Постанова Центральний апеляційний господарський суд № 904/6879/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.02.2021 року Справа № 904/6879/20 м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач, суддів Кощеєва І.М., Орєшкіної Е.В. розглянувши в порядку письмовго провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2020 у справі №904/6879/20 (суддя Васильєв О.Ю.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", м. Полтава до відповідача Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Запоріжжя про стягнення 28 886 562,43 грн ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та рішення суду. У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (надалі позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі відповідач) та просило стягнути заборгованість за активну електричну енергію - 28 800 698,77 грн, 3% річних - 85 863,66 грн та витрати у справі. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договорів №20030029/03/51П від 14.09.2020 та №20030029/03/260В від 13.10.2020 щодо оплати спожитої у вересні-жовтні 2020 року електричної енергії. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2020 у справі №904/6879/20 (суддя Васильєв О.Ю.) вказану заяву було повернено позивачу без розгляду. Ухвала суду мотивована порушенням позивачем положень ч. 1 ст. 173 ГПК України щодо об`єднання позовних вимог. Суд дійшов висновку, що сумісний розгляд позовних вимог, що ґрунтуються на двох окремих договорах, які не пов`язані між собою ані підставами виникнення, ані поданими доказами, перешкоджатиме з`ясуванню прав та взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення спору в межах строку, визначеного ГПК. Доводи та вимоги апеляційної скарги і відзиву. Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Позивач, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження. Апеляційна скарга обґрунтована наступним: - суд дійшов безпідставного висновку про неможливість розгляду позовних вимог в одному провадженні, оскільки договори мають однакову правову природу, виникли з аналогічних юридичних фактів, об`єднані одним і тим же способом захисту; - такий доказ, як акт звірки розрахунків сторонами складено щодо двох договорів, він підлягає спільному дослідженню, що свідчить про однорідність вимог; - суд не позбавлений права роз`єднати позовні вимоги, а на стадії відкриття провадження не може надавати оцінку доказам у справі та робити висновки щодо цих доказів. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 13.01.2021 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Кощеєва І.М., Орєшкіної О.В. та ухвалою від 18.01.2021 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи визначено проводити в порядку письмового провадження. Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, проти її доводів заперечував, просив ухвалу суду залишити без змін. Вказує, що позовні вимоги не пов`язані між собою ані підставами виникнення, ані поданими доказами, не є основними та похідними, тому суд дійшов вірного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви. Обставини справи, встановлені апеляційним судом та висновки суду. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обґоворивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про обгрунтованість апеляційної скарги з огляду на таке. Відповідно до ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, ухвала про повернення заяви позивачеві (п. 6 ч. 1 ст. 255). Позивачем оскаржується ухвала суду про повернення позовної заяви в зв`язку з порушенням правил об`єднання позовних вимог. Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу). За змістом ч. 1 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Таким чином, у зазначеній нормі процесуального права визначено право позивача об`єднати в одній позовній заяві декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин. Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. Водночас, об`єднанню підлягають вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Водночас особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд заявлених вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить й затягне вирішення спору, оскільки позивачем зазначені позовні вимоги, які мають різні підстави виникнення (договори). Однак наведені висновки суду апеляційний суд вважає передчасними, оскільки як вбачається з позовної заяви необхідність об`єднання в позовній заяві декількох позовних вимог, що мають різні підстави виникнення, обґрунтовано пов`язаністю поданих до позовної заяви доказів, на яких ґрунтуються позовні вимоги і, на стадії відкриття провадження у справі суд позбавлений процесуального права надавати оцінку доказам, поданим позивачем в обґрунтування позовних вимог. При цьому, на стадії відкриття провадження у справі, суд має надавати оцінку доказам, які додані позивачем до матеріалів позовної заяви виключно з мотивів наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі, тобто належності оформлення позовної заяви відповідно до вимог ГПК України, а не перевіряти докази, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог по суті спору. Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 918/1/18, від 10.05.2019 у справі № 905/2043/18, від 13.09.2019 у справі № 905/909/19, від 14.11.2019 у справі № 910/9302/19, від 24.11.2020 у справі №910/3748/20). До того ж, на час постановлення оскаржуваної ухвали ст. 174 ГПК України (в редакції після 15.12.2017), на відміну від ст. 63 ГПК України (в редакції до 15.12.2017), не передбачено повернення позовної заяви з таких мотивів, що об`єднання позовних вимог перешкоджає з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднює вирішення спору. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 910/9302/19). Слід також зазначити, що місцевим господарським судом вказуючи, що позивачем було порушено правила об`єднання позовних вимог, не було враховано положення ч. 6 ст. 173 ГПК України, яка надає суду право з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Тобто, одним із основних принципів господарського судочинства - є саме своєчасність вирішення судом спору, способом дотримання якого і є можливість роз`єднання позовних вимог, якщо суд вбачає, що це надасть змогу здійснити більш якісний розгляд справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів сторін. Водночас, повертаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції фактично самоусунувся від виконання власних процесуальних обов`язків, адже вбачаючи наявність обставин які можуть значно утруднити розгляд справи та призвести до затягування такого розгляду, помилково повернув відповідну позовну заяву. З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для повернення позовної заяви на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України. Відповідно до ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права. Враховуючи викладене, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2020 у справі №904/6879/20, як прийнята з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню. Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати за розгляд цієї апеляційної скарги здійснюються за наслідками розгляду спору по суті. Керуючись ст. ст. 269, 271, 275, 280, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2020 у справі №904/6879/20 задовольнити. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2020 у справі №904/6879/20 скасувати. Справу №904/6879/20 передати на розгляд Господарському суду Дніпропетровської області зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі. Господарському суду Дніпропетровської області розподіл судових витрат по сплаті судового збору за розгляд цієї апеляційної скарги здійснити за наслідками розгляду спору по суті. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови. Головуючий суддя Л.П. Широбокова Суддя І.М. Кощеєв Суддя Е.В. Орєшкіна