Постанова Київський апеляційний суд № 357/11629/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 лютого 2021 року місто Київ. Справа 357/11629/19 Апеляційне провадження № 22-ц/824/579/2021 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Желепи О.В., суддів: Кулікової С.В., Олійника В.І. при секретарі Міщенко Н.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2020 року (у складі судді Бондаренко О.В., повний текст рішення складено 16.10.2020 року) в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП», Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційна служба» при Чабанівській селищній раді Рогового Максима Олександровича, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради, про визнання неправомірним та скасування рішення, відновлення становища, що існувало до порушення, - встановив: В жовтні 2019 року ОСОБА_1 , звернулась до суду з даним позовом 11.10.2019 року обґрунтовуючи тим, що вона є власником двокімнатної квартири АДРЕСА_1 . Право власності набула на підставі договору купівлі-продажу від 12.04.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Величко О.І., який зареєстрований в реєстрі за №

638. Її право власності було зареєстровано в Білоцерківському МБТІ за №12332 в книзі №105. В квартирі проживає вона та члени її сім`ї троє неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 06.06.2019 року поштовим листом вона отримала вимогу про виселення із приміщення квартири направлену ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП», до якого було приєднано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.05.2019 року в якому зазначено, що 23.05.2019 року державним реєстратором Роговим Максимом Олександровичем Комунального підприємства «Реєстраційна служба» при Чабанівській селищній раді Київської області за ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» зареєстровано право власності на належну їй квартиру АДРЕСА_1 . Підставою виникнення права власності у витязі зазначено: Акт приймання-передачі оригіналів документів, сер. б/н, виданий 26.02.2019 року, накладні, рекомендовані повідомлення, повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором та договором забезпечення. Однак, з самого листа - вимоги встановлено, що право власності перейшло до відповідача ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» в порядку ст.37 Закону України «Про іпотеку» шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Дійсно спірна квартира АДРЕСА_1 була предметом договору іпотеки укладеного 12.04.2007 року між нею та ВАТ КБ «Надра», посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Величко О.І. Іпотекою забезпечувалось зобов`язання по кредитному договору №28/П/2007/840 від 12.04.2007 року, укладеного між нею та ВАТ КБ «Надра». Згідно умов Договору вона отримала кредит в сумі 13000 доларів США з кінцевим строком погашення до 12.04.2016 року. Однак, в зв`язку з невиконанням зобов`язання, рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 26.10.2016 року, яке залишене в силі ухвалою Апеляційного суду Київської області від 16.03.2017 року по справі №357/6306/16-ц, з неї та ОСОБА_5 солідарно на користь ПАТ КБ «Надра» було стягнуто 9655,51 долари США - несплаченого тіла кредиту та відсотки, та 20000 грн. пені за прострочення сплати кредиту. 09.12.2016 року нею була надіслана заява на адресу ПАТ КБ «Надра» з вимогою встановити порядок виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 26.10.2016 року, оскільки виконавчий лист банк не отримав і в ДВС не звертався. 26.02.2019 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» було укладено нотаріально посвідчений договір про відступлення прав за іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенко О.А. Згідно якого первісного іпотекодержателя ПАТ КБ «Надра» було замінено новим іпотекодержателем ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП». Згідно Додатку №1 до договору купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги від 26.02.2019 року загальний розмір заборгованості складав 27 894,14 доларів США. Вважає, що перехід права власності здійснений на підставі вище вказаних документів є незаконним і таким, що здійснений з порушенням чинного законодавства. В договорі іпотеки від 12.04.2007 року, а саме в ст.5 зазначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається на підставі: рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, домовленості сторін на передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому ст.37 Закону України «Про іпотеку». Тобто, в договорі чітко встановлено, що передача предмета іпотеки у власність іпотеко держателю відбувається на підставі «Домовленості сторін». Жодної домовленості між нею, як власником житла та відповідачем не було. Окрім цього оцінка іпотечної квартири, її вартість на день переєрестрації права власності, не визначалась, оскільки в матеріалах реєстраційної справи оцінки немає. Додаток №1 до договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги від 26.02.2019 року та вимога про усунення порушень №130 від 28.02.2019 року містять неправдиві відомості щодо розміру заборгованості по кредиту, а саме зазначено основний борг - 7 643,99 доларів США, відсотки - 4822,19 доларів США, пеня - 15427,96 доларів США (еквівалент 416 410,76 грн.), всього 27894,14 доларів США. Однак, згідно рішення Білоцерківського міськрайонного суду сума боргу становила 9655,51 долар США - несплаченого тіла кредиту та відсотки, та 20000 грн. пені прострочення сплати кредиту. Отже, рішення реєстратора про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» в порядку ст.37 Закону України «Про іпотеку» є протиправним і незаконним. Окрім цього, при переході прав власності на іпотечну квартиру не взято до уваги права неповнолітніх дітей, які там проживають і знаходяться на її утриманні. Тому, просила визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційна служба» при Чабанівській селищній раді Київської області Рогового Максима Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 47059264 та запис про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 здійснений 23.05.2019 року за №31729543 за ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» та відновити становище, що існувало до порушення, шляхом поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису 12332 в книзі 105, реєстраційний номер майна: 15263037 від 13.04.2007 року про право власності ОСОБА_1 на 1/1 частину квартири АДРЕСА_1 . Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційна служба» при Чабанівській селищній раді Рогового Максима Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 47059264 від 27.05.2019 16:16:39, припинивши право власності на квартиру АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП», відновивши становище, що існувало до порушення, шляхом поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 . В частині вимог заявлених до Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційна служба» при Чабанівській селищній раді Рогового Максима Олександровича відмовлено. Не погоджуючись з рішенням, 26.11.2020 року ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» про визнання неправомірним та скасування рішення державного реєстратора та ухвалити нове рішення у відповідній частині, відмовивши у задоволені позовних вимог в повному обсязі. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Вважає, що висновок суду першої інстанції щодо необхідності повідомлення Боржника про відступлення права вимоги за іпотечним договором за 30 днів до укладання відповідного договору є хибним, суперечить нормам цивільного законодавства України, та дана вимога не міститься у спеціальному ЗУ «Про іпотеку». Зазначив, що з метою уникнення спорів щодо необхідності вчинення оцінки Предмета іпотеки при звернені стягнення, Відповідачем 1 Предмет іпотеки був оцінений, що підтверджується звітом про оцінку майна № 79/05-19 від 15 травня 2019 року. Відсутність оцінки у матеріалах реєстраційної справи не підтверджується жодними доказами. Вказує, що посилання у мотивувальній частині Рішення суду на необхідність отримання згоди органу опіки та піклування для звернення стягнення на Предмет іпотеки є безпідставним. Згідно ст. 12 ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей», на яку посилається суд у мотивувальній частині Рішення суду, згода органів опіки та піклування потрібна вразі здійснення будь - яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користуванням яким мають діти. Таким чином, чинним законодавством не передбачений обов`язок Іпотекодержателя отримати згоду органу піки та піклування при позасудовому зверненні стягнення на Предмет іпотеки. Також зазначив, що суд безпідставно застосував положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який пов`язує заборону звернення стягнення на предмет іпотеки із примусовим стягненням. В судовому засіданні апеляційного суду представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» підтримав доводи апеляційної скарги. Представник позивача у суді апеляційної інстанції заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила рішення суду залишити без змін. Інші учасники процесу в судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч.2 ст.372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 12.04.2007 року був укладений кредитний договір №28/П/13/2007/840 між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до п.1.1 кредитного договору банк надав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти позивачу в сумі 13000 доларів США 00 центів в порядку і на умовах, визначених цим Договором. Відповідно до п.1.2 договору цільове призначення кредиту: проведення розрахунку по договору купівлі-продажу №638 від 12.04.2007 року, що укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , згідно якого позичальник придбаває у власність нерухоме майно - двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Відповідно до п.3.3.4 даного договору, кінцевий термін повернення кредиту - 12.04.2016 рік. Як вбачається з договору купівлі-продажу квартири (а.с.6), 12.04.2007 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Продаж квартири вчиняється за ціною 111 100,00 грн. Також, 12.04.2007 року був укладений іпотечний договір між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» та ОСОБА_1 . Договір посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Величко О.Л. та зареєстрований в реєстрі за №643 (а.с.24-27). Відповідно до п.1.1 даного договору іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань перед іпотекодержателем за Договором кредиту №28/П/13/2007/840 укладеними між позичальником та іпотекодавцем 12.04.2007 року, а також зобов`язань іпотекодавця за цим Договором, нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру, загальною площею 44,86 квадратних метрів, житловою площею 27,99 квадратних метрів, що находиться адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до п.1.2 даного договору, вартість предмету іпотеки за згодою сторін - 224232,00 гривень, що за офіційним курсом НБУ гривні до долара США, встановленим на день укладення цього Договору становить 44 402,00 доларів США 00 центів. Відповідно до п.2.1.2 даного договору, предмет іпотеки належить на праві приватної власності Іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу квартири, укладеним 12.04.2007 року ОСОБА_1 з ОСОБА_6 , посвідченим 12.04.2007 року приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Величко О.Л., зареєстрованим в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за №638, зареєстрованим в Державному реєстрі правочинів приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Величко О.Л. 12.04.2007 року, номер правочину 2023614. Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Частиною п`ятою статті 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Закінчення строку дії кредитного договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань (частина четверта статті 631 ЦК України). 26.02.2019 року був укладений договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за кредитним договором №28/П/13/2007/840 (а.с.28-31), з якого вбачається, що Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Білої Ірини Володимирівни, яка діє на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №3383 від 17.12.2018 року «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» (первісний кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕС.ДІ.СІ. Груп» (новий кредитор) уклали договір про купівлю-продаж (відступлення) права вимоги за договором №28/П/13/2007/840. Відповідно до п.2.1 цього договору, за результатами відкритих торгів (аукціону) з продажу майнових прав, оформлених протоколом №UA-EA-2018-12-27-000052b від 18.02.2019 року, складеного Товарною біржею «Біржа Онлайн». Первісний кредитор передає у власність новому кредитору, а новий кредитор приймає у власність права вимоги до позичальника, за кредитним договором № 28/П/13/2007/840 від 12.04.2007 року з додатковими угодами/договорами зазначеними у Додатку №1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників позичальника, спадкоємців позичальника, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки позичальника або які зобов`язані виконати обов`язки позичальника, за кредитним договором. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором. Як вбачається з додатку №1 до Договору №28/П/13/2007/840 купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги від 26.02.2019 року (а.с.32), загальний розмір заборгованості позичальника станом на 26.02.2019 року по кредитному договору №28/П/13/2007/840 складає - 27 894,14 доларів США, який складається із: основного боргу - 7643,99 доларів США, відсотків - 4822,19 доларів США, пені - 15 427,96 доларів США (еквівалент - 416 410,76 грн.). 26.02.2019 року був укладений договір про відступлення прав за іпотечним договором (а.с.34-37), з якого вбачається, що Публічне акціонерне товариство «комерційний банк «Надра», в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Білої Ірини Володимирівни, яка діє на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №3383 від 17.12.2018 року «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» (первісний іпотекодержатель) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕС.ДІ.СІ. Груп» (новий іпотекодержатель) уклали договір про купівлю-продаж (відступлення) права вимоги за іпотечним договором від 12.04.2007 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенко О.А. 26.02.2019 року між Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Білої Ірини Володимирівни, яка діє на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №3383 від 17.12.2018 року «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕС.ДІ.СІ. Груп» був укладений акт приймання-передачі оригіналів кредитної справи №28/П/13/2007/840, що підтверджується актом приймання-передачі оригіналів документів (а.с.38). 28.02.2019 року ТОВ «ЕС.ДІ.СІ. Груп» надіслало ОСОБА_1 та ОСОБА_5 повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором та договором забезпечення, що підтверджується повідомленнями (а.с.43, 44). Також, 28.02.2019 року ТОВ «ЕС.ДІ.СІ. Груп» надіслало ОСОБА_1 та ОСОБА_5 вимогу про усунення порушень та повернення заборгованості за кредитним договором №28/П/13/2007/840 від 12.04.2007 року, що підтверджується вимогами (а.с.45-46, 47-48). У зв`язку з невиконанням позивачем умов кредитного договору та існуванням заборгованості, ТОВ «ЕС.ДІ.СІ. Груп» звернулося до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію за собою як іпотекодержателем права власності на зазначену вище квартиру. З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.56-57), вбачається, що 23.05.2019 року державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстраційна служба» при Чабанівській селищній раді Роговий Максим Олександрович, зареєстрував право власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕС.ДІ.СІ. Груп». Підстава виникнення права власності: акт приймання - передачі оригіналів документів від 26.02.2019 року, видавник ПАТ «Комерційний Банк «Надра» та ТОВ «ЕС.ДІ.СІ. Груп»; повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором та договором забезпечення від 28.02.2019 року, видавник ТОВ «ЕС.ДІ.СІ. Груп»; вимога про усунення порушень та повернення заборгованості за кредитним договором №28/П/13/2007/840 від 12.04.2007 року; додатки до договору №28/П/13/2007/840 купівлі-продажу (відступлення) права вимоги від 26.02.2019 року, видавник ПАТ «Комерційний Банк «Надра» та ТОВ «ЕС.ДІ.СІ. Груп»; договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за кредитним договором №28/П/13/2007/840, видавник ПАТ «Комерційний Банк «Надра» та ТОВ «ЕС.ДІ.СІ. Груп»; договір про відступлення за іпотечним договором, серія та номер:1485, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Василенко О.А., ПАТ «Комерційний Банк «Надра» та ТОВ «ЕС.ДІ.СІ. Груп»; кредитний договір №28/П/13/2007/840, видавник ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 ; іпотечний договір, серія та номер:643, виданий 12.04.2007, видавник: приватний нотаріус Величко О.Л., ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 .Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:47059264 від 27.05.2019, ОСОБА_7 , Комунального підприємства «Реєстраційна служба» при Чабанівській селищній раді. Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Згідно п.5 Іпотечного договору іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов`язання в цілому або в тій чи іншій його частині, у випадку порушення іпотекодавцем будь-яких зобов`язань за цим договором або якщо гарантії та запевнення передачі іпотекодавцю, не відповідає дійсності. Звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається на підставі: рішення суду; виконавчого напису; домовленості сторін на передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому ст.37 Закону України «Про іпотеку». 26.10.2016 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області було ухвалено рішення у цивільній справі №357/6306/16-ц 2/357/2714/16 за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , про стягнення заборгованості (а.с.15-16), яким позов задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №28/П/13/2007/840 від 12.04.2007 року в сумі 9655 доларів США 51 цент - несплачені тіло кредиту та проценти за користування ним, та 20000 грн. пені за прострочення сплати кредиту. Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 16.03.2017 року (а.с.17-20), апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» Стрюкової І.О. відхилено, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.10.2016 року залишено без змін. Як вбачається з матеріалів справи (а.с.21), ОСОБА_1 зверталася до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» із заявою, в якій просила запропонувати та узгодити з нею порядок виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.10.2016 року. 03.01.2017 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» Стрюкової І.О. розглянувши заяву ОСОБА_1 , повідомила, що єдиним шляхом врегулювання її кредитної справи є повне її погашення. Погашення заборгованості за кредитним договором має відбуватися в валюті отримання кредиту шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або шляхом перерахування коштів з власних рахунків, які відкритті на ім`я клієнта в інших банках. Реквізити для погашення заборгованості вказані в кредитному договорі. Задовольняючи позов до правонаступника кредитора, суд встановив, що перехід права власності в поза-судовому порядку за ст. 37 Закону України "Про іпотеку", був передбачений лише за домовленістю боржника і кредитора. Оскільки ні державному реєстратору ні суду не було подано доказів про досягнення такої домовленості між боржником та кредитором на перехвід у 2019 році права власності на іпотечне майно до кредитора, суд встановив, що реєстрація такого переходу права власності в поза-судовому порядку має бути визнана незаконною та скасована. Крім того, суд виходив з мораторію на звернення стягнення на майно боржників, та встановив, що іпотечне майно підпадає під дію вказаного Закону, а відповідач не довів, що іпотекодавець має інше майно для свого проживання та проживання трьох неповнолітніх дітей. Дослідивши наявні в справі письмові докази, колегія суддів встановила, що вищенаведені обставини справи, якіц суд вважав встановленими є доведеними , а висновки суду відповідають таким обставинам та вимогам закону. Доводи апеляційної скарги в частині безпідставного висновку, про відсутність у кредитора підстав та права звертати стягнення на іпотечне майно в позасудовому порядку без згоди боржника, колегія суддів не приймає з огляду на наступне. Відповідно до ст.36 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений у будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону. Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними. У ст.5 Договору іпотеки передбачено, що іпотеко держатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов`язання в цілому або в тій чи іншій його частині, у випадку порушення іпотекодавцем будь - яких зобов`зань за цим Договором або якщо гарантії та запевнення дані іпотекодержателю не відповідають дійсності. Звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається на підставі: рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, домовленості сторін на передачу іпотеко держателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку», права іпотеко держателя від свого імені продати предмет іпотеки будь - якій особі на підставі договору купівлі - продажу у порядку встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку». Іпотекодержатель має право на свій розсуд вибрати умови та порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах, передбачених п.5.3. цього Договору. Згідно із частинами першою та другою статті 37 ЗУ «Про іпотеку» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки. Таким чином, правовою підставою переходу до Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, у відповідності до ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» міг бути договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, та який був би правовою підставою для реєстрації права власності квартири за банком. Судом встановлено, що між ТОВ «ЕС.ДІ.СІ. Груп» і позивачем відсутній договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, та правовою підставою для реєстрації права власності квартири за ТОВ «ЕС.ДІ.СІ. Груп». Частиною третьою ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя. Судом вірно встановлено, що на момент набуття відповідачем права власності на вказану квартиру оцінка предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності проведена не була, а вартість предмета іпотеки визначена на підставі п.1.2 Договору іпотеки - 224232,00 грн., що еквівалентно 44402,00 доларів США за курсом НБУ на день укладення цього договору. Частиною першою статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону визначено, що державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. Згідно з частиною першої статті 11 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Статтею 18 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам. Згідно з пунктом 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину. Відповідно до пункту 61 цього Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотеко держателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу). У наведених правових нормах визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у статтях 10, 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та статті 37 Закону України «Про іпотеку» порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства. Саме таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 року (справа № 306/2053/16-ц провадження № 14-22цс19). Як вбачається з матеріалів спраи та вірно встанволено судом, рішення про реєстрацію переходу права власності на квартиру, державний реєстратор прийняв за відсутності документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію права власності на квартиру за відповідачем. Доводи апеляційної скарги про помилковість висновку про порушення прав неповнолітніх дітей, колегія суддів відхиляє, так як судом встановлено, що у вказаній квартирі проживають малолітні діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно розпорядження Сквирської районної державної адміністрації Київської області від 23.03.2016 року №113 (а.с.11), ОСОБА_1 , 1983 року народження, призначено опікуном над малолітньою дитиною, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підопічна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , буде проживати з опікуном ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Як вбачається з довідки Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради №650 від 07.06.2019 року (а.с.12), в квартирі АДРЕСА_1 проживають з 20.02.2008 року - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 24.04.2013 року - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 3 12.01.2011 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як вбачається з матеріалів справи (а.с.13) 28.05.2019 року ТОВ «ЕС.ДІ.СІ. Груп» надіслало ОСОБА_1 лист-вимогу про виселення із приміщення. Відповідно до ч.1 ст. 29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Законом України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001р., зокрема, ст.18, передбачено, що діти члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власниками або наймачами. Органи опіки та піклування зобов`язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні та купівлі нового житла. Відповідно до ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Доводи апеляційної скарги про те, що суд не мав права застосовувати Закон "Про мораторій на стягнення майна громадян Україи наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" так як на нього не було посилання в позовній заяві, колегія суддів також не приймає. Відповідно до статті 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», встановлено заборону примусового стягнення (відчуження без згоди власника) нерухомого житлового майна, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/ майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку. У свою чергу, мораторій є відстроченням виконання зобов`язання, а не звільненням від його виконання. Тому, установлений Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов`язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника). Крім того, згідно з пунктом 4 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм. Оскільки зазначений Закон не зупиняє дії решти нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення зобов`язань, тому є лише правовою підставою, що унеможливлює вжиття органами і посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, заходів, спрямованих на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію положень цього Закону на період його чинності. При цьому, положеннями цього Закону не встановлено, що іпотека припиняється, а лише передбачено заборону примусового стягнення нерухомого житлового майна. Та обставина, що на цей закон не було посилання в позові не позбавляла обов`язку суд застосувати всі норми матеріалного права, які підлягали до застосування при вирішенні даного спору. Сама по собі умова договору іпотеки про можливість набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, не свідчить про волевиявлення іпотекодавця на вибуття майна з його володіння. Звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку у спосіб реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, має наслідком відчуження предмету іпотеки на користь іпотекодержателя без згоди власника такого нерухомого майна. Отже, визначальним при вирішення спору щодо можливості звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку протягом строку дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» є настання правового наслідку, що в даному конкретному випадку передбачає фактичний перехід до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, без згоди власника майна. Таким чином, положеннями Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» встановлена загальна заборона примусового стягнення такого майна без згоди власника (незалежно від суб`єкта, який здійснює таке стягнення), що фактично і було зроблено за результатами прийняття оскаржуваного у даній справі рішення. Аналогічний висновок щодо застосування положень Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі №802/1340/18-а. Судом встановлено, що спірна квартира підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки виступає предметом іпотеки за споживчим кредитом в іноземній валюті, використовується як місце постійного проживання позичальника та його сім`ї, а загальна площа не перевищує 140 кв. метрів. Доказів про наявність у власності ОСОБА_1 іншого нерухомого майна відповідачем ні до суду першої ні до суду апеляційної інстанції надано не було. Судом встановлено, що під час відчуження спірної квартири договору про її добровільну передачу у власність ТОВ «ЕС.ДІ.СІ. Груп» укладено не було та позивач, як іпотекодавець не надавала своєї згоди на передачу предмета іпотеки у власність іпотекодержателю. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо неправомірного переходу права власності на спірну квартиру в позасудовий спосіб до кредитора під час дії мораторію без згоди її власника. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04). Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність ухваленого у справі рішення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд не вбачає підстав для його скасування, а відтак відсутні підстави для перерозподілу судових витрат. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» залишити без задоволення. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2020 року без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 12 лютого 2021 року. Головуючий суддя: Судді :