Постанова Київський апеляційний суд № 752/21246/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 33/824/21/2021 Суддя 1 інстанції - Мазур О.О. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 лютого 2021 року суддя Київського апеляційного суду Ковальська В.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності , ОСОБА_1 ,та захисника Яковлєвої С.А., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27 листопада 2020 року про визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - В С Т А Н О В И В: Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27 листопада 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосовано адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом строком на шість місяців. З постановою судді 08.10.2020 о 14 год. 11 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Citroen C3», державний номерний знак НОМЕР_1 , у м. Києві по вул. Д. Луценка, 4, під час перестроювання, не надав перевагу у русі автомобілю марки «MAN TGS 19.430», державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом марки «ПП Wielton NS 3 C», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку, та скоїв з ним зіткнення, що призвело до пошкодження вказаних транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 10.3 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. В апеляційній ОСОБА_1 просив скасувати постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 27 листопада 2020 року та закрити провадження у справі. При цьому апелянт, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови судді, вказував, що ДТП сталася з вини водія автомобіля «MAN TGS 19.430», який порушив вимоги п. 10.3 ПДР України, оскільки змінював рух праворуч з другої і третю смугу руху та не дав дороги транспортному засобу, що рухався праворуч. У зміненій апеляційній скарзі апелянт просив змінити постанову судді районного суду, застосувавши до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу. При цьому апелянт посилається на те, що з 2017 року він має постійне місце роботи в ТОВ «6-Системс» на посаді фахівця з розробки та тестування програмного забезпечення та для належного виконання службових обов`язків необхідним є використання транспортного засобу, проте суддею районного суду не було взято до уваги цю обставину, а за відсутності водійського посвідчення ОСОБА_1 не зможе виконувати свої службові обов`язки та буде звільненим. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Яковлєвої С.А., які підтримали апеляційну скаргу із змінами, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, вважаю, що апеляція до задоволення не підлягає, а постанову судді необхідно залишити без змін, виходячи з таких підстав. Висновок, викладений у постанові судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27 листопада 2020 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 ККпАП, при обставинах, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у справі доказами: поясненнями водіїв ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , даними схеми ДТП, фотографіями з місця ДТП. В судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 не визнавав своєї провини, як і в поданій апеляційній скарзі. Проте, у зміненій апеляційній скарзі ОСОБА_1 висновок про доведеність його вини та правильність кваліфікації дій не заперечується, тому суддя апеляційного суду, розглядаючи справу в межах апеляційної скарги, не розглядає доводи апеляційної скарги щодо невинуватості ОСОБА_1 . При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суддя районного суду врахував характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність правопорушника, визначені ст.ст. 34, 35 КУпАП, та обґрунтовано застосував адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ст. 124 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що суддя районного суду не взяв до уваги ту обставину, що позбавлення правка керування транспортними засобами фактично позбавить ОСОБА_1 роботи в ТОВ «6-Системс», де він працює фахівцем з розробки та тестування програмного забезпечення, не може бути взятим до уваги. Так, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вказав про те, що він не працює, про що була зроблена відповідна помітка у протоколі з його слів. В судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 також не вказував на те, що він працює та не надав відповідних документів щодо працевлаштування, відтак у постанові судді зазначено, що ОСОБА_1 тимчасово не працює. За відсутності даних про місце роботи особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, у судді районного суду не було жодних підстав враховувати обставини щодо місця та характеру роботи, на які ОСОБА_1 посилається в апеляційній скарзі. До апеляційної скарги ОСОБА_1 додав довідку за підписом Генерального директора ТОВ «6-Системс», у якій зазначено, що ОСОБА_1 працює у вказаному товаристві фахівцем з розробки та тестування програмного забезпечення та для виконання своїх службових обов`язків має необхідність користуватися автомобілем марки «Citroen C3», державний номерний знак НОМЕР_1 , а також враховуючи запровадження протиепідемічних заходів на території України із значним поширенням хвороби СOVID-19 автомобіль є першочерговою необхідністю для безпечного пересування. Суддя апеляційного суду вважає, що вказана довідка не може бути достатньою підставою для зміни адміністративного стягнення, призначеного ОСОБА_1 постановою судді районного суду у виді позбавлення права керування транспортними засобами. Так, виходячи з посади, яку згідно з довідкою ОСОБА_1 займає у ТОВ «6-Системс», керування транспортними засобами не є безпосередніми трудовими обов`язками фахівця з розробки та тестування програмного забезпечення, тому відсутність права керування транспортними засобами не може позбавити його права на працю, а посилання у довідці на існування протиепідемічних заходів на території України у зв`язку із поширенням хвороби СOVID-19 є неспроможним. Отже, суддя апеляційного суду, вважаючи, що адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, призначене ОСОБА_1 постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27 листопада 2020 року з дотриманням вимог ст. ст. 30, 33 КУпАП та відповідає меті адміністративного стягнення, викладеній у ст. 23 КУпАП, не вбачає підстав для зміни постанови судді районного суду у частині адміністративного стягнення. На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - П О С Т А Н О В И В: Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27 листопада 2020 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, залишити без змін, а апеляційну ОСОБА_1 - без задоволення. Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду В.В.Ковальська