Постанова 4854 № 420/1229/20
від 15.02.2021 ·П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/1229/20 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Кравченка К.В., судді Джабурія О.В. судді Вербицької Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року по справі за позовом ТОВ «Автобус 365» до Одеської митниці Держмитслужби, Одеської митниці ДФС, про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови в прийнятті митної декларації,- В С Т А Н О В И В: В лютому 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Автобус 365» (надалі позивач, ТОВ «Автобус 365») звернулось до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС (надалі відповідач), в якому просило (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 26.06.2020 року): - визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000148/1 від 26 вересня 2019 року за митною декларацією UA500060/2019/029838 та карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00621; - визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000144/1 від 23 вересня 2019 року за митною декларацією UA500060/2019/029294 та карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00607; - визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000143/1 від 23 вересня 2019 року за митною декларацією UA500060/2019/029284 та карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00606; - визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000139/2 від 20 вересня 2019 року за митною декларацією UA500060/2019/028820 та карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00603; - визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000140/2 від 20 вересня 2019 року за митною декларацією UA500060/2019/028826 та карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00604; - стягнути солідарно з відповідачів на користь ТОВ «Автобус 365» компенсацію витрат на правову допомогу, відповідно до Договору про надання правової допомоги №23-1 від 01 лютого 2020 року у розмірі 10000,00 грн.. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що митниця протиправно, незважаючи на наявність усіх документів, передбачених ст.53 МК України прийняла рішення про коригування митної вартості. Товариство зазначає, що обставини, на які вказує відповідач в оскаржуваному рішення про коригування митної вартості жодним чином не спростовують митної вартості, яка зазначена позивачем у поданих митних деклараціях і не є підставою для здійснення коригування митної вартості. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 12.06.2019 року між компанією Bus Trade Center Stockholm АВ та ТОВ «Автобус 365» був укладений контракт №7487/30-SE на поставку 5 пасажирських автобусів: - MANA26LIONSCITY, 2005 року виготовлення, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 ; - MANA26LIONSCITY, 2005 року виготовлення, номер кузова (VIN) НОМЕР_2 ; - MANA26LIONSCITY, 2005 року виготовлення, номер кузова (VIN) НОМЕР_3 ; - MANA26LIONSCITY, 2005 року виготовлення, номер кузова (VIN) НОМЕР_4 ; - MANA26LIONSCITY, 2005 року виготовлення, номер кузова (VIN) НОМЕР_5 . З 17.09.2019р. по 25.09.2020р. декларантом позивача були подані електронні митні декларації з метою митного оформлення імпортованого товару за вищезазначеним Контрактом: UА№500060/2019/029838 (а.с.47-48 т.1), UА№500060/2019/029294(а.с.63-64 т.1), UА№ 500060/2019/029284 (а.с. 79-80 т.1), UА№500060/2019/028820(а.с.95-96 т.1), UА№ 500060/2019/028826 (а.с.111-112 т.1). Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару ТОВ «АВТОБУС 365» по всім митним деклараціям зазначеним вище було надано до Одеської митниці ДФС: комерційна пропозиція, звіт про визначення ринкової вартості КТЗ MAN А26, (VIN) - 2005р.в., контракт № 7487/30-SE від 12 червня 2019 року, копія митної експортної декларації країни відправлення, сертифікат про походження товару, інвойс, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, платіжне доручення №30 від 02.08.2019р.; платіжне доручення №42 від 25.06.2019р. (а.с.121-135 т.2). Рішеннями про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000143/1 від 23.09.2019р., UA500060/2019/000144/1 від 23.09.2019р., №UA500060/2019/000148/1 від 26.09.2019р., №UA500060/2019/000139/2 від 20.09.2019р., №UA500060/2019/000140/2 від 20.09.2019р. встановлено (п.33), що подані декларантом документи містять наступні розбіжності: - у п.4 зовнішньоекономічного контракту від 12.06.2019р. № 7487/30-8Е передбачено 100% передплату за товар до 01.07.19р. До митного оформлення подане платіжне доручення № 42 від 25.06.2019 на суму 7700 евро; - в експортній мд 1 вартість товару відрізняється від заявленої митної вартості товару (вартість перерахована згідно курсу шведської крони до евро); - наданий експертом звіт про визначення ринкової вартості від 15.08.2019р. не містить всіх необхідних визначальних характеристик для розрахунку вартості ТЗ (пробіг). Крім того, рішеннями про коригування митної вартості товарів №№UA500060/2019/000139/2 від 20.09.2019р., №UA500060/2019/000140/2 від 20.09.2019р. встановлено, що подані документи містять розбіжності, зокрема, згідно пункту 3.4 контракту 7487/30-SE від 12.06.2019р. визначено умови поставки товару - DAP. Проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця. Декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висноки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Представником ТОВ «АВТОБУС 365» було направлено на адресу відділу митного оформлення №6 повідомлення по всім митним деклараціям щодо пояснень, викладених митним органом зауважень та зазначено, що на теперішній час інші додаткові документи відсутні. За результатами проведених консультацій шляхом обміну електронними повідомленнями між митним органом та декларантом, з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару, відповідачем по всім операціям було обрано другорядний метод визначення митної вартості - резервний. Так, було проведено аналіз баз даних ЄАІС та встановлено, що по товару №1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим за одиницю, ніж заявлено декларантом 3850 Євро за одиницю. У зв`язку з викладеним, митним органом прийнято картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500060/2019/00621; №UА500060/2019/00607; № UА500060/2019/00606; №UА500060/2019/00603; №UА500060/2019/00604. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем до контролюючого органу з метою підтвердження митної вартості товару документи, містять необхідну інформацію про товар та його ціну. Натомість митницею належним чином не доведено, що подані документи для визначення митної вартості свідчать про те, що митна вартість товару занижена, як і не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною договору та необхідність застосування резервного методу визначення митної вартості товару. Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно з ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Відповідно до ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів визначений у частині 2 цієї статті. Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо. В свою чергу, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Поряд із цим, Верховний Суд в постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17 зазначив, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Виходячи з принципу послідовності, передбаченого ст.57 Митного кодексу України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен був провести консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому, застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених Митним кодексом України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п`яти. Така ж правова позиція також наведена, в постановах Верховного Суду України від 31 березня 2015 року у справах № 21-127а15 та № 21-53а15. Як вбачається з матеріалів справи, основними підставами для витребування додаткових документів від відповідача стали: - у п.4 зовнішньоекономічного контракту від 12.06.2019 року №7487/30-SЕ передбачено 100 % передплату за товар до 01.07.2019 року. До митного оформлення додано платіжне доручення №42 від 25.06.2019 року та №30 від 02.08.2019 року на загальну суму 19250 євро, що не відповідає сумі вказаній в інвойсі (надане платіжне доручення №42 від 25.06.2019 року на суму 7700 євро); - в експортній митній декларації вартість товару відрізняється від заявленої митної вартості товару (вартість перераховано згідно курсу шведської крони до євро) та в ньому відсутнє посилання на інвойс №2475 від 17.06.2019 року; - надані експертом звіти про визначення ринкової вартості не містить всіх необхідних визначальних характеристик для розрахунку вартості ТЗ; - згідно п.3.4 контракту №7487/30-SE від 12.06.2019 року визначено умови поставки товару DAP. Проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця (МД №UA500060/2019/028820, №UA500060/2019/028826). Відповідно до п.4 вказаного контракту оплата здійснюється до моменту поставки (100% передплата) двома частинами 40% та 60% на підставі виставленого рахунку (інвойса) продавцем в строк до 01.07.2019 року. Згідно п.2 вказаного контракту ціна та загальна вартість товару складає 19250,00 євро. З кожною митною декларацією до митного органу надавались платіжні доручення в іноземній валюті або банківських металах №42 від 25.06.2019 року на суму 7700 євро та №30 від 02.08.2019 року на суму 11550 євро. З наведеного вбачається, що позивач на виконання умов контракту по оплаті товару оплатив 40% від загальної вартості контракту, тобто суму у розмірі 7700 євро, згідно платіжного доручення №42 від 25.06.2019 року, в якому вказано призначення платежу: prepayment of 40 percent, for used buses MANA 26, according to the contract 7487/30-SE dated 12.06.19 proforma 2017 dated 12.06.2019 та 60% від загальної вартості контракту, що підтверджується платіжним дорученням №30 від 02.08.2019 року, в якому вказано призначення платежу: prepayment of 60 percent, for used buses MANA 26, according to the contract 7487/30-SE dated 12.06.19 proforma 2017 dated 12.06.2019. В той же час, як вбачається з матеріалів справи, продавцем поставлено лише 1 з п`яти автобусів визначеної марки, за контрактом, за яким вже здійснена повна оплата. Отже, зазначена ціна в інвойсі від 17.06.2019 року 3850,00 відповідає вартості контракту. В даному випадку, інформація зазначена в інвойсі щодо терміну розрахунку в 7 днів не має значення для формування митної ціни, оскільки позивачем до митного органу надавались докази, які підтверджували повну оплату за контрактом. Крім того, судова колегія зазначає, що судом першої інстанції вірно вказано, що твердження митного органу про розбіжності заявленої митної вартості товару, вказаної у митних деклараціях країни відправлення не заслуговують на увагу. Так, вказана у відповідній копії митної декларації країни відправлення вартість товару не відрізняється від заявленої митної вартості товару, оскільки оформлення митними органами Швеції здійснюється в грошовій одиниці Швеції - шведської крони. Враховуючи, що станом на момент оформлення у Швеції пасажирського автобусу офіційний курс шведської крони до євро становив близько 1 євро = 0,093 шведської крони, то зазначена митними органами Швеції сума в розмірі 41000 шведських крон в експортній декларації відповідає 3850 євро. Більше того, як вбачається з матеріалів справи, задля додаткового документального підтвердження митної вартості товару позивачем за кожною митною декларацією був наданий відповідачу відповідний звіт ФОП ОСОБА_1 про визначення вартості ТЗ, що ввозиться на митну територію України, відповідно до якого вартість одного пасажирського автобусу становила 3850 євро. Такий звіт не відноситься до переліку обов`язкових документів, які мають бути подані для митного оформлення товарів. Отже, враховуючи вищенаведене, зазначені відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митних деклараціях та не свідчать, що у документах містяться розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом. Крім того, у поданих до митного органу звітах міститься інформація щодо показників пробігу транспортного засобу, а саме показник одометру, що підтверджується матеріалами справи. У таких звітах міститься відповідна характеристика для розрахунку вартості ТЗ (пробігу). Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що такий звіт носить консультаційний характер і такий звіт про оцінку майна експерта по своїй суті є результатом практичної діяльності фахівця, а тому він не містить інформацію про ціноутворення, оскільки вказані дії виходять за межу професійної діяльності оцінювача. Щодо доводів митного органу, що в контракті визначено умови поставки товару - DAT, проте не зазначено географічний пункт відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця по МД №UA500060/2019/028820, №UA500060/2019/028826 судова колегія зазначає. Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс (редакція 2010 року) DAT (Delivered At Terminal (... named terminal of destination) - постачання на терміналі (... назва терміналу) означає, що продавець виконав своє зобов`язання по постачанню, коли він надав покупцеві товар, розвантажений з транспортного засобу в узгодженому терміналі зазначеного місця призначення. Під терміналом розуміється будь-яке місце, в тому числі авіа/авто/залізничний карго термінал, причал, склад тощо. Продавець несе всі ризики по доставці товару і його розвантаженні на терміналі. Тобто поставка товару на умовах DAT передбачає, що обов`язок зі страхування та транспортування товару покладається на продавця, у зв`язку з чим витрати на транспортування та страхування товару вже є включеними до фактурної вартості товару та не додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Крім того, п.3.4 контракту визначено умови поставки DAT Оdessa, що відповідає поданим документам та спростовує доводи відповідача щодо не зазначення позивачем географічного пункту. Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що не зазначення географічного пункту переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця за вказаних умов не впливає на митну вартість імпортованого товару. За встановлених судом обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та в повній мірі відповідають вимогам МКУ до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги, а тому відповідачем безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів. Судова колегія також звертає увагу на тому, що за наявності інформації щодо митного оформлення аналогічного, на думку відповідача, товару митний орган не застосував метод - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, а необґрунтовано обрав саме резервний метод. При цьому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятих митницею рішень про коригування митної вартості товарів. Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Кравченко К.В. Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.