Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/1294/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/1294/20 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Шляхтицького О.І., суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року по справі № 420/1294/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Юніон Груп" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення,- ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог. У лютому 2020 року ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЮНІОН ГРУП» звернулось з адміністративним позовом, у якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500030/2020/000001/2 від 24.01.2020; - визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500030/2020/00007 від 24.01.2020. - стягнути з Одеської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЮНІОН ГРУП» понесені позивачем судові витрати. В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що 03.12.2019 між компанією «PILSAN DIS TICARET LTD. STI» (Туреччина), як продавцем, та ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП», як покупцем, укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) б/н. Відповідно до умов зазначеного договору, орієнтовний план закупівлі Позивачем товару становить 1 контейнер продукції щомісячно. На виконання умов зазначеного контракту підприємство-нерезидент відправник «PILSAN DIS TICARET LTD. STI» поставило Позивачу товар: іграшки колісні для катання дітей у частково розібраному стані без двигуна, машинки педальні - арт. 07 314, «Трактор» - 308 шт., - арт. 07 315, «Ескаватор» - 100 шт., виробник - «PILSAN DIS TICARET LTD. STI» (Туреччина), торгівельна марка - «PILSAN», країна виробництва - Турція (ТR). З метою здійснення митного оформлення товару Позивач до Одеської митниці Держмитслужби 23.01.2020 подав митну декларацію № UA500030/2020/200782, в якій митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору. Було розраховано митну вартість товару - 8 788,85 дол. США. Також, позивач до митного оформлення надав: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів б/н від 03.12.2019, інвойс від 20.12.2019 № PS02019000000328, коносамент від 27.12.2019 № UCLUA19X1671, декларація про походження товару № 0992766 від 23.12.2019 року, пакувальний лист № 836754-4, довідка щодо транспортних витрат від 15.01.2020 № 0612-1, митна декларація країни-відправлення від 20.12.2019 року № 19343100ЕХ15504, акт про проведення огляду товарів від 22.01.2020 року № UA500040/2020/0372, міжнародна транспортна накладна СMR № 0091, лист PILSAN DIS TICARET LTD. STI б/н від 24.01.2020 року. За результатом опрацювання всіх поданих документів Відповідачем було встановлено, що подані документи містять розбіжності. Враховуючи вищезазначене відповідачем було зобов`язано Позивача протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. На виконання даної вимоги відповідачу було надано витяг із каталогу та прайс-лист на продукцію із позначенням торгівельною маркою «PILSAN» та примірник договору транспортно-експедиторських послуг від 31.07.2019 року № 31079-72. 24.01.2020 року Одеська митниця Держмитслужби склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи попуску пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500030/2020/00007 на підставі рішення про коригування митної вартості товарів № UA500030/2020/000001/2 від 24.01.2020 року, яким відповідач здійснив коригування митної вартості товару на підставі операцій з аналогічними товарами з дотриманням умов, що визначені у статті 59 МК УКРАЇНИ. Митну вартість скориговано до загальної суми 14 146,59 доларів США. Позивач зазначає, що встановивши відсутність достатніх відомостей, які підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Вимагаючи від декларанта відомості про розмір понесених витрат на пакування, митний орган не врахував, що поставка товару здійснюється на умовах EXW згідно з якими продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару. Також, представник позивача зазначає, що до митного оформлення було надано документи на підтвердження понесення ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» транспортних витрат. Представник позивача, також, зазначає, що невідповідність у товаросупровідних документах місця навантаження товару жодним чином не впливає на числове значення складових митної вартості товару. Також, представник позивача вказує на те, що підприємство PILSAN DIS TICARET LTD. STI є структурним підрозділом PILSAN PLASTIK VE OYUNCAK SAN.A.S, що підтверджується листом компанії-нерезидента, який був наданий до митного оформлення. Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву у якому зазначив, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці Держмитслужби разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларантом не було надано до митниці витребувані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 27 липня 2020 року позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500030/2020/000001/2 від 24.01.2020. Визнав протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500030/2020/00007 від 24.01.2020. Стягнув з Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» (код ЄДРПОУ 43096047) суму сплаченого судового збору в розмірі 14 823 грн. 89 коп. (чотирнадцять тисяч вісімсот двадцять три гривні вісімдесят дев`ять копійок). Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погоджуючись з даним рішенням суду, Одеська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення: - аргументація митного органу в обґрунтування своєї позиції про використання інформації ПІК АСМО «Інспектор 2006» ЄАІС; - оцінка ризиків при перевірці митної вартості товарів з посиланням на відповідні національні та міжнародні нормативно-правові акти; - посилання на Методологічні рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені Державною фіскальною службою України наказом від 11 вересня 2015 року № 689; - обрані сторонами умови зовнішньоекономічного договору умови поставки визначають те, що (ЕХW) витрати на транспортування не включені у вартість товарів, а декларантом не надані транспортні (перевізні) документи, пов`язані з договором поставку товарів; - довідку, яка містить відомості щодо вартості транспортних витрат не можливо однозначно пов`язати з поставкою товарів (довідка видана підприємством, відомості про яке відсутні у наданих товаросупровідних документах; не зазначені відомості щодо товаросупровідних документів); - у товаросупровідних документах містяться суперечливі відомості щодо названого місця передачі товарів на поставки товарів ЕХW відповідно до Incoterms: ЕХW Kirklareli (відповідно до договору) ЕХW Istanbul (відповідно до митної декларації країни відправлення); - у наданому інвойсі місце передачі товарів не зазначено, що викликало сумніви у митного органу щодо достовірності поданих документів та виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ. - інші доводи апеляційної скарги відтворюють зміст відзиву до позову. Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були належно сповіщені відповідно до статей 124-130 КАС України, в судове засідання не з`явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до частини 2 статті 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення. Обставини справи. Суд першої інстанції встановив, що 03.12.2019 між компанією «PILSAN DIS TICARET LTD. STI» (Туреччина) (Продавець) та ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» (Покупець) укладено зовнішньоекономічний договір (контракт), за умовами якого Продавець зобов`язується поставляти товар лише Покупцеві (ексклюзивне право продажу товарів). Покупець зобов`язується виконувати план закупки товару PILSAN об`ємом від 1 контейнера на місяць. Всі деталі стосовно розміру товару, його пакування знаходяться в додатку, а саме: в рахунку-фактурі (інвойсі). На виконання умов зазначеного контракту підприємство-нерезидент відправник «PILSAN DIS TICARET LTD. STI» поставило товар: Іграшки колісні для катання дітей у частково розібраному стані без двигуна, машинки педальні: - арт. 07 314, «Трактор» - 308 шт., - арт. 07 315 «Ескаватор» - 100 шт., виробник PILSAN DIS TICARET LTD. STI, Турція, торгівельна марка - «PILSAN», країна виробництва - Турція (ТR). З метою здійснення митного оформлення товару Позивач до Одеської митниці Держмитслужби 23.01.2020 подав митну декларацію № UA500030/2020/200782, в якій митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору у розмірі 7 722,40 дол. США. , а також вартість транспортних витрат , що додаються до митної вартості - 25947,76 грн ( п.17 Рішення про коригування митної вартості товарів, а.с.12). ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» до митного оформлення було надано: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів б/н від 03.12.2019 року, інвойс від 20.12.2019 № PS02019000000328, коносамент від 27.12.2019 № UCLUA19X1671, декларація про походження товару № С 0992766 від 23.12.2019, пакувальний лист № 836754-4, довідка щодо транспортних витрат від 15.01.2020 року № 0612-1, митна декларація країни-відправлення від 20.12.2019 № 19343100ЕХ15504, акт про проведення огляду товарів від 22.01.2020 № UA500040/2020/0372, міжнародна транспортна накладна СMR № 0091, лист PILSAN DIS TICARET LTD. STI б/н від 24.01.2020. Митним органом було зазначено позивачу про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) транспортні (перевізні документи); 3) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. На запит щодо надання додаткових документів декларантом були надані: витяг із каталогу, прайс-лист TM «PILSAN», а також, договір про надання транспортно-експедиторських послуг від 31.07.2019 № 31079-72. 24.01.2020 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500030/2020/000001/2 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500030/2020/00007. В обставинах прийняття Рішення зазначено, що митним органом було проведено аналіз бази даних ПІК АСМО «Інспектор 2006» ЄАІС та встановлено відсутність інформації щодо вартості операцій з ідентичними товарами, але наявна інформація щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, митне оформлення яких вже здійснено - 5,51 дол/кг нетто. З огляду на рішення про коригування митної вартості товарів № UA500030/2020/000001/2 від 24.01.2020, відповідачем були виявлені наступні розбіжності у документах, які були надані позивачем: 1) відповідно до пп. В п. 2 частини 10 статті 58 МК УКРАЇНИ, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням. Проте у наданих до митного оформлення документах (інвойсі, контракті) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів; 2) враховуючи, що за умовами поставки товарів (EХW) витрати на транспортування не включені у вартість товарів, декларантом не надані транспортні (перевізні) документи, пов`язані з договором про поставку товарів; 3) довідку, яка містить відомості щодо вартості транспортних витрат, не можливо однозначно пов`язати з поставкою товарів (довідка видана підприємством, відомості про яке відсутні у наданих товаросупровідних документах, не зазначені відомості щодо товаросупровідних документів); 4) у товаросупровідних документах містяться суперечливі відомості щодо названого місця передачі товарів на умовах поставки товарів EХW відповідно до Incoterms: EXW Kirklareli (відповідно до договору) EXW Istanbul (відповідно до митної декларації країни відправлення). У наданому інвойсі місце передачі товарів не зазначено; 5) у відповідній графі митної декларації країни відправлення містяться відомості про інвойси (рахунки-фактури), які до митного оформлення не надані; 6) відомості щодо торгівельної марки та виробника товарів, які наведені у графах митної декларації («PILSAN» та «PILSAN DIS TICARET LTD. STI» відповідно), у наданих декларантом товаросупровідних документах відсутні, тобто такі відомості документально не підтверджені. При цьому у відповідній графі митної декларації країни відправлення містяться відомості про підприємство «PILSAN PLASTIK VE OYUNCAK SAN.A.S», яке відповідно до мережі Інтернет та баз даних ПІК АСМО «Інспектор-2006» ЄАІС Держмитслужби є виробником продукції під торгівельною маркою «PILSAN». Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими. Висновок суду першої інстанції. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості, за відсутністю обґрунтованих підстав вважати заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів неповними, недостовірними чи з розбіжностями, у зв`язку з чим, під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів, діяв у спосіб, що не відповідає вимогам Митного кодексу України, застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, за наявності законних підстав для застосування основного методу за ціною договору. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Митному Кодексу України Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду. За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 49 Митного кодексу України, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, (далі МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно з частини 1 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою. За приписами частини 2 статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. З огляду на частину 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Згідно з частиною 1 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Відповідно до частини 4 статті 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; У відповідності до частини 5 статті 54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. Згідно з частиною 6 статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Відповідно до частини 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Відповідно до статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 58 МК України, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Відповідно до частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з наступного. Відповідач, у якості однієї із розбіжностей, що виявлені в документах позивача, зазначив, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі,) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості (вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням) до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Так згідно з правилом А.9 Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс в редакції від 01.01.2011, за умовами перевезення EXW, продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для надання товару в розпорядження покупця. Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно надавати у розпорядження товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування. Як вбачається із матеріалів справи, згідно з пакувальним листом, кожна одиниця товару транспортувалася в картонній упаковці (а.с. 29-30) Колегія суддів вважає правильним відхилення судом першої інстанції доводів відповідача, що в поданих документах містяться розбіжності, а подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарі та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачено або підлягає сплаті з ці товари, а саме у наданих документах відсутня інформація щодо включення або не включення вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари. Так, згідно з пунктом 2 зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів б/н від 03.12.2020 № всі деталі щодо упаковки містяться у додатку, а саме у рахунку - фактурі (інвойсі) (а.с.16). Тобто, суд першої інстанції правильно зазначив, що наведені вище висновки митного органу є помилковими, оскільки, умови поставки EXW передбачають, що обов`язок пакування і маркування лежить на постачальнику. Витрати з пакування товару покладаються на постачальника. Зазначені витрати входять до ціни товару та додатковому відшкодуванню зі сторони покупця не підлягають. Висновки митного органу про ненадання ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» транспортних (перевізних) документів, пов`язаних з договором про поставку товарів та, що довідку, яка містить відомості щодо вартості транспортних витрат, не можливо однозначно пов`язати з поставкою товарів (довідка видана підприємством, відомості про яке відсутні у наданих товаросупровідних документах, не зазначені відомості щодо товаросупровідних документів), спростовуються матеріалами справи, а саме : договором про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № 31079-72(п. 1.1, а.с. 41-47). 31.07.2019 між ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» та ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІК» укладено договір № 31079-72 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів, згідно з умовами якого виконавець бере на себе зобов`язання за відповідну плату та за рахунок замовника надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотоннажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень вантажу (п. 1.1, а.с. 41-47) рахунком на оплату № 135 від 15.01.2020 про сплату 25947,76 грн. за морський фрахт за межами митної території України: Стамбул, Туреччина-Одеса, Україна; рахунком № м 135 від 15.01.2020, у якому вказано, що здійснювалося транспортування контейнеру 1х40 ARKU8367544 (арк. с. 38); Відповідно до платіжного доручення № 82 від 17.01.2020 року ТОВ «ТК ЮНІОН ГРУП» сплатило на користь ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІК» 25947,76 грн. згідно з рахунком № 135 від 15.01.2020 року. Отже, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що надані до митного оформлення документи (коносамент від 27.12.2019 року № № UCLUA19X1671, пакувальний лист, митна декларація країни-відправлення від 20.12.2019 року № 19343100ЕХ15504 містять відомості про те, що поставка товару здійснювалася в контейнері ARKU8367544. Підприємством позивача надано до митного оформлення довідку № 0612-1 від 15.01.2020, що видана ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІК», згідно з якою, вартість навантаження та транспортування вантажу в контейнері ARKU8367544 складає 25947,76 грн (а.с31). А відтак, безпідставними є твердження відповідача з приводу ненадання відповідачем транспортних документів та з приводу того, що надану довідку, яка містить відомості щодо вартості транспортних витрат, не можливо однозначно пов`язати з поставкою товарів, оскільки, вказані твердження спростовуються наведеними вище доказами, які підтверджують факт здійснення ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІК» на користь ТОВ «ТК ЮНІОН ГРУП» послуг з транспортування товару, придбаного PILSAN DIS TICARET LTD. STI згідно з інвойсом від 20.12.2019 № PS02019000000328 та факт сплати позивачем на користь зазначеного підприємства послуг з транспортування вказаного вантажу. Щодо доводів відповідача з приводу того, що у товаросупровідних документах містяться суперечливі відомості щодо названого місця передачі товарів на умовах поставки товарів EХW відповідно до Incoterms: EXW Kirklareli (відповідно до договору) EXW Istanbul (відповідно до митної декларації країни відправлення та про зазначення у відповідній графі митної декларації країни відправлення відомостей про інвойси (рахунки-фактури), які до митного оформлення не надані, суд першої інстанції правильно зазначив, що зазначені розбіжності жодним чином не впливають на митну вартість товару, її числові показники і не є ані окремою, ані достатньою підставою для митного органу не приймати документи для підтвердження митної вартості товару за ціною контракту або ж зазначати такі відомості як підставу для коригування митної вартості. Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 14 січня 2020 року по справі №813/1350/14, а саме, що позивач не несе відповідальності за заповнення митної декларації країни відправлення та внесення до неї відповідної інформації. Верховний Суд в своїх постановах зазначив, що митний орган, може додатково витребовувати у декларанта лише ті документи, які підтверджують митну вартість: "Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК". Факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30.01.2018 у справі № 804/16980/14, від 06.02.2018 у справі № 815/2013/15. В ході судового розгляду встановлено, що декларантом під час проходження процедури митного оформлення товарів надано до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів. Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця. Водночас, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем, а тому висновки щодо документального непідтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості за допомогою іншого методу є протиправним. З урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у складових митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом. Відповідач не довів наявність розбіжностей в поданих позивачем разом з митними деклараціями документах, подані документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також надавали можливість відповідачу визначити митну вартість товару, відповідач не мав права витребовувати у позивача додаткові документи та відмовляти у розмитненні товару позивачу за ціною контракту. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Доводи апеляційної скарги. Доводи апелянта щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів з посиланням на відповідні національні та міжнародні нормативно-правові акти апеляційний суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена. Безпідставними також є посилання митного органу на Методологічні рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689, з огляду на те, що вони не є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, оскільки не пройшли реєстрацію в Міністерстві юстиції України, а відтак не є джерелом права відповідно до частини другої статті 7 КАС України. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 квітня 2019 року, № судового рішення в ЄДРСРУ 81180311. Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Отже, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЮНІОН ГРУП» є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року по справі № 420/1294/20 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя Шляхтицький О.І. Судді Семенюк Г.В. Домусчі С.Д.