Постанова Дніпровський апеляційний суд № 199/6188/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/76/21 Справа № 199/6188/20 Суддя у 1-й інстанції - Сенчишин Ф. М. Суддя у 2-й інстанції - Джерелейко О. Є. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 лютого 2021 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Джерелейко О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Кузьміна Є.О. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постановуАмур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2020 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, - В С Т А Н О В И Л А: Відповідно до встановлених обставин у постанові суду 01 вересня 2020 року о 13 год. 00 хв. ОСОБА_1 в районі будинку № 122-к по вул. Донецьке шосе у м. Дніпро керував транспортним засобом «MERCEDES-BENZ 310», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей звужені та не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, та від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків. Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює грошовій сумі у розмірі 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік та стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 420 гривень 20 копійок. Не погоджуючись з вищевказаною постановою, захисник Кузьмін Є.О. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В апеляційній скарзі посилається на те, що 01.07.2020 набрали чинності положення Закону України № 2617-VІІІ (від 22.11.2018) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі Закон 2617-VІІІ), згідно iз приписами підпункту 4 пункту 1 розділу І Закону № 2617-VІІІ, статтю 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення викладено в новій редакції, якою виключено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. При цьому зазначає, що п. 171 розділу 2 Закону № 2617-VІІІ до КК України внесені відповідні зміни, зі змісту яких випливає, що КК України доповнено статтею 286-1, якою встановлено кримінальну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. 03.07.2020 набув чинності Закон України № 720-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», відповідно до приписів якого підпункти 2-4, 7 пункту 1 розділу І Закону № 2617-VІІІ виключено. Захисник звертає увагу суду на те, що розділом II Закону № 720-ІХ передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-ХШ. Посилається в апеляційній скарзі на те, що станом на день складення протоколу КУпАП не встановлював адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а тому правові підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, відсутні, крім того, за вчинення такого діяння встановлена кримінальна відповідальність, тому провадження у справі в цій частині відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП необхідно закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Будучи увідомленими про місце та час розгляду справи, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та його захисник Кузьмін Є.О. до суду апеляційної інстанції не з`явилися, про причини неявки суд не увідомили, у зв`язку з чим апеляційний розгляд проведено у їх відсутність. Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга захисника Кузьміна Є.О. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Як встановлено апеляційним переглядом, вказані вимоги закону при розгляді судом першої інстанції справи про адміністративне правопорушення були дотримані та виконані в повному обсязі. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами, в їх сукупності. Такий висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, який ОСОБА_1 підписаний без зауважень; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили, що в їх присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку для визначення стану наркотичного сп`яніння; відеозаписом з місця події . Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених доказів не вбачається, тому вказані докази є належними та допустимими. Посилання в апеляційній скарзі, що на день складання протоколу про адміністративне правопорушення, КУпАП не встановлював адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а тому правові підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, відсутні, є не обґрунтованими з огляду на наступне. Так, Верховною Радою України 22 листопада 2018 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі - Закон № 2617-VІІІ), яким визначено поняття кримінального правопорушення, кримінального проступку та особливості початку досудового розслідування у формі дізнання. 17 червня 2020 року Верховною Радою прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі- Закон № 720-ІХ). У Розділі ІІ Закону № 720-ІХ зазначено, що «Цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VІІІ». 1 липня 2020 року Закон № 2617-VІІІ набрав чинності, а Закон № 720-ІХ був підписаний Президентом Україна 2 липня 2020 року та 3 липня 2020 року опублікований в газеті «Голос України». Зокрема, у зв`язку з набранням чинності 1 липня 2020 року Законом № 2617-VІІІ, відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препарат, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного освідування на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного освідування з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого медичного освідування, була закріплена у статті 286-1 «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» України, а статтю 130 КУпАП було змінено. Однак, Законом України № 720-ІХ внесено зміни до Закону № 2617-VІІІ, відповідно до яких із Закону № 2617-VІІІ вилучені положення, які змінювали статтю 130 КУпАП та включали до КК України статтю 286-1. Таким чином, з 3 липня 2020 року стаття 130 КУпАП піддягає застосуванню в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 2617-VІІІ, а стаття 286-1 КК України виключена. На підставі викладеного, вимоги апеляційної скарги про закриття провадження у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є безпідставними та задоволенню не підлягають. Накладаючи адміністративне стягнення, суд дотримався вимог ст. ст. 30, 33 КУпАП і призначив його в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП з урахуванням особи ОСОБА_1 інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку. При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст.ст.279,280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, а тому постанову суду необхідно залишити без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника Кузьміна Є.О. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2020 року залишити без задоволення. Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду О.Є. Джерелейко