Ухвала КАС ВС № 824/3155/14-а

УХВАЛА 11 лютого 2021 року Київ справа №824/3155/14-а адміністративне провадження №К/9901/3263/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Жука А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Чернівецької обласної прокуратури на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року у справі №824/3155/14-а за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Чернівецької обласної прокуратури про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- ВСТАНОВИВ: 28 січня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Чернівецької обласної прокуратури на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року у справі №824/3155/14-а. Під час перевірки матеріалів касаційної скарги встановлено, що касаційна скарга подана з пропуском строків, встановлених статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне. Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно з частиною 2 статті 329 Кодексу учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Частиною 3 статті 329 Кодексу встановлено, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 5 статті 333 цього Кодексу. Із матеріалів касаційної скарги та справи вбачається, що постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року було проголошено у відкритому судовому засіданні за участю представника скаржника - Самборської Я.А., повний текст було складено 04 листопада 2020 року, а касаційну скаргу направлено до Верховного Суду лише 25 січня 2021 року (згідно відтиску штемпелю на конверті), тобто з пропуском строку встановленого для цього. Разом з касаційною скаргою Чернівецькою обласною прокуратурою заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, в якому скаржник зазначає, що копію оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції станом на 21 січня 2021 року ним не отримано. Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке. Судом встановлено, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції була прийнята у відкритому судовому засідання за участю представника скаржника Самборської Я.А., крім цього, як вбачається з матеріалів справи, 30 жовтня 2020 року представником скаржника Самборською Я.А., була подана заява про видачу копії постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року, отже скаржник був обізнаний про хід розгляду даної справи, та звернувся вперше з касаційною скаргою до Верховного Суду 04 грудня 2020 року, не зазначаючи при цьому коли саме скаржник ознайомився з повним текстом оскаржуваної постанови. Крім цього, відповідно до інформації з автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» (ДСС) ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2020 року вперше подану касаційну скаргу Чернівецької обласної прокуратури було повернуто скаржнику у зв`язку з не зазначенням підстав касаційного оскарження відповідно до частини 4 статті 328 КАС України. Згідно зворотнього поштового повідомлення (код 0102931265404) копію ухвали Верховного Суду від 17 грудня 2020 року про повернення касаційної скарги отримано скаржником 28 грудня 2020 року. 25 січня 2021 року скаржник вдруге звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду. Згідно статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Тобто, особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення. За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Суд звертає увагу скаржника, що для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі посилання повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку. Отже, пропущений строк на касаційне оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність. Вказані заявником доводи, не свідчать про наявність обставин, які би могли зумовити поновлення строку касаційного оскарження. Таким чином, оскільки матеріалами касаційної скарги не підтверджено поважність пропуску строку касаційного оскарження, зокрема з моменту отримання ухвали Верховного Судувід 17 грудня 2020 року про повернення вперше поданої касаційної скарги -28 грудня 2020 року до подання касаційної скарги до Верховного Суду вдруге (25 січня 2021 року), Суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстав пропуску такого строку поважними. З огляду на викладене, Суд не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку на подання касаційної скарги поважними. Зазначені у заяві відповідача про поновлення строку касаційного оскарження підстави не відповідають наведеним вище критеріям і не можуть бути визнані поважними, оскільки не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надають їй права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику можливості повідомити Верховний Суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження. При цьому Суд звертає увагу скаржника на те, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя, а є лише вимогою суду привести касаційну скаргу у відповідність до норм КАС України. Відповідно до частини другої статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно положень частини першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. На підставі вищенаведеного та керуючись статями 169, 329, 330, 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Чернівецької обласної прокуратури про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ньому причини пропуску строку неповажними.

2. Касаційну скаргу Чернівецької обласної прокуратури на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року у справі №824/3155/14-а - залишити без руху.

3. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... А.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко , Судді Верховного Суду