Постанова 4876 № 904/3103/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.02.2021 місто Дніпро Справа № 904/3103/20 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач), суддів Широбокової Л.П., Подобєда І.М., секретар судового засідання: Абадей М.О., представники сторін: від позивача: Ткач Т.М., довіреність №б/н від 11.12.2020, адвокат; від відповідача: Трикоза Т.В., ордер ДП 2794/005 від 25.06.2020, адвокат, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Грейнфілд" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2020 (суддя Бєлік В.Г.) у справі №904/3103/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро", смт. Новопокровка, Солонянський район, Дніпропетровська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Грейнфілд", м. Дніпро про відшкодування вартості майна, - ВСТАНОВИВ: В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/3103/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Грейнфілд" про відшкодування вартості майна., набутого та збереженого без достатньої правової підстави за рахунок потерпілого в розмірі 3 426 666,67 грн. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2020 провадження у справі №904/3103/20 зупинено до набранням законної сили рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/4703/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Грейнфілд" про відшкодування вартості майна. 18.12.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № б/н від 18.12.2020 про забезпечення позову шляхом: - накладення арешту на грошові кошти в межах ціни позову, тобто 3 426 666,67 грн., що належать відповідачеві та знаходяться на рахунках в установах банків Акціонерного банку "Південний", Дніпропетровського відділення Акціонерного товариства "Ощадбанк"; - накладення арешту на зерно відповідача, яке знаходиться на елеваторах за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Партизанське, вул. Заводська, 18-а; - накладення арешту на грошові кошти відповідача, які йому належать та знаходяться у третіх осіб. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2020 у справі №904/3103/20 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" про забезпечення позову у справі № 904/3103/20 задоволено; вжиті заходи забезпечення позову шляхом: - накладення арешту на грошові кошти в межах ціни позову, тобто 3 426 666,67 грн., що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Грейнфілд" та знаходяться на його рахунках в установах банків: - Акціонерного банку "Південний", МФО 328209: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 ; НОМЕР_8 ; НОМЕР_9 ; - Дніпропетровського відділення Акціонерного товариства "Ощадбанк", МФО 305482: НОМЕР_10 ; - Публічного акціонерного товариства "Банк Восток", МФО 307123: НОМЕР_13; НОМЕР_11 ; - електронний рахунок адміністрування податків в Казначействі України, МФО 899998: НОМЕР_12 ; - накладення арешту на зерно Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Грейнфілд" в межах ціни позову, тобто 3 426 666,67 грн., яке знаходиться на елеваторах за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Партизанське, вул. Заводська, 18-а; - накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Грейнфілд" в межах ціни позову, тобто 3 426 666,67 грн., які йому належать та знаходяться у третіх осіб. Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Крім того, суд першої інстанції вважає належним, відповідно до предмета спору, обраний заявником захід забезпечення позову, а відтак заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах ціни позову, тобто 3 426 666,67 грн., що належать відповідачу та знаходяться на його рахунках в установах банків, підлягає до задоволення. Місцевий господарський суд погодився із доводами позивача про те, що реєстрація засновниці-фізичної особи з Криму одноособовим бенефіціаром відповідача, призначення її ж керівником відповідача та зміна його юридичної адреси вказують, що відповідач фактично виводить компанію зі сфери відповідальності її колишніх власників та робить її "недосяжною" для позивача в сенсі захисту останнього від відповідача. Дії відповідача унеможливлюють виконання рішення про стягнення та захист прав позивача і єдиним можливим способом для забезпечення саме реального виконання рішення та захисту прав є вжиття заходів забезпечення позову. Як зазначено в оскаржуваній ухвалі місцевого господарського суду, колишній директор відповідача у протоколі допиту свідка від 27.08.2020 вказав на те, що все зерно, яке придбавається та вирощується відповідачем, розміщується ним на елеваторах: в м. П`ятихатках та в с. Партизанське, відповідно, на вказаних елеваторах може зберігатися і зерно відповідача, на яке можливо накласти арешт. Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Грейнфілд" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2020 про забезпечення позову у справі №904/3103/20. Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову. Апелянт зазначає, що місцевим господарським судом безпідставно поновлено провадження у справі №904/3103/20 для розгляду заяви про забезпечення позову. Розглядаючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, місцевим господарським судом не з`ясовано питання необхідності зустрічного забезпечення. Апелянт звертає увагу на те, що предметом спору є не грошові кошти відповідача, а право відповідача на податковий кредит в розмірі 3 426 666,67 грн., що є лімітом СЕА ПДВ, визначеним у статті 200-1 Податкового кодексу України. В оскаржуваній ухвалі відсутні послання на докази наявності дій щодо ухилення відповідача від будь-яких грошових зобов`язань, виходячи з характеру правовідносин між сторонами, пов`язаними з правом відповідача на податковий кредит. Вказує, що оскаржуваною ухвалою вжито 3 види забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно на грошові кошти відповідача на суму 3 426 666,67 грн., тобто всього на суму 10 млн. 280 тис. грн., що є порушенням принципу співмірності та забезпечення збалансованості інтересів сторін. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2021 (колегією суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач), суддів Широбокової Л.П., Чус О.В.) відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Грейнфілд" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2020 у справі №904/3103/20; розгляд скарги призначений судове засідання на 15.02.2021. 21.01.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач не погоджується із апеляційною скаргою та просить залишити ухвалу місцевого господарського суду без змін. Вказує, що розгляд заяви про вжиття заходів до забезпечення позову відбувся без порушення норм процесуального права з огляду на можливість поновлення провадження у справі для вчинення певної процесуальної дії (розгляду заяви про забезпечення позову). Зазначає, що місцевим господарським судом розглянуто клопотання відповідача про зустрічне забезпечення, у задоволенні якого відмовлено з підстав недоведеності, які саме можливі збитки відповідача. Позивач зазначає, що позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача на користь позивача 3 426 666,67 грн., тобто заявлений позов майнового характеру, між тим, у відповідача відсутнє будь-яке майно, на яке можна звернути стягнення, відповідно реальне виконання рішення суду у цій справі під загрозою. Крім того, реєстрація засновниці - фізичної особи з Криму, зміна юридичної адреси, на думку позивача, свідчить про вчинення відповідачем дій, які унеможливлять в подальшому виконання рішення у цій справі. 09.02.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" надійшло клопотання про долучення доказів, в якому позивач посилається на вчинення відповідачем дій зі зменшення своїх активів та просить долучити до матеріалів справи докази закриття відповідачем рахунків у банках. У зв`язку із перебуванням у відпустці судді Чус О.В. відбулась автоматична зміна складу колегії суддів. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2021 визначено для розгляду справи №904/3103/20 колегію суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В. (доповідач), судді: Широбокова Л.П., Подобєд І.М. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2021 справу №904/3103/20 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В (доповідача), суддів: Широбокової Л.П., Подобєда І.М. У судовому засіданні, яке відбулося 15.02.2021, представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, представник позивача підтримав заперечення на апеляційну скаргу. Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Забезпечення позову - це по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Згідно із частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. Звертаючись із заявою про забезпечення позову у цій справі, позивач послався на те, що 17.12.2020 року здійснено зміну складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Греинфілд" і виключено зі складу засновників: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Альтус Ассетс Актівітіс", яке діє від власного імені, в інтересах учасників та за рахунок закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду "Альтус Каскад" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Аверс-А"; до складу засновників включено: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , розмір внеску: 208 000 грн., тобто особу, що зареєстрована на окупованій території Криму. Також, було змінено юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Греинфілд" з м. Дніпро на м. Запоріжжя. На думку позивача, наведене беззаперечно свідчить що відповідачем вживаються заходи, що спрямовані на його ухилення від будь-якої матеріальної відповідальності перед позивачем та спричиняють неможливість виконання рішення у справі і відновлення законних прав позивача. Реєстрація засновниці-фізичної особи з Криму одноособовим бенефіціаром Відповідача, призначення її ж керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Греинфілд" та зміна його юридичної адреси вказують, що відповідач фактично виводить компанію зі сфери відповідальності її колишніх власників та робить її "недосяжною" для позивача в сенсі захисту останнього від відповідача. Дії відповідача унеможливлюють виконання рішення про стягнення та захист прав позивача і єдиним можливим способом для забезпечення саме реального виконання рішення та захисту прав є вжиття заходів забезпечення позову. Колишній директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Греинфілд" у протоколі допиту свідка від 27.08.2020 року вказав на те, що все зерно, яке придбавається та вирощується відповідачем, розміщується ним на елеваторах: в м. П`ятихатках та в с. Партизанське, відповідно, на вказаних елеваторах може зберігатися і зерно відповідача, на яке можливо накласти арешт. Разом з цим, положення статті 136 Господарського процесуального кодексу України пов`язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення у контексті положень статті 73 Господарського процесуального кодексу України, яке (забезпечення) застосовується як гарантія задоволення вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, наявне у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення. Про обов`язковість належного обґрунтування підстав вжиття заходів забезпечення позову також зазначив Верховний Суд в постанові від 03.04.2020 у справі №904/4511/19. Суд вказав, що, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Подібна правова позиція висловлена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №922/2163/17. Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів усіх учасників; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності учасників правовідносин. При цьому, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії. Апеляційний господарський суд звертає увагу, що виконання в майбутньому судового рішення у даній справі, у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи буде наявною у відповідача необхідна сума грошових коштів. Заява про вжиття заходів до забезпечення позову фактично мотивована зміною засновників та місцезнаходження товариства, що не є достатньою підставою для вжиття заходів до забезпечення позову. Подана заява мотивована виключно припущенням про імовірну неможливість виконання рішення суду у даній справі, що не створює підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Поряд з цим, дослідивши додані до заяви про забезпечення позову матеріали, в тому числі протокол допиту свідка, апеляційний господарський суд зазначає, що вказані у них обставини, за умови відсутності будь - яких інших доказів, на підтвердження таких фактів, не надають суду можливості дійти беззаперечних висновків щодо вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання та, відповідно, не можуть визначатись судом як безумовна підстава для застосування забезпечення позову. Враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства та особливості застосування заходів забезпечення позову, заявником не наведено достатніх підстав, які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення майбутнього позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти та на майно відповідача у сумі 3 426 666,67 грн., ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача у разі задоволення позову. Місцевий господарський суд, задовольняючи заяву та вживаючи відповідні заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах ціни позову на грошові кошти та майно відповідача, лише формально зазначив, що з наведених у заяві позивача про забезпечення позову обставин вбачається ймовірність ускладнення виконання рішення у даній справі в разі задоволення позову. Суд першої інстанції не здійснив належної оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу. При цьому, суд першої інстанції не зазначив, які докази можуть вказувати на наявність обставин, з котрими пов`язується застосування заходів до забезпечення позову, та у чому саме вбачається неможливість чи утруднення виконання судового рішення в разі задоволення позову, а лише послався на значний розмір суми майбутнього позову. Водночас судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем не надано до матеріалів справи будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про намір відповідача унеможливити виконання рішення суду. Зокрема, позивач не доводить та не посилається на обставину вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, виведення своїх активів з рахунків, за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо. Тому висновок місцевого суду про співмірність і адекватність вжитих заходів забезпечення позову є передчасним. Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що тільки посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення, а також ствердження заявника про те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без долучення відповідних доказів та без обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. У разі подання позову майнового характеру заявник має доводити, що майно (грошові кошти) наявне у відповідача, може зникнути, зменшитися в кількості або може погіршитися його стан/якість на момент виконання рішення в результаті будь-яких причин. Доказами таких обставин може бути вчинення відповідачем активних дій, спрямованих на приховування або відчуження майна, перешкоджання законному стягненню, відсутність грошових коштів для виконання зобов`язання, незадовільний фінансовий стан тощо. По суті, подана заявником заява ґрунтується на бездоказових припущеннях щодо можливого ухилення відповідачів від виконання рішення суду у даній справі у разі подання та задоволення позову, а відтак і щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання такого рішення. При цьому позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, із якими діюче законодавство пов`язує доцільність застосування заходів щодо забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів. Єдиною підставою для забезпечення позову позивач зазначає зміну засновників та місцезнаходження відповідача. Між тим, апеляційний господарський суд такий довід недостатнім для забезпечення позову, так як такі дії не свідчать про те, що особа ухилятиметься від виконання рішення у майбутньому. Суд, вирішуючи питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідача. Водночас принцип змагальності, закріплений у статті 2 Господарського процесуального кодексу України, встановлює право відповідача заперечити проти наявності боргу з широкого кола підстав. При цьому відповідач має право розраховувати на те, що його господарська діяльність під час розгляду спору по суті не зазнаватиме з боку держави свавільного утиску, у тому числі, й шляхом безпідставного арешту грошових коштів у значному розмірі. Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.02.2019 у справі №922/2673/18. У доводах апеляційної скарги апелянт посилається на розгляд заяви про забезпечення позову після зупинення провадження у справі, однак враховуючи, що забезпечення позову можливе на будь-якій стадії розгляду справи, вказані доводи відхиляються апеляційним господарським судом. Посилання апелянта на незастосування зустрічного забезпечення апеляційний господарський суд відхиляє, оскільки зазначене не є підставою для скасування ухвали про забезпечення позову. Законом не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (частина 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України): відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову. Наведена правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.07.2018 у справі №916/2851/17, від 26.11.2018 у справі №904/2925/18, від 19.02.2019 у справі №911/1695/18. Між тим, заявник не надав суду жодних доказів, які свідчать про можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення заявника можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову. Таким чином, апеляційний господарський суд приймає до уваги доводи апелянта про порушення принципу співмірності, забезпечення збалансованості інтересів сторін у справі. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2020 у справі №904/3103/20 та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. Апеляційний господарський суд задовольнив клопотання позивача про долучення доказів, однак дійшов до висновку, що залучені докази не впливають на результат розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2020 про забезпечення позову у справі №904/3103/20 з огляду на те, що під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали апеляційний господарський суд надає оцінку правомірності вжиття заходів до забезпечення позову на підставі поданої заяви та доказів на її підтвердження. Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України). Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, для скасування ухвали суду першої інстанції про задоволення заяви про забезпечення позову та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача. Керуючись статтями 269, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Грейнфілд" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2020 у справі №904/3103/20 задовольнити. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2020 у справі №904/3103/20 скасувати. Ухвалити нове рішення. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Грейнфілд" 2 102,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 15.02.2021. Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна Суддя Л.П. Широбокова Суддя І.М. Подобєд У зв`язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, про що складений акт від 23.11.2020, копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2021 у справі №904/3103/20 поштою не надсилаються. Надіслати копії цієї постанови на електронні адреси Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" (ttn@ksgagro.com), Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Грейнфілд" (greynfild@const.dp.ua), представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Грейнфілд" адвоката Трикози Тетяни Вікторівни (trikoza@dynasty.legal).