Постанова 4854 № 420/3334/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/3334/20 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С. Дата і місце ухвалення 05.10.2020р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - Ступакової І.Г. суддів - Бітова А.І. - Лук`янчук О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня2020 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафів,- В С Т А Н О В И В: 17.04.2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, в якому просила визнати протиправними та скасувати постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 06.03.2020 року № 76, № 77, № 78, якими до неї застосовано штрафи за порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». В обґрунтування позовних вимог ФОП ОСОБА_1 посилалась на необґрунтованість висновків перевіряючих про здійснення нею продажу продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, з огляду на те, що продукція, зазначена в акті перевірки, та стосовно якої посадовими особами відповідача нібито встановлені порушення, використовується нею як особисті речі та була розміщена у торгівельному приміщенні магазину в якості декору. Позивач наполягала на тому, що продаж продукції, яка не відповідає встановленим вимогам нею не здійснювався, а тому в даному випадку відсутні підстави для притягнення її до відповідальності за порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Крім того, позивач, посилаючись на положення ст. 61 Конституції України, вважала протиправним притягнення її відповідачем до відповідальності тричі згідно трьох постанов № 76, № 77 та № 78 за одне й те саме порушення. З огляду на зазначене позивач просила суд першої інстанції визнати протиправними та скасувати оскаржувані постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилалась на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин по справі. Апелянт, аналогічно доводам, викладеним у позовній заяві, посилалась на те, що нею не здійснювалось продажу продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, а продукція, про яку йдеться мова в акті перевірки, була призначена не для продажу, а використовувалась в якості предметів інтер`єру для підвищення покупної привабливості іншої продукції (меблів). На думку апелянта, відповідачем не доведено факту порушення нею вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а тому підстави для накладення на неї штрафів відсутні. Також апелянт посилалась на те, що фактично за одне порушення, передбачене п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», її тричі було притягнуто до відповідальності, що суперечить положенням ст. 61 Конституції України. Позивач вважає, що оскільки в ході проведення перевірки відповідачем було встановлено порушення одного виду, то і до юридичної відповідальності позивач повинен бути притягнутий за одне порушення один раз. В апеляційній скарзі апелянт посилалась на те, що судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки вказаним вище доводам, не встановлено факту введення нею в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам. На підставі зазначеного апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 року та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. 19.01.2021 року Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області подало відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив залишити апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п. 1 та 3 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та учасниками справи не заперечується, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 16.05.2000р., та здійснює діяльність за видами КВЕД: 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям (основний); КВЕД 46.15 Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами; КВЕД 47.59 Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах. 21.02.2020 року, на підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 17.02.2020 року № 654, направлення на проведення перевірки №554 від 17.02.2020 р., працівникам ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, було проведено перевірку характеристик продукції у формі планової (виїзної поєднаної з невиїзною) перевірки суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 за адресою: м. Одеса, 6-й км Овідіопольської дороги, ТЦ «Шостий елемент». Згідно направлення на проведення перевірки від 17.02.2020 року № 554, предметом перевірки були характеристики електричного та електронного обладнання, в т.ч. низьковольтного; електричних ламп та світильників, що знаходяться у розповсюджувача, виробника ФОП ОСОБА_1 . За наслідками проведення перевірки Головним управлінням Держпродспоживслужби складено акт перевірки № 555 від 21.02.2020 року, в якому встановлено порушення пп. 8, 12, 13, 19, 20, 21, 28, 41, 42, 43 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015 року №1067; пп. 6, 8, п. 2 додатку 3 Технічного регламенту енергетичного маркування електричних ламп та світильників, затвердженого постановою КМУ від 27.05.2015 року №340. В акті зазначено про виявлення продукції (додаток 1.1-1.3до акту перевірки), на якій відсутній знак відповідності технічним регламентам, а саме: на продукції або на її табличці з технічними даними не нанесено знак відповідності технічним регламентам; продукція не супроводжується інформацією про найменування та контактну поштову адресу виробника та імпортера, не супроводжується інструкцією та інформацією, які складені згідно з вимогами закону про порядок застосування мов; на продукції, пакуванні та супровідних документах відсутня енергетична етикетка. У додатках 1.1-1.3 до акту перевірки наведено інформацію щодо ідентифікації продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, а саме: світильник настільний DELTA CERAMICHE, модифікація (артикул) 511/ORO, виробник Італія, 250V/50Hz; F 27 max60wx1; світильник настільний VIA VENETO, артикул 039, виробник Італія; світильник настільний DELTA CERAMICHE, модифікація (артикул) 525/ORO, виробник Італія, 250V/50Hz; F 27 max60wx1. З матеріалів справи встановлено, що Головним управлінням Держпродспоживслужби було надано ФОП ОСОБА_1 вимогу про надання належним чином завірених копій документів на оглянуту 21.02.2020 року в ході перевірки продукцію, зокрема, прибуткові накладні та накладні на постачання товару, договори на постачання продукції, декларації про відповідність продукції вимогам Технічного регламенту на оглянуту продукцію: 0027 525/ORO; 039; 511/ ORO. Строк для надання документів встановлено до 28.02.2020 року. 04.03.2020 року головним спеціалістом Головного управління Держпродспоживслужби було складено протокол про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність харчової продукції» від 04.03.2020 року, в якому зафіксовані порушення ФОП ОСОБА_1 , які полягають у введенні в обіг продукції (додатки 1.1-1.3 до акту перевірки), яка не відповідає встановленим вимогам. В подальшому, 06.03.2020 року, за результатами розгляду акту перевірки характеристик продукції № 555 від 21.02.2020 року, протоколу № 42 від 04.02.2020 року Головним управлінням Держпродспоживслужби було прийнято три постанови про накладення на ОФП ОСОБА_1 штрафу за порушення п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» - № 76, № 77, №

78. Згідно кожної постанови на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 грн.). Не погоджуючись з прийнятими відповідачем постановами про накладення штрафу, ФОП ОСОБА_1 оскаржила їх до суду першої інстанції, посилаючись на їх протиправність та необґрунтованість. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції за порушенняп. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», та про відсутність підстав для скасування оскаржуваних постанов від 06.03.2020 року. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне: Відповідно до статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів. Повноваження відповідача у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, законами України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Відповідно до статті Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Спеціальним у спірних правовідносинах є Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції`від 02 грудня 2010 року№ 2735-VI (далі- Закон №2735-VI), статтею 1 якого визначено, що державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам. На виконання статті 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції`Кабінет Міністрів України постановою від 28.12.2016 року №1069 затвердив Перелік видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до пункту 25 цього Переліку до виду продукції, щодо якого здійснюється державний ринковий нагляд (сфера відповідальності органу державного ринкового нагляду), належить електричне та електронне обладнання; органом державного ринкового нагляду з цього питання є Держпродспоживслужба. Згідно ч. 1 ст. 10 Закону № 2735-VI, ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Пунктами 4, 11 частини першої статті 11 Закону №2735-VI передбачено, що з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування); вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог. Частиною першою статті 22 Закону №2735-VI передбачено, що заходами ринкового нагляду є, зокрема, перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування). Відповідно до частин першої-четвертої статті 23 Закону №2735-VI під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції. Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки. Згідно з частиною сімнадцятою цієї статті за результатами перевірки характеристик продукції посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, складає акт відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Відповідно до частини першої статті 44 Закону №2735-VI, суб`єкти господарювання за порушення цього Закону несуть згідно з законами України цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність. Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадовими особами органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складається протокол, який разом із поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, передається посадовим особам, уповноваженим розглядати такі справи. Рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою (частина п`ята статті 44 Закону №2735-VI). Статтею 44 цього Закону встановлено відповідальність як для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, так і до розповсюджувачів продукції. Як вбачається з оскаржуваних постанов, позивача притягнуто до відповідальності саме за п.2 ч. 2 ст. 44 Закону №2735-VI, як особу, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг. Згідно п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону №2735-VI, до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п`ятисот до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Слід зазначити, що згідно ч. 5 ст. 8 Закону №2735-VI, суб`єкти господарювання зобов`язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати:1) суб`єкта господарювання, який поставив їм продукцію; 2) суб`єкта господарювання, якому вони поставили продукцію. Частиною 7 статті 8 Закону №2735-VI визначено, що у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію. Як вже зазначалось вище, відповідачем надавалась позивачу вимога про надання документів, в тому числі прибуткових накладних, накладних на товар, договорів на постачання продукції. Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, будь-яких документів, які б дали змогу ідентифікувати особу, яка ввела продукцію в обіг, позивачем до Головного управління Держпродспоживслужби надано не було. З огляду на зазначене, враховуючи положення ч. 7 ст. 8 Закону №2735-VI позивач вважається особою, що ввела продукцію в обіг. В ході проведення перевірки відповідачем встановлено порушення пп. 8, 12, 13, 19, 20, 21, 28, 41, 42, 43 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1067 (далі Технічний регламент). Згідно п.п. 1, 2 вказаного Технічного регламенту, він встановлює вимоги стосовно захисту здоров`я та безпеки людей і свійських тварин та майна, яким повинно відповідати низьковольтне електричне обладнання (далі - електрообладнання) з метою надання його на ринку України.Дія цього Технічного регламенту поширюється на електрообладнання, призначене для використання за номінальної напруги від 50 до 1000 В змінного струму та від 75 до 1500 В постійного струму, крім обладнання та явищ, зазначених у додатку

1. Відповідно до п.п. 8, 12 Технічного регламенту, виробники складають технічну документацію, визначену в додатку 3, та проводять процедуру оцінки відповідності, зазначену в додатку 3, або забезпечують її проведення.Якщо відповідність електрообладнання цілям, пов`язаним з безпечністю, була доведена зазначеною процедурою оцінки відповідності, виробники складають декларацію про відповідність і наносять знак відповідності технічним регламентам. Виробники зазначають своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу на електрообладнанні, а якщо це неможливо, - на його пакуванні чи в документі, що супроводжує таке електрообладнання. В адресі повинно зазначатися єдине місце, за яким можна зв`язатися з виробником. Контактні дані наводяться згідно з вимогами закону щодо порядку застосування мов. Пунктом 13 Технічного регламенту передбачено, що виробники забезпечують супроводження електрообладнання інструкціями та інформацією про безпечність, складеними згідно з вимогами закону щодо порядку застосування мов. Зазначені інструкції та інформація про безпечність, а також будь-яке маркування повинні бути чіткими, зрозумілими та дохідливими. Перед введенням електрообладнання в обіг імпортери пересвідчуються в тому, що виробник провів відповідну процедуру оцінки відповідності та склав технічну документацію, на це електрообладнання нанесено знак відповідності технічним регламентам, воно супроводжується необхідними документами, а також що виробник виконав вимоги, визначені у пунктах 11 і 12 цього Технічного регламенту. Якщо імпортер вважає або має підстави вважати, що електрообладнання не відповідає цілям, пов`язаним з безпечністю, він не вводить таке електрообладнання в обіг до приведення його у відповідність з цими цілями. Якщо зазначене електрообладнання становить ризик, імпортер повідомляє про це виробнику та відповідному органу державного ринкового нагляду. Відповідно до п.п. 20-21 Технічного регламенту, імпортери зазначають своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу на електрообладнанні, а якщо це неможливо, - на його пакуванні чи в документі, що супроводжує таке електрообладнання. Контактні дані наводяться згідно з вимогами закону щодо порядку застосування мов. Імпортери забезпечують супроводження електрообладнання інструкціями та інформацією про безпечність, складеними згідно з вимогами закону щодо порядку застосування мов. В свою чергу, пунктом 28 Технічного регламенту передбачено, що перед наданням електрообладнання на ринку розповсюджувачі перевіряють, що на таке електрообладнання нанесено знак відповідності технічним регламентам, воно супроводжується необхідними документами, а також інструкціями та інформацією про безпечність, складеними згідно з вимогами закону про порядок застосування мов, а також що виробник та імпортер виконали вимоги, визначені відповідно у пунктах 11, 12 і 20 цього Технічного регламенту. Якщо розповсюджувач вважає або має підстави вважати, що електрообладнання не відповідає цілям, пов`язаним з безпечністю, він не надає таке електрообладнання на ринку до приведення його у відповідність з такими цілями. Якщо зазначене електрообладнання становить ризик, розповсюджувач повідомляє про це виробнику або імпортеру, а також відповідному органу державного ринкового нагляду. Пунктами 41-43 Технічного регламенту визначено загальні принципи маркування знаком відповідності технічним регламентам, а також правила та умови нанесення знака відповідності технічним регламентам. Так, встановлено, що знак відповідності технічним регламентам застосовується згідно із загальними принципами маркування зазначеним знаком, установленими законом. Знак відповідності технічним регламентам наноситься на електрообладнання або на його табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер електрообладнання, знак відповідності технічним регламентам наноситься на пакування та на супровідні документи. Знак відповідності технічним регламентам наноситься перед введенням електрообладнання в обіг. В свою чергу додатком 3 до Технічного регламентуенергетичного маркування електричних ламп та світильників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 27 травня 2015 р. № 340, встановлено вимоги до енергетичної етикетки, зокрема, до енергетичної етикетки для електричної лампи, представленої у пункті продажу, не надрукованої на упаковці електричної лампи, а також енергетичної етикетки для світильників, які представлені у пункті продажу. За наслідками проведення перевірки у магазині, в якому здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 , посадовими особами відповідача було виявлено три світильника настільних,на яких (або на табличці з технічними даними яких) не нанесено знак відповідності технічним регламентам; які не супроводжуються інформацією про найменування та контактну поштову адресу виробника та імпортера, не супроводжуються інструкцією та інформацією, які складені згідно з вимогами закону про порядок застосування мов. Крім того, посадовими особами встановлено, що на виявлених світильниках, пакуванні та супровідних документах відсутня енергетична етикетка. Саме у зв`язку із виявленням вказаних порушень позивач, як особа, яка вважається такою, що ввела в обіг продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам, була притягнута до відповідальності у вигляді накладення штрафів. В свою чергу, позивачем не заперечується факт невідповідності виявленої продукції встановленим вимогам. Заперечуючи правомірність притягнення до відповідальності, позивач посилалась на те, що вона не здійснювала продаж продукції, невідповідність якої технічним вимогам була виявлена відповідачем. Як зазначила ФОП ОСОБА_1 у своєму позові та в апеляційній скарзі, продукція, про яку йдеться мова в акті перевірки характеристик продукції, перебувала на місці здійснення нею господарської діяльності в якості декору; на вказаній продукції містились таблички з написом «не для продажу». На спростування вказаних доводів позивача Головним управлінням Держпродспоживслужби були надані матеріали, зібрані під час проведення перевірки (які є додатками до акту перевірки від 21.02.2020 року № 555), а саме, копія Інвентарної книги по предметам інтер`єру, в якій містяться найменування предметів інтер`єру, їх артикули, характеристики предметів інтер`єру та їх кількість,фотознімки виявленої продукції, яка не відповідає встановленим вимогам. Судом першої інстанції вірно встановлено, що з дослідження Інвентарної книги по предмета інтер`єру не встановлено наявність у переліку предметів інтер`єру продукції, яка була виявлена відповідачем під час проведення перевірки, а саме світильників настільних DELTA CERAMICHE, артикули 511/ORO та 525/ORO, а також світильника настільногоVIA VENETO, артикул

039. Крім того, здійсненими під час проведення перевірки фотознімками підтверджується відсутність на згадуваній продукції інформації, яка підлягає нанесенню відповідно до Технічних регламентів, а також табличок «Не для продажу». Таким чином, наданими відповідачем доказами спростовуються доводи позивача про нездійснення нею продажу згаданої продукції. Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. За наслідком дослідження наданих сторонами доказів, колегія суддів доходить висновку, що відповідачем належними доказами підтверджено факт введення позивачем в обіг продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам, що згідно з нормами Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», є підставою для притягнення ФОП ОСОБА_1 до відповідальності. Що стосується посилань позивача на безпідставне винесення відповідачем трьох постанов про накладення штрафу, що, на її думку, свідчить пропритягнення її тричі до відповідальності за одне порушення, передбачене п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», колегія суддів зазначає наступне: Пунктом 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачена відповідальність, зокрема, за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам. Згідно ст. 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції`продукція це будь-яка речовина, препарат або інший товар, виготовлений у ході виробничого процесу. Статтею 8 цього Закону визначено, що виробники зобов`язані, зокрема, зазначати на продукції або її упаковці найменування та місцезнаходження виробника, назву, тип або номер моделі, номер партії або серійний номер тощо. Суд першої інстанції вірно зазначив, що кожен товар, речовина або препарат має свої індивідуальні характеристики, зокрема виробника, ціну, дату виробництва, унікальний номер або код, за яким ідентифікується цей товар (продукція). З матеріалів справи вбачається, що в ході проведення перевірки відповідачем було виявлено три продукції (товару), яка (ий) не відповідає встановленим Технічними регламентами вимогам, при чому вказана продукція відрізняється за модифікацією (артикулами), а також типом моделі. Таким чином, відповідачем правомірно було притягнуто позивача до відповідальності за введення в обіг кожного виду продукції, який не відповідає встановленим вимогам. Враховуючи все вищенаведене, колегія судів вважає, що прийняті Головним управлінням Держпродспоживслужби постанови про накладення штрафу від 06.03.2020 року № 76, № 77 та № 78 є законними та обґрунтованими, а тому скасуванню не підлягають. Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені в позовній заяві та яким суд першої інстанції вже надав правову оцінку. Позивачем в поданій апеляційній скарзі не наведено жодного доводу стосовно порушення судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Вказаних обставин не встановлено і судом апеляційної інстанції в ході розгляду даної справи. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення. За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається. Відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. З огляду на залишення без змін рішення суду першої інстанції, підстави для нового розподілу судових витрат, відповідно до ст. 139 КАС України, відсутні. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягають. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку, відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України, не підлягає. Повний текст судового рішення виготовлений 11 лютого 2021 року. Суддя-доповідач: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук