Постанова Закарпатський апеляційний суд № 301/1188/20

Справа № 301/1188/20 П О С Т А Н О В А Іменем України 01 лютого 2021 року м. Ужгород Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі: головуючого-судді: Собослой Г.Г., суддів: Кондор Р.Ю., Готра Т.Ю., з участю секретаря: Міца О.-Д.В.. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою АТ КБ «Приват Банк» на рішення Іршавського районного суду від 01 вересня 2020 року у справі № 301/1188/20 (Головуючий: Пітерських М.О.), - В С Т А Н О В И Л А : У червні 2020 року АТ КБ «Приват Банк» звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 19.01.2011 року в сумі 135 421,56 грн. Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписала із АТ КБ «ПриватБанк» заяву б/н від 19 січня 2011 року, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Вказана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами Банку складає між ОСОБА_1 та банком Договір про надання банківських послуг. Відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, який у подальшому збільшився до 5000 грн. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, зокрема, надав відповідачу кошти на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. ОСОБА_1 не виконувала свої зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим станом на 31.03.2020 року її борг перед банком становить 334 045,78 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 4 126,44 грн., заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 328 019,34 грн.; пені в сумі 1900 грн. Посилаючись на вказані обставини АТ КБ «Приват банк» просив задовольнити позовні вимоги. Рішенням Іршавського районного суду від 01 вересня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 19 січня 2011 року у сумі 4 126 грн. 44 коп. У решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" 2 102 грн. судових витрат. Не погоджуючись із даним рішенням суду в частині відмови у стягненні сум АТ КБ «Приват Банк» подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для відмови у позовних вимогах в оскаржуваній частині відсутні, так як банк надав відповідачу кредит, а відповідач його не повернув і суд знехтував принципами платності кредитного договору та наносить істотну шкоду усім споживачам банківських послуг, банку та у цілому порушує стабільність функціонування фінансового сектору держави. Заслухавши пояснення представника АТ КБ «Приват Банк» Дурдинець Р.Ю., яка підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, представника ОСОБА_1 адвоката Мешко В.І., яка просить рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав. Встановлено, що відповідно до анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 19.01.2011 року, ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Розміру кредитного ліміту вказана анкета-заява не містить. Згідно відзиву відповідачки, розмір наданого їй кредиту становив 1000 грн. Відповідач неналежно виконувала свої зобов`язання за кредитним договором у зв`язку з чим, станом на 31.03.2020 року її заборгованість становить 334 045,78 грн. яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 4 126,44 грн., заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 328 019,34 грн., пені в сумі 1 900 грн. При розгляді справи АТ КБ «Приват Банк» просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором на загальну суму 135 421,56 грн., з яких 4 126,44 грн. заборгованість за тілом кредиту; 131 295,12 грн. заборгованість за нарахованими відсотками за період з 19.01.2011 року по 31.12.2018 року. На підставу заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що підписана підписала із АТ КБ «ПриватБанк» заява б/н від 19.01.2011 року, яка разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами Банку складає між ОСОБА_1 та банком Договір про надання банківських послуг і приєднано Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», в якому наявні тарифи обслуговування 4 видів кредитних карток «Універсальна». У матеріалах справи також наявний витяг з Умов і правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010 року №СП-2010-256. Із Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приват Банку, підписаної ОСОБА_1 19.01.2011 року, у відповідній графі не вбачається, який вид кредитної картки після ознайомлення із Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, ОСОБА_1 просила їй надати і в результаті який вид кредитної картки нею було отримано. Крім того, у Анкеті-заяві від 19.01.2011 року не вказано ні розміру відсоткової ставки, ні розміру неустойки та штрафних санкцій, ні порядку їх нарахування. Доказів, що відповідач на момент підписання анкети-заяви та отримання кредитних коштів була ознайомлена саме з цією редакцією банківських документів до позову не надано. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в одному випадку АТ КБ «Приват Банк». Оскільки, умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. За змістом статті 10561 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передавання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. У заяві позичальника ОСОБА_1 від 19 січня 2011 року процентна ставка не заплачена. Крім того, у заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки(пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. АТ КБ «Приват Банк», пред`являючи вимоги про погашення заборгованості по кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, суму, яку фактично отримав в борг позичальник, стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за відсотками. При постановленні рішення, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що у підписаній ОСОБА_1 анкеті-заяві від 19.01.2011 року відсутня вказівка щодо конкретно запропонованої відповідачу редакції Умов та правил надання банківських послуг та тарифів АТ КБ «Приват Банк», які з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою і щодо будь-яких інших встановлених ним умов та правил чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін. Вказане узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17. Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування не має. Доводи викладені в апеляційній скарзі, судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, судова колегія, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу АТ КБ «Приват Банк» залишити без задоволення. Рішення Іршавського районного суду від 01 вересня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення Повний текст постанови складено 11 лютого 2021 року. Головуючий: (підпис) Судді: (підписи) Згідно з оригіналом: Суддя Закарпатського апеляційного суду Г.Г. Собослой