Постанова 4851 № 520/6999/2020

Головуючий І інстанції: Мар`єнко Л.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 лютого 2021 р. Справа № 520/6999/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Катунова В.В., Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2020, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 24.09.21 по справі № 520/6999/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області від 25.02.2020 року №00163-5806-2038; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області від 25.02.2020 року №00164-5806-2038. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем протиправно винесені податкові повідомлення-рішення, якими позивачу нараховані зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік. Вказані податкові-повідомлення-рішення порушують права та законні інтереси позивача, а відтак підлягають скасуванню. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області від 25.02.2020 року №00163-5806-2038. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області від 25.02.2020 року №00164-5806-2038. Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок). Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що діяв в межах чинного законодавства України, при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, оскільки у власності позивача наявне нерухоме майно, що є об`єктом оподаткування відповідно до Податкового кодексу України. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до протокольної ухвали від 02.02.2021 у зв`язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання колегія суддів ухвалила апеляційний розгляд справи продовжити в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець та основним видом його діяльності за КВЕД - 25.11, є зокрема Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій. ОСОБА_1 отримано від Головного управління ДПС у Харківській області податкові повідомлення-рішення: - податкове повідомлення - рішення від 25.02.2020 року №00163-5806-2038 (а.с.23) яким нараховано позивачу суму податкового зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік у розмірі 3741,62 грн.; - податкове повідомлення - рішення від 25.02.2020 року №00164-5806-2038 (а.с.23) яким нараховано позивачу суму податкового зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік у розмірі 50398,25 грн.; Позивач звернувся із скаргою до ДПС України щодо скасування вказаних податкових повідомлень-рішень. Рішенням ДПС України №16921/16/99-00080504-06 від 22.05.2020 року скаргу залишено без задоволення. Позивач, вважаючи, що сума податкових зобов`язань, визначена оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями - розрахована неправильно, та рішення, складені всупереч положенням податкового законодавства є протиправними та таким, що порушують права позивача як платника податків, звернувся до суду із зазначеною позовною заявою. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення суб`єкта владних повноважень були винесені з порушенням розрахунку податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а тому, підлягають скасуванню. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Так, відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (підпункт 266.1.1 пункт 266.1 статті 261 Податкового кодексу України). Відповідно до положень підпунктів 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. За змістом підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України). Відповідно до п.п. 266.5.1. п. 266.5. ст. 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та тинів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1.5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Згідно із абзацом 7 підп. 266.7.1 п. 266. 7 ст. 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку. Як встановлено колегією суддів з матеріалів справи, у 2018 році позивач володіла: - нежитловою будівлею виробничого будинку літ «Б-4» за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 1353,7 кв. м (на підставі договору поділу від 13.02.2017 р. № 32, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності Ке 80237332; технічний паспорт від 30.01.2017); - нежитловою будівлею виробничого будинку літ «К-1» за адресою: м. Харків, вул. Чуваська, 8 загальною площею 603 кв. м (на підставі договору купівлі-продажу від 19.09.2014 р. Ке 1405. витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності№27063129; технічний паспорт від 25.04.2008р.). В подальшому право власності позивача на нежитлову будівлю виробничого будинку літ «К-1» за адресою: м. Харків, вул. Чуваська, 8 загальною площею 603 кв. м. було припинено з 05.03.2018 року шляхом передання до статутного капіталу ТОВ «Східно-українська лісопромислова компанія» (30360195). Також колегією суддів встановлено, що будівля загальною площею 1353.7 кв. м. відповідно до технічного паспорта на неї є виробничим будинком, що використовується позивачем як фізичною особою-підприємцем у власній господарській діяльності, основним видом якої є вид згідно із код КВЕД 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Друга будівля, загальною площею 603 кв. м. як вбачається з технічного паспорту та її фактичного цільового призначення, є гаражем. Відповідно до п. 5 Додатку 1 до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» від 22.02.2017 № 542/17 ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування. Ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у таких розмірах: 1) будівлі готельні - 1 відсоток: 2) будівлі офісні - 1 відсоток; 3) будівлі торговельні - 1 відсоток; 4) гаражі - 0,1 відсотка; 5) будівлі промислові та склади - 0,25 відсотка; 6) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки) 1 відсоток; 7) господарські (присадибні) будівлі 0 відсотків; 8) інші будівлі - 0,1 відсотка. Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено у 2018 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 3723 гривень. У даній справі спірним питанням є класифікація нежитлової нерухомості позивача та можливість віднесення її до промислових будівель та гаржів відповідно. Щодо промислових будівель колегія суд зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, нежитлова будівля виробничого будинку літ «Б-4» за адресою: м. Харків, вул.Чуваська, 8 загальною площею 1353,7 кв. м є виробничим будинком, що використовується позивачем як фізичною особою-підприємцем у власній господарській діяльності, основним видом якої є вид згідно із код КВЕД 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру ЮО та ФОП. Виробництво є видом промисловості. За положеннями підпункту 14.1.1291. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють серед іншого будівлі промислові та склади (підпункт «ґ»). Відповідно до пункту 5.3 статті 5 Податкового кодексу України інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами. Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року № 507, будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу "Будівлі нежитлові" група 125 "Будівлі промислові та склади" клас 1251 "Будівлі промисловості". До будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 належать до класу 1251 "Будівлі промисловості", який в свою чергу включає підкласи: 1251.1 - "Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості", 1251.2 - "Будівлі підприємств чорної металургії", 1251.3 - "Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості", 1251.4 - "Будівлі підприємств легкої промисловості, 1251.5 - "Будівлі підприємств харчової промисловості", 1251.6 - "Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості", 1251.7 - "Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості", 1251.8 - "Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості", 1251.9 - "Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне". Матеріалами справи підтверджується, що позивач є власником нежитлової будівлі виробничого будинку, який за вимогами ДК 018-2000 належить до класу (код 1251) «Будівлі промислові», а факт відповідності належного позивачу нерухомого майна класу «Будівлі промислові» також підтверджується технічним паспортом обстеження технічного стану нерухомого майна №03 від 12 січня 2017 року. Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000. Згідно з ДК 018-2000 до групи (код 125) «Будівлі промислові та склади» належить клас (код 1251) «Будівлі промислові», який включає будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо. Таким чином, за нежитлову будівлю виробничого будинку літ «Б-4» за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 1353,7 кв. м. має бути застосовано ставку податку у розмірі 0.25 відсотка. Щодо нежитлової будівлі виробничого будинку літ «К-1» за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 603 кв. м, з матеріалів справи вбачається, що за технічним паспортом вказана будівля є гаражем. З урахуванням положень п.п. 266.8.1. п. 266.8 ст. 266 Податкового кодексу України - у разі переходу права власності на об`єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об`єкт оподаткування, а для нового власника починаючи з місяця в якому він набув права власності, тобто оскільки право власності на на нежитлову будівлю виробничого будинку літ «К-1» за адресою: м. Харків, вул. Чуваська, 8 загальною площею 603 кв. м. було припинено з 05.03.2018 року шляхом передання до статутного капіталу ТОВ «Східно-українська лісопромислова компанія» (30360195), то розрахунок податку повинен бути розраховано з 01.01.2018 по 05.03.2018 рік. Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000. Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 до «Будівель транспорту та засобів зв`язку» з кодом 124 належать зокрема «Гаражі» з кодом 1242, до яких відповідно до ДК 018-2000 відносяться 1242.1 «Гаражі наземні», 1242.2 «Гаражі підземні», 1242.3 «Стоянки автомобільні криті», 1242.4 «Навіси для велосипедів». Таким чином, з урахуванням ставок податку, встановлених п. 1.5 Додатку 1 до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» від 22.02.2017 № 542/17 ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування. Ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у таких розмірах, зокрема для гаражів - 0,1 відсотка. Враховуючи викладене, за нежитлову будівлю виробничого будинку літ «К-1» за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 603 кв. м. має бути застосовано ставку податку у розмірі 0.1 відсотка, а податок повинен бути нарахований з 01.01.2018 по 05.03.2018 рік. На підставі викладеного, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про застосування до об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності позивача, ставки податку в розмірі 1 відсоток мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування. Отже, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем необґрунтовано застосовані ставки податку 1 відсоток, без врахування дати припинення права власності позивача на нежитлову будівлю площею 603 кв.м. (гараж). На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення - рішення від 25.02.2020 року №00163-5806-2038, від 25.02.2020 року №00164-5806-2038 були винесені з порушенням розрахунку податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а тому, підлягають скасуванню. При цьому, скасування податкових повідомлень-рішень від 25.02.2020 року №00163-5806-2038, від 25.02.2020 року №00164-5806-2038 не звільняє позивача від сплати зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, розрахованого згідно чинного законодавства України. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 року по справі №520/6999/2020 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 по справі № 520/6999/2020 залишити без змін . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко І.С. Чалий