Постанова 4855 № 620/1541/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/1541/20 Суддя (судді) першої інстанції: Житняк Л.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 лютого 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Парінова А.Б., суддів: Земляної Г.В., Карпушової О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головне управління Державної податкової служби України у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В: До Чернігівського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просила суд: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 11.12.2019 №00001290505. Позовні вимоги мотивовані тим, що чинним законодавством не встановлено обов`язку отримання додаткової ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі сидром особами, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, а також не визначено і додатково обов`язку придбання окремої ліцензії для роздрібної торгівлі пивом, у зв`язку з чим вважає, що не порушувала ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Також позивач зазначила про порушення відповідачем процедури та порядку проведення перевірки, а саме: до перевірки не було надано під підпис розпорядчі документи на її проведення; всі дії щодо проведення заходу контролю проведено без участі та присутності позивача. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року в задоволенні позову відмовлено повністю. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на обставини аналогічні викладеним у позові та стверджуючи про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані зокрема тим, що відповідачем не доведено факту порушення нею ст. 15 ЗУ від 19.12.95 № 481/95-ВР, що суд першої інстанції залишив поза увагою. При цьому, позивач наголошує, що ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями є документом, що надає право здійснювати діяльність з реалізації алкогольних напоїв за визначеним місцем торгівлі. За наведених обставин, апелянт вважає, що оскаржуване судове рішення є незаконним, а тому відповідно до приписів ст. 317 КАС України підлягає скасуванню. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року та на підставі ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження. Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Разом з тим, 11 січня 2020 року апелянтом було подано додаткові пояснення до апеляційної скарги відповідно до змісту яких позивач зауважує, що ненадання відповідачем відзиву на апеляційну та доказів на підтвердження правомірності прийнятого рішення вкотре підтверджує протиправність його винесення. З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на строк, що не перевищує п`ятнадцяти днів. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом), з терміном дії з 01.04.2019 по 01.04.2020, адреса місця торгівлі - торгівельний павільйон (56 м.кв.) по АДРЕСА_1 (а.с.6-7). На підставі наказу від 11.11.2019 № 485 "Про проведення фактичної перевірки" та направлень на перевірку від 11.11.2019 №520 та №521 відповідачем проведено фактичну перевірку господарської одиниці - торгівельного павільйону ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Дата початку перевірки 12.11.2019, тривалістю 10 діб (а.с.26-28). В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем ст.15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних та тютюнових виробів", а саме: реалізація алкогольних напоїв - сидра без придбання відповідної ліцензії (ФОП ОСОБА_1 має ліцензію на реалізацію пива). За результатами вказаної перевірки відповідачем 14.11.2019 було складено акт перевірки за №0049/25/22/РРО/ НОМЕР_1 , з яким продавець ОСОБА_2 ознайомилась, однак від підписання відмовилась, про що складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки від 14.11.2019 №57/05/ НОМЕР_1 (а.с.29). На підставі висновків акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №00001290505, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені 17000,00 грн за платежем - адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів (а.с.5). Вважаючи прийняте суб`єктом владних повноважень рішення протиправним, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернулась за їх захистом до суду з даним позовом. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив зокрема з того, що законодавець чітко розмежовує поняття ліцензії на роздрібну торгівлю пивом та ліцензії на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) і прямо встановлює обов`язок суб`єкта господарювання на отримання ліцензії на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту). Разом з цим, суд першої інстанції зауважив, що законодавцем встановлена можливість не отримувати окрему ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) лише у випадку наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями. Проте, оскільки наявна у позивача ліцензія на право роздрібної торгівлі пивом не дає їй права здійснювати роздрібну торгівлю сидром, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем обґрунтовано та правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 11.12.2019 №00001290505, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 17000,00 грн, отже воно не підлягає скасуванню. Разом з цим, судом першої інстанції судом не встановлено порушення відповідачем порядку проведення фактичної перевірки. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон України №481/95-ВР). Відповідно до ст.16 Закону України №481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Згідно п.п.19-1.1.13 п.19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) серед функцій, які здійснюють контролюючі органи, встановлено здійснення ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами та контроль за таким виробництвом. Положеннями ст. 15 ЗУ №481/95-ВР регламентовано, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Суб`єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, мають право продавати сидр та перрі (без додання спирту) без отримання окремої ліцензії на право роздрібної торгівлі цими алкогольними напоями. Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - 500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі. Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) становить 780 гривень на кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування. У заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального). У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби. При цьому, відповідно до приписів ст. 1 ЗУ №481/95-ВР місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів. Отже, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що чинним законодавством передбачено два види ліцензій на роздрібну торгівлю: 1) ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, отримавши яку суб`єкти господарювання мають право здійснювати роздрібну торгівлю будь якими алкогольними напоями, у тому числі сидром та перрі (без додання спирту), за умови що торгівельна площа місця торгівлі не менше 20 кв. метрів. Проте, для роздрібної торгівлі пивом - без обмеження площі. При цьому, плата за таку ліцензію становить 8000 грн. та 500 грн. на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі в залежності від територіального розташування місця торгівлі. 2) ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту). Плата за таку ліцензію становить 780 гривень на кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування. Таким чином, з наведеного вбачається, що чинним законодавством не передбачено отримання окремих ліцензій на роздрібну торгівлю пивом та іншими алкогольними напоями. Вказане підтверджується також і тим, що відповідно до наведених вище норм законодавства не передбачається зазначення окремого виду алкогольних напоїв (або окремої товарної позиції), зокрема, пива у заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями. Крім того, колегія суддів зауважує, що законодавцем не передбачено окремого розміру плати за отримання ліцензії на роздрібний продаж виключно пива. При цьому, відповідно до вказаних вимог, документом, що надає право здійснювати діяльність з реалізації алкогольних напоїв за визначеним місцем торгівлі у тому числі пивом або виключно пивом є ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями. У свою чергу, суб`єкт господарювання, що отримав ліцензію на продаж пива у місці торгівлі площею менше 20 кв. м, не має права здійснювати продаж інших алкогольних напоїв у такому місці торгівлі. Вказані висновки колегії суддів узгоджуються також з відповіддю на запитання Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (а.с. 8). Отже, єдиною умовою, що яка позбавляє суб`єкта господарювання, який має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, права здійснювати продаж інших алкогольних напоїв, крім пива є те, що торгівельна площа місця торгівлі становить менше 20 кв. м. Водночас, колегією суддів на підставі наявних у справі доказів, встановлено, що площа місця торгівлі позивача становить 56 кв.м. (а.с.6). При цьому, колегія суддів зауважує, що позивач здійснює відповідну господарську діяльність на території селища міського типу (що не знаходяться у межах території міста Чернігова) та як вбачається з наявної у матеріалах справи копії ліцензії сплатила за отримання цієї ліцензії 500 грн. (а.с. 6 зворотній бік). Також з наявного у матеріалах справи додатку до ліцензії вбачається, що позивач має у місці торгівлі електронно-касовий апарат (РРО) (а.с. 7). Таким чином, з огляду на встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що наявна у позивача ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) дає останній право на торгівлю будь-якими алкогольними напоями, а не виключно пивом, як то помилково було встановлено судом першої інстанції. Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що законодавцем встановлена можливість не отримувати окрему ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) лише у випадку наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями. Вказаний правовий висновок узгоджується також з наданою відповіддю на запитання Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (а.с. 9). При цьому, у вказаному листі структурним підрозділом ДПС України зазначено, що ліцензію на право роздрібної торгівлі сидором та перрі без додавання спирту суб`єктам господарювання необхідно придбавати у розі здійснення господарської діяльності з роздрібної торгівлі виключно сидром та перрі. Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що наявна у позивача ліцензія на право роздрібної торгівлі пивом не дає їй права здійснювати роздрібну торгівлю сидром. Помилковими є також висновки контролюючого органу та суду першої інстанції, що встановлений у ході перевірки факт реалізації позивачем сидру без наявності відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, або без наявності ліцензії на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) є порушенням вимог ч. 14 ст. 15 Закону України №481/95-ВР, оскільки, як було встановлено колегією суддів, станом на час проведення відповідної перевірки позивач мала чинну ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, у тому числі пивом, сидром та перрі (без додання спирту). За таких обставин, відповідно, є помилковим і висновок суду першої інстанції, що відповідачем обґрунтовано та правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 11.12.2019 №00001290505, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 17000,00 грн, оскільки позивачем не було допущено інкримінованого їй контролюючим органом порушення норм чинного законодавства. Відповідно до вимог ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст.77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який відповідачем в даному випадку не виконаний. Враховуючи наведене, колегія суддів визнає обґрунтованими доводи позивача, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача, не відповідає критеріям, визначеним ст. 2 КАС України, а представлені позивачем докази у своїй сукупності дають підстави вважати що оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень є протиправними та таким, що прийняті відповідачем необґрунтовано, а тому підлягає скасуванню. Отже, з огляду на встановлені обставини справи та норми чинного законодавства у їх сукупності та взаємозв`язку, колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. Таким чином, на підставі встановлених під час апеляційного розгляду обставин справи у їх сукупності та взаємозв`язку, колегією суддів встановлено, що висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та нормам чинного законодавства, а також повністю спростовуються доводами апелянта та наявними у справі доказами. Положеннями ст. 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування, та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог. Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 317, 321-322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області від 11 грудня 2019 року №00001290505. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді: Г.В. Земляна О.В. Карпушова