Постанова 4855 № 640/19166/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19166/19 Головуючий у 1 інстанції: Балась Т.П. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 лютого 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. Суддів Глущенко Я.Б. Черпіцької Л.Т. За участю секретаря Борейка Д.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И Л А: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО" (далі - ТОВ "СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО") звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №0043251404 від 24.07.2019 р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО» збільшено суму грошового зобов`язання в загальній сумі 2 508 707,00 грн., що складаються із суми основного зобов`язання за платежем «податок на додану вартість» в сумі 1 672 471,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 836 236,00 грн. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 24.07.2019 № 0043251404. Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує на недоліки у актах приймання-передачі наданих послуг, також, посилається на відсутність у контрагентів позивача працівників. Крім цього, апелянт вказує, що позивачем не було надано проектної документації та дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки. 08 лютого 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО" надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції. 10 лютого 2021 року до суду апеляційної інстанції від відповідача - Головного управління ДПС у м. Києві надійшли письмові пояснення у справі. Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО», як юридична особа, зареєстроване 01.03.2013 року (номер запису: 1 522 102 0000 023309), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У період з 24.06.2019 року по 25.06.2019 року Головним управлінням ДФС у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентом-постачальником «Менор Трейд» за березень, квітень, травень 2018 року. Результати перевірки оформлені Актом від 03 липня 2019 року № 668/26-15-14-04-02/38622372. В Акті перевірки стверджується про порушення ТОВ «СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО» п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого, встановлено заниження суми податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 672 471,00 грн., у тому числі по періодах: за березень 2018 року на суму 45 000,00 грн., за квітень 2018 року на суму 1 232 177,00 грн., за травень 2018 року на суму 395 294,00 грн. Висновок контролюючого органу про заниження податкових зобов`язань зводиться до відсутності документального підтвердження реальності господарських операцій ТОВ «СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО» з контрагентом ТОВ «Менор Трейд», за наслідками яких позивач в охоплений перевіркою період сформував показники податкового кредиту. Висновки про ризиковість та/або нереальність фінансово-господарських операцій ТОВ «СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО» з ТОВ «Менор Трейд» ґрунтуються на тому, що в ході перевірки службовими особами контролюючого органу було встановлено відсутність у контрагента ТОВ «СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО» основних засобів та трудових ресурсів у достатній кількості для виконання задокументованого об`єму робіт та забезпечення поставок товарів. Крім того, контролюючий орган узагальнено зазначає про наявність у Єдиному державному реєстрі судових рішень кримінальних проваджень щодо контрагента позивача, що свідчать про протиправний характер діяльності ТОВ «Менор Трейд». Додатково контролюючий орган зазначає, що, відповідно до інформації, що міститься в ІС «Податковий блок», вказаний у реквізитах Договору від 26.03.2018 року № БМР-1-260318 розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в ПА`Г КБ «Приватбанк», МФО 305299 відкрито платником TOB «Менор Трейд» 11.04.2018 року, що значно пізніше, ніж підписано договір - Договір підряду № БМР-1-260318 від 26.03.2018 року, що свідчить про формальне складення первинних документів в адресу TOB «СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО», які не супроводжувалися дійсним рухом активів у процесі виконання операцій. Контролюючий орган, також, в акті перевірки вказує на те, що, відповідно до товарно-транспортної накладної від 16.04.2018 р. № 15, що оформлена на перевезення товару «стрижень, бандаж, лопатка в кількості 229 шт.», пункт навантаження: м. Харків, Московський проспект, 194, пункт розвантаження: Донецька область, м. Світлодарськ, Вуглегірська ТЕС, проте, згідно наданих первинних документів та відомостей, що міститься у Єдиному реєстрі податкових накладних, у ТОВ «СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО» відсутні складські приміщення у м. Харків, а також, відсутні зареєстровані податкові накладні від постачальників з номенклатурою «Оренда складських приміщень у м. Харкові» та «Оренда приміщень». Контролюючий орган вказує, що до перевірки ТОВ «СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО» не надано сертифікати відповідності та якості товару, що унеможливлює встановлення походження товару, виробника або імпортера такого товару. Крім того, контролюючий орган зазначає, що акти виконаних робіт оформлено не за примірною формою, що передбачена Наказом Мінрегіонрозвитку та будівництва України «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві» від 04.12.2009 р. № 554, зокрема, акт виконаних робіт від 23.03.2018 р. № 1 за Договором від 28.02.2018 р. № 0218-1, акти виконаних робіт від 27.04.2018 р. № 1, від 08.05.2018 р. № 3 за Договором від 26.03.2018 р. № БМР-1-260318, акти виконаних робіт від 04.05.2018 р. № 1, від 29.05.2018 р. №2 за Договором від 23.04.2018 р. № БМР-2-230418 не містять відомостей про експлуатацію машин та механізмів, у тому числі, заробітну плату машиністів, виконання робіт (витрати), витрати праці робітників, - будівельників на обсяг робіт, люд-год., витрати праці робітників, що обслуговують машини, на обсяг робіт, люд.-год. тощо., що позбавляє можливості встановити витрати праці робітників (кількість витрачених людино-годин) на виготовлення металевих конструкцій та арматурних каркасів. Дані факти, на думку податкового органу, свідчать про безтоварність проведених фінансово-господарських операцій та про їх лише документальний характер, який суперечить нормам цивільного, податкового законодавства України. Не погоджуючись із висновками Акта перевірки, ТОВ «СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО» 10.07.2019 року подало до контролюючого органу заперечення на Акт документальної позапланової виїзної перевірки від 03.07.2019 року № 668/26-15-14-04-02/38622372. Розглянувши вказані заперечення та додані до нього документи, контролюючий орган листом від 19 липня 2019 року № 136104/10/26-15-14-04-02-14 зазначив, що вони не спростовують встановлених під час перевірки порушень. На підставі висновків, зазначених у Акті перевірки від 03.07.2019 року № 668/26-15-14-04-02/38622372, Головним управлінням ДФС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 липня 2019 року № 0043251404, яким ТОВ «СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1 672 471,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 836 236,00 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення ТОВ «СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО» оскаржило в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги ТОВ «СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО», ДПС України прийняла рішення від 26 вересня 2019 року № 3474/6/99-00-08-05-01, яким залишила скаргу без задоволення, а спірне рішення - без змін. Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також, через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Правове регулювання справляння податку на додану вартість передбачено Розділом V Податкового кодексу України. Згідно п.п. 1 п. 180.1 ст. 180 ПК України, для цілей оподаткування платником податку є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу. У відповідності до пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України. Нормами п. 187.1 ст. 187 ПК України закріплено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу. Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. В силу пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Положеннями пункту 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Абзацом п`ятим пункту 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод. За приписами п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду. Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Отже, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності. При цьому, право на бюджетне відшкодування частини від`ємного значення виникає лише у разі фактичної сплати податку на додану вартість в ціні придбаного товару (робіт, послуг) отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг. Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Менор Трейд» (Постачальник) та ТОВ «СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО» (Покупець) укладено Договір поставки № ПТ-110418-1 від 11 квітня 2018 року, відповідно до пункту 1.1 якого, Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець оплатити і прийняти товар в кількості, за цінами та в терміни, відповідно до специфікацій до цього Договору, складовими його невід`ємну частину (Т. 1 а.с.178). Відповідно до Специфікації № 1 від 11 квітня 2018 до Договору поставки від 11.04.2018 року № ПТ-110418-1, сторони визначили товар, щодо якого буде здійснюватися поставка (лопатка робоча, лопатка замкова, бандаж трубчастий, стрижень, шайба, штифт) та загальну вартість товару - 5 790 318,97 грн., у тому числі, ПДВ 965 053,15 грн. (Т. 1 а.с. 178 звор). Пунктом 5 вищевказаної Специфікації № 1 від 11 квітня 2018 року передбачено, що умовами поставки визначено FCA: Україна. м. Харків, Московський проспект, буд. 194 згідно Міжнародним правилам тлумачення торговельних термінів 1НКОТЕРМ у редакції 2010р. Право власності на товар від Постачальника до Покупця переходить в момент документального оформлення передачі товару в пункті поставки: Україна, м. Харків, Московський проспект, буд.

194. ТОВ «СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО», з метою підтвердження факту поставки товару від ТОВ «Менор Трейд», було надано наступні видаткові накладні від 16 квітня 2018 року: №1604-02 на суму 868 054,27 грн., у тому числі ПДВ 144 675,71 грн., №1604-1 на суму 581 993,35 грн., у тому числі ПДВ 96 998,89 грн., №1604-03 на суму 868 054,27 грн., у тому числі ПДВ 144 675,71 грн., №1604-04 на суму 868 054,27 грн., у тому числі ПДВ 144 675,71 грн., №1604-05 на суму 868 054,27 грн., у тому числі ПДВ 144 675,71 грн., №1604-06 на суму 868 054,27 грн., у тому числі ПДВ 144 675,71 грн., №1604-07 на суму 868 054,27 грн., у тому числі ПДВ 144 675,71 грн. (Т. 1 а.с 179-182). На підставі вищевказаної господарської операції, ТОВ «Менор Трейд» було складено, зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних та надано ТОВ «СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО» податкові накладні від 16 квітня 2018 року на загальну суму 5 790 318,97 грн., у тому числі ПДВ 965 053,17 грн., а саме: №602 на суму 768 054,27 грн., у тому числі ПДВ 144 675,71 грн., №604 на суму 581 993,35 грн., у тому числі ПДВ 96 998,89 грн. та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 18.06.2018 № 1 до податкової накладної від 16.04.2018 № 604, від 16.04.2018 р. №605 на суму 868 054,27 грн., у тому числі ПДВ 144 675,71 грн., від 16.04.2018 р. №606 на суму 868 054,27 грн., у тому числі ПДВ 144 675,71 грн., від 16.04.2018 р. №607 на суму 868 054,27 грн., у тому числі ПДВ 144 675,71 грн., від 16.04.2018 р. №608 на суму 868 054,27 грн., у тому числі ПДВ 144 675,71 грн., від 16.04.2018 р. №609 на суму 868 054,27 грн., у тому числі ПДВ 144 675,71 грн. (Т 1 а.с. 183-191). Відповідно до платіжного доручення № 411 від 03 травня 2018 року, позивачем було перераховано на користь ТОВ «Менор Трейд в якості передплати за товар кошти у загальному розмірі 781 693,06 грн. (том 1 а.с. 192). Матеріали справи свідчать, що суму податку на додану вартість у розмірі 965 053,17 грн., на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Менор Трейд», позивач включив до складу податкового кредиту за квітень 2018 року. Щодо посилання апелянта на ненадання позивачем доказів переміщення та зберігання товарів, колегія суддів зазначає наступне. У позовній заяві ТОВ «СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО» вказує, що придбаний у ТОВ «Менор Тред» товар був реалізований на адресу ТОВ «Інвест Трейд Груп», на підтвердження чого надано: Договір поставки № 11/04-2018 від 11 квітня 2018 року, Специфікацію № 1 від 11 квітня 2018 року до Договору поставки № 11/04-2018 від 11 квітян 2018 року, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення (Т. 1 а.с. 210-229). В суді апеляційної інстанції представник ТОВ «СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО» вказав, що товар, отриманий від ТОВ «Менор Трейд» за Договором поставки 11.04.2018 р. № ПТ-110418-1, того ж дня та у тому ж місці, де був отриманий, був відвантажений перевізнику для транспортування ТОВ «Інвест Трейд Груп», а тому, у позивача немає необхідності у складських приміщеннях у м. Харків. З приводу доводів апелянта про ненадання позивачем сертифікатів якості, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що це документи, які підтверджують якість товарів та за своїм змістом вони не можуть доводити або спростовувати факт поставки товарів, оскільки, містять виключно інформацію стосовно відповідності товарів стандартам та технічним умовам і не є первинними документами, в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що фіксують факти здійснення господарських операцій. Із матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО» (Підрядник) та ТОВ «Менор Трейд» (Субпідрядник) було укладено Договір підряду №0218-1 від 28 лютого 2018 року (Т. 1 а.с. 99-102). Відповідно до пункту 1.1 вищевказаного Договору підряду №0218-1, у порядку та на умовах визначених цим Договором, Субпідрядник приймає на себе зобов`язання на власний ризик, власними та/або залученими силами, виконати з матеріалів Підрядника і здати у встановлений цим договором строк роботи з виготовлення металевих конструкцій та арматурних каркасів на об`єкті: «Культурно-оздоровчий комплекс з торгово-офісними приміщеннями закладами громадсько харчування, паркінгом, зоною відпочинку та стоянкою човнів на вул. Дніпровська набережна, 10, 14 у Дарницькому районі міста Києва.» II пусковий комплекс, II черга (далі за текстом Договору - Об`єкт), а Підрядник зобов`язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх у відповідності до умов цього Договору. Додатком №1 до вказаного Договору підряду №0218-1 є Договірна ціна №1, з якої вбачається, що загальна вартість виконаних робіт за договором: «Виготовлення арматурних каркасів колон і вертикальних елементів» становить 270 000,86 грн., в тому числі ПДВ 45 000,14 грн. ТОВ «СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО», з метою підтвердження факту виконання робіт позивачем, надано: Акт № 1 виконаних робіт за березень 2018 року на суму 270 000,86 грн., довідку про вартість виконаних будівельних робіт й витрат за березень 2018 року від 23.03.2018 року, податкову накладну від 23 березня 2018 року №803 на загальну суму 270 000,86 грн., у тому числі ПДВ 45 000,14 грн. та платіжні дорученнями №345 від 04.04.2018 року на суму 36 990,00 грн., № 383 від 19.04.2018 року на суму 233 010,86 грн. (Т. 1 а.с. 103-107). Також, між ТОВ «СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО» (Замовник) та ТОВ «Менор Трейд» (Виконавець) було укладено Договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №ІКП-1-04-18 від 02 квітня 2018 року, відповідно до п. 1.1 якого, Виконавець зобов`язується на свій ризик власними силами та засобами надавати Замовнику послуги з аналізу та оптимізації існуючих проектних рішень за процедурами відкритих торгів (далі - послуги), ініційованих ПАТ «Укрзалізниця» та/або його структурними підрозділами та об`явлених на електронному торговому майданчику «Прозорро» https://prozorro.gov.ua в строки та на умовах, передбачених Договором, а Замовник зобов`язується своєчасно прийнятих та оплатити (Т. 1 а.с. 140). Із пункту 2 вищевказаного Договору № ІКП-1-04-18 вбачається, що вартість послуг складає 1 490 000,00 грн., у тому числі, ПДВ 248 333,33 грн. ТОВ «СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО», з метою підтвердження факту надання ТОВ "Менор Трейд" послуг, надано: Акт приймання-передачі наданих інформаційно-консультаційних послуг № 1007 від 26 квітня 2018 року за Договором № ІКП-1-04-18 від 02.04.2018 р. на суму 894 000,00 грн., в тому числі ПДВ 149 000,00 грн.; Акт приймання-передачі наданих інформаційно-консультаційних послуг № 1060 від 27 квітня 2018 року за Договором № ІКП-1-04-18 від 02.04.2018 р. на суму 596 000,00 грн., в тому числі ПДВ 99 333,33 грн.; податкові накладні від 26 квітня 2018 року №1007 та від 27 квітня 2018 року №1060; платіжні доручення № 445 від 14 травня 2018 року на суму 201 150,00 грн., № 512 від 04 квітня 2018 року № 500 000,00 грн., № 868 від 17 серпня 2018 року на суму 394 425,00 грн., № 869 від 17 серпня 2018 року на суму 394 425,00 грн. (Т. 1 а.с. 141-148). Між ТОВ «СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО» (Замовник) та ТОВ "Менор Трейд" Підрядник) укладено Договір підряду №БМР-2-230418 від 23 квітня 2018 року, відповідно до п. 2.1 якого, Підрядник зобов`язується власними та/або залученими силами, відповідно до чинних будівельних норм і правил, виконати роботи та передати їх Замовнику, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи у порядку, передбаченому цим Договором (Т. 1 а.с.149-154). У відповідності до Додаткової угоди № 1 від 04 травня 2018 року до Договору підряду від 23.04.2018 р. № БМР-2-230418, сторони дійшли згоди про збільшення обсягу та вартості робіт за Договором та внесли відповідні зміни, а також, склали Кошториси №1 та №2 на виконання монтажних робіт (Т. 1 а.с. 152 звор.-153). На підтвердження факту виконання ТОВ "Менор Трейд" робіт позивачем надано: Акт № 1 приймання-передачі виконаних робіт від 04 травня 2018 року по Договору підряду № БМР-2-230418 від 23.04.2018 р. на суму 913 930,64 грн.; Акт № 2 приймання-передачі виконаних робіт від 29 травня 2018 року по Договору підряду № БМР-2-230418 від 23.04.2018 р. на суму 687803,47 грн.; податкові накладні від 04 травня 2018 року №121, від 29 травня 2018 року №1051; платіжні доручення на загальну суму 2 033 526,02 грн., а саме: № 461 від 17.05.2018 року на суму 450 000,00 грн., № 462 від 17.05.2018 року на суму 463 930,64 грн., № 524 від 06.06.2018 року на суму 687 803,47 грн. (Т. 1 а.с. 148-160). Так, суму податку на додану вартість у розмірі 266 955,68 грн., на підставі податкових накладних, виданих ТОВ "Менор Трейд", позивач включив до складу податкового кредиту за травень 2018 року. Також, між ТОВ «СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО» (Замовник) та ТОВ «Менор Трейд» (Підрядник) було укладено Договір підряду № БМР-1-260318 від 26 березня 2018 року (Т. 1 а.с. 114-117). Згідно Додаткової угоди № 1 від 27 квітня 2018 року до Договору підряду № БМР-1-260318 від 26.03.2018 р., сторони дійшли згоди про збільшення обсягу та вартості робіт за Договором та внесли відповідні зміни, а також, склали Кошториси №1 та №2 на виконання монтажних робіт (Т. 1 а.с. 117-117 звор.). За результатами виконання робіт: «Роботи по монтажу конструкції прозорої кровельної системи TEXLON ® ETFE з 4-ма шарами плівки на систему купольного покриття зони атріуму» сторони склали Акт № 1 приймання-передачі виконаних робіт від 27.04.2018 року по Договору підряду № БМР-1-260318 від 26.03.2018 року на суму 112 745,66 грн., Акт №2 приймання-передачі виконаних робіт від 04.05.2018 року по Договору підряду №БМР-1-260318 від 26.03.2018 року на суму 338 236,99 грн., Акт № 3 приймання-передачі виконаних робіт від 08.05.2018 по договору підряду № БМР-1-260318 від 26.03.2018 на суму 431 791,91 грн. (Т. 1 а.с. 118-120). Доводи апелянта про те, що акти надання послуг не містять вичерпної, детальної інформації щодо змісту господарських операцій - не зазначено конкретних видів послуг, внаслідок чого неможливо достовірно визначити перелік наданих послуг, їх об`єм, вартість та зв`язок з господарською діяльністю підприємства, колегія суддів вважає необгрунованими, оскільки, відповідачем в суді апеляційної інстанції не заперечувався факт виконання вказаних робіт по Договору підряду № БМР-1-260318 від 26 березня 2018 року. Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 30 серпня 2019 року у справі № 804/17176/14 зазначено наступне: «…Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю». Щодо доводів апелянта про те, що позивачем до перевірки не надано: проектну документацію по виконанню робіт, згідно Договору підряду № БМР-1-260318 від 26 березня 2018 року; журнали відвідування працівників контрагента; журнали служби охорони на об`єкті будівництва, докази здачі об`єкта під охорону в неробочий час, колегія суддів зазначає наступне. Згідно частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV), бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Частиною 1 статті 9 Закону №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до частини 2 статті 9 Закону №996-XIV, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Отже, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені, відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію. Згідно абзацу 2 пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Приписами пункту 2.4 Наказу №88 визначено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що проектна документація по виконанню робіт, згідно Договору підряду № БМР-1-260318 від 26 березня 2018 року; журнали відвідування працівників контрагента; журнали служби охорони на об`єкті будівництва, докази здачі об`єкта під охорону в неробочий час не є первинними документами, в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Також, колегія суддів вважає за необхідне наголосити на тому, що контролюючим органом, з метою дослідження реальності операцій, перевірка контрагента позивача - ТОВ «Менор Трейд» не проводилася. Посилання апелянта на ненадання позивачем дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, колегія суддів вважає необгрунтованими, з огляду на наступне. Так, роботи з монтажу кровельної конструкції здійснювалися на замовлення ТОВ «АПРІОРА», згідно Договору підряду №21/04/18 від 21 квітня 2018 року (Т. 1 а.с. 161-171). Відповідно до зазначеного Договору підряду №21/04/18, ТОВ "СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО" є підрядником з виконання вказаних робіт. Однак, роботи монтажу кровельної конструкції безпосередньо не виконувалися позивачем, оскільки, згідно Договору підряду № 0218-1 від 28 лютого 2018 року, такі роботи виконувалися Субпідрядником - ТОВ «Менор Трейд». При цьому, матеріали справи свідчать, що у ТОВ «Менор Трейл» наявна ліцензія Державної архітектурно-будівельної інспекції України на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів від 14.02.2018 року (Т. 1 а.с. 93). В суді апеляційної інстанції позивачем наголошено на тому, що ТОВ "СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО" не здійснювало виконання робіт по монтажу робіт кровельної конструкції, а такі роботи виконувалися ТОВ «Менор Трейл», у зв`язку з цим, у Товариства відсутні такі документи, як: журнали відвідування працівників, журнали служби охорони на об`єкті будівництва, докази здачі об`єкта під охорону в неробочий час, тощо. Щодо посилання апелянта на те, що, відповідно до інформації, що міститься в ІС «Податковий блок», вказаний у реквізитах Договору від 26.03.2018 року № БМР-1-260318 розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299 відкрито платником ТОВ «Менор Трейд» 11.04.2018 року, що значно пізніше, ніж підписано договір - Договір підряду № БМР-1-260318 від 26.03.2018 року, колегія суддів зазначає наступне. З даного приводу позивач вказав, що примірник Договору підряду від 26 березня 2018 року № БМР-1-260318, укладеного між ТОВ "СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО" та ТОВ "Менор Трейд" був втрачений секретарем Товариства Горбатенко Ю.С. , у зв`язку з чим, було проведено службове розслідування та складено Акт № 1 від 05 квітня 2018 року та оголошено догану (т. 1 а.с. 235-236). Відповідно до листа від 06 квітня 2018 року №11/04-18, ТОВ "СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО" зверталося до ТОВ "Менор Трейд", в якому, у зв`язку з втратою примірника діючого між сторонами Договору підряду №БМР-1-260318 від 26.03.2018, просило повторно направити дублікат вказаного договору, підписаний з сторони ТОВ "Менор Трейд" (Т. 1 а.с 237). Згідно листа ТОВ «Менор Трейд» від 16 квітня 2018 року № 19/04, ТОВ "СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО" було направлено примірник Договору підряду № БМР-1-260318 від 26.03.2018 року (Т. 1 а.с. 238). З огляду на зазначене, посилання апелянта на значний проміжок часу між підписанням Договору підряду № БМР-1-260318 від 26.03.2018 року та відкриттям платником TOB «Менор Трейд» розрахункового рахунку № НОМЕР_1 в ПА`Г КБ «Приватбанк», МФО 305299, колегія суддів вважає необґрунтованими. Щодо доводів апелянта про відсутність у контрагента позивача працівників, техніки, обладнання, устаткування та інструментів для виконання робіт, колегія суддів зазначає наступне. Відсутність працівників та основних фондів не виключає можливості реального виконання ними господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди позивачем, так як, залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 19 листопада 2019 року у справі № 826/16304/17. Також, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому, платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними. Посилання апелянта на те, що у Додатку №2 до Договору підряду № БМР-1-260318 від 26 березня 2018 року виконавцем робіт по монтажу конструкції прозорої кровельної системи є ТОВ "СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО", а не ТОВ «Менор Трейд», що свідчить про формальне складення первинних документів, які не супроводжувалися дійсним рухом активів у процесі виконання операцій, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки, вказана описка у Додатку №2 не може свідчити про відсутність факту виконання робіт. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податковий кредит за результатами здійснених господарських операцій з ТОВ "Менор Трейд" був сформований позивачем на підставі належних документів, оформлених згідно з вимогами чинного законодавства, обсяг яких є достатнім для висновку про те, що рух товарів, робіт і послуг дійсно мав місце. Таким чином, судом першої інстанції правомірно визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 24.07.2019 року № 0043251404. Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують. Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО" та наявність правових підстав для їх задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р. Судді Глущенко Я.Б. Черпіцька Л.Т. Повний текст постанови виготовлено 16.02.2021 р.