Постанова 4857 № 351/1741/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 351/1741/20 пров. № А/857/1996/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Шевчук С.М., суддів Кухтея Р.В., Шинкар Т.І., за участі секретаря судового засідання Смолинця А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 29 грудня 2020 року (додаткове рішення ухвалене у м. Снятин у відкритому судовому засіданні, судом під головуванням судді Калиновського М.М., дата складання повного тексту рішення суду не зазначена) у справі № 351/1741/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника СРПП №4 старшого лейтенанта поліції Хапіцького Сергія Васильовича, Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та скасування постанови про адміністративне правопорушення, суд - ВСТАНОВИВ: І.

ОПИСОВА ЧАСТИНА В жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, яким просив: визнати дії поліцейського СРПП №4 Хапіцького Сергія Васильовича щодо винесення постанови серії БАА №503764 від 08.12.2019 про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП відносно нього незаконним; визнати протиправною постанову серії БАА №503764 від 08.12.2019 про адміністративне правопорушення та скасувати її, а провадження у справі закрити. Рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 27 листопада 2020 року позов задоволено. Визнано дії начальника СРПП №4 Хапіцького Сергія Васильовича щодо винесення постанови серії БАА №503764 від 08.12.2019 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 850 грн за порушення вимог ч. 1 ст. 126 КУпАП - незаконними. Визнано постанову про адміністративне правопорушення серії БАА №503764 від 08.12.2019 протиправною та скасовано її, а провадження по справі закрито. 29 грудня 2020 року представник позивача подав до суду клопотання про вирішення питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 13 500 грн (а.с.72-73). Додатковим рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 29 грудня 2020 року клопотання задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 2500 грн. Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить змінити додаткове рішення суду, стягнувши з Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області на його користь понесені витрати на правничу допомогу в сумі 13 500 грн. На обґрунтування апеляційних вимог позивач посилається на те, що не погоджується з додатковим рішенням суду першої інстанції щодо зменшеного розміру присуджених витрат на правову допомогу, оскільки час витрачений адвокатом для надання правничих послуг позивачу є обґрунтованим та співмірним з розглядом справи. Також вказує, що відповідно до ст. 134 КАС України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Водночас, як вбачається із змісту додаткового рішення, відповідач не навів жодних доводів та не оспорював витрачений представником позивача час на консультації, вивчення документів, підготовку документів та участі представника в судових засіданнях. Відповідач - Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, додаткове рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні клопотання позивача про вирішення питання про судові витрати відмовити. У зв`язку з критичною ситуацією, що склалася із фінансовим забезпеченням діяльності судів, зокрема, відсутністю асигнувань на оплату послуг з пересилання поштової кореспонденції, повістки-повідомлення скеровано за допомогою електронних засобів зв`язку на офіційну електронну адресу учасників справи. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 127 КАС України часом вручення повістки вважається день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи. Учасники справи були повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені у відповідності до вимог ст. 268 КАС України, шляхом надіслання повідомлень на електронні пошти зазначених учасників справи, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. В судове засідання не прибули, представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі. Клопотань про відкладення слухання справи не направляли. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи обставини, що 08.12.2019 начальником СРПП №4 старшим лейтенантом поліції Хапіцьким Сергієм Васильовичем винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАА №503764, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн за вчинення правопорушення передбаченого ст.126 ч.1 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою позивач звернувся до суду з адміністративним позовом. Враховуючи, що позивач скористався правової допомогою для розгляду даної справи, представник позивача подав до суду клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу адвоката. ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Задовольняючи клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку зважаючи на предмет спору, незначну складність адміністративної справи, враховуючи, що розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, суд вважав, що судові витрати, які просить стягнути представник позивача є надмірними, тому підлягають зменшенню. ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Досліджуючи доводи відповідача з приводу завищеного розміру судових витрат, які понесені позивачем на правову допомогу, які присуджені з відповідача на користь позивача, то колегію суддів враховано наступне. Частиною 1 ст. 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 132 КАС України). Частинами 1 та 2 ст. 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Відповідно до вимог ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу адвоката позивачем надані суду: 1.Договір про надання правової (правничої) допомоги від 01.10.2020 (а.с.74);

2. Додаток №1 до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.10.2020 (а.с.75);

3. Звіт (акт) про надані позивачу послуги у зв`язку з розглядом справи №351/1741/20 у суді першої інстанції (а.с.76); 4. квитанція до прибуткового касового ордеру про оплату послуг у сумі 13500 грн (а.с.77). Відповідно до звіту (акту) позивачу надані послуги у зв`язку з розглядом справи №351/1741/20 у суді першої інстанції, а саме: Попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин 1 год; Вивчення та правовий аналіз матеріалів справи 1 год; Підготовка позовної заяви до суду та засвідчення копій, які додаються 4 год; Підготовка та участь в судовому засіданні 1 год; Підготовка та участь в судовому засіданні 1 год; Підготовка та участь в судовому засіданні 1 год. Всього затраченого часу становить 9 год, вартість 1 год - 1500 грн. Разом 13500 грн. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012 (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону, іншими видами правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. В межах розгляду даної справи представником позивача було здійснено представництво та надано інші види правової допомоги (консультації, складання процесуальних документів тощо). Присуджуючи позивачу частково відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2500 грн, суд першої інстанції виходив з того, що справа за вказаною позовною заявою в своїй категорії є стандартною, не складною, врахував значення даної справи для позивача, не великий розмір штрафу накладеного на позивача в сумі 850 грн. У зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що вартість надання таких послуг адвоката в даній категорії справ в заявленій сумі 13500 грн є завищеною, а тому в даному випадку витрати на правову допомогу за надані послуги на правничу допомогу підлягають зменшенню. Досліджуючи доводи позивача стосовно того, що суд першої інстанцій не мав правових підстав для зменшення витрат на професійну правничу допомогу, позаяк відповідач не подавав клопотання про їх зменшення, то колегія суддів зазначає наступне. 08.12.2020 року на адресу суду першої інстанції надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 64-68), з якого вбачається, що відповідач категорично заперечував проти задоволення вимоги позивача стосовно присудження йому витрат на правничу допомогу у заявленому ним розмірі, вказавши, що визначена вартість послуг адвоката взагалі є завищеною та не відповідає цінам, що склалися на ринку послуг з надання правничої допомоги у Івано-Франківській області за даною складністю справ, а розмір таких витрат є необґрунтованим та непропорційним до предмету спору. У зв`язку з чим просив в цілому відмовити у задоволенні всіх вимог позивача (в тому рахунку і вимоги щодо присудження на користь позивача витрат на правничу допомогу адвоката у цій справі). Як наслідок приведених обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що приведені у відзиві на позовну заяву доводи відповідача (який фактично вказував на не співмірність заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи та просив в цілому відмовити у задоволені всіх вимог позивача) є правовою підставою для надання судом правової оцінки зазначеним доводам та вирішення вимоги позивача про присудження витрат на професійну правничу допомогу з урахування їх співмірності. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Отож під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення іншої сторони проти присудження витрат на професійну допомогу адвоката у зв`язку із їх не співмірністю, підставно керувався критеріями, визначеними частинами 7, 8, 9 ст. 139 КАС України, при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягали присудженню на користь позивача За наведених обставин, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи позивача щодо безпідставного зменшення судом розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки суд першої інстанції дослідив зміст договору про надання правової допомоги, розрахунок гонорару за надання правової допомоги та здійснених витрат виконаних адвокатом, квитанцію, а також врахував критерії об`єктивного визначення розміру гонорару за послуги адвоката у цій справі, з урахуванням конкретних обставин справи, та при вирішенні питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу дійшов правильного висновку щодо необхідності обмеження розміру витрат з 13500 грн до 2500 грн. Як наслідок, доводи апеляційної скарги позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування додаткового рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення. Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для його скасування чи зміни відсутні. Доводи апеляційної скарги, в силу викладеного вище, висновків суду першої інстанції не спростовують. Керуючись ст. 134, ст. 139, ст. 252, ст. 308, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328, ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Додаткове рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 29 грудня 2020 року у справі № 351/1741/20 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 11 лютого 2021 року.