Ухвала КАС ВС № 640/2541/20

УХВАЛА 09 лютого 2021 року Київ справа №640/2541/20 адміністративне провадження №К/9901/1155/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мартинюк Н.М., суддів - Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Кабінету Міністрів України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2020 року у справі №640/2541/20 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Відповідно до частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. За приписами абзацу другого підпункту 15.4 пункту 15 частини першої Розділу VII «Прикінцеві положення» КАС України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Зазначеній справі визначено категорію «Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема, щодо бюджетної системи та бюджетного процесу; державного боргу» (пункт 108090000 Загального класифікатора спеціалізацій суддів і категорій справ, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 21 грудня 2018 року №622; далі - «Загальний класифікатор»). Між тим, присвоєна цій справі категорія не відповідає суті правовідносин, з яких виник спір. З ухвалених у цій справі судових рішень вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині незабезпечення проведення науково-громадської експертизи сформованих набору продуктів харчування, набору продовольчих продуктів і набору послуг для встановлення прожиткового мінімуму на 2020 рік за наслідком втрати чинності 10 липня 2018 року постанови Кабінету Міністрів України № 780 від 11 жовтня 2016 року «Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення»; - визнати протиправними дії Кабінету Міністрів України із встановлення розміру прожиткового мінімуму в Україні на 2020 рік без попереднього проведення і врахування результатів науково-громадської експертизи сформованих набору продуктів харчування, набору продовольчих продуктів і набору послуг для встановлення прожиткового мінімуму, всупереч вимогам статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум»; - визнати протиправними дії Кабінету Міністрів України із розробки та схвалення проекту Закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік» №2000 від 15 вересня 2019 року, його подання на розгляд та затвердження Верховної Ради України з порушенням порядку встановлення у законопроекті розміру прожиткового мінімуму та інших соціальних стандартів і гарантій відповідно до вимог статей 2, 3, 4 Закону України «Про прожитковий мінімум», статей 2, 6 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», та без обґрунтування розрахунку вартісної величини прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період всупереч пункту «є» частини першої статті 38 Бюджетного кодексу України; - зобов`язати Кабінет Міністрів України вчинити дії щодо встановлення прожиткового мінімуму на 2020 рік відповідно до статей 2, 3, 4 Закону України «Про прожитковий мінімум», статей 2, 6 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»; - зобов`язати Кабінет Міністрів України розробити та подати на розгляд Верховної Ради України проект закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», з урахуванням вимог щодо встановлення прожиткового мінімуму та інших соціальних стандартів і гарантій, передбачених статтями 2, 3, 4 Закону України «Про прожитковий мінімум», статтями 2, 6 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії». З огляду на такі обставини справи і позовні вимоги, ця справа відноситься до категорії 108010200 «Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема, щодо організації господарської діяльності, з них дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування певних видів підприємницької діяльності; нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки відповідності» Загального класифікатора. Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 14 січня 2019 року №1 визначено спеціалізації судових палат, згідно з яким на розгляді категорії справ за кодом 108010200 спеціалізуються судді Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав. Тоді як, відповідно до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року №14 судді Мартинюк Н.М., Загороднюк А.Г., Мельник-Томенко Ж.М. входять до складу Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян, внаслідок чого ці судді не наділені повноваженнями розглядати спори, які не віднесені до спеціалізації цієї палати. Тому, суддею-доповідачем Мартинюк Н.М. і суддями Загороднюком А.Г., Мельник-Томенко Ж.М. заявлено самовідводи, які обґрунтовані порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 КАС України, а саме без урахування спеціалізації. Відповідно до частини першої статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. Так, згідно з пунктом 5 частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. За правилами частини першої статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Отже, при визначенні суддів для розгляду цієї справи допущено помилку в їх спеціалізації, що є порушенням порядку визначення складу суду, встановленого статтею 31 КАС України. Керуючись статтями 31, 36, 39, 40 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Задовольнити заяви суддів Мартинюк Н.М., Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М. про самовідвід. Відвести суддів Мартинюк Н.М., Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М. від розгляду касаційної скарги Кабінету Міністрів України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2020 року у справі №640/2541/20 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. Передати касаційну скаргу у справі №640/2541/20 (провадження №К/9901/1155/21) до секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена. …………………………… …………………………… ……………….………….. Н.М. Мартинюк А.Г. Загороднюк Ж.М . Мельник-Томенко, Судді Верховного Суду