Ухвала КАС ВС № 340/3848/20

УХВАЛА 11 лютого 2021 року м. Київ справа № 340/3848/20 адміністративне провадження № К/9901/3432/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шевцової Н.В., суддів: Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е. перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у справі №340/3848/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльності Державної казначейської служби України щодо невиконання, протягом тривалого часу, постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року у справі №404/6261/17; - зобов`язати Державну казначейську службу України здійснити виконання виконавчого листа від 08 листопада 2018 року у справі №404/6261/17 шляхом перерахування на користь ОСОБА_1 3 242,00 грн. 22 вересня 2020 року ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року, відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. На вказані ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду позивач подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 29 січня 2021 року. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Частиною другою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлений вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, після їх перегляду в апеляційному порядку. Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмова у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з наступного. Суди попередніх інстанцій установили, що позовні вимоги ОСОБА_1 у цій справі №340/3848/20 стосуються невиконання Державною казначейською службою України постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року у справі №404/6261/17. Відповідно до частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. З огляду на приписи частин другої та четвертої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Отже, судове рішення виконується безпосередньо та його виконання не потребує ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Таким чином, статтею 383 КАС України встановлено форму судового контролю за виконанням рішення, який здійснюється за заявою особи на користь якої ухвалено рішення. При цьому наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, унеможливлює здійснення захисту прав та інтересів стягувача у порядку позовного провадження, оскільки процесуальним законодавством не передбачено можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та Кодексом адміністративного судочинства України. Водночас, невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження, а тому вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в іншому (новому) судовому провадженні не розглядаються. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №686/23317/13-а, від 06 лютого 2019 року у справі №816/2016/17, а також у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 та від 03 квітня 2019 року у справі №820/4261/18. У спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує наявність підстав для здійснення судового контролю за виконанням рішення. У зв`язку із вказаним, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 серпня 2019 року у справі №522/10140/17. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі, правильно застосував положення пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, не викликає сумнівів щодо застосування чи тлумачення цієї норми права. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Згідно з частиною другою статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. На підставі викладеного, керуючись частиною другою статті 333 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 340/3848/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.В. Шевцова Судді Н.А. Данилевич В.Е. Мацедонська