборгованості, виходячи із узгодженої сторонами базової процентної ставки 30% річних, з 01 вересня 2014 року. Але судом першої інстанції помилково стягнуто з відповідачки проценти із визначенням розміру заборгованості, виходячи із узгодженої сторонами базової процентної ставки 30% річних, по 30 грудня 2018 року, в той час як після спливу строку дії договору, що відповідає строку дії кредитної картки (30 вересня 2017 року), припинилося право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом. Зазначене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 14-318 цс 18, відповідно до якого право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Строк дії картки закінчився в 30 вересня 2017 року, зазначивши в позові про стягнення процентів за користування кредитом станом на 30 грудня 2018 року. Таким чином, право позивача нараховувати проценти за кредитом припинилося зі спливом строку кредитування - 30 вересня 2017 року, а тому починаючи із зазначеної дати АТ КБ «Приватбанк» не мав права нараховувати проценти за користування кредитом, а відтак позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом, нарахованих за період з 01 жовтня 2017 року по 30 грудня 2018 року не підлягають задоволенню у зв`язку з їх необґрунтованістю. Відповідно до наданого банком розрахунку, кількість днів прострочення сплати заборгованості за користування грошовими коштами за період з 01 вересня 2014 року по 30 вересня 2017 року становить 1247 днів. Заборгованість за тілом кредиту станом на 01 вересня 2014 року (день підвищення процентної ставки) складала 3066,62 грн. (поточна заборгованість 2954,90 грн. + прострочена заборгованість - 111,72 грн.). Отже, розмір заборгованості за процентами за вказаний період складає 3186,73 грн. з розрахунку: (3066,62 грн. х 30%) / 360 х 1247 днів. Таким чином, за період з 06 листопада 2008 року до 30 вересня 2017 року загальна заборгованість за процентами за користування кредитом становить 3600,46 грн. (413,73 грн. + 3186,73 грн.), де 413,73 грн. - сума процентів, нарахованих банком за період з 06 листопада 2008 року до 01 вересня 2014 року, тобто до неправомірного підвищення процентної ставки. З огляду на вищевказане, апеляційний суд доходить висновку, що судове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог про стягнення процентів за період з 01 жовтня 2017 року по 30 грудня 2018 року з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову в задоволенні позову, рішення суду в частині частково задоволених позовних вимог про стягнення процентів за період з 06 листопада 2008 року по 30 вересня 2017 року підлягає зміні в частині розміру стягнутих процентів в сумі 3600,46 грн. Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог АТ КБ «Приватбанк», з ОСОБА_1 слід стягнути на користь АТ КБ «Приватбанк» понесені витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 120,44 грн. З урахуванням часткового задоволення апеляційної скарги АТ КБ «Приватбанк» з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір, пов`язаний з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в сумі 180,67 грн. Отже, всього з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір у сумі 301,11 грн. Відповідно до частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, ціна позову у яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так як справа є малозначною, ціна позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то судове рішення не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 374, 376, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково. Заочне рішення Краматорського міського суду Донецької області від 06 жовтня 2020 року в частині задоволення позову про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 01 жовтня 2017 року по 30 грудня 2018 року скасувати, в частині задоволення позову про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 06 листопада 2008 року по 30 вересня 2017 року змінити. Позов акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 06 листопада 2008 року по 30 вересня 2017 року задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_5 ) на користь акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 06 листопада 2008 року по 30 вересня 2017 року в сумі 3600 (три тисячі шістсот) грн. 46 коп. В задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 01 жовтня 2017 року по 30 грудня 2018 року відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_5 ) на користь акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570) витрати по сплаті судового збору, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, та у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, в сумі 301 (триста одну) грн. 11 коп. В іншій частині рішення залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 16 лютого 2021 року. Судді І.В. Кішкіна Л.П. Никифоряк Г.В. Новікова