Постанова Харківський апеляційний суд № 638/11139/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 638/11139/20 Головуючий І інстанції - Провадження № 33/818/380/21 Семіряд І.В. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач - Кружиліна О.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 січня 2021 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А. за участю секретаря - Михайлюка А.В. особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 захисника - Клочкової А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 жовтня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП,- в с т а н о в и в : 28 липня 2020 року працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 2968080 ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП. Згідно з вказаним протоколом 28 липня 2020 року о 0500 год. в м. Харкові, вул. Дербенська, будинок, 109 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_1 , передав керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується тестом «Drager Alcotest 6820», ARJL - 0251, тест № 739, водій ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9 «г» Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП. Постановою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 жовтня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн. Не погодившись з вказаною постановою судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 жовтня 2020 року, а справу про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП закрити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що при винесенні постанови суддя не врахував, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП не встановлена судовим рішенням. ОСОБА_1 вважає, що захід впливу у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами застосовується виключно до водіїв транспортних засобів, в даному випадку він не керував транспортним засобом відповідно, застосовувати до нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами неможливо. Посилається, що при розгляді справи суддя не врахував, що поліцейськими не роз`яснено йому права, передбачені статтею 268 КУпАП. Вважає, що за обставинами події яка мала місце 28 липня 2020 року його притягнуто до подвійної юридичної відповідальності, оскільки відносно нього винесено постанову за частиною 2 статті 126 КУпАП за передачу керування транспортними засобами особі, яка не мала не це права. Також, як на підставу скасування постанови судді Землянкін Ю.М. зазначає, що винесення постанови суддею відбулось на підставі закону, який втратив свою чинність 01 липня 2020 року. Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Клочкової А.О., які апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Притягаючи ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності, суддя виходив з того, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки він порушив вимоги пункту 2.9 «г» ПДР України, а саме передав керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння. З зазначеним висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам. Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до пункту 2.9 «г» ПДР України водієві забороняється передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у хворобливому стані. Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Судовим розглядом встановлено, що 28 липня 2020 року о 0500 год. в м. Харкові, вул. Дербенська, будинок, 109 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_1 та передав керування транспортним засобом ОСОБА_2 , яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Внаслідок зазначених подій поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 296808 від 28 липня 2020 року за порушення ОСОБА_1 вимог пункту 2.9 «г» ПДР України. Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, крім протоколу, також підтверджується: - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та роздруківкою до нього. Результат огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_2 проведеного за допомогою технічного засобу газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», становив 2,83 ‰ алкоголю у видихаємому повітрі, тобто у 14,15 раз перевищує допустиму норму у 0,2%0 (а.с. 5); - письмовими поясненнями ОСОБА_1 з яких вбачається, 28 липня 2020 року, близько о 0450 год. він посадив за кермо свого автомобіля «ВАЗ 2109», д.н.з. НОМЕР_1 , знайому ОСОБА_2 , задля навчання її керуванню автомобілем. З його неуважності ОСОБА_2 здійснила наїзд на перешкоду, а саме огорожу підприємства (а.с. 7). - відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, на якому зафіксовано, що під час оформлення матеріалів ДТП у ОСОБА_2 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. ОСОБА_2 пройшла в присутності двох свідків огляд на стан алкогольного сп`яніння, за результатом якого показник алкоголю у видихаємому повітрі становив 2,83 %0. З результатами проведеного поліцейським огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_2 погодилась (а.с. 3). Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд вважає, що вимоги частини 2 статті 251, статей 256, 2652, 266, 268 КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейськими дотримано. Апеляційний суд приходить до висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суддею відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративних правопорушень. Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП. Дослідивши зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 апеляційний суд визнає їх належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом відповідно, застосовувати до нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами неможливо, апеляційний суд до уваги не приймає, з огляду на таке. Відповідно до пункту 1.10 ПДР України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі. Як встановлено під час судового розгляду ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_2 виданого 30 вересня 2015 року, та 28 липня 2020 року передав керування ОСОБА_2 , з метою її навчання керуванню, яка здійснила наїзд на огорожу підприємства. Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП, крім іншого, також настає за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів. За вказаних обставин, апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , про те, що його притягнуто до подвійної юридичної відповідальності, оскільки відносно нього винесено постанову за частиною 2 статті 126 КУпАП, а саме за передачу керування транспортними засобами особі, яка не мала не це права. При цьому, апеляційний суд враховує, що відповідно до статті 222 КУпАП розгляд справ адміністративні правопорушення, передбачені частиною 1 статті 126 КУпАП віднесено до компетенції Органів Національної поліції. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення поліцейські йому не роз`яснили його права і обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, а саме змістом протоколу про адміністративне правопорушення в якому зазначено, що ОСОБА_1 його права та обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП роз`яснено, про що в протоколі міститься його підпис. При цьому, апеляційний суд враховує, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості відповідно до частини 3 статті 256 КУпАП подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу та викладених у ньому обставин події. В протоколі ОСОБА_1 було лише зазначено «не согласен с вышеуказанным, передавал транспортное средство когда ОСОБА_2 была трезва». Доводи апеляційної скарги про те, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП не встановлена судовим рішенням не спростовують висновків судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Данні про закриття апеляційним судом провадження у справі стосовно ОСОБА_2 за частиною 1 статті 130 КУпАП на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення в матеріалах справи відсутні, не встановлено таких даних й під час апеляційного перегляду справи. Отже, підстав для скасування постанови судді на підставі пункту 1 частини 1 статті 130 КУПАП, апеляційний суд не вбачає. Також, апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що суддя виніс оскаржувану постанову на підставі закону, який втратив свою чинність 01 липня 2020 року, з огляду на таке. 22 листопада 2018 року прийнято Закон України № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі Закон № 2617-VIII), яким внесено зміни до статті 130 КУпАП, та яку викладено у такій редакції: «Керування річковими, морськими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими, морськими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Крім того, цим законом доповнено КК України статтею 2861 наступного змісту: «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного освідування на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного освідування з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого медичного освідування». Закон № 2617- VIII набрав чинності 01 липня 2020 року. Разом з цим, 17 червня 2020 року Верховною Радою прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі - Закон № 720-IX) яким внесено зміни до Закону № 2617-VIII, відповідно до яких із Закону № 2617-VIII вилучені положення, які змінювали статтю 130 КУпАП та включали до КК України статтю 286-1. У Розділі ІІ Закону № 720-IX зазначено, що «Цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII». Закон № 720-IX був підписаний Президентом України 2 липня 2020 року та 3 липня 2020 року опублікований в газеті «Голос України». Протокол про адміністративні правопорушення серії ДПР18 № 2968080 за частиною 1 статті 130 КУпАП поліцейськими складено 28 липня 2020 року. Відповідно до вимог частини 1 статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суддя застосував редакцію частини 1 статті 130 КУпАП відповідно до Закону № 720-IX, яка діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Враховуючи вищевикладене, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 апеляційним судом не встановлено неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, та підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав, передбачених пунктами 1, 6 частини 1 статті 247 КУпАП не вбачає. Керуючись ст. ст. 8, 130, 245, 251, 252, 256, 266, 268, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 жовтня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду О.А. Кружиліна