Постанова Вінницький апеляційний суд № 135/1598/20

Справа № 135/1598/20 Провадження № 33/801/135/2021 Категорія: 146 Головуючий у суді 1-ї інстанції Корнієнко О. М. Доповідач: Оніщук В. В. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 лютого 2021 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Оніщук В.В., за участю секретаря судового засідання Очеретної М.Ю., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 12 січня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП, в с т а н о в и в : Постановою Ладижинського міського суду Вінницької області від 12 січня 2021 року визнано винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн. Судом першої інстанції встановлено, що 06.12.2020 о 18 год. 20 хв. на автодорозі Стрій Т К - Знам`янка 548 км + 20 м ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «AUDI A4», д.н.з. НОМЕР_1 , не була уважна, не стежила за дорожньою обстановкою, не реагувала на її зміни, не вибрала безпечної швидкості руху, виконуючи об`їзд перешкоди виїхала на смугу зустрічного руху та допустила зіткнення із зустрічним автомобілем марки «VOLKSWAGEN LT-46», д.н.з. НОМЕР_2 . В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. При ухваленні оскаржуваної постанови суд першої інстанції виходив з того, що винність ОСОБА_1 доведена поясненнями останньої, яка визнала вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення та матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №493605 від 10.12.2020; схемою ДТП, з якої видно місце події, розташування транспортних засобів після події ДТП, зафіксовано наявність технічних ушкоджень транспортних засобів; рапортом працівника поліції Уманського РВП про отримання заяви про подію ДТП; протоколом огляду місця дорожньо - транспортної пригоди від 06.12.2020; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 12 січня 2021 року в частині накладення адміністративного стягнення, замінивши накладене стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців на штраф в межах санкції статті 124 КУпАП. В апеляційній скарзі зазначено, що при вирішенні питання про вид стягнення, яке слід застосувати, суддя місцевого суду не в повному об`ємі врахував положення статті 33 КУпАП, зокрема, наявність пом`якшуючих відповідальність обставин, а саме: щире каяття ОСОБА_1 , вчинення адміністративного правопорушення вперше. Також місцевим судом не було взято до уваги те, що ОСОБА_1 офіційно працевлаштована, за місцем роботи характеризується позитивно. При цьому, відсутні обставини, що обтяжують відповідальність. У судовому засіданні, яке проведено в режимі відеоконференції, ОСОБА_1 та її захисник адвокат Бодачевський Р.В. апеляційну скаргу підтримали з посиланням на викладені в ній обставини. Представник ОСОБА_2 (особа якій адміністративним правопорушенням заподіяно шкоду) адвокат Герасимчук С.П. в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, вказавши, що ОСОБА_1 ухиляється від відшкодування заподіяної шкоди. Заслухавши доводи особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, яка просить задовольнити апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, доводи її захисника, пояснення представника ОСОБА_2 , проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд приходить до таких висновків. Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення. Положеннями частини сьомої статті 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. В результаті дослідження матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено такі обставини. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №493605 від 10.12.2020 року, 06.12.2020 о 18 год. 20 хв. на автодорозі Стрій Т К - Знам`янка 548 км + 20 м ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «AUDI A4», д.н.з. НОМЕР_1 , не була уважна, не стежила за дорожньою обстановкою, не реагувала на її зміни, не вибрала безпечної швидкості руху, виконуючи об`їзд перешкоди виїхала на смугу зустрічного руху та допустила зіткнення із зустрічним автомобілем марки «VOLKSWAGEN LT-46», д.н.з. НОМЕР_2 , чим порушила вимоги п. 2.3 «б» та п. 12.1 Правил дорожнього руху України. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Пунктом 2.3 «б» Правил дорожнього руху України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Пунктом 12.1 Правил дорожнього руху України визначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Згідно зі статтею 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються також поясненнями особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протоколом огляду місця дорожньо транспортної пригоди від 06.12.2020, схемою ДТП та поясненнями потерпілих, що містяться в матеріалах справи. Досліджені судом докази у їх сукупності, які узгоджуються між собою, підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, а саме, порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. За змістом ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Відповідно до частини першої статті 34 КУпАП обставинами, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: щире розкаяння винного; відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; вчинення правопорушення неповнолітнім; вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року. Суд першої інстанції застосовуючи до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів строком на 6 місяців врахував характер вчиненого правопорушення, а саме грубе порушення правил дорожнього руху та наслідки такого порушення, а також судом прийнято до уваги те, що ОСОБА_1 не притягувалась до адміністративної відповідальності. Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок щодо призначеного ОСОБА_1 стягнення, оскільки незважаючи на визнання останньою вини у вчиненні правопорушення, має місце грубе порушення ПДР України, наслідками якого є наявність потерпілих та пошкодження транспортних засобів, доказів добровільного відшкодування збитків суду не надано. Щодо аргументів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 офіційно працевлаштована та позитивно характеризується за місцем роботи, то дані обставини, з урахуванням встановлених у справі інших обставин, не можуть бути розцінені як беззаперечна підстава для визначення більш м`якого виду стягнення ніж визначено судом. Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції статті 124 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення. Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст.ст. 245, 247, 280, 289, 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 12 січня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду: В. В. Оніщук