Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/16721/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 06 квітня 2022 року м. Дніпросправа № 160/16721/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Шальєвої В.А., Олефіренко Н.А., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 року в адміністративній справі №160/16721/21 (суддя у 1 інстанції Захарчук-Борисенко Н.В.) за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, в якому просив: - визнати протиправною відмову Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, в задоволенні запиту позивача на отримання публічної інформації та надання позивачу запитуваної інформації, а саме: адрес у мережі Інтернет сторінки на веб-сайті Межиріцької ОТГ, та сторінки на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних, на яких оприлюднений у формі відкритих даних, перелік об`єктів комунальної власності Межиріцької ОТГ, які підлягають приватизації; копії переліку об`єктів комунальної власності Межиріцької ОТГ, які підлягають приватизації; - зобов`язати Виконавчий комітет Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області надати позивачу адреси у мережі Інтернет сторінки на веб-сайті Межиріцької ОТГ, та сторінки на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних, на яких оприлюднений у формі відкритих даних, перелік об`єктів комунальної власності Межиріцької ОТГ, які підлягають приватизації; копії переліку об`єктів комунальної власності Межиріцької ОТГ, які підлягають приватизації; - стягнути з Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області на користь позивача понесені витрати на правову допомогу в розмірі 3600,00 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог щодо стягнення витрат на правничу допомогу, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить змінити рішення суду першої інстанції та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 3600,00 грн. Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З огляду на приписи ч. 1 ст. 308 КАС України, предметом розгляду апеляційної скарги є рішення суду в частині відмовлених позовних вимог, а саме відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу. Так, ч. 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч.3 ст. 132 КАС України). Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем було надано договір по надання правової допомоги №17/02-6 з додатком про перелік та орієнтовану вартість послуг з надання професійної правової допомоги, акт приймання-передачі наданих послуг, звіт про виконання договору. Відмовляючи у задоволені стягнення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не надано документу про підтвердження сплати витрат на правничу допомогу. Водночас, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.4.9 додаткової угоди №1 від 01.09.2021 року позивач сплачує адвокатському об`єднанню, а також інші витрати понесення ним, на протязі 6 місяців з дня підписання акту приймання-передачі послуг. Так, акт приймання-передачі послуг датований від 15.12.2021 року, а тому на час винесення рішення суду першої інстанції у позивача не виник обов`язок сплатити витрати на правничу допомогу. Слід також зазначити, що відповідні умови щодо оплати витрат на правничу допомогу не суперечить чинному законодавству. Означене також узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 року №813/481/18. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 3600,00грн. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 320, 321, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 року в адміністративній справі №160/16721/21 - задовольнити. Скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 року в адміністративній справі №160/16721/21 в частині відмови у задоволені позовних щодо стягнення витрат на правничу допомогу та ухвалити нове рішення в цій частині, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 41800745) на користь ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 3600,00грн. (три тисячі шістсот грн. нуль коп.). Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ч. 2 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - суддя С.В. Білак суддя В.А. Шальєва суддя Н.А. Олефіренко