Постанова 4850 № 200/9108/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 лютого 2021 року справа №200/9108/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року (повне судове рішення складено 19 листопада 2020 року в м. Слов`янську) у справі № 200/9108/20-а (суддя в І інстанції Чекменьов Г.А.) за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: В жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради (далі - Управління) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року позовну заяву повернуто позивачу. Ухвала мотивована тим, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, які встановлені ухвалою від 12 жовтня 2020 року, у зв`язку з чим суд першої інстанції вважав позов неподаним і повернув позивачу. Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, вважаючи, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржену ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В апеляційній скарзі позивач посилається на незаконність, необґрунтованість та необ`єктивність ухвали суду першої інстанції, що є підставою для її скасування. Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до частин 1 - 3 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу. Приписи пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України визначають, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 12 жовтня 2020 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом викладення позовної заяви із зазначенням всіх обставин справи та доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, пояснення щодо обставин пропуску строку звернення до суду або клопотання про його поновлення за наявності поважних причин із зазначенням доказів на їх підтвердження. 17 листопада 2020 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про можливість відкриття провадження у справі, оскільки ним викладені всі обставини, що стосуються даної справи, надані усі докази, в разі потреби суд має можливість витребувати необхідні докази самостійно. Розглянувши подане клопотання, суд першої інстанції зазначив наступне. Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В ухвалі судді від 12 жовтня 2020 року чітко зазначено підстави для залишення позовної заяви без руху. Зокрема, такими підставами є відсутність будь-яких доказів щодо порушення прав чи інтересів позивача, які виходять за межі прав та інтересів, які були предметом розгляду у справі №200/3359/20. Незважаючи на це, позивач ухилився від надання будь-яких доказів порушення своїх прав, свобод чи інтересів, обмежившись лише викладенням обставин у позовній заяві. Зокрема, зазначаючи про звернення до відповідача щодо виплати заборгованості та його відмову. Проте, ані доказів такого звернення, ані доказів відмови позивачем не надано. Також позивачем не надано клопотань або пояснень стосовно дотримання строків звернення до адміністративного суду. За таких обставин місцевий суд дійшов висновку про невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. З наведених підстав суд першої інстанції позовну заяву повернув позивачу разом з усіма доданими до неї матеріалами. Проте, з такими висновками місцевого суду не може погодитись судова колегія апеляційного суду. По-перше, слід зазначити, що КАС України, зокрема, ст. 294, не передбачено можливості оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху, тому обґрунтованість такої слід перевіряти при апеляційному перегляді ухвали про повернення позовної заяви. Як зазначалось вище, повертаючи позов, місцевим судом зазначено про неусунення таких недоліків: 1) не надано суду ані доказів звернення ОСОБА_1 до відповідача щодо виплати заборгованості, ані доказів відмови в цьому позивачу Управлінням; 2) позивачем не надано клопотань або пояснень стосовно дотримання строків звернення до адміністративного суду. Що стосується першої обставини, позивач зауважує, що письмово до відповідача він не звертався, а таке звернення мало в телефонному режимі. Сам позивач перебуває на території, яка не контролюється українською владою. Суд апеляційної інстанції зауважує на зміст спірних правовідносин, а саме: нарахування та виплата відповідачем коштів. В такій категорії спорів позивач не може надавати докази невиплати коштів, навпаки, відповідач повинен довести їх сплату. Отже, вказаний висновок місцевого суду як підстава залишення позову без руху є необґрунтованим. Що стосується другої обставини, позивач зауважує, що про відмову відповідача виплатити заборгованість він дізнався лише після виконання відповідачем рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року по справі № 200/3359/20, отже, не пропустив строку звернення до суду. З матеріалів справи вбачається, що до суду з цим позовом ОСОБА_1 звернувся 01.10.2020 (а.с.3). Суд першої інстанції, вказавши про встановлений законодавством 6-місячний строк звернення до суду, не зазначив, з якого часу почав перебіг такого строку, відтак, його висновки про пропуск цього строку є не вмотивованими. Такі підстави як відсутність будь-яких доказів щодо порушення прав чи інтересів позивача, які виходять за межі прав та інтересів, які були предметом розгляду у справі №200/3359/20, не є підставами для повернення позовної заяви. Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що висновок суду про повернення заяви на підставі ч. 4 ст. 169 КАС України є помилковим. Наведеним підтверджуються доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала місцевого суду прийнята з порушенням норм процесуального права, що є безумовною підставою для її скасування. Згідно пунктів 1, 3, 4 частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Суд вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, його висновки не відповідають обставинам справи, тому судове рішення ухвалено з порушенням процесуального права, що обумовлює задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року у справі № 200/9108/20-а - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Повне судове рішення - 16 лютого 2021 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Колегія суддів І. В. Сіваченко А. А. Блохін Т. Г. Гаврищук