LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС681/1325/15-ц

від 15.02.2021 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 28 травня 2019 року і постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року та його клопотання про зупинення дії судових…

УХВАЛА 15 лютого 2021 року м. Київ справа № 681/1325/15-ц провадження № 61-21686св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Тітова М. Ю., розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовомАкціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», третя особа - приватний нотаріус Полонського районного нотаріального округу Бондар Світлана Миколаївна, про визнання недійсними кредитного договору, додаткових угод, договору іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим, за касаційними скаргами ОСОБА_1 , поданої її представником ОСОБА_3 , на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 28 травня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року й Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» на постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2019 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою напостанову Хмельницького апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року. Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою АТ КБ «ПриватБанк». У грудні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 і ОСОБА_2 звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 28 травня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року. Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 20 лютого 2020 року до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про відкликання його касаційної скарги. На запит Верховного Суду у березні 2020 року надійшло підтвердження ОСОБА_2 про відкликання його касаційної скарги. Згідно з частинами третьою, шостою статті 398 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право відкликати її до постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження. Суд касаційної інстанції має право не приймати відмову від скарги або її відкликання з підстав, визначених у частині п`ятій статті 206 цього Кодексу. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо до постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження від особи, яка подала скаргу, надійшла заява про її відкликання. На підставі викладеного, касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає поверненню. Крім того, у грудні 2019 року до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , подане ОСОБА_3, у якому, посилаючись на частину восьму статті 394 ЦПК України, представник просить зупинити дію рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 28 травня 2019 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку. 08 квітня 2020 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подано до Верховного Суду клопотання про зупинення дії постанови Хмельницького апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року. Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2020 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Хмельницького апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року відмовлено. У травні 2020 року до Верховного Суду надійшло повторне клопотання ОСОБА_1 , подане її представником ОСОБА_3 , у якому, не погоджуючись з діями державного виконавця по виконанню виконавчого листа № 681/1325/15-ц і посилаючись на частину восьму статті 394 ЦПК України, скаржник просила зупинити дію постанови Хмельницького апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником (частина друга статті 183 ЦПК України). Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог, зокрема, частини другої статті 183 ЦПК України, повертає її заявнику без розгляду (частина четверта вказаної статті). Відповідно до частини четвертої статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Оскільки клопотання про зупинення дії рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 28 травня 2019 року ОСОБА_2 не підписано, а підписано ОСОБА_3 , документів, що посвідчують повноваження ОСОБА_3 як представника ОСОБА_2 до клопотання не додано, то вказане клопотання відповідно дочастини другої статті 183 ЦПК України підлягає поверненню. Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Верховний Суд виходить із того, що клопотання про зупинення виконання (дії) судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання (дії) судового рішення, підтверджені певними доказами. Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Ураховуючи те, що у клопотанні ОСОБА_1 , поданому представником ОСОБА_3 , про зупинення виконання дії рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 28 травня 2019 року не наведено підстав, за яких суд касаційної інстанції може зупинити дію рішення суду першої інстанції, у задоволенні цього клопотання слід відмовити. Наведені ОСОБА_1 у клопотанні про зупинення діїпостанови Хмельницького апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року доводи не є достатніми підставами для зупинення дії судового рішення, тому у задоволенні зазначеного клопотання слід відмовити. Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоч один суддя із складу дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду. Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи. Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З огляду на вказане справа розглядатиметься Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами та без проведення судового засідання (у письмовому провадженні). З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів. Керуючись статтями 7, 34, 62, 183, 260, 393, 401, 402, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 28 травня 2019 року і постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року та його клопотання про зупинення дії судових рішень повернути. У задоволенні клопотань ОСОБА_1 про зупинення дії рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 28 травня 2019 року та постанови Хмельницького апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року відмовити. Справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», третя особа - приватний нотаріус Полонського районного нотаріального округу Бондар Світлана Миколаївна, про визнання недійсними кредитного договору, додаткових угод, договору іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Краснощоков І. О. Дундар М. Ю. Тітов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»