Постанова 4856 № 560/7858/24
від 07.01.2025 ·П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/7858/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Драновський Я.В. Суддя-доповідач - Гонтарук В. М. 07 січня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гонтарука В. М. суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року (ухвалене в м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В : позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року адміністративний позов задоволено частково. Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. 24 жовтня 2024 року до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21 жовтня 2024 року, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що відповідно до наказу податкового органу від 05.02.2024 №481-11 "Про проведення фактичної перевірки", направлень на перевірку №688, №689 від 05.02.2024, на підставі пп. 80.2.2, 80.2.5, 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України посадовими особами Головного управління ДПС у Хмельницькій області проведено фактичну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за місцем здійснення господарської діяльності, а саме у магазині "Барви хмелю", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 05.02.2024 №1873/22- 01-07-05/ НОМЕР_1 , яким зафіксовано наступні порушення: - п. 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995, внаслідок проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій та/або програмний реєстратор розрахункових операцій без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД; - статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19.12.1995 №481/95-ВР, встановлено факти роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії. На підставі акта фактичної перевірки від 05.02.2024 №1873/22-01-07-05/ НОМЕР_1 Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області прийняті податкові повідомлення - рішення: - від 26.02.2023 №0037280705 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5100 грн за проведення розрахункових операцій з реалізації підакцизних товарів через РРО без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД; - від 26.02.2023 №0037290705 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17000 грн за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії. Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду для їх скасування. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки в даному випадку позивач не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог, тому колегія суддів надає оцінку апеляційній скарзі Головного управління ДПС у Хмельницькій області в частині задоволених позовних вимог. В ході проведення фактичної перевірки встановлено порушення позивачем режиму попереднього програмування реєстратора розрахункових операцій в частині не зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, а саме: 08.12.2023 о 11 год. 39 хв. згідно з фіскальним чеком №1662910957 від 08.12.2023 реалізовано глінтвейн вино червоне сухе "Мерло" в кількості 1 порція за ціною 35,00 грн без зазначення коду згідно з УКТ ЗЕД для вказаного підакцизного товару. Факт реалізації підтверджується даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій ДПС України (далі - СОД РРО), зокрема інформацією по чеку ФН 1662910957 від 08.12.2023, що є додатком №2 до акта. Також вказаний факт підтверджує у своєму позові позивач та додає копію чеку ФН 1662910957 від 08.12.2023, де відсутній код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для вказаного підакцизного товару. У відзиві позивач зазначає, що відсутність у чеку коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД можливий через технічний збій. Проте, позивачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано доказів, які б підтверджували збій в роботі РРО, що ставить під сумнів таке твердження. Наявність іншого чеку від 08.12.2023 та зазначення в ньому коду згідно з УКТ ЗЕД під час реалізації аналогічного товару не спростовує вчинене позивачем порушення. На думку суду, вказане може свідчити про виявлення та виправлення позивачем вказаного недоліку. Згідно з чинним законодавством обов`язок щодо належного програмування РРО та відображення у розрахункових документах кодів УКТ ЗЕД, а також забезпечення передачі до контролюючого органу розрахункових документів із зазначенням усіх обов`язкових реквізитів лежить на продавцях підакцизних товарів. Пункт 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 передбачає, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості. Відповідно до пп. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПК України підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку. Згідно з п. 215.1 ст. 215 ПК України до підакцизних товарів належать, зокрема, алкогольні напої та пиво. Статтею 8 Закону №265/95-ВР передбачено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) або програмних РРО (далі - ПРРО) чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відповідно до п. 1 розд. І Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, визначено форми і зміст розрахункових документів /електронних розрахункових документів, які в обов`язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту, зокрема: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг, мають відповідати його вимогам. Згідно до п. 2 розд. II Положення №13 цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої є обов`язковим реквізитом форми фіскального касового чеку на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів. Відповідно до п.7 ст.17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД, ціни товару та обліку його кількості. Зважаючи на викладене відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкцій в сумі 5100 грн згідно з податковим повідомленням-рішенням від 26.02.2023 №0037280705 за проведення розрахункових операцій з реалізації підакцизних товарів через РРО без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. У зв`язку з чим, податкове повідомлення-рішення від 26.02.2023 №0037280705 є правомірним та не підлягає скасуванню. Щодо правомірності податкового повідомлення - рішення від 26.02.2023 №0037290705, колегія суддів вказує на слідуюче. Згідно зі статтею 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19.12.1995 №481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. За порушення вимог указаної статті до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції згідно з абзацом 7 частини другої статті 17 цього Закону у вигляді штрафу, зокрема, у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами без наявності ліцензій - у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень. Таким чином, суб`єкт господарювання, маючи на меті здійснювати роздрібний продаж алкогольних та/або тютюнових виробів, зобов`язаний отримати відповідні ліцензії, які оформлюються на спеціальних бланках та повинні містити необхідні відомості, зокрема, термін дії. Під час проведення перевірки встановлено факти реалізації алкогольних напоїв без наявної ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (зокрема, сидр і перрі). З матеріалів справи встановлено, що 01.11.2023 для ФОП ОСОБА_1 видано ліцензію реєстраційний номер 22230312202300443 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) із терміном дії з 02.11.2023 до 02.11.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , магазин "Барви хмелю". Так, положеннями ст. 15 Закону України №481/95-ВР регламентовано, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Суб`єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, мають право продавати сидр та перрі (без додання спирту) без отримання окремої ліцензії на право роздрібної торгівлі цими алкогольними напоями. Чинним законодавством передбачено два види ліцензій на роздрібну торгівлю: 1) ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, отримавши яку суб`єкти господарювання мають право здійснювати роздрібну торгівлю будь якими алкогольними напоями, у тому числі сидром та перрі (без додання спирту), за умови що торгівельна площа місця торгівлі не менше 20 кв. метрів; 2) ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту). Таким чином, з наведеного вбачається, що чинним законодавством не передбачено отримання окремих ліцензій на роздрібну торгівлю пивом та іншими алкогольними напоями. Отже, єдиною умовою, що позбавляє суб`єкта господарювання, який має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, права здійснювати продаж інших алкогольних напоїв, крім пива є те, що торгівельна площа місця торгівлі становить менше 20 кв. м. В матеріалах справи міститься копія заяви позивача щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, де вказана площа магазину "Барви хмелю" - 30 кв.м. Відповідачем доказів на підтвердження того, що торгівельна площа місця торгівлі становить менше 20 кв. м. суду не надано. Таким чином, з огляду на встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що наявна у позивача ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) дає останньому право на торгівлю будь-якими алкогольними напоями, а не виключно пивом, як вважає відповідач. У зв`язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення №0037290705 від 26.02.2024 щодо застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17000 грн за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії є протиправним та підлягає скасуванню. Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача щодо правомірності прийняття оскаржуваних наказів є безпідставними, оскільки вони спростовуються матеріалами справи. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Матохнюк Д.Б.