Постанова Закарпатський апеляційний суд № 308/5081/20

Справа № 308/5081/20 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 26.01.2021 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., за участю представника Закарпатської митниці ДФС України Зубенка І.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу, яку подав представник ОСОБА_1 - адвокат Мелех Д.О., в с т а н о в и в : Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 червня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; закордонний паспорт НОМЕР_1 від 15.01.2018 року, орган, що видав 4622, визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 Митного кодексу України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 000,00 (сто сімдесят тисяч) гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 420,40 гривень судового збору. Згідно постанови, 25.04.2020 о 09 год. 17 хв. у зону митного контролю на ділянку «В`їзд» по смузі руху «червоний коридор» митного поста «Тиса» Закарпатської митниці заїхав автобус марки «ЕЛЕКТРОН», моделі «A18501», реєстраційний номерний знак України НОМЕР_2 , в якому пасажиром їхав гр. України ОСОБА_1 . Формою проходження митного контролю ОСОБА_1 обрав порядок проходження митного контролю по смузі руху «червоний коридор». До митного контролю ОСОБА_1 подано паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 15.01.2018. Під час здійснення митних формальностей було проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних, а саме: АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України, під час проведення яких було встановлено, що 18.08.2018 року через митний пост "Смільниця" Львівської митниці гр. ОСОБА_1 на митну територію України в митному режимі «транзит» ввезено вантажний автомобіль марки «VW», номер кузова № НОМЕР_3 , реєстраційний номерний знак Польщі НОМЕР_4 . Згідно ст. 95 Митного кодексу України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб). Згідно із ст. 102 Митного кодексу України, митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів, поміщених у цей режим, за межі митної території України. 22.08.2019 набрали чинності зміни до статті 470 МК України, згідно із Законами України від 08.11.2018 №2612-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» та від 16.05.2019 №2725-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про електронні довірчі послуги». Згідно інформації, отриманої з мережі Інтернет (сайт «mobile. de») від 25.04.2020, вартість аналогічного/подібного до вищезазначеного автомобіля становить 1999 євро, що згідно з курсом НБУ на 25.04.2020 становить 58 247 грн. 46 коп. (п`ятдесят вісім тисяч двісті сорок сім грн. 46 коп.). Станом на 25.04.2020 транспортний засіб за межі митної території України не вивезено та продовжує перебувати на митній території України з порушенням строку транзиту. Цими діями ОСОБА_1 перевищив встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк доставки транспортного засобу особистого призначення, а саме: вантажного автомобіля марки «VW», номер кузова № НОМЕР_3 , реєстраційний номерний знак Польщі НОМЕР_4 , що перебуває під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності однієї митниці - від одного підрозділу цієї митниці до іншого), більше ніж на тридцять діб і ці дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених частиною 6 статті 470 Митного кодексу України. В апеляційній скарзі адвокат Мелех Д.О. вказує на те, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою. Стверджує, що транспортний засіб: вантажний автомобіля марки «VW», номер кузова № НОМЕР_3 , реєстраційний номерний знак Польщі НОМЕР_4 не було тимчасово вилучено та жодні заходи, спрямовані на його тимчасове вилучення відповідними посадовими особами органів Держмитслужби не вживались, тому провадження в справі про порушення митних правил не може вважатись об`єктивним. Окрім того, не вжиття заходів з тимчасового вилучення транспортного засобу фактично унеможливлює застосування конфіскації як альтернативного засобу адміністративного стягнення. Зазначає, що підставою для звільнення ОСОБА_1 від відповідальності є те, що ОСОБА_1 відбував покарання у виді позбавлення волі терміном 1 рік та 1 місяць у Республіці Словенія, та з місця відбування покарання ОСОБА_1 повертався 25.04.2020, що підтверджується листом Республіки Словенія від 28.05.2020 в якому зазначена дата звільнення від відбування покарання - 22.04.2020. А тому, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 не мав можливості своєчасно доставити транспортний засіб до митного органу внаслідок непереборної обставини, тому наявні підстави для звільнення його від адміністративної відповідальності. Вказує і на те, що до 22.08.2019 дії ОСОБА_1 кваліфікувались за ч. 3 ст. 470 МК України, з 22.08.2019 ст. 470 МК України доповнено новим складом правопорушення, а саме ч. 6 ст. 470 МК України. Щодо пропуску строку вказує на те, що справа розглянута за відсутності правопорушника та без його належного повідомлення про час та місце розгляду справи, копію оскаржуваної постанови ним отримано 10.07.2020, що підтверджується копією конверта. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову скасувати та закрити провадження в справі. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, представника Закарпатської митниці ДМС України Зубенка І. С., який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд доходить висновку про те, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Доводи клопотання про поновлення пропущеного строку підлягають задоволенню з огляду на таке. Так, з оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 чи його представник не брали участь у розгляді справи, і при цьому, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що такі були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Разом із тим, у матеріалах справи відсутні дані про те, що суд першої інстанції вручив чи направив ОСОБА_1 або його захиснику копію оскаржуваної постанови у передбачений ч. 1 ст. 285 КУпАП трьохденний строк, оскільки з супровідного листа (а. с. 35) убачається, що копія оскаржуваної постанови направлена на адресу ОСОБА_1 23.06.2020, а відповідно до доданих до апеляційної скарги документів (а. с. 45-46) вручена адресату лише 10.07.2020. У зв`язку з наведеним доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнаються обґрунтованими, такими, що не суперечать матеріалам справи, у зв`язку з чим, заслуговують на увагу. Зазначені обставини, на переконання апеляційного суду, перешкодили адвокату Мелеху Д. О. своєчасно подати в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції. На підставі наведеного, беручи до уваги положення законодавства України щодо доступу особи до правосуддя, надаючи їм перевагу перед принципом юридичної визначеності судового рішення, та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, де зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення, а також доводи, на які апелянт посилається у підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, - апеляційний суд, з метою недопущення порушення права особи на захист, доступ до правосуддя, причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнає поважними, і вважає за можливе такий поновити. Відповідно до положень ст. 486 МК України, завданнями провадження в справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з точним дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. За змістом ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч. 6 ст. 470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів. Як убачається зі змісту апеляційної скарги та пояснень ОСОБА_1 , наданих у ході апеляційного розгляду справи, факт перевищення ОСОБА_1 встановленого ст. 95 МК України строку доставки транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності однієї митниці - від одного підрозділу цієї митниці до іншого), більше ніж на 30 діб, тобто фактичні обставини порушення ОСОБА_1 митних правил, учасниками судового провадження не оспорюється. Разом із тим, факт ввезення ОСОБА_1 18.08.2018 на митну територію України в митному режимі «транзит» автомобіля марки «VW», номер кузова № НОМЕР_3 , реєстраційний номерний знак Польщі НОМЕР_4 , а також перевищення ОСОБА_1 встановленого ст. 95 МК України строку доставки вказаного транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності однієї митниці - від одного підрозділу цієї митниці до іншого), більше ніж на 30 діб, підтверджується і зібраними митним органом та наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про ПМП від 25.04.2020 (а. с. 1-4); відомостями з електронних витягів із АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби (а. с. 7, 8); доповідною запискою інспектора Феделещака І. М. (а. с. 9-10); відомостями із системи «Аркан» (а. с. 19). Апеляційний суд вважає, що зібрані у справі докази є достатніми та достовірно вказують на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні дій, які підпадають під ознаки ч. 6 ст. 470 МК України, а тому, висновок суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України адміністративного правопорушення визнається таким, що ґрунтується на вимогах закону, матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказах, визнається належним чином вмотивованим. Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких- небудь даних, які би давали підстави вважати, що інспектор ОСОБА_2 , який склав протокол про порушення митних правил, був упереджений при проведенні перевірки та складанні протоколу щодо ОСОБА_1 , що в нього були підстави для обмови ОСОБА_1 та фальсифікації протоколу, а також про його зацікавленість у результатах розгляду справи - на такі дані не вказується в апеляційній скарзі й не вказував ОСОБА_1 в ході її розгляду, у зв`язку із чим, апеляційний суд доходить висновку, що вищевказаний інспектор при виконанні своїх функціональних обов`язків діяв у межах наданих йому повноважень. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 відбував покарання у виді позбавлення волі терміном 1 рік та 1 місяць у Республіці Словенія, та з місця відбування покарання ОСОБА_1 повертався 25.04.2020, що підтверджується листом Республіки Словенія від 28.05.2020 в якому зазначена дата звільнення від відбування покарання - 22.04.2020, - апеляційний суд вважає такими, що не спростовують факту порушення ОСОБА_1 митних правил, передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України й не дають підстав для звільнення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене ним правопорушення. Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, апеляційний суд враховує те, що як встановлено в ході апеляційного розгляду справи, ОСОБА_1 ввіз транспортний засіб на митну територію України 18.08.2018, а утримувався під вартою в Республіці Словенія з 05.08.2019, тобто мав можливість вивезти транспортний засіб до цього часу, чого не зробив. Із цих підстав, апеляційний суд не бере до уваги й доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 відбував покарання у виді позбавлення волі терміном 1 рік та 1 місяць у Республіці Словенія, та з місця відбування покарання ОСОБА_1 повертався 25.04.2020, по підтверджується листом Республіки Словенія від 28.05.2020 в якому зазначена дата звільнення від відбування покарання - 22.04.2020. З огляду на наведене вище, як такі, що не впливають на висновки суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України правопорушення, апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не мав можливості своєчасно доставити транспортний засіб до митного органу внаслідок непереборної обставини, а також про те, що до 22.08.2019 дії ОСОБА_1 кваліфікувались за ч. 3 ст. 470 МК України, з 22.08.2019 ст. 470 МК України доповнено новим складом правопорушення, а саме ч. 6 ст. 470 МК України. Разом із тим, апеляційний суд вважає, що накладене судом першої інстанції на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника, ступеню його вини, і є достатнім і необхідним для запобігання вчинення ним нових правопорушень, у тому числі й аналогічних, а також для його виховання у дусі додержання законів України. На підставі наведеного вище, доводи апеляційної скарги про те, що транспортний засіб - вантажний автомобіль марки «VW», номер кузова № НОМЕР_3 , реєстраційний номерний знак Польщі НОМЕР_4 , не було тимчасово вилучено та жодні заходи, спрямовані на його тимчасове вилучення відповідними посадовими особами органів Держмитслужби не вживались, а невжиття заходів з тимчасового вилучення транспортного засобу фактично унеможливлює застосування конфіскації як альтернативного засобу адміністративного стягнення, - апеляційний суд відхиляє як такі, що будь-яким чином не впливають на висновки суду першої інстанції як про наявність у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України порушення митних правил, так і в частині накладеного на нього адміністративного стягнення. Відхиляючи вказані доводи апеляційний суд також бере до уваги пояснення ОСОБА_1 про те, що місцезнаходження транспортного засобу йому невідомо. При оцінці доводів про розгляд справи без участі ОСОБА_1 , апеляційний суд враховує те, що суд першої інстанції направляв повідомлення про час та місце розгляду справи на адресу ОСОБА_1 , яка містилась у протоколі про порушення митних правил, а при прийнятті рішення про розгляд справи без участі ОСОБА_1 належним чином врахував наявну в матеріалах справи заяву ОСОБА_3 , в якій він просить розглянути справу без його участі (а. с. 11), що в свою чергу свідчить про те, що судом не порушувались передбачені ст. 268 КУпАП права ОСОБА_1 .. На підставі наведеного, апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції належним чином обґрунтованими та вмотивованими, а стягнення - необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових проступків, справедливим, а доводи апеляційної скарги - такими, що спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за порушення ним митних правил. При цьому, апеляційним судом не встановлено обставин чи підстав, які давали б можливість для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції, і на такі стороною захисту в апеляційній скарзі не вказується і не вказував ОСОБА_1 під час її розгляду. За таких обставин, постанова суду першої інстанції як законна та обґрунтована підлягає залишенню без зміни, а подана захисником ОСОБА_1 - адвокатом Мелехом Д. А., апеляційна скарга, як безпідставна, задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 527-530 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Поновити адвокату Мелеху Д. О. строк на апеляційне оскарження судового рішення. Апеляційну скаргу, яку подав представник ОСОБА_1 - адвокат Мелех Д.О., залишити без задоволення. Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.06.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 470 МК України залишити без зміни. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя І. В. Стан