Ухвала КЦС ВС № 755/7597/20

Ухвала 02 лютого 2021 року м. Київ справа № 755/7597/20 провадження № 61-19593ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Тітова М. Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10 вересня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 рокуу справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, у якому просив: визнати незаконними дії відповідача щодо відмови йому у наданні жилого приміщення в розмірі, що надається громадянам та з врахуванням додаткової жилої площі; зобов`язати відповідача надати йому жиле приміщення в розмірі, що надається громадянам та з врахуванням додаткової жилої площі. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05 серпня 2020 року справу № 755/7597/20 визнано малозначною та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 10 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. У грудні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10 вересня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року, у якій скаржник, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржені судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову. ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає, що ця справа має виняткове значення для нього. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів. Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року). Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Посилання ОСОБА_1 на те, що ця справа має виняткове значення для нього є безпідставними, оскільки останнім не наведено належного обґрунтування такого твердження. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10 вересня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 рокуу справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Краснощоков І. О. Дундар М. Ю. Тітов