Постанова 4852 № 160/375/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 01 червня 2021 року м. Дніпросправа № 160/375/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні Світлотехнічні Технології" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні Світлотехнічні Технології" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,- ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерні Світлотехнічні Технології" звернулось до суду з адміністративним позовом до Київської митниці Держмитслужби в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів: - №UA100000/2020/000330/2 від 13.08.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA 100120/2020/00138, - №UA100000/2020/000331/2 від 13.08.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA 100120/2020/00139, - №UA100000/2020/000333/2 від 14.08.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA 100120/2020/00140, - №UA100000/2020/000332/2 від 14.08.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA 100120/2020/00141, - № UA 100120/2020/000026/2 від 17.08.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA 100120/2020/00144, - №UA 100120/2020/000030/2 від 20.08.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA 100120/2020/00150. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерні Світлотехнічні Технології" подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач вважає, що відповідач всупереч вимог чинного законодавства, висновків Верховного Суду, витребує у позивача додаткові документи, а не здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, хоча мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін. Доводить правомірність прийнятих митним органом рішень, що є предметом спору у справі. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 04 червня 2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерні Світлотехнічні Технології" (Покупець) та іноземною компанією DERNEK GROUP CO., LTD (адреса: Xiang Shan Industrial Zone, Xiang Shan Middle Road. No:38 C Block, Dalang, Dongguan, Guangdong, China - Постачальник) укладено зовнішньоекономічний Договір поставки №301. Згідно з даним договору та на підставі відповідних супровідних документів (інвойсів та інших документів), на умовах СІF-Одеса та СІF-Чорноморськ позивачу надійшли товари торговельних марок Lихеl, Lemanso (країна виробництва - СІF (Китай). З метою здійснення митного оформлення товару позивач подав відповідачу всі наявні в нього документи по кожній з поставок разом з кожною відповідною електронною митною декларацією (скорочено - ЕМД) №UА 100120/2020/631197 від 04.08.2020 року, №UА100120/2020/631202 від 04.08.2020 року, №UА100120/2020/631736 від 13.08.2020 року, №UА100120/2020/631665 від 12.08.2020 року, №UА00120/2020/631940 від 17.08.2020 року, №UА100120/2020/632078 від 20.08.2020 року. На підтвердження обґрунтованості заявлених у митних деклараціях митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з деклараціями позивач надав митному органу документи, що перелічені у графі 44 ЕМД і посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а також відповідні Декларації митної вартості (скорочено-ДМВ), в тому числі: По ЕМД №UA100120/2020/631197 від 04.08.2020 року: декларацію митної вартості №1568, номер якої наведено у гр.7 ЕМД, рахунок-проформа (Proforma invoice) - PROFORMA-INVOICE №195 від 18.06.2020 (код документу 0325), рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) - INVOICE №195 від 18.06.2020 (код документу 0380), коносамент (BILL OF LADING) №LSSZEC200604885 від 01.07.2020 (код документу 0705), автотранспортна накладна (Road consignment note) - міжнародна товарно-транспортна накладна CMR А№033040 від 03.08.2020 року (код документу 0730), документ про походження товару (Declaration of origin) - INVOICE №195 від 18.06.2020 (код документу 0862), виписка з бухгалтерської документації (податкова накладна №17) від 14.06.2019 (код документу ЗОН), висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, - Висновок експерта №ГО-1708 від 0^.08.2020 року (код документу 3016), страховий поліс - INSURANCE POLICY №PYE26320206231 від 24.06.2020 року (код документу 3530), зовнішньоекономічний договір (Контракт) - Договір поставки №301 від 04.06.2018 (код документу ш4100), доповнення до зовнішньоекономічного договору (Контракту) - додаткові угоди 1,2,3,4 (коди документів 4103), інші некласифіковані документи (код документу 9000): лист б/н від 13.08.2020 про надання декларантом всіх документів, судове рішення у справі адміністративної юрисдикції - рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2019у справі №160/1563/19 (код документу 9504), судове рішення у справі адміністративної юрисдикції - постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 26.09.2019 у справі 160/563/19 (код документу 9504), копія митної декларації країни відправлення №310120200518377955 (код документу 9610). По ЕМД №UA100120/2020/631202 від 04.08.2020 року: декларацію митної вартості №1570, номер якої наведено у гр.7 ЕМД, рахунок-проформа (Proforma invoice) - PROFORMA-INVOICE №196 від 11.06.2020 (код документу 0325), рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) - INVOICE №196 від 11.06.2020 (код документу 0380), коносамент (BILL OF LADING) №MRFB20063035 від 24.06.2020 (код документу 0705), автотранспортна накладна (Road consignment note) - міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №1289 від 03.08.2020 року (код документу 0730), документ про походження товару (Declaration of origin) - INVOICE №196 від 11.06.2020 (код документу 0862), виписка з бухгалтерської документації (податкова накладна №21) від 15.03.2019 (код документу ЗОН), висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, - Висновок експерта №ГО-1709 від С'4.08.2020 року (код документу 3016), страховий поліс - INSURANCE POLICY №PYE26320205919 від 20.06.2020 року (код документу 3530) зовнішньоекономічний договір (Контракт) Договір поставки №301 від 04.06.2018 (код документу П14100), доповнення до зовнішньоекономічного договору (Контракту) - додаткові угоди 1,2,3,4 (коди документів ш4103), інші некласифіковані документи (код документу 9000): документ Результаты взвешивания» РК-26361917, лист б/н від 13.08.2020 про неможливість надання декларантом інших документів, судове рішення у справі адміністративної юрисдикції - рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2019у справі №160/3795/19 (код документу 9504), судове рішення у справі адміністративної юрисдикції - постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 у справі 160/3795/19 (код документу 9504), копія митної декларації країни відправлення №223120200001625799 (код документу 9610). По ЕМД №UA100120/2020/631736 від 13.08.2020 року: декларацію митної вартості №1588, номер якої наведено у гр.7 ЕМД, рахунок-проформа (Proforma invoice) - PROFORMA-INVOICE №197 від 22.06.2020 (код документу 0325), рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) - INVOICE №197 від 22.06.2020 (код документу 0380), коносамент (BILL OF LADING) №MRFB20063501 від 30.06.2020 (код документу 0705), автотранспортна накладна (Road consignment note) - міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №8913 від 12.08.2020 року (код документу 0730), документ про походження товару (Declaration of origin) - INVOICE №197 від 22.06.2020 (код документу 0862), висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, - Висновок експерта №ГО-1786 від 13.08.2020 року (код документу 3016), зовнішньоекономічний договір (Контракт) - Договір поставки №301 від 04.06.2018 (код документу т4100), доповнення до зовнішньоекономічного договору (Контракту) - додаткові угоди 1,2,3,4 (коди документів т4103), інші некласифіковані документи (код документу 9000): акт зважування контейнера №113 253 від 04.08.20, лист б/н від 13.08.2020 про неможливість надання декларантом інших документів, судове рішення у справі адміністративної юрисдикції - рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2019у справі №160/2199/19 (код документу 9504), судове рішення у справі адміністративної юрисдикції - постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 у справі 160/2199/19 (код документу 9504). По ЕМД №UA100120/2020/631665 від 12.08.2020 року - декларацію митної вартості №1586, номер якої наведено у гр.7 ЕМД, рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) - INVOICE №198 від 23.06.2020 (код документу 0380), коносамент (BILL OF LADING) №LSSZEC200604608 від 07.07.2020 (код документу 0705), автотранспортна накладна (Road consignment note) - міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №033041 (код документу 0730), документ про походження товару (Declaration of origin) - INVOICE №198 від 23.06.2020 (код документу 0862), виписка з бухгалтерської документації (податкова накладна №17) від 14.06.2019 (код документу ЗОН), виписка з бухгалтерської документації (видаткова накладна №258) від 14.06.2019 (код документу ЗОН), висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, - Висновок експерта №ГО-1779 від 12.08.2020 року (код документу 3016), страховий поліс - INSURANCE POLICY №PYE26320206700 від 01.07.2020 року (код документу 3530), зовнішньоекономічний договір (Контракт) - Договір поставки №301 від 04.06.2018 (код документу П14100), доповнення до зовнішньоекономічного договору (Контракту) - додаткові угоди 1,2,3,4 (коди документів ш4103), інші некласифіковані документи (код документу 9000): лист б/н від 13.08.2020 про неможливість надання декларантом інших документів, судове рішення у справі адміністративної юрисдикції - рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 у справі №160/1563/19 (код документу 9504), судове рішення у справі адміністративної юрисдикції - постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 26.09.2019 у справі 160/1563/19 (код документу 9504), копія митної декларації країни відправлення №531620200160910549 (код документу 9610). По ЕМД №UA100120/2020/631940 від 17.08.2020 року - декларацію митної вартості №1598, номер якої наведено у гр.7 ЕМД, рахунок-проформа (Proforma invoice) - PROFORMA-INVOICE №200 від 25.06.2020 (код документу 0325), рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) - INVOICE №200 від 25.06.2020 (код документу 0380), коносамент (BILL OF LADING) №MRFB20C70770 від 02.07.2020 (код документу 0705), автотранспортна накладна (Road consignment note) - міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №1337 від 14.08.2020 року (код документу 0730), документ про походження товару (Declaration of origin) - INVOICE №200 від 25.06.2020 (код документу 0862), висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, - Висновок експерта №ГО-18Ю від 17.08.2020 року (код документу 3016), зовнішньоекономічний договір (Контракт) - Договір поставки №301 від 04.06.2018 (код документу т4100), доповнення до зовнішньоекономічного договору (Контракту) - додаткові угоди 1,2,3,4 (коди документів ш4103), інші некласифіковані документи (код документу 9000): лист б/н від 17.08.2020 про неможливість надання декларантом інших документів, судове рішення у справі адміністративної юрисдикції - рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 у справі №160/2199/19 (код документу 9504), судове рішення у справі адміністративної юрисдикції - постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 у справі 160/2199/19 (код документу 9504). По ЕМД №UA100120/2020/632078 від 20.08.2020 року - декларацію митної вартості №1608, номер якої наведено у гр.7 ЕМД, рахунок-проформа (Proforma invoice) - PROFORMA-INVOICE №200/2 від 30.06.2020 (код документу 0325), рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) - INVOICE №200/2 від 30.06.2020 (код документу 0380), коносамент (BILL OF LADING) №WMS20070390 від 11.07.2020 (код документу 0705), автотранспортна накладна (Road consignment note) - міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №6741 від 19.08.2020 року (код документу 0730), документ про походження товару (Declaration of origin) - INVOICE №200/2 від 30.06.2020 (код документу 0862), висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, Висновок експерта №ГО-1846 від 20.08.2020 року (код документу 3016), некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість - комерційна пропозиція OFFER б/н від 19.06.2020 (код документу 3022), зовнішньоекономічний договір (Контракт) - Договір поставки №301 від 04.06.2018 (код документу И14100), доповнення до зовнішньоекономічного договору (Контракту) - додаткові угоди 1,2,3,4 (коди документів т4103), інші некласифіковані документи (код документу 9000): лист б/н від 20.08.2020 про неможливість надання декларантом інших документів, судове рішення у справі адміністративної юрисдикції - рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2019 у справі №160/7766/19 (код документу 9504), судове рішення у справі адміністративної юрисдикції - постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 27.04.2020 у справі 160/7766/19 (код документу 9504). За результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів відповідачем встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зокрема автоматизованою системою аналізу та управління ризиками згенеровано в тому числі наступні форми митного контролю: « 105-2 «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2,3,4). Наведене вимагає здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 cm. 53 МКУ». І для підтвердження заявленої митної вартості товарів декларанту запропоновано надати до митного органу документи відповідно до частини 2 статті 53 МКУ та весь додаткових документів відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, котракту); 4)виписку з бухгалтерської документації; 5)ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та сумовою продажу оцінюваних товарів; 6)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7)копію митної декларації країни відправлення». Повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. Позивачем повідомлено митний орган про відсутність можливості надати додаткові документи на підтвердження заявленої ним у вищенаведених ЕМД митної вартості товарів. За результатами опрацювання поданих митних декларацій та відповідних документів, митним органом було прийнято про рішення коригування митної вартості товарів: - №UA100000/2020/000330/2 від 13.08.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації ЕМД №UA100120/2020/631197 від 04.08.2020 року, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UА100120/2020/00138, - №UA100000/2020/000331/2 від 13.08.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації ЕМД №UA100120/2020/631202 від 04.08.2020 року, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA 100120/2020/00139, - №UA100000/2020/000333/2 від 14.08.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації ЕМД №UA100120/2020/631736 від 13.08.2020 року, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00140, - №UA100000/2020/000332/2 від 14.08.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації ЕМД №UA100120/2020/631665 від 12.08.2020 року, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00141, - №UA100120/2020/000026/2 від 17.08.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації ЕМД №UA100120/2020/631940 від 17.08.2020 року, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00144, - №UA100120/2020/000030/2 від 20.08.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації ЕМД №UA100120/2020/632078 від 20.08.2020 року, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA 100120/2020/00150. Спірні рішення обґрунтовані наявністю розбіжностей у поданих документах, та не можливістю підтвердити заявлену позивачем митну вартість товару. Так, митним органом зазначено, що згідно зовнішньоекономічного контракту від 04.06.2018 №301 (далі Контракт) підприємство DERNEK GROUP CO., LTD (Китай) зазначене Постачальником, разом з тим згідно п.3.6 Контракту перерахування коштів здійснюється на рахунок Продавця, перелічені банки якого розміщуються у Туреччині, проте найменування Продавця та реквізити Постачальника не зазначені у Контракті. Згідно кожного інвойсу від 18.06.2020 № 195, від 11.06.2020 №196, від 22.06.2020 №197, від 23.06.2020 № 198, від 20.06.2020 №200/2 (далі -Інвойс) зазначено, що умови оплати у відповідності до Контракту. Проте, в Інвойсі не зазначено на який рахунок та який особі здійснюється перерахування коштів та термін оплати за товар. Згідно п.3.5 Контракту англійською мовою визначено лише, що товар повинен бути реалізований на території України до кінця дії Контракту. Конкретних термінів оплати за товар Контрактом не передбачено. Крім того, змістом спірного рішення №UAlC0120/2020/000026/2 від 17.08.2020 Відповідач налогосив на тому, що «пунктом 4.1 зовнішньоекономічного договору № ЗОЇ від 04.06.2018 зазначено, що поставка товару буде здійснюватись партіями, які узгоджуються покупцем на умовах FOB-Китай, але згідно документів наданих до митного оформлення товар поставлено на умовах поставки CIF-Odeca, що ставить під сумнів врахування всіх складових до митної вартості товару». Відповідно до пункту 3.8 Контракту в ціну товару включені вартість тари та упаковки, а відповідно до Інвойсу товар поставляється на умовах CIF-Odeca, CIF-Чорноморсък (термін CIF означає, що продавець виконав своє зобов`язання по поставці, коли товар перейшов через поручні судна, в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити страхові витрати та фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення) За умовами CIF продавець заключав договір страхування й виплачує страхувальнику страхову премію. Разом з тим, для підтвердження митної вартості за оцінюваною партією товару декларантом не надано документу згідно п.8 частини 2 статті 53 МКУ. Відповідно до п.2 ст. 53 МКУ якщо здійснювалось страхування товару необхідне надання документів, що підтверджує вартість страхування які відсутні у пакеті документів наданих до митного оформлення. Крім того, у спірному рішенні №UA100000/2020/000332/2 від 14.08.2020 додатково зазначено ще й про те, що «Для підтвердження митної вартості за оцінюваною партією товару декларантом надано страховий поліс від 01.07.2020 №PYE26320206700. Разом з тим, станом на 01.07.2020 у відправника відсутні відомості щодо номеру коносаменту, який в ньому зазначений, оскільки завантаження товару на судно та відповідно видача коносаменту здійснюється на момент завантаження на судно. Також, в Інвойсі від 18.06.2020 № 195, від 23.06.2020 №198 зазначено щодо маркування товарів торговельною маркою Lemanso. Разом з тим, постачання товарів ТМ Lemanso не визначено Контрактом та додатками від 07.09.2018 №1, від 18.09.2018 №2, від 03.02.2020 №3, від 23.04.2020 №4, які надавались декларантом за МД. Згідно із даними всесвітнього ресурсу інтелектуальної власності wipo.int власником торгівельної марки Lemanso є особа ОСОБА_1 . Також, в Інвойсі від 11.06.2020 №196, від 22.06.2020 №197 зазначено щодо маркування товарів торговельною маркою LUXEL. Разом з тим, постачання товарів ТМ LUXEL не визначено Контрактом та додатками від 07.09.2018 №1, від 18.09.2018 №2, від 03.02.2020 №3, від 23.04.2020 №4. які надавались декларантом за МД. Згідно із даними всесвітнього ресурсу інтелектуальної власності wipo.int власником торгівельної марки LUXEL є особа ОСОБА_2 . В експертних висновках від 04.08.2020 №ГО-1708, від 13.08.2020 №ГО-1786 зазначено, що вони базуються на порівняльному доході, що передбачає аналіз цін продажу та пропозицій подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об`єктами порівняння та об`єктом оцінки. Експертом здійснений маркетинг пропозицій на сайті Alibaba.com, де товар пропонується на умовах FОВ - порти Китаю, проте оцінювана партія товарів постачається за умовами СІF Одеса. Експертом не наведено даних щодо вартості доставки товарів до Одеси та не здійснено відповідне коригування цінових пропозицій подібного майна. Отже, враховуючи зазначене, висновок не може бути підставою для визначення митної вартості товарів. Надіслана декларантом копія митної декларації країни відправлення (Китай) №310120200518377955 надана без перекладу граф згідно ст.254 МКУ. Крім того, вона не містить даних щодо допуску до здійснення комерційної діяльності на території Китаю підприємства, що задекларований постачальником товарів та яким згідно Контракту виступає DERNEK GROUP CO., LTD. Також, не визначено валюту, у який нарахований фрахт. Отже, виробництво товарів та відповідно право на звернення експортних податків застосовується до інших підприємств Китаю. Декларантом не надані договори (контракти) із третіми особами, пов`язані з Контрактом про поставку товарів, митна вартість яких визначається. Надіслана декларантом копія митної декларації країни відправлення (Китай) №310120200518377955 надана без перекладу граф згідно з ст.254 Митного кодексу України. Крім того, вона не містить даних щодо допуску до здійснення комерційної діяльності на території Китаю підприємства, що задекларований постачальником товарів та яким згідно з контракту виступає DERNEK GROUP CO., LTD. Також не визначено валюту, у якій нарахований фрахт. Отже, виробництво товарів та відповідно право на повернення експортних податків застосовується до інших підприємств Китаю. Проте декларантом не надані договори (контракти) із третіми особами, пов`язані з контрактом про поставку товарів, митна вартість яких визначається. Надіслана електронна копія страхового полісу №РУЕ26320206231 не містить повних даних щодо застрахованого товару, а саме: дані щодо транспортного засобу та терміну дії страхового полісу. За результатами перевірки об`єктивності ціни товарів на підставі п.2.5 Методичних рекомендацій, затверджених наказом Державної фіскальної служби від 11.09.2015 № 689, встановлено, що заявлені рівні митної вартості значно нижчі за ціни подібних товарів, що також викликає сумніви у дійсності ціни товарів. Відповідно до ч. 5 ст. 55 МК України проведено процедуру консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Враховуючи неможливість з`ясування попередніх методів митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України, сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, що найбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами вартостях: МД т.1 від 01.07.2020 №UА500070/2020/224108, т.2 від 16.08.2020 №UА100070/2020/424928, т.4 від 08.07.2020 №UА807170/2020/34022, т.5 від 12.08.2020 №UА500020/2020/222789, т.6 від 22.07.2020 №UА807200/2020/11091, т.7 від 27.07.2020 №UА100020/2020/34488, т.8 від 07.08.2020 № UА100020/2020/36192, т.9 від 10.08.2020 №UА500020/2020/222564. Товари випущені у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до пункту 7 ст. 55 МК України. Не погодившись з діями та рішеннями митного органу позивач звернувся до суду. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції погодився з висновками митного органу, що надані документи не підтверджують заявлену митну вартість імпортуємого товару. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з з таких підстав. За правилами частини 5 статті 382 Господарського кодексу України права та обов`язки сторін зовнішньоекономічного договору (контракту) визначаються правом місця його укладення, якщо сторони не погодили інше. Порядок визначення права, яке має застосовуватися до договору (контракту) у разі недосягнення згоди сторін стосовно вказаного порядку, встановлюється законом про зовнішньоекономічну діяльність. Згідно з приписами статті 692 Цивільного Кодексу України, оплата товару за договором передбачена після передання товару чи товаророзпорядчих документів. Частиною 1 статті 693 Цивільного Кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), то покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. А якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Нормами частини 2 статті 530 Цивільного Кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Приписами частини 1 статті 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. За правилами частини 1 статті 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки. Частинами 1 та 2 статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Нормами частин 1 та 2 статті 52 Митного кодексу України регламентовано, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.\ За правилами частини 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частина 2 статті 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначене узгоджується з положеннями пункту 2 частини 5 статті 54 Митного кодексу України, за правилами якого відповідач може письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом. Нормами статті 54 Митного кодексу України констатовано, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом. Частиною 3 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Згідно з частиною 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. За приписами частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Правилами частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. За змістом частини 2-8 статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Згідно з правил частини 7 статті 54 Митного кодексу України у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. З матеріалів справи встановлено, що відповідачем під час митного оформлення автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (далі по тексту - АСАУР) було сформовано декілька критеріїв ризику по даній МД за вище вказаними кодами. Проте, спрацьовування АСАУР, яку Відповідач використав для визначення форми та обсягу митного контролю відповідно до вимог частини 2 статті 361 Митного кодексу України (далі - МКУ), не свідчить про наявність порушення, а свідчить лише про необхідність додаткової перевірки для підтвердження або спростування такої можливості. Таким чином, сприйняття даної системи як інструменту припинення чи заборони ризикових транзакцій не відповідає цілям її застосування, визначеним частиною третьою статті 361 МКУ. Також, з матеріалів справи судом встановлено, що суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, на які посилається Відповідач у своєму рішенні про коригування заявленої митної вартості, не відповідають дійсності, оскільки, у інвойсі є посилання на зовнішньоекономічний Договір поставки, змістом якого і визначені положення щодо розрахунків за товар (п.3.6 зовнішньоекономічного Договору поставки). Діюче в Україні законодавство не містить будь-яких інших додаткових вимог щодо способів відображення умов оплати за товар у зазначеному документі (а саме, у інвойсі). Приймаючи до уваги те, що за умовами зовнішньоекономічного Договору поставки Постачальник не заборонив і не обмежив Покупця ані правом здійснення тільки передплати, ані правом здійснення тільки після плати за товар, за загальним правилом, передбаченим нормами ст.692 Цивільного Кодексу України, оплата товару за договором передбачена після передання товару чи товаророзпорядчих документів. Відповідно до ч.1 ст.693 Цивільного Кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок Покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), то Покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. Якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. За змістом ч.2 ст.530 Цивільного Кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семи денний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Проте, у зазначеному вище рішенні відповідача відсутнє обґрунтування того, що приведені відповідачем недоліки в інвойсі та Договорі (щодо умов оплати) будь-яким чином впливають на митну вартість товару. Щодо висновку Відповідача про те, що декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CIF витрат, пов`язаних з транспортуванням та страхуванням товару, суд зазначає, то такі висновки суперечать самим принципам Incoterms 2010, оскільки, саме принципи Incoterms 2010 чітко регламентують момент передачі прав на товар і усі пов`язані з цим ризики, та визначають, зокрема: хто і за чий рахунок забезпечує транспортування товарів територіями країн продавця, покупця, транзитних країн, морськими та повітряними шляхами; обов`язки продавців у частині пакування та маркування товарів; обов`язки сторін щодо страхування вантажів і оформлення комерційних документів; місце і час переходу від продавця до покупця ризиків втрати чи пошкодження товарів. Зокрема, відповідно до умов поставки CIF-Одеса (Incoterms 2010), визначених та погоджених Сторонами в Інвойсі, зобов`язання Продавця вважаються виконаними, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять від Продавця на Покупця. При цьому, саме умовами терміну CIF передбачено, що на Продавця покладається також обов`язок придбання морського страхування на користь Покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення. Таким чином, погоджуючи саме ці умови поставки, Сторони виходили з того, що за самим визначенням термінів Інкотермс-2010 продажна ціна вже включає в себе вартість товару, фрахт або транспортні витрати, а також вартість страхування для морських перевезень. Отже, укладаючи даний зовнішньоекономічний Договір, Сторонами було погоджено всі його істотні умови, до складу яких належить, в тому числі, і ціна товару, що була погоджена ними з урахуванням визначених ними ж умов поставки (зокрема, CIF-Одеса). При цьому, як вбачається з матеріалів справи, окреме додаткове винесення у Договорі інформації про включення у ціну товару вартості тари та упаковки (п.3.8 Договору поставки) здійснене з тих підстав, що питання їх врахування у ціні товару не регулюється використаними Сторонами умовами поставки CIF-Одеса (Incoterms 2010), але було погоджене ними при укладанні даного Договору поставки. Також, слід відмітити, що, виходячи з умов зовнішньоекономічного договору, Постачальник не вимагав у Покупця обов`язку відшкодування витрат по застосованим Сторонами умовам поставки (зокрема, витрат на страхування та транспортних витрат тощо). Відсутність такої вимоги свідчить про те, що відповідні витрати були враховані Постачальником у ціні товару, що також підтверджується страховим полісом - як документальне свідчення витрат зі страхування, понесених Постачальником, який долучений до матеріалів справи. За змістом п.2.1 та п.2.4 (в редакції, викладеній у додатковій угоді №2 від 18.09.2018р.) зовнішньоекономічного Договору поставки №301 від 04.06.2018 саме Постачальник і є виробником товарів ТМ Lezard, Lux-ray, Lexman, які виробляються на потужностях фабрики Дунгуань Лезард Електрікал Ko, Лтд. При цьому, умови цього ж Договору не обмежують Сторони у поставці/придбанні й інших товарів невласного виробництва Постачальника (п.2.5 Договору). Виходячи з положень зовнішньоекономічного договору поставки та умов поставки, погоджених сторонами в кожному з інвойсів, позивач не потребував укладання і фактично не укладав будь-яких додаткових угод з третіми особами, зокрема ані з Вантажовідправниками, зазначеними у відповідних ВМД, ані з будь-яким іншим суб`єктом господарювання, який був би пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається. У зв`язку з чим, позивач повідомив Відповідача письмово про те, що він не має можливості надати витребовуємі Відповідачем додаткові документи. Неподання позивачем витребуваних додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема, з причин їх невизначеності та відсутності, не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Також, Відповідачем безпідставно не взято до уваги експертні висновки Дніпропетровської Торгово-промислової палати України від 04.08.2020 №ГО- 1708 , від 04.08.2020 №ГО-1709, від 13.08.2020 №ГО-1786 про те, що дійсна ринкова вартість отриманого Товару може дорівнювати контрактній і вказана на умовах поставки CIF-Одеса. Щодо висловлення сумніву Відповідача відносно достовірності висновків Дніпропетровської Торгово-промислової палати України від 04.08.2020 №ГО- 1708, від 04.08.2020 №ГО-1709, від 13.08.2020 №ГО-1786 про якісні та вартісні характеристики товарів, суд з цього приводу зазначає, що згідно з частино 1 статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати України» саме торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних осіб експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість. Стосовно обґрунтування відповідачем використання резервного методу визначення митної вартості придбаних товарів, суд зазначає, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте відповідачем письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію, у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. При коригуванні митної вартості товарів за другорядними методами, передбаченими статями 59, 60 та 64 цього Кодексу, у рішенні обов`язково зазначаються номер та дата митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів (пункту 2.1 розділу ІІ Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598). Таким чином, орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод тощо. Відповідно до підпункту «с» пункту 2 статті VII («Оцінка товару для митних цілей») Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947) якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту «b» цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити. У свою чергу підпункт «b» цього пункту встановлює, що під «дійсною вартістю» потрібно розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції; у тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або «i» з порівнюваними кількостями, або «iї» з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту. Із наведених положень вбачається, що оцінку для митних цілей митниця повинна ґрунтувати на найближчому еквіваленті дійсної вартості, якщо дійсну вартість імпортованого товару неможливо визначити за ціною такого ж чи подібного товару. Очевидно, що ціна товару, імпортованого за іншими умовами поставки, ніж оцінюваний товар, може вважатися таким найближчим еквівалентом тільки у тому випадку, якщо митниця доведе, що в її розпорядженні немає інформації про ціну товару, поставленого за такими ж умовами поставки, що й оцінюваний товар. Зміст винесених відповідачем рішень про коригування митної вартості не містить обґрунтування того, що іменовані ним "розбіжності" (недоліки) в інвойсі та Договорі поставки (щодо умов оплати) будь-яким чином впливають на митну вартість товару. А також не зазначив відповідач і про те, які саме обставини мали б підтвердити документи, які він запропонував позивачу надати додатково. Окрім цього, рішення про коригування заявленої митної вартості не містить докладної інформації стосовно джерел, які безпосередньо використовувалися ним при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. До того ж, у рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як: за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод тощо. Також, відповідач не обґрунтував неможливість застосування певних другорядних методів і не конкретизував підстави незастосування цих методів, а лише перелічив їх, хоча й з посиланням на відсутність вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами. За таких обставин винесені відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів не відповідають вимогам п.2 та п.4 ч.2 ст.55 Митного кодексу України. Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом. Отже, відсутність витребуваних відповідачем додаткових документів не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що, в свою чергу, підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання позивачем (декларантом) запитуваних відповідачем документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості. Таким чином, наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. На підставі наведеного, подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару. За таких обставин, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, у своїх рішеннях про коригування митної вартості товарів не перелічив наявні у нього докази того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Висновок митного органу про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, є необґрунтованим, а застосування методу 2г') резервний метод - неправомірним. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи неповно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та відповідно неправильно застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи. Враховуючи припис т. 317 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні Світлотехнічні Технології" - задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року скасувати. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні Світлотехнічні Технології" задовольнити. Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів: - №UA100000/2020/000330/2 від 13.08.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA 100120/2020/00138, - №UA100000/2020/000331/2 від 13.08.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA 100120/2020/00139, - №UA100000/2020/000333/2 від 14.08.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA 100120/2020/00140, - №UA100000/2020/000332/2 від 14.08.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA 100120/2020/00141, - № UA 100120/2020/000026/2 від 17.08.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA 100120/2020/00144, - №UA 100120/2020/000030/2 від 20.08.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA 100120/2020/00150. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні Світлотехнічні Технології» за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці Держмитслужби документально підтверджені судові витрати у розмірі 38 976 (тридцять вісім тисяч дев`ятсот сімдесят шість) грн. 30 коп. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий - суддя Т.І. Ясенова суддя І.Ю. Добродняк суддя А.В. Суховаров