Постанова 4854 № 815/4003/17

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 815/4003/17 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Коваля М.П., суддів Зуєвої Л.Є., Кравченка К.В., за участю: секретар судового засідання Уштаніт Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Юність» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року, прийняту у складі суду судді Марина П.П. в місті Одеса по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Юність» до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання незаконною та скасування постанови,- В С Т А Н О В И В: У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Юність» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, в якому позивач просив суд про визнання незаконною та скасування постанови №123/1015-05/1-6645 від 18.07.2017 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на Товариство з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Юність». Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Юність» до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання незаконною та скасування постанови №123/1015-05/1-6645 від 18.07.2017 року відмовлено повністю. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Юність» звернулось до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає оскаржуване судове рішення прийнятим внаслідок з неправильним застосуванням норм матеріального права та за неповного з`ясування обставин справи, тому просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що станом на дату проведення Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області позапланової перевірки щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт здійснювався лише ремонт будівлі. Апелянт вважає, що висновки суду першої інстанції, що факт виконання позивачем будівельних робіт підтверджується актом, перевірки, фотофіксацією об`єкта будівництва, наданими відповідачем, зроблені виключно з урахуванням позиції відповідача, без врахування позиції позивача та доказів по справі. Апелянт звертає увагу, що 18 жовтня 2017 року Одеським окружним адміністративним судом по справі № 815/4006/17 було призначено будівельно-технічну експертизу, водночас обставини, встановлені під час вирішення справи № 815/4006/17, а саме: який вид робіт фактично виконувався ТОВ «ГК «Юність» під час здійснення Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській і позапланового заходу державного нагляду (контролю) у період з 26.06.2017 року по 2017 року, могли бути підставою для задоволення позовної заяви ТОВ «ГК «Юність», було б з`ясовано чи проводився ремонт (поточний), на що посилається позивач, обґрунтовуючи свої вимоги по справі, чи реконструкція, на що посилається відповідач, обґрунтовуючи свої заперечення. Апелянт наголошує на тому, що роботи, що проводилися ТОВ «ГК Юність», а саме: роботи щодо заміни покрівлі, підлоги, стін, стелі різними матеріалами замість старих без зміни їх основної капітальної конструкції, вікон, дверей, пов`язані при цьому роботи по відновленню укосів, оздоблювальні роботи: штукатурка, шпаклювання стін і стелі всередині будівлі і по фасаду представляють собою роботи з поточного ремонту, водночас демонтаж ригелів на XIII та XIV поверхах будівлі та облаштування майданчику для роботи автокранів є наслідком першочергових протиаварійних заходів по ліквідації наслідків аварійної ситуації 07.06.2017 року. Окрім того, апелянт посилається на порушення відповідачем порядку здійснення позапланової перевірки, оскільки на його думку підставою перевірки було припущення про віднесення об`єкту ГК «Юність» до V категорії складності, а направлення для проведення позапланового заходу було вручене лише 04 липня 2017 року, за один день до кінця проведення позапланового заходу. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Департаменту ДАБІ в Одеській області від 19 червня 2017 року №142П "Про проведення позапланового заходу", листа Управління ДАБК Одеської міської ради від 09 червня 2017 року №01-18/148-4/6 (а.с.17-18), Департаментом ДАБІ в Одеській області видано направлення для проведення позапланового заходу від 19 червня 2017 року №860 (дійсне з 26.06.2017 року по 05.07.2017 року) для здійснення позапланової перевірки на виконання робіт за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Академічна, 32 (готель "Юність"). За результатами перевірки, 05.07.2017 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ в Одеській області Олещуком Ю.А. складено акт №860 (а.с.21-32) за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Згідно вказаного акту від 05.07.2017 року, виконання будівельних робіт з реконструкції готелю "Юність" (риття котловану з фасадної сторони будівлі, демонтаж ригелів на XIII та XIV поверхів) здійснювалось самовільно, чим було порушено ст.ст. 34, 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Замовником будівництва ТОВ "ГК "Юність" не було забезпечено здійснення авторського нагляду, оскільки, були відсутні договір з авторським наглядом та журнал. Замовником будівництва не було забезпечено здійснення технічного нагляду, був відсутній загальний журнал робіт та записи в ньому. Працівники виконували будівельні роботи без засобів індивідуального захисту, були відсутні розпізнавальні знаки на будівельному майданчику, також були відсутні сигнальні стрічки небезпечних ділянок. Як зазначено в акті перевірки, перевірка проводилась в присутності представника ТОВ "ГК "Юність" за довіреністю, проте останній від підпису та отримання акту відмовився (а.с.30). На підставі вищевказаного акту перевірки, 05.07.2017 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ в Одеській області Олещуком Ю.А., відповідно до ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, Порядку № 553 винесено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, яким висунуто вимогу зупинити виконання будівельних робіт з 05.07.2017 року (а.с.79-80). Також, 05.07.2017 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ в Одеській області Олещуком Ю.А. складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким призначено розгляд справи про адміністративне правопорушення на 18.07.2017 року о 10:00 год. в приміщенні Департаменту ДАБІ в Одеській області, за адресою: вул. Канатна, 83, каб. 302, м. Одеса (а.с.77-78). Від підпису та отримання примірника протоколу, припису та акту повноважний представник позивача за довіреністю Колесников К.Г., який був присутній під час перевірки відмовився, що підтверджується підписами інспектора у вказаних документах та підтвердив представник позивача в судовому засіданні. За результатами розгляду матеріалів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (акт перевірки, протокол, припис), 18.07.2017 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ в Одеській області Олещуком Ю.А. прийнято постанову №123/1015-05/1-6645 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою ТОВ "ГК "Юність" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.6 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 84200,00 грн. Не погодившись із зазначеною постановою, позивач звернувся до суду із даним позовом. Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач обґрунтовано притягнув позивача до відповідальності за правопорушення, передбачене п.6 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, оскільки факт виконання позивачем будівельних робіт підтверджується актом перевірки, фотофіксацією об`єкта будівництва, наданими відповідачем, а також висновками, викладеними у постанові Одеського окружного адміністративного суду по справі №815/4005/17 від 20.09.2017 року. Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Згідно з преамбулою до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VІ (далі - Закон № 3038-VІ), цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Згідно з положеннями частини першої статті 41 Закону № 3038-VІ, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 553), цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Пунктом 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Згідно з пунктом 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки. Підпунктом 3 пункту 11 Порядку № 553 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки, видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт. Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності. Згідно з положеннями пункту 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Відповідно до пункту 14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Пунктом 16 Порядку № 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис) (пункт 17 Порядку № 553). Відповідно до пункту 18 Порядку № 553, керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення. Пунктом 19 Порядку № 533 також передбачено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку. Згідно з п. 21 Порядку № 553, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припис, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням. Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника. При цьому, підставами для проведення позапланової перевірки є, серед іншого, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 810/3517/17, від 22 жовтня 2018 року у справі № 153/876/17, від 10 липня 2019 року у справі № 521/17659/17. Так, наказом Департаменту ДАБІ в Одеській області від 19 червня 2017 року №142П "Про проведення позапланового заходу" було призначено позапланову перевірку на об`єкті будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Академічна,

32. Підставою для проведення вказаної перевірки було вказано лист Управління ДАБК Одеської міської ради від 09 червня 2017 року №01-18/148-4/6 (а.с. 18). Як вже було зазначено, підставою для проведення позапланової перевірки є, серед іншого, звернення юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Водночас, з змісту листа Управління ДАБК Одеської міської ради від 09 червня 2017 року №01-18/148-4/6 (а.с.17-18) вбачається, що Управлінням ДАБК Одеської міської ради проводиться позапланова перевірка дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил за адресою: м. Одеса, вул. Академічна,

32. Далі у зазначеному листі вказано, мовою оригіналу «є підстави вважати, що зазначений об`єкт відноситься до V категорії складності. Таким чином, право на здійснення перевірки зазначеного об`єкту може належати Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області.». Дослідивши вказаний лист, колегія суддів зазначає, що із вказаного листа не вбачається жодних відомостей, які б свідчили про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Як неодноразово зазначалось Верховним Судом, відсутність у зверненні посилань на порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства, які вимагають проведення перевірки, не може вважатись належною і достатньою підставою для здійснення перевірки. Таким чином, враховуючи відсутність інших підстав, передбачених приписами пункту 7 Порядку № 553, суд доходить до висновку про відсутність підстав для призначення позапланової перевірки у межах спірних правовідносин, що свідчить про порушення відповідачем порядку призначення позапланової перевірки. Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, Актом перевірки встановлено, що виконання будівельних робіт з реконструкції готелю "Юність" (риття котловану з фасадної сторони будівлі, демонтаж ригелів на XIII та XIV поверхів) здійснювалось самовільно, чим було порушено ст.ст. 34, 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Замовником будівництва ТОВ "ГК "Юність" не було забезпечено здійснення авторського нагляду, оскільки, були відсутні договір з авторським наглядом та журнал. Замовником будівництва не було забезпечено здійснення технічного нагляду, був відсутній загальний журнал робіт та записи в ньому. Працівники виконували будівельні роботи без засобів індивідуального захисту, були відсутні розпізнавальні знаки на будівельному майданчику, також були відсутні сигнальні стрічки небезпечних ділянок. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018 року було зупинено провадження по даній справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції за касаційною скаргою ТОВ «Готельний комплекс «Юність» по справі №815/4005/17, яка є пов`язаною, в тому числі з даною справою Постановою Верховного Суду від 16 грудня 2020 року по справі № 815/4005/17 було скасовано судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Верховним Судом, поміж іншого, було зазначено, що для правильного вирішення спору по суті необхідно встановити, чи відносяться роботи, виконані позивачем за місцезнаходженням готелю, до таких, які підпадають від визначення «будівництво». Так, згідно з пунктом 2 Порядку виконання будівельних робіт (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466), будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації, капітального ремонту. Відповідно до положень пунктів 3.2, 3.7, 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва. Капітальний ремонт - це сукупність робіт на об`єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи, при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання, у зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також благоустрій території. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будинку в цілому або його частини. Реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності). Водночас, апелянтом категорично заперечується факт виконання будівельних робіт або реконструкції і зазначається, що мали місце лише роботи з поточного ремонту. Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ГК «Юність» є власником готельного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а також орендарем земельної ділянки, площею 0,5232 га, що розташована за адресою м. Одеса, вул. Академічна 32, цільове призначення якої експлуатація та обслуговування готельного комплексу (а.с.39-45). 13.04.2017 р. між ТОВ «ГК «Юність» (Замовник) та ТОВ «Інвестбуд Холдинг» (Підрядник) був укладений договір підряду №ГПЮ-13/04/17 (т.1 а.с.46-50). Відповідно до умов даного договору Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов`язання власними та залученими силами зі своїх матеріалів виконати комплекс робіт із перепланування за рахунок демонтування перегородок (без порушення несучих конструкцій) готельного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Даний договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 25.12.2018 р., проте його дія може бути продовжена у випадку невиконання Підрядником робіт в повному обсязі не більше ніж на 1 рік. За приписами п.6-8 ст.32 Закону № 3038-VІ, віднесення об`єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва. Правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектів, якщо здійснення такої експертизи є обов`язковим відповідно до закону. Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об`єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат. ДСТУ Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності будівництва» встановлюють, що при виконанні поточного ремонту перепланування та/або переобладнання окремих приміщень (квартир) без втручання в несучі та огороджувальні конструкції, а також інженерні системи об`єкту клас наслідків (відповідальності) та категорію складності не визначають. Таким чином, суд вважає, що проведені замовником роботи не підлягають під визначення терміну «будівництво», не належать до самочинного будівництва та не потребують дозволу на їх проведення, а також не підпадають під вимоги п.8 ст.32 Закону № 3038-VІ. За таких обставин, колегія суддів приймає до уваги доводи апелянта, що роботи щодо заміни покрівлі, підлоги, стін, стелі різними матеріалами замість старих без зміни їх основної капітальної конструкції, вікон, дверей, пов`язані при цьому роботи по відновленню укосів, оздоблювальні роботи: штукатурка, шпаклювання стін і стелі всередині будівлі і по фасаду представляють собою роботи з поточного ремонту та могли здійснюватись за договором підряду №ГПЮ-13/04/17 від 13.04.2017 року. Разом з тим, щодо посилань відповідача в Акті перевірки на самовільне виконання позивачем будівельних робіт з реконструкції готелю " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (риття котловану з фасадної сторони будівлі, демонтаж ригелів на XIII та XIV поверхів), колегія суддів зазначає наступне. Так, як вбачається з матеріалів справи та сторонами не заперечується, 07.06.2017 року відбулося обрушення конструкцій перекриття 14-го поверху та пошкодження несучих конструкцій 13-го та 15-го поверхів готельного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». 08.06.2017 року Головним управлінням ДСНС України в Одеській області була проведена позапланова перевірка протипожежного стану, техногенної безпеки, цивільного захисту приміщень, споруд, будівель готельного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та винесений припис, зокрема, з вимогою провести реконструкцію у відповідності до проектної кошторисної документації з позитивним висновком експертизи, проведеною експертною організацією, яка відповідає критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, у тому числі поверхів, що потрапили під обвал (а.с. 136-137). Відповідно до вимог ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Так, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2020 року по справі №815/4006/17 було встановлено, що 08.06.2017 р. ТОВ «ГК «Юність» був укладений з Центром НТТМ по архітектурі та будівництву договір №3746 на виконання технічного обстеження технічної ситуації після обрушення конструкції перекриття 14-го поверху готельного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з розроблення протиаварійних заходів щодо запобігання можливих подальших деформацій пошкоджених конструкцій. 13.06.2017 р. за результатами обстеження Центром НТТМ по архітектурі та будівництву був складений звіт, у висновках та рекомендаціях якого було зазначено про існування аварійно - небезпечної ситуації, яка загрожує раптовим обрушенням пошкоджених залізобетонних конструкцій та дільниць зовнішніх стін 15-го і 14-го поверхів. Позивачу було рекомендовано встановити страхові елементи для забезпечення фіксації існуючого положення пошкоджених конструкцій, виконати їх демонтаж, починаючи з 13 поверху до 15 поверху, провести роботи по посиленню та поновленню пошкоджених конструкцій (а.с.138-175). ТОВ «ГК «Юність», за результатами звіту Центру НТТМ по архітектурі та будівництву, замовило ТОВ «Інвестбуд Холдинг» проект на виконання робіт, за яким передбачалося використання автокранів вантажопідйомністю від 60 т до 220 т та дозволеною завантаженістю на вісь 12 т.. У цьому проекті присутні схеми для розміщення автокранів, їх вантажовисотні характеристики та схема демонтажних робіт. Для оренди автокранів ТОВ «ГК «Юність» (Замовник) з ТОВ «Євроспецстрой» (Виконавець) укладений договір про надання послуг №0806/17-ОУ (т.1 а.с.94-96). Для забезпечення міцності та стійкості орендованих стаціонарних баштових кранів, відповідно до Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання, затверджених наказом Міністерства соціальної політки від 19.01.2018 р. №62 був влаштований фундамент. За результатами виконаних робіт складено Висновок про хід виконання першочергових протиаварійних заходів (а.с. 176-177), в якому зокрема описано хід виконання протиаварійних робіт станом на 14.07.2017 року. Стаття 2 Кодексу цивільного захисту надає визначення термінів та встановлює, що: - аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб`єкта господарювання загрозу життю або здоров`ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище; - відновлювальні роботи - комплекс робіт, пов`язаних з відновленням будівель, споруд, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які були зруйновані або пошкоджені внаслідок надзвичайної ситуації, та відповідних територій; - надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена, зокрема, аварією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності; - ліквідація наслідків надзвичайної ситуації - проведення комплексу заходів, що включає аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, які здійснюються у разі виникнення надзвичайної ситуації і спрямовані на припинення дії небезпечних факторів, рятування життя та збереження здоров`я людей, а також на локалізацію зони надзвичайної ситуації. Відповідно до п.6 ч.1 ст.79 Кодексу цивільного захисту проведення аварійно - рятувальних робіт та інших невідкладних робіт здійснюється з метою ліквідації або мінімізації впливу небезпечних чинників, які виникли внаслідок надзвичайної ситуації. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 р. № 406 затверджений Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. Зокрема, відповідно до п.13 даного Переліку, це відновлення окремих конструкцій будівель та споруд з метою ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (аварій) та відновлення функціонування об`єктів, призначених для забезпечення життєдіяльності населення, без зміни їх геометричних розмірів. Колегія суддів наголошує, що у межах справи №815/4006/17, яка є пов`язаною з даною справою, проведено будівельно-технічну експертизу, за результатами якої судовий експерт зокрема дійшов висновку, що ТОВ «ГК «Юність» фактично виконувало відновлення окремих конструкцій будівель та споруд з метою ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (аварій) та відновлення функціонування об`єктів, призначених для забезпечення життєдіяльності населення, без зміни їх геометричних розмірів на виконання припису №91 про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту. Зазначені роботи, на думку експерта, не підлягають під визначення терміну «будівництво», не належать до самочинного будівництва та не потребують дозволу на їх проведення, а також не підпадають під вимоги п.8 ст.32 Закону № 3038-VІ. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що риття котловану з фасадної сторони будівлі, демонтаж ригелів на XIII та XIV поверхів було пов`язане саме із ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій (аварій) та відновлення функціонування об`єктів, призначених для забезпечення життєдіяльності населення, без зміни їх геометричних розмірів на виконання припису органу ДСНС, що не підпадає під визначення терміну «будівництво», не належить до самочинного будівництва та не потребує дозволу на їх проведення. Таким чином, посилання відповідача незабезпечення здійснення авторського нагляду, виконання будівельних робіт без засобів індивідуального захисту, враховуючи що позивачем будівельні роботи не виконувались, є неспроможними. За таких обставин, колегія суддів вважає, що встановлені обставини справи, в їх сукупності, свідчать про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, при цьому відповідачем, всупереч положенням ч.2 ст. 77 КАС України, не доведено правомірності оскаржуваної постанови №123/1015-05/1-6645 від 18.07.2017 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на Товариство з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Юність». Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог, з огляду на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи. Відповідно до статті 322 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції складається зокрема з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції; При цьому, згідно вимог ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до положень частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Так, як встановлено судом, під час подання адміністративного позову до суду першої інстанції позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1600,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №9178 від 01.08.2017 року. Під час подання апеляційної скарги позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2400,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №9508 від 21.12.2017 року. Таким чином, з урахуванням задоволення позовних вимог, загальний розмір судових витрат, що підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у справі складає 4000,00 грн. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 249, 292, 311, 315, 317, 321, 322, 325 328, 329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Юність» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року задовольнити. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Юність» до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання незаконною та скасування постанови скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Юність» задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області №123/1015-05/1-6645 від 18.07.2017 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на Товариство з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Юність». Стягнути з Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Юність» судові витрати у розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень 00 копійок). Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Головуючий суддя: М. П. Коваль Суддя: Л. Є. Зуєва Суддя: К. В. Кравченко