Постанова Київський апеляційний суд № 760/12241/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 760/12241/20 № апеляційного провадження: 22-ц/824/237/2021 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 лютого 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Болотова Є.В., суддів: Лапчевської О.Ф., Музичко С.Г., розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 04 листопада 2020 року, ухваленого під головуванням судді Букіної О.М.,- встановив: У червні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду із названим позовом. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушені умови кредитного договору, у зв`язку із чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 04 листопада 2020 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що матеріали справи не містять підтверджень укладення кредитного договору з відповідачем, видачі кредитних коштів. Крім того, позивачем не надано підписаних відповідачем Умов та Правил надання банківських послуг, Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою. Також відсутність докази, які підтверджують суму наданого кредитного ліміту та видачу кредитної картки. Проте повністю з такими висновками суду погодитися не можна. Обґрунтовуючи пред`явлений позов, банк зазначив, що 21 серпня 2013 року ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписала заяву № б/н. Відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 15 000 грн 00 коп. Крім того, банк вказав, що відповідач належним чином не виконала умов договору, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 12 квітня 2020 року становить 44 516 грн 78 коп., з яких: - 24 497 грн 53 коп. - заборгованість за тілом кредита; в т.ч.: 0 грн 00 коп. - заборгованість за поточним тілом кредита; 24 497 грн 53 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредита; - 0 грн 00 коп. - заборгованість за нарахованими відсотками; - 0 грн 00 коп. - заборгованість за простроченими відсотками; - 8 804 грн 88 коп. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; - 8 618 грн 33 коп. - нарахована пеня; - 0 грн 00 коп. - нараховано комісії; - 500 грн 00 коп. - штраф (фіксована частина); - 2 096 грн 04 коп. - штраф (процентна складова). Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, тобто належним виконанням зобов'язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата процентів за користування ним у строки, у розмірі та валюті, як це було визначено кредитним договором. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. На підтвердження позовних вимог банком надано анкету-заяву № б/н від 21 серпня 2013 року про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, розрахунок заборгованості за договором № б/н від 21 серпня 2013 року, виписку за договором № б/н станом на 13 квітня 2020 року, довідку про зміну умов кредитування, довідку про надання кредитних карток. Так, у наведеній анкеті-заяві від 21 серпня 2013 року, підписаній сторонами, містяться лише анкетні дані відповідача. При цьому відсутні: умови договору про встановлення кредитного ліміту, тип картки, відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. У анкеті-заяві від 21 серпня 2013 року розмір процентної ставки не зазначений. Наведені Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, витяг з Тарифів обслуговування позичальником не підписані. Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови кредитування розумілавідповідач, була ознайомлена і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення заборгованості за відсотками, пенею та штрафами є безпідставними. Також відсутні підстави для застосовування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України та стягнення заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит у розмірі 8 804 грн 88 коп., оскільки банк просить стягнути на підставі вищевказаної норми права суму, виходячи не з трьох процентів річних, як це передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України, а у розмірі 86,4% для картки «Універсальна», виходячи з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку та Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна». Утім зазначені Умови та Правила і Витяг з Тарифів не підписані відповідачем, також матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку розуміла відповідач та ознайомилась і погодилась з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк», а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів містив умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами відповідно до вимог статті 625 ЦК України. Разом з тим, колегія суддів бере до уваги, що матеріали справи містять виписку за договором № б/н, з якої вбачається, що ОСОБА_1 користувалась карткою, періодично здійснювала поповнення картки. Відтак фактично отримані кошти відповідач зобов`язана повернути банку. Згідно позовних вимог банку, заборгованість відповідача за тілом кредита становить 24 497 грн 53 коп. Відповідно розрахунку заборгованості та виписки по рахунку відповідачем погашено заборгованість за тілом кредита на загальну суму 46 752 грн 53 коп. Враховуючи наведене, фактично отримані кошти (тіло кредиту) відповідач повернула банку, а тому підстави для їх стягнення відсутні. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 04 листопада 2020 року постановлено з неповним з`ясуванням обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з інших підстав. Оскільки в силу положень п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, тому у відповідності до ч. 3 ст. 389 ЦПК України винесена постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 04 листопада 2020 року скасувати. Ухвалити нове рішення. У задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови виготовлено 11 лютого 2021 року. Головуючий Є.В. Болотов Судді: О.Ф. Лапчевська С.Г. Музичко