LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС922/3272/18

від 10.02.2021 · Господарська

УХВАЛА 10 лютого 2021 року м. Київ Справа № 922/3272/18 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Губенко Н. М., розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області у складі судді Шатернікова М. І. від 27.03.2019 та на постанову Східного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Россолов В. В., Хачатрян В. С., Шутенко І. А. від 30.11.2020 за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Український зодчій" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Терра Вілла" про визнання незаконним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ: Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Український зодчій" про визнання незаконним та скасування пункту 47 додатку до рішення Харківської міської ради від 06.07.2016 № 283/16 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова"; визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 20.10.2016 № 5390-В-С, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український зодчій", зареєстрованого в реєстрі за № 4044; визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 31.01.2017 № 5442-В-С, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український зодчій", зареєстрованого в реєстрі за №

698. Рішенням від 27.03.2019 у справі № 922/3272/18 Господарський суд Харківської області відмовив у задоволенні позову. Постановою від 10.12.2019 Східний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду Харківської області від 27.03.2019 у справі № 922/3272/18. Прийняв нове рішення, яким позов задовольнив. Визнав незаконним та скасував пункт 47 додатку до рішення Харківської міської ради від 06.07.2016 № 283/16 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова"; визнав недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 20.10.2016 № 5390-В-С, укладений між Територіальною громадою міста Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діяло Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український зодчій", який зареєстрований в реєстрі за № 4044; визнав недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 31.01.2017 № 5442-В-С, укладений між Територіальною громадою міста Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діяло Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український зодчій", зареєстрований в реєстрі за №

698. Постановою від 24.09.2020 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду скасував постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 922/3272/18. Справу № 922/3272/18 направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. За результатом нового розгляду, постановою від 30.11.2020 Східний апеляційний господарський суд змінив рішення Господарського суду Харківської області від 27.03.2019 у справі № 922/3272/18 та виклав його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В решті рішення залишив без змін. 30 грудня 2020 року Заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду через Східний апеляційний господарський суд з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 27.03.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 у справі № 922/3272/18. Перевіривши матеріали касаційної скарги Заступника керівника Харківської обласної прокуратури, Судом встановлено, що вона підлягає залишенню без руху з огляду на таке. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті. Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити: пункт 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах ; пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення; пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Така правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19. Зі змісту касаційної скарги Заступника керівника Харківської обласної прокуратури вбачається, що підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 27.03.2019 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 у справі № 922/3272/18 скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. В обґрунтування підстави подання касаційної скарги, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України Заступник керівника Харківської обласної прокуратури зазначає, що судами не враховано правових позицій Верховного Суду, викладених в постановах від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15 та від 20.02.2020 у справі № 297/616/17, однак не конкретизує яку (які) саме норму (норми) права суд першої та (або) апеляційної інстанцій застосував без урахування висновку щодо її застосування, викладеного у вказаних скаржником постановах Верховного Суду. Наведене є підставою для залишення касаційної скарги Заступника керівника Харківської обласної прокуратури без руху, оскільки скаржником не зазначено яку (які) саме норму (норми) права суд першої та (або) апеляційної інстанцій застосував без урахування висновку щодо її застосування, викладеного у вказаних скаржником постановах Верховного Суду. Посилання Заступника керівника Харківської обласної прокуратури на те, що "відповідно до пункту "в" частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України зазначена справа підлягає касаційному оскарженню, оскільки становить значний суспільний інтерес" Судом до уваги не беруться, так як частиною 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачені виключні випадки перегляду судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до приписів частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Отже у визначений Судом строк, Заступнику керівника Харківської обласної прокуратури слід належним чином виконати вимоги статті 290 Господарського процесуального кодексу України та конкретизувати яку (які) норму (норми) права суд першої та (або) апеляційної інстанцій застосував без урахування висновку щодо її застосування, викладеного в наведених скаржником постановах Верховного Суду. Враховуючи викладене, касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою. У зв`язку із залишенням касаційної скарги Заступника керівника Харківської обласної прокуратури без руху, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 27.03.2019 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 у справі № 922/3272/18 наразі не розглядається. На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 27.03.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 у справі № 922/3272/18 залишити без руху.

2. Надати Заступнику керівника Харківської обласної прокуратури строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Заступнику керівника Харківської обласної прокуратури, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»