Постанова 4811 № 461/2437/24

Справа № 461/2437/24 Головуючий у 1 інстанції: Мисько Х.М. Провадження № 33/811/929/24 Доповідач: Белена А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 серпня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Белени А.В., з участю представника Львівської митниці Зирянова О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові апеляційну скаргу представника Львівської митниці Державної митної служби України Миколи Андріїва на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 28 травня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.6 ст. 470 Митного кодексу України, встановив : Постановою судді Галицького районного суду м. Львова від 28 травня 2024 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 18.05.20189 року , орган, що видав 1237, номер запису в Єдиному демографічному реєстрі №19931113-04736 , за ч.6 ст.470 Митного кодексу України закрито, у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Відповідно до протоколу про порушення митних правил №0285/20900/24 від 05.03.2024 року, 05.03.2024 року об 11 год. 58 хв. у зону митного контролю пункту пропуску «Рава-Руська - Хребенне» Львівської митниці прибув автомобіль марки «BMW 520 D», реєстраційний номер НОМЕР_2 , у якому громадянин України ОСОБА_1 прямував у приватну поїздку з України в Республіку Польща в якості пасажира. У ході митного контролю вказаного транспортного засобу та в ході перевірки баз даних ЄАІС Держмитслужби України було виявлено, що гр. України ОСОБА_1 ввіз на митну територію України 17.09.2018 року о 17 год. 34 хв. через митний пост "Рава-Руська", пункт пропуску "Рава-Руська-Хребенне" Львівської митниці ДФС легковий автомобіль марки «PEUGEOT 306», реєстраційний номер НОМЕР_3 (країна реєстрації Республіка Польща) VIN № НОМЕР_4 у митному режимі «транзит» без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів, на строк, передбачений нормами ст. 95 МК України для автомобільного транспорту 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці 5 діб). Одночасно було встановлено відсутність у базах даних ЄАІС Держмитслужби України інформації про вивезення за межі митної території України вказаного автомобіля станом на 05.03.2024 року. На момент перетину кордону, відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, гр. ОСОБА_1 подано не було. Громадянин України ОСОБА_1 надав Львівській митниці пояснення вхідний №22649/10-20 від 05.03.2024 року, з приводу не доставки транспортного засобу до митниці призначення у зв`язку з обставинами непереборної сили. Згідно бази даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України станом на 13.03.2024 року вищевказаний транспортний засіб за її межі не вивозився та у інший митний режим, згідно з нормами чинного законодавства - не поміщений Таким чином, гр. України ОСОБА_1 станом на 05.03.2024 перевищив більше ніж на тридцять діб, встановлений ч.1 ст. 95 МК України строк доставки автомобіля марки «PEUGEOT 306», реєстраційний номер НОМЕР_3 (країна реєстрації Республіка Польща) VIN № НОМЕР_4 , що перебуває під митним контролем до митного органу призначення (пункту вивезення за межі митної території України). Зазначені дії, на думку митного органу, мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч.6 ст. 470 МК України. На постанову судді представник Львівської митниці Державної митної служби України Миколи Андріїв подав апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати постанову та винести нову, якою визнати громадянина ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.6 ст. 470 МК України та накласти на нього стягнення, у виді штрафу у розмірі 170 000,00 гривень або конфіскацію транспортного засобу марки «PEUGEOT 306», реєстраційний номер НОМЕР_3 (країна реєстрації Республіка Польща) VIN № НОМЕР_4 . В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що оскаржувана постанова суду першої інстанції є помилковою і необґрунтованою, оскільки судом не надано належної оцінки обставинам та матеріалам справи, що призвело до неправильного вирішення даної справи, в результаті чого постанова суду винесена з порушенням норм процесуального і матеріального права та підлягає скасуванню. Суд, в оскаржуваній постанові посилається на те, що на час ввезення (17.09.2018) гр. ОСОБА_1 на митну територію України транспортного засобу, діяла редакція ст. Митного кодексу України, якою такі дії утворювали склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України, а дії частини шостої вказаної статті, як окремий склад правопорушення, Митним кодексом України не були передбачені взагалі. Однак, після прийняття і вступу в законну силу нового Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» від 08 листопада 2018 року № 2612-Vlll було подовжено термін, протягом якого власники автомобілів на іноземній реєстрації мали можливість прийняти остаточне рішення або вивезти автомобіль за межі України, або здійснити його митне оформлення. Однак, вказаною можливістю ОСОБА_1 не скористався. Вказуєм, що незважаючи на прийняття і набрання чинності законом, який диференціював перевищення строку транзиту транспортних засобів і посилював відповідальність в залежності від конкретного строку перевищення, ОСОБА_1 до часу складення протоколу 05.03.2023 року своє зобов?язання не виконав і продовжив бездіяльність щодо не вивезення автомобіля. 3 огляду на наведене, вважаємо, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 470 МК України, а саме останній не вивіз транспортний засіб, тобто перевищив встановлений митним кодексом України строк доставки транспортного засобу до митного органу призначення, терміном більше ніж на тридцять діб, що підтверджується протоколом про порушення митних правил №0285/20900/24 від 05.03.2024 року та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об?єктивному взаємозв?язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються 1ншими доказами. На думку митниці, судом не дотримано норми ст. 245 КУпАП, крім того винесена постанова, не спрямована на попередження подібних правопорушень, а навпаки сприяє їх вчиненню в майбутньому та породжує почуття безвідповідальності за вчинене. У судове засідання не прибув ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, надіслав на адресу заперечення на апеляційну скаргу в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а розгляд справи проводити у його відсутності. Відтак, апеляційний суд вважає за можливе продовжити розгляд даної справи у відсутності ОСОБА_1 .. Заслухавши пояснення представника митного органуЗирянова О.Ю., який підтримав подану апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновків, що подана скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Згідно ст. 90 Митного кодексу України, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між митними органами однієї чи кількох країн або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до ч. 1ст. 93 Митного кодексу України, товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, встановленого статтею 95 цього Кодексу, або строку, встановленого митним органом країни відправлення відповідно до положень Конвенції про процедуру спільного транзиту; мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування. У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 95 Митного кодексу України, для автомобільного транспорту встановлено строк транзитних перевезень 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб). Згідно ч. 1 ст. 102 Митного кодексу України, митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем митного органу призначення. Згідно ч. 4 ст. 102 Митного кодексу України, митний режим транзиту також завершується поміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим при дотриманні вимог, встановлених цим кодексом України. Відповідальність за ч. 6 ст. 470 МК Українинастає за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексуабо встановленого митним органом країни відправлення відповідно до положень Конвенції про процедуру спільного транзиту строку транзитних перевезень (доставки) транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування. За вчинення цього правопорушення передбачене накладення стягнення у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскації таких транспортних засобів. Апеляційний суд повністю погоджується із висновками суду першої інстанції, зокрема щодо того, що на момент ввезення ОСОБА_1 транспортного засобу 17.09.2018 року, диспозиція ст. 470 МК України передбачала відповідальність, зокрема, за перевищення встановленого статтею 95 МК України строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення. Зазначена норма закону складалась із трьох частин та санкція будь-якої із них в тій редакції була більш м`якою, ніж санкція ч. 6 ст. 470 МК України у діючій редакції. Законом України № 2612-VII від 08 листопада 2018 року внесено зміни до ст. 470 МК України, яка наразі містить 6 частин. Відповідно до Закону України № 2725-VIII від 16 травня 2019 року, редакція ч.6 ст. 470 МК України набула чинності 22 серпня 2019 року. Отже, з 22.08.2019 року з`явилась відповідальність за перевищення строку транзитних перевезень (доставки) транспортних засобів особистого користування (раніше тільки комерційного призначення), а розмір штрафу зріс з 500 до 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної сили в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися як правопорушення. Згідно з положенням ст. 3 МК України, норми законів України, які пом`якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені МК України, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають. У статті 8 КУпАП також передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. У рішенні Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 09 лютого 1999 року у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів наголошується на тому, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Акти адміністративного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Відповідно до ч. 6 ст. 470 МК України передбачена відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування. Проте такі дії на час ввезення вказаного транспортного засобу як окремий склад правопорушення законом (Митним кодексом України) не були передбачені. За таких обставин положення ч. 6 ст. 470 МК України на час ввезення вказаного транспортного засобу не діяли і не були передбачені законом як окремий склад правопорушення. Дана норма посилює відповідальність за адміністративні правопорушення, порівняно з попередньою редакцією ст. 470 МК України, а тому підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 6 ст. 470 МК України наразі у чинній редакції не узгоджується з положеннями закону. Крім того, суд зауважує, що за правилами ст. 467 Митного Кодексу України в редакції, яка діяла на час вчинення адміністративного правопорушення, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень. З огляду на те, що порушення митних правил було вчинене ОСОБА_1 17.09.2018 року (невиконання обов`язку вивезти транспортний засіб) шестимісячний строк минув 17.03.2019 року. Притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 470 Митного Кодексу України, яка не існувала станом на вересень 2018 року, суперечитиме конституційним засадам притягнення особи до юридичної відповідальності протягом розумного строку та на законній підставі. При цьому дії ОСОБА_1 в редакції Закону, яка була чинна на час скоєння правопорушення, утворювали склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного Кодексу України, а згідно ч. 1 ст. 522 Митного Кодексу України, справи про порушення митних правил, передбачені частинами першою п`ятою статті 470 Митного Кодексу України, розглядаються митними органами, а тому суд позбавлений права розглядати справу про порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного Кодексу України. Статтею 62 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися та припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом. Відповідно до ч.1 ст.460 МК України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом. Відповідно до п.2 Розділу 8 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 №657, обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов`язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події. Факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем. Відповідно до п.3 Розділу 8 вищевказаного Порядку, залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції. З доводів ОСОБА_1 , викладених в запереченні на апеляційну скаргу, вбачається 24 лютого 2022 року російська федерація почала широкомасштабне вторгнення в Україну. 04.04.2022 року на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 по мобілізації він призваний у Збройні Сили України ІНФОРМАЦІЯ_2 . Легковий автомобіль ОСОБА_1 забрав у зону бойових дій в Донецькій області для виконання покладених завдань, необхідних для забезпечення оборони України, /захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Будучи на бойовому чергуванні, під час виконання бойового завдання ми потрапили під ворожий артилерійський обстріл, в ході якого транспортний засіб отримав пошкодження, через які авто /непридатне для експлуатації і не підлягає відновленню. Крім того, ОСОБА_1 вказує, що частина 6 статті 470 Митного кодексу України набула чинності 22.08.2019 року, а відтак він не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, оскільки, згідно статті 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. З наведених підстав, просив провадження у справі закрити. З вище наведеного випливає наступне, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України, з огляду на те, що легковий автомобіль марки «PEUGEOT 306», реєстраційний номер НОМЕР_3 (країна реєстрації Республіка Польща) VIN № НОМЕР_4 у митному режимі «транзит» без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, був значно пошкоджений з форс-мажорних обставин, зокрема у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, ст. 530 МК України, апеляційний суд,- постановив : Апеляційну скаргу представника Львівської митниці Державної митної служби України Миколи Андріїва на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 28 травня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Галицького районного суду м. Львова від від 28 травня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 ч.6 ст. 470 МК України залишити без змін. Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає. Суддя Альберт БЕЛЕНА