Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 323/671/20(2-а/323/27/20)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 03 лютого 2021 року м. Дніпросправа № 323/671/20(2-а/323/27/20) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головно управління Національної поліції в Запорізькій області на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 25.11.2020 року в адміністративній справі №323/671/20(2-а/323/27/20) (суддя у 1 інстанції Плечищева О.В.) за позовом ОСОБА_1 до поліцейського сектору регулювання патрульної поліції Оріхівського відділу поліції Пологівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій обл. Махнорило Дмитра Васильовича, Головно управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду до поліцейського сектору регулювання патрульної поліції Оріхівського відділу поліції Пологівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій обл. Махнорило Дмитра Васильовича, Головно управління Національної поліції в Запорізькій області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 1834654 винесену 07.12.2019 року інспектором СРПП Оріхівського відділення поліції Пологівського відділу Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області Махнорилом Дмитром Васильовичем про притягнення його позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у сумі 510 грн. Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях позивача, що свідчить про безпідставність прийняття оскаржуваної постанови. Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 25.11.2020 року адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 1834654 від 07.12.2019 року, винесену поліцейським сектору реагування патрульної поліції Оріхівського ВП Пологівського ВПГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 2 ст.126 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч. 2 ст.126 КУпАП закрито. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Національної поліції в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволені позову. Справа судом розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду у суді апеляційної інстанції, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1934654 від 07.12.2019 року, на позивача накладено штраф у розмірі у сумі 510,00грн. Підставою для прийняття вказаної постанови стало те, що позивач, керуючи транспортним засобом НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , на вимогу працівника поліції не пред`явив посвідчення водія, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Принцип презумпції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах. Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, та іншими документами. Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Серед вимог ч.1 ст. 280 КУпАП вказано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Нормою статті 52 Закону України «Про дорожній рух» визначено, зокрема, що контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль). Відповідно до вимог ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Частиною 1 статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку. Так, відповідно до ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»). Крім того, п.2 пп.2.1.б) ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту технічний талон). Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вчиненого позивачем адміністративного правопорушення, зокрема, відеозапису. При цьому, суд першої інстанції вірно зазначив, що в спірній постанові міститься інформація щодо посвідчення водія НОМЕР_3 12.07.2019 року, що додатково вказує про його наявність на час зупинки позивача. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам частини 2 статті 71 КАС України, не надав належних і допустимих у розумінні статті 70 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність винесення ним оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення та не спростував тверджень позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головно управління Національної поліції в Запорізькій області на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 25.11.2020 року в адміністративній справі №323/671/20(2-а/323/27/20) - залишити без задоволення. Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 25.11.2020 року в адміністративній справі №323/671/20(2-а/323/27/20) - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - суддя С.В. Білак суддя Н.А. Олефіренко суддя В.А. Шальєва